АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Нейроциркуляторна дистонія

Прочитайте:
  1. Нейроциркуляторная астения
  2. НЕйроциркуляторная дистония
  3. Тема: Нейроциркуляторная астения.
  4. Тема:«НЕЙРОЦИРКУЛЯТОРНАЯ ДИСТОНИЯ»

Функціональне захворювання ССС, яке характеризується серцево-судинним, респіраторним, вегетативним порушенням, асенізацією, поганою здатністю переносити стресові ситуації та фізичні навантаження, має доброякісний перебіг і добрий прогноз і не веде до КМП та СН

Варіант - 4

1) Класифікація ХНН

І За клінічним перебігом:

1 стадія – латентна

2 стадія – компенсована

3 стадія – інтермітивна

4 стадія – термінальна

І – водо видільна функція збережена, кліренс 10-15мл/хв, помірний ацидоз
ІІА – олігоанурія, ацидоз, Аг, СН ІІА, зворотні зміни ССС

ІІБ - -=- + СН ІІБ

ІІІ – важка уремія, некомпенсований ацидоз, некомпенсована СН, анасарка, важка

дистрофія печінки та інших органів

 

ступінь за креатеніном

-початкова – 0,1-0,3

-виражена – 0,4-0,7

-важка – 0,7-1

-термінальна >1

 

2) Антиаритмічні п-ти:
І клас. Блокатори швидких натрієвих каналів

ІА: хінідин

ІВ: лідокаїн

ІС: флекаїнід

ІІ клас. Блокатори В-адренорецепторів

В1-кардіоселективні: метопрололо

В1,В2- неселективні: пропранолол

ІІІ клас. Блокатори калієвих каналів (збільш. ПД)

Аміодарон

ІУ клас. Блокатори повільних кальцієвих каналів

Підгрупа верапамілу: верапаміл

Підгрупа дилтіазему: дилтіазем

V клас. Інші анти аритмічні препарати

Препарати, які стимулюють пуринергічні рецептори (аденозин)

Препарати Ка (калію хлорид, панангін)

Солі Мg (магнію сульфат)

Серцеві глюкозиди (дигоксин, строфантин)

Фінлепсин (карбамазепін)

 

3) Ознаки мітрального стенозу:

1 - посилений (ляский) 1 тон

2 – клацання розкриття мітрального клапана (над верх)

3 – акцент ІІ тону над легеневою артерією

4 – діастолічний шум

 

ЕКГ ознаки:

- Р-мітралє (розширений двогорбий так званий мітральний, зубець Р)

- При гіпертрофії правих відділів:

- відхилення електричної осі серця праворуч у поєднанні зі зміщенням інтервалу S - T і зміною зубця Т у відведеннях avF, III;

- в правих грудних відведеннях зростає зубець R, а в лівих грудних відведеннях зростає зубець S

- Фібриляція передсердь

 

4) Класифікація ІХС:
1 – Раптова коронарна смерть

2 – Стенокардія

3 – Гострий ІМ

4 – Кардіосклероз

5 – Безбольова форма ІХС

5) Ферменти при ІМ

- тропоніни

- міоглобін – мах показники через 6 год після приступу

- КФК – збільшення активності до кінця 1-ої доби

- ЛДГ та АсАТ – збільшеня активності через 24-48 год

 

 

6) Періоди ГНН

1 - Ініціальний період (початкового дії фактора)

2 - Період оліго-, анурії (уремії)
3 – Період відновлення діурезу

а – фаза початкового діурезу (500 мл на добу)
б – фаза поліурії (понад 1800)

в – період одужання (з моменту зникнення азотемії і норм діурезу)

 

Варіант -5

 

1 ) WPW на ЕКГ:
- скорочення інтервалу P-Q (<0,12 sek)

- розширення комплексу QRS (>0,1 sek)
- на початковій частині QRS можна побачити хвилю дельта

 

2) Ревматична лихоманка – системне захворювання сполучної тканини з переважною локалізацією процесу в ССС, яке розвивається внаслідок ураження В-гемолітичним стрептококом групи А у схильних осіб (діти, підлітки 7-15)

 

3) Класифікація цитостатиків:

1. анкілувальні п-ти: циклофосфамід

2. антиметаболіти: метотрексат

3. антибіотики: блеоміцин

4. п-ти рослинного аоходження: вінкристин

5. інші протипухлинні п-ти

- ферменти - Л-аспаргіназа

- пох. сечовини – цискла гідроксисечовина

- пох. метилгіуразину – прекарбазин

 

Ps-терапія - це метод лікування який заклечається у введенні максимально високих доз лікарських препаратів на короткий період.

 

4) Діагностичні критерії хв. Бехтерева (анкілозуючий спондилоартрит)

Модифіковані Ню-Йокські:
1- біль у крижовій кістці протягом 3-ох міс., який зменшується під час фізичного

навантаження, у спокої є постійно

2- обмежена рухомість поперекового відділу хребта у сагіт. І фронт. Площинах

3- зменшення екскурсії грудної клітки

4- R-нологічно: двобічний сакроілеїт 2-4 стадії, або однобічний 3-4ст.(4+ 1або2, 3)

 

5) Rp.: Digoxini 0,00025 Rp.: Enalaprili maleatis 0.005

D.t.d. #50 in tabul D.t.d. #50 in tabul

S. po 1 tab 3 r/den S. po 1 tab 1 r/d

 

 

Варіант – 6

  1. Класифікація гіпертонічної хвороби:

За стадіями:

І. – Об»активні ознаки органічних уражень органів-мішеней відсутні

ІІ – Є об»активні ознаки уражень орг-мішеней без маніфестації симптомів або порушення функції:

  • Гіпертрофія ЛШ
  • Генералі зоване звуження артерій сітківки або
  • Мікроальбумінерія чи протеїнурія і\або новел.збільшення конц.креатиніну в плазмі (177 мкмоль\л)

ІІІ – Є об»активні ознаки ушкодження орг-мішеней з маніфестацією симптомів і порушенням функції:

  • Серце (ІМ, СН ІІА-ІІІ ст.)
  • Мозок (інсульт, ТІА, гостра гіпертензивна енцефалопатія, хрон.гіпертензивна енцефалопатія ІІІ стадія, судинна деменція)
  • Очне дно (крововиливи й ексудати в сітківку з набряком диска зорового нерва або без нього
  • Нирки (концентрація креатиніну в плазмі > 177 мкмоль\л)
  • Судини (аневризма аорти з розшаруванням)

За ступенями:

І. м»яка АГ – 140-159 систолічний та 90-99 діастолічний

ІІ. помірна АГ – 160-179 сист. та 100-110 діаст.

ІІІ. Важка АГ - > 180 сист. та > 110 діаст.

 

  1. Ознаки амілоїдозу нирок:
    • Нефротичний синдром
    • Зап»ятковий тунельний синдром
    • Вегетативна нейропатія
    • Периферична нейроптія
    • Застійна СН
    • Гепатомегалія

 

  1. Кардіогенний шок, невідкладна допомога:

Кардіогенний шок – важке ускладнення гострого ІМ.

Причини:

  • Великий розмір ІМ
  • Рецидив ІМ
  • Повторний ІМ
  • Механічні дефекти МШП, папілярних м»язів\папілярна дисфункція

Кардіогенний шок – клінічний стан гіпоперфузії, який характеризується зниженням систолічного АТ < 90 мм рт.ст.і підвищ.центрального тиску наповнення > 20 мм рт.ст.або зниженням серцевого індексу < 1,8 л\хв\м2.

Клініка:

  • Систол. АТ зниж.90 мм рт.ст.
  • Ознаки периферичної гіперперфузії: діурез < 20 мл\год, сплутання свідомості, бліда, волога, холодна шкіра

Лікування:

  1. Оксигенотерапія
  2. Для поліпшення функції нирок – низькі дози допаміну (2,5-5 мкг\кг\хв)
  3. Інкубація à ШВЛ
  4. ВБК (внутрішньо аортальна балонна контрпульсаця
  5. рання реваскуляризація

 

  1. Класифікація діуретинів:

А) Салуретики:

1. Тіазидні та тіазидоподібні (дихлортіазид)

2. Петлеві (фуросемід)

3. Інгібітори карбоангідрази (діакарб)

Б) Калійзберігаючі: верошпірон, спіронолактон

В) Осмотичні: маніт, манітол

 

  1. Нефро- і некритичний синдроми:

Нефротичний:

    • Протеїнурія (альбумінурія) > 3,5 г\д
    • Гіпопротеїнемія з гіпоальбумінемія < 25 г\д
    • Гіперальфа2глобулінемія
    • Гіперліпідемія
    • Генералізовані набряки

 

Нефритичний:

  • Протеїнурія до 3,5 г\д
  • Олігурія
  • Одутлість обличчя
  • Гематурія («м»ясні помиї»)
  • АГ-тензія

 

  1. Ознаки аортального стенозу:
  1. ослаблений ІІ тон над аортою
  2. грубий систолічний шум над аортою
  3. систолічне тремтіння
  4. ЕКГ: негативний Т в І-ІІ та лівих груднихвідведеннях

 

Варіант – 7

  1. Амілоїдоз нирок – це ураження внаслідок відкладання амілоїду в усіх структурних елементах наркової тканини (клубочках, канальцях, інтерстиції, судинах), що призводить до порушення функції нирок і виникнення ХНН.

 

  1. Класиф. РА (див. варіант 1 пит.6)

 

  1. Нефри- та нефротичний синдроми (див. варіант 6 пит.5)

 

  1. Класифікація ГНН:
  1. Форми: (місцем виникнення)

· Преренальна

· Реальна

· Постренальна

  1. За етіопатогенезом:
    • Шокова нирка
    • Токсична
    • Гостра інфекційна
    • Судинна обструкція
    • Урологічна обструкція
  2. За перебігом:

· Ініціальний період

· Період ольго- та анурії

· Період відновлення діурезу:

- фаза початкового діурезу (> 500 мл\д)

- фаза поліурії (> 1800 мл\д)

· Період видужання

  1. За ступенем важкості:

- Легкий – І стадія: підвищ.кретиніну в крові у 2-3 рази

- Середньої тяжкості – ІІ ст..: у 4-5 разів

- Важкий – ІІІ ст.: > ніж у 6 разів

 

  1. Класифікація цитостатиків:
  1. анкілувальні препарати (циклофосфамід)
  2. антиметаболіти (метотрексат)
  3. антибіотики (адріаміцин)
  4. препарати рослинного походження (вінкристин)
  5. інші протипухлинні:

- ферменти (L-аспарагіназа)

- пох.сечовини (цисплагідроксисечовина)

- пох.метилгідразину (прекарбазин)

 

  1. Хв.. Бюргера, Гудпащера

Хв. Бюргера (облітеруючий тромбоангіїт) – системне запальне захв.інтими судн переважно м»язового типу та вен з утворенням тромбів.

Хв. Гудпащера – системний капіляри невідомої етіології з переважним ураж.легень та нирок за типом геморагічного пневмоніку та ГН. (Аг до базал.мембрани нирок і легень)

 

 

Варіант – 8

  1. Класифікація хв.. Бєхтерева:

Форми: 1. Центральна (ураж.хребта): А) кіфоз ний тип

Б) ригідний тип

2. Периферична (ураж.хребта, колінних, ступ.-гоміл.сугл)

3. Ризомелічна (ураж.хребта, плечових або кульшовий сугл.)

4. Скандинавська (ураж.хребта, дрібних сугл.кистей, як при РА)

5. Вісцеральна (1 з перерахованих вище форм + ураж.внутр.органів – серця, аорти, нирок)

Перебіг: 1. Повільно прогресивний

  1. Повільно прогресивний із загостреннями
  2. Швидко прогресивний

Стадія: 1. Початкова

2. Помірних уражень

3. Пізня

Клініко-рентгенологічна стадія:

  • І стадія (початкова\рання) – помірне обмеження рухів, R-гічні зміни відсутні або виявляється нечіткість\нерівність поверхні сакроілеал. з»єднань, вогнища субхондрального остеосклерозу, розшир.сугл.щілини
  • ІІ стадія (помірних змін) – обмеження рухів у хребті або периф.суглобах, звуж.сугл.щілин сакроілеальних з»єднань або їх частковий анкілоз, звуж. міжхребцевих суглобових щілин або ознаки анкілозу хребта
  • ІІІ стадія (пізня) – значне обмеж.рухів унаслідок анкілозу суглобів і осифікації зв»язкового апарату

Ступені активності: 1. Мінімальна

2. Помірна

3. Виражена

Ступінь функціональної недостатності:

  • І – зміна фізіологічних вигинів хребта, обмеження рухомості хребта і суглобів
  • ІІ – значне обмеж. рухомості хребта і суглобів, хворий змушений змінювати професію
  • ІІІ – анкілоз усіх відділів хребта, повна втрата працездатності

 

2. Рецепти преднізолону і метронідазолу:

Rp: Prednizoloni 0,005

D.t.d. N50 in tabu.

S: по 1 таб. 4 рази\день

#

Rp: Metronidazoli 0,5

D.t.d. N20 in tabul.

S: по 1 таб. 3 р\д після їжі

 

3. Діагностичні ознаки СЧВ:

ВЕЛИКІ:

  • «метелик» на лиці
  • Люпус-нефрит
  • Люпус-пневмоніт
  • Люпус-артрит
  • LE-клітини у титрі
  • АНФ у високому титрі
  • Автоімунний синдром Верльгофа
  • Кумис-позитивна гемолітична анемія
  • Гематоксилінові тільця у біопсійному матеріалі
  • Характерна структура видаленої селезінки («цибулиноподібний» склероз) або шкіри (васкуліт), нирок (феномен «дротяних петель»), синовіальної оболонки, лімф.вузла

МАЛІ:

  • t > 37.5*С протягом кількох днів
  • безпричинна втрата МТ (5 кг і > за корот.пер.часу)
  • неспецифічний шкірний синдром (еритема, кропив»Янка)
  • лімфаденопатія
  • гепатоспленомегалія
  • полісерозити – плеврит, перикардит
  • міокардит
  • ураж. ЦНС, поліневрит
  • поліміалгії, полі артралгії
  • синд. Рейно
  • підвищ. ШОЕ > 20 мм\год
  • лейкопенія < 4х10 9\л
  • анемія – Нв < 100 г\л
  • тромбоцитопенія < 100х10 9\л
  • гіпергамаглобулінемія > 22,0 %
  • різко позитивна реакція Вассермана

 

  1. Хв. Рейтера – системне імунне захв., яке виникає внас.хламідійної або значно рідше іншої сечостатевої чи кишкової інфекції, частіше в осіб з генетичною схильністю (асоціація з HLA B27); характеризується ураженням органів урогенітальної системи, очей, опорно-рухового апарату, шкіри та внутр.органів, закінчується одужанням або набуває хронічного, рецидивного, прогресивного перебігу.

Лікування: 1.антибіотикотерапія (при хламид.інф.) Rp: Tab. Tetracyclini 0,1 N30

D.S.: 2 таб. 5-6 р\д

2. НПЗП 3.цитостатики 4. ГКС 5. аміно хінолінові преп. (при хрон.перебігу)

 

  1. ЕКГ ІМ + БАК при ІМ:

ЕКГ:

    • Підняття сегмента ST вище ізолінії з поступовим зниженням протягом 1-2 тиж.
    • Формування від»ємного, симетричного із загости.верхівкою коронарного зубця Т
    • Формування патол.зубця Q або комп. QS, що стійко зберігається

Якщо є:

· ІМ перед.стінки ЛШ: зміни в І, ІІ, aVL, V4

· Ім. задньої стінки діафрагм.діл.: в ІІ, ІІІ, aVF

· ІМ бічної стінки: в І, aVL, V5-V6

· Міжшлуночкової перегородки: у V2-V3

БАК: Ферменти:

  • Тропініни
  • Мах показники міоглобіну через 6 год після початку приступу
  • Підвищ.активності КФК до кінця І-ої доби з нормалізацією до 3-4 дня
  • Підвищ.активності ЛДГ та АсАТ через 24-48 год з нормалізацією АсАТ до 3-7 дня та ЛДГ до 8-го дня

 

  1. Класифікація антигіпертензивних:

А) Антигіпертензивні основної групи:

І. Сечогінні (див. класиф. діуретинів)

ІІ. В-адреноблокатори:

1. кардіоселективні (метопролол, бісопролол)

2. некардіоселективні (пропранолол, піндолол)

ІІІ. Інгібітори АПФ (каптоприл, еналапил)

ІV. Альфа-адреноблокатори (празозин)

V. Антагоністи Са (верапаміл, дилтіазем)

VІ. В-блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (лозартан)

Б) Препарати додаткової групи:

1. Антагоністи центральних Альфа2-адренорецепторів (клофелін, метилдофа)

2. Симпатолітики (резерпін)

3. Судинорозширювальні (пентоксифлін, Мд сульфат, Но-шпа, папаверину гідро хлорид)

4. Агоністик імідазолінових І рецепторів (моксонідин – фізіотенс)

 

 

ВАРІАНТ – 9

 

  1. Намалювати повну АВ-блокаду:

 

 

· Ритм передсердь і шлуночків незалежний

· Інтервали РР однакові, їх у 2-3 рази більше, ніж шлуночкових комплексів

· RR однакові

· Комплекси QRS не змінені, якщо імпульсдля скорочення шлуночків виникає а АВ-з»єднанні

· Комплекси QRS змінені

 

  1. Постінфарктний кардіосклероз – великі вогнища склерозу та рубцеві зміни у місці перенесеного інфаркта міокарда. Він відрізняється вогнищевим поширенням на серцевий м»яз – ушкодження однієї або більше ділянок, хар-на дилятація камер серця, гіпертрофія серцевого м»язу. Симптоми: нездатність виконувати фіз.активність, швидка втомлюваність, виникає тахікардія, болі в серці, задишка, набряки.

 

  1. Дромотропна дія: позитивна чи негативна – прискорення чи зниження провідності в провідній системі серця. Позитивна дія: М-холіноблокатори (атропін). Негативна дія: В-блокатори, блокатори К, Са, серцеві глікозиди.

 

  1. Хв. Гудпащера – це системний капілярит невідомої етіології з переважним ураженням легень та нирок за типом геморагічного пневмоніту та гломерулонефриту. (Ат до базал. Мембр. Нирок і легень). Скарги: гарячка, кровохаркання, виражена задишка, інколи легенева кровотеча, набряки ниж. Кінцівок.

Хв. Уіпла (інтестинальна ліподистрофія) – системне інфекційне захв., слизової тонкої кишки бактеріального хар-ру, що виявляється мігруючим артритом і прогресуючим ураж., тонкої кишки (діарея, стеаторія, синд. поруш. всмоктування).Початок хвороби у віці 30-50р., чоловіки частіше (9:1)

 

  1. Класифікація мітрал. недостатності: стадії:
    1. компенсації – УЗД регургітація
    2. субкомпенсації – регург.2+, перевантаж. ЛШ
    3. декампенсації – ПШ-кова регург. > 2+ гіпертрофія ЛШ (ЕКГ)
    4. дистрофічна – ПШ-недост., недост. тристул.клап., застій у малому колі
    5. термінальна – СН 3

У перебігу мітральної недостатності виділяють три періоди. Перший період - період компенсації клапанного дефекту посиленою роботою лівого шлуночка і лівого передсердя. Це досить тривалий період доброго самопочуття хворих і відсутності симптомів недостатності кровообігу. Другий період - це розвиток пасивної (венозної) легеневої гіпертензії внаслідок зниження скорочувальної функції лівих відділів серця. У цей час з'являються характерні симптоми порушення кровообігу в малому колі: задишка при навантаженні і в спокої, кашель, іноді кровохаркання і напади серцевої астми. Цей період триває відносно недовго. Застійні явища в малому колі, з'явившись, прогресують досить швидко, і правий шлуночок не встигає досить швидко пристосуватися до нових умов функціонування. Третій період - період правошлуночкової недостатності з усіма характерними симптомами: збільшення печінки, набряки, підвищення венозного тиску. Значне розширення порожнини правого шлуночка може призвести до розвитку у таких хворих симптомів недостатності тристулкового клапана з відповідними ознаками.

 

  1. Артропатія – трофічна зміна суглоба.

Анкілоз – це відсутність рухів у суглобі.

Контрактура – стійка фіксація суглоба в певному положенні.

Артралгія - біль у суглобі.

Суглоб – це рухоме з»єднання кісток, в якому їх кінці розділені сугл.порожниною, що містить синовіальну рідину.

Девіація – відхилення суглобу від його нормальної осі.

Дефігурація сугл. – зміна фігури суглобу за рахунок запального набряку синовіал.обол. і периартикулярних тканин, випоту в порож.сугл., гіпертрофії синовіал.обол. і фіброзно-склеротичних змін навколосугл.тканин.

Деформація суглобу – це стійка зміна форми суглобу, за рахунок кісткових змін, розвитку анкілозів, підвивихів.

 

 

ВАРІАНТ – 10

 

  1. Намалювати синдром слабості синусового вузла (СССВ):
  • Синусова брадикардія
  • Пароксизми надшлун.тахік., після яких виникають паузи у генерації імпульсів синусового вузла
  • Пароксизми шлун.тахік., які часто закінчуються фібриляцією шлуночків
  1. Хв.Бехчета – системний васкуліт судин будь-якого калібру, хрон. автоімунне захв., що проявляється афтозним стоматитом, ураженням СО геніталій, очей (ірит, увеїт) та часто залученням у процес внут. органів (плеврит, міокардит, бронхопневмонія, менінгоенцефаліт та ін.). Частіше хворіють чоловіки 20-40р. Іноді на шкірі з»являються висипи вузловатої еритеми, невеликі гнійники, фурункулоподібні елементи.

Хв.Бюргера (облітеруючий тромбоангіїт) – системне запальне захв. інтими судин переважно м»язового типу та вен з утворенням тромбів.

 

3. Нейроциркуляторна дистонія (НЦД) – функціональне захв. ССС, яке хар-ся серц.-судинними, респіраторними і вегетативними порушеннями, астенізацією, поганою здатністю переносити стресові ситуації та фізичні навант; має доброякісний перебіг, добрий прогноз і не веде до кардіомегалії та СН.

Класифікація: А) Етіологічні форми: 1) Психогенна (невротична)

2) Інфекційно-токсична

3) Зумовлена фізич. перенапруженням

4) Змішана

5) Есенціальна (спадково-конституціональна)

6) Зумовлена фізич. або професійними факторами

Б) Клінічні синд: 1) Кардіальний: - кардіалгічний (психогенна кардіалгія)

- тахікардійний

- брадикардійний

- аритмічний

- гіперкінетичний

- змішаний

- міокардіодистрофія

2) Вазомоторний: * церебральний (мігрень, зомління, вестиб.кризи)

* периферичний (синд.Рейно, акропарестезії)

3) Астеноневротичний

4) Порушення терморегуляції

5) Респіраторних розладів

6) Шлунково-кишкових розладів

7) Статевої дисфункції

В) Вегетативні кризи: 1) Вагоінсулярний; 2) Симпатоадреналовий; 3) Змішаний

Г) Фази: 1) Загострення; 2) Ремісії

Д) Ступінь важкості: 1) Легкий; 2)Серед.важкості; 3) Важкий.

 

  1. Стадії аортального стенозу:

Стадія 0 – хворі не виявляють ніяких скарг, добре переносять фізич.навантаження

Стадія 1 – початкових клінічних проявів. При фізич.навант., а інколи і в спокої головокруж., гол.біль, стискаючі болі за грудиною, задишка.

Стадія 2 – виражених клін.проявів. Розрізняють: ішемічний тип (в клін.картині домінують тяжкі приступи загруд.болю, що часто виникає в ночі) та застійний тип (домінує задишка, що виникає при незнач.фіз.навант. чи в спокої; приступи серц.астми)

Стадія 3 – тотальна СН. До ознак застою в малому колі кровообігу приєднюється правошлуночкова недостатність.

 

  1. Іонотропна дія: позитивна чи негативна – збільшення або зменшення сили міокарда.
  2. Артроз – це хронічне захворювання суглобів, яке супроводжується змінами в кістці.

Артропатія – трофічна зміна суглобу.

Контрактура – стійка фіксація суглобу в певному положенні.

Девіація – відхилення суглобу від його нормальної осі.

 

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 390 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.026 сек.)