АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи музикотерапії

Музикотерапія – це метод релаксації, позитивні властивості якого доведені науковим шляхом, і вже кілька років успішно використовується в центрах wellness і лікарнях як ексклюзивної терапії для відновлення емоційного балансу, зняття душевного дискомфорту і усунення соматичних розладів.

Основна мета музикотерапії – це зрівноважування емоційного фону. Якщо людина відчуває будь-які емоції, то виникає психологічний дисбаланс, наслідком якого часто є захворювання. Музикотерапія приборкує такі почуття як гнів, роздратування, ревнощі, а також смуток, страх, бореться зі стресом. Коли емоційний фон в рівновазі, ймовірність виникнення стресу знижується, через те, що місце негативним емоціям займають позитивні, настає розслаблення і людина відчуває себе краще.

Узбецький учений Мірзакарім Норбековвстановив: здоров'я залежить від емоційного центру людського організму. Він підкреслює: "Хаос не в світі, він всередині нас". І саме музика перемагає цей хаос, гармонізує емоційну сферу людини.

Основні показання до музикотерапії:

-Покращення настрою і якість життя в цілому, що особливо часто застосовується для людей, що знаходяться на лікуванні в лікарнях.

-Зменшення стресу, дратівливості, а також перед операціями.

-Зменшення болю: музика знижує сприйнятливість до болю і підсилює її переносимість при таких захворюваннях як, наприклад, артрит, артроз, хронічні болі, мігрені.

-Поліпшення якості життя у людей, які страждають психічними відхиленнями.

-Зменшення симптомів аутизму.

-Поліпшення сну.

Музикотерапія протипоказана:

- Немовлятам зі схильністю до судом.

- Дітям у тяжкому стані, який супроводжується інтоксикацією організму.

- Хворим на отит.

- Дітям, у яких різко наростає внутрішньочерепний тиск.

- Важкий дихальний дистрес, особливо з легеневою гіпертензією.

Правила застосування музикотерапії у навчальному закладі (за адаптованими методиками В.Зав’ялова, В.Петрушина):

1) з метою ефективного впливу, перш за все, необхідно настроїти і підготувати клас для зустрічі з музикою: учням треба зручно сісти, розслабитись і зосередитись на уважному сприйманні музики, не відволікаючись при цьому на будь-які другорядні справи;

2) створити установку на “музичні переживання” і готовність учнів “на переключення із зовнішнього сприйняття на внутрішнє” під впливом музичного твору;

3) на одному занятті використовувати не більше трьох музичних творів або закінчених музичних тем, що застосовуються відповідно до “емоційного портрету класу”: перший музичний твір має сформувати певну атмосферу заняття (з метою налагодження контакту з учнями); другий – динамічний за змістом, має стимулювати емоційний стан і спрямовувати на комунікацію між учнями; третій – заспокоюючий або енергійний, має знімати напругу спілкування, створювати атмосферу спокою або надавати заряд бадьорості, мажорності, оптимізму;

4) підібрати “правильну” музику для релаксації як метод самодопомоги. Це можуть бути звуки природи чи спеціальна музика (Ф.Шуберт. “Аве Марія”, Ф.Ліст. Ноктюрн №3 “Мрії кохання”, К.Сен-Санс. “Лебідь”);

5) грою однакової мелодії на різних інструментах група або клас поступово включаються у спільний єдиний ритм, що важливо для створення взаємоповаги і взаємодовіри;

6) такий вид музикотерапії, як інструментальна, вокальна, рухова імпровізація, дозволить виражати спонтанні почуття. Головним тут є природність і зіткнення з власним "Я" через музичне вираження звуків. При співі як частини музикотерапії важливо чути себе, відчувати власну наповненість через “уявлення себе частинкою моря, що у спокійному стані, яке заповнює вас зсередини”(В.Зав’ялов). У співі задіяні не тільки голосові зв'язки, але й вся внутрішня сутність. Починати можна з мовчання, зосередження на своєму внутрішньому голосі, потім тихесенько співати про себе і тільки згодом дати звуку пролитися… Важливо не оцінювати рівень виконання, не слухати себе вухами, а слухати внутрішнім слухом;

7) прослуховування музики, заздалегідь підібраної і придатної для конкретних випадків, як метод естетично-емоційного споглядання, з наступним її обговоренням у групі, має додатковий соціально-психологічний ефект, сприяє музичному тренінгу чутливості для вироблення здатності бачити прояви і відзвуки життя в музиці.

Таким чином, підсумовуючи викладене, ми стверджуємо, що музикотерапія є позитивним чинником становлення й розвитку гармонійної особистості через вплив на: емоційно-почуттєву сферу; інтелектуальні здібності; психотерапевтичний і фізіологічний стан тощо.

Підсилити ефект музикотерапії можна за допомогою ароматерапії, дихальних і рухових вправ, залучення живопису, поезії, танцю, кольоротерапії. Вільне малювання під певну музику допомагає виразити почуття через малюнок, танець - рухами, аромати трав допоможуть оздоровитись, а поетичне і колірне сприйняття набагато підсилить вплив музики на психофізіологічний стан дитини. Дуже важливо, щоб музичний твір подобався учням, сприймався ними, тільки в цьому випадку музикотерапія “запрацює” і принесе позитивні результати.

Таким чином, музикотерапія - це психотерапевтичний метод, що використовує музику в якості засобу корекції. Численніметодики музикотерапії передбачають як цілісне, так і ізольоване використання музики в якості основного і провідного чинника впливу (Прослуховування музичних творів, індивідуальне та груповемузикування), так і доповнення музичним супроводом іншихкорекційних прийомів для посилення їх впливу та підвищення ефективності.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 445 | Нарушение авторских прав