АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Причини туберкульозу

Прочитайте:
  1. R 99 Інші неточно визначені та неуточнені причини смерті
  2. А. КЛІНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
  3. Безпосередні причини смерті при ушкодженнях
  4. Вакцинація новонароджених проти туберкульозу.
  5. Ветеринарно-санітарні заходи в неблагополучних щодо туберкульозу господарствах
  6. Визначіть причини травматичного шоку
  7. Гіпо- і гіперглікемія, причини виникнення, клінічне значення
  8. Діагностика туберкульозу
  9. ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ПСЕВДОТУБЕРКУЛЬОЗУ У ДІТЕЙ
  10. З профілактики та ліквідації туберкульозу птиці

Збудником туберкульозу є мікобактерії, відкриті в 1882 р. німецьким уче­ним Робертом Кохом. Існує кілька типів мікобактерій, людські, бичачі, пташині й миша чі. Для людини патогенні перші 3 типи, особливо людський і бичачий.

Мікобактерії є аеробами, але за несприятливих умов можуть існувати й без кисню. Оптимальна температура для їх існування 37 °С. Особливо добре зберігаються у висох лому харкотинні. У сирих і темних приміщеннях можуть зберігатись місяцями, іноді навіть роками. Під дією сонячного проміння вони гинуть протягом короткого часу. Чут ливі до високої температури і дезінфікуючих розчинів. Зокрема, при температурі 70 °С гинуть через 6-8 год, під час кип’ятіння свіжого харкотиння – через 5 хв. Висохле хар котиння знезаражують протягом 45 хв. У 5 % розчині хлораміну мікобактерії гинуть через 6 год, у 5 % розчині карболової кислоти – через 24 год.

Основним джерелом інфекції є хвора на відкриту форму туберкульозу людина. Збуд ник потрапляє у навколишнє середовище з харкотинням хворого, при туберкульозі ін ших органів – з калом, сечею, гноєм, слиною. Мікобактерії туберкульозу виявляють у молоці матері-годувальниці, хворої на туберкульоз.

Воротами інфекції є дихальні шляхи, травний канал, шкіра, слизова оболонка миг даликів тощо. Найчастіше мікобактерії проникають в організм через дихальні шляхи, тобто аерогенно (80-90 %).

Аерогенне зараження буває двояке: повітряно-крапельне (найнебезпечшше) і повітряно-пилове.

Повітряно-крапельне зараження відбувається у випадку спілкування здорової людини з хворим на туберкульоз, під час розмови, кашлю, чхання, коли краплини слини та харкотиння, які містять мікобактерії туберкульозу, з повітрям потрапляють у дихальні шляхи інших осіб. Краплини слини хворого осідають на землю, висихають. У такому вигляді мікобактерії туберкульозу можуть зберігатися тривалий час, а потім під час сухого прибирання приміщення піднімаються у повітря з пилом і далі аерогенно потрапляють в організм здорової людини.

Аліментарне зараження відбувається через продукти харчування (від хворих на ту беркульоз тварин), при вживанні сирого молока, м’яса (без належної термічної обробки) та користування інфікованим посудом.

У деяких випадках під час зіткнення із зараженим об’єктом мікобактерії можуть про никати в організм людини через шкіру та слизові оболонки (надрізи, подряпини). Таке зараження називається контактним.

Інколи можливе внутрішньоутробне зараження від хворої матері через уражену пла центу.

 


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 276 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)