АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Гігієна праці сільських механізаторів (умови праці, професійні шкідливості, можливі зрушення у стані здоров’я та захворювання, заходи щодо профілактики).

Умови праці залежать від його організації, технології обробки, рівня механізації, виду використовуваних машин. Основною категорією працюючих у рослинництві є механізатори сільського господарства. Ускладнення сільгосп техніки, збільшення швидкостей роботи машин вимагає врахування антропометричних і психофізіологічних можливостей людини при її конструюванні. При цьому пред'являються підвищені вимоги до систем захисту від тепла і холоду, пилу, шуму, вібрації і токсичних речовин.

Критерії, які визначають ступінь професійного ризику, а саме – кількість шкідливих речовин, що надходять в організм людини (пил, хімічні речовини, або рівень шкідливого фактору (шум, вібрація тощо), тривалість впливу цих факторів, супутні умови праці й побуту, які можуть зменшити або збільшити шкідливий вплив цих факторів на здоров’я працюючих (наприклад, посилююча дія алкоголю, куріння), індивідуальна сприятливість людини до тих або інших несприятливих факторів, яка залежить від її біологічних особливостей (загальний стан здоров’я, перенесені раніше захворювання тощо). Велику роль у розвитку професійних захворювань відіграє також стаж роботи, тривалості впливу на організм людини професійних шкідливостей.

Певний вплив на розвиток професійної патології справляє весь комплекс несприятливих соціально-гігієнічних і соціально-економічних умов, що супроводжують життя людини. Серед них першорядне значення мають такі шкідливі звички, як вживання алкоголю, куріння, а також нераціональне харчування, неправильне організація праці й відпочинку, нехтування фізкультурою, спортом тощо. При гігієнічній оцінці умов праці механізаторів встановлено, що температура повітря в кабінах може перевищувати оптимальні рівні.З-за високих температур роботи часто проводяться з відкритими вікнами, що збільшує запиленість повітря в робочій зоні тракториста.Грунтова пил в залежності від виду грунту містить від 8% (сірі лісові і каштанові грунти) до 60% і більше (піщані і супіщані грунти) вільної двоокису кремнію. Шум на робочому місці механізатора залежить від характеру польових робіт, вологості й щільності грунту. Найбільші рівні відзначаються при оранці, менші - при транспортних роботах, посадці картоплі, косовиці. Тривала дія на механізаторів комплексу несприятливих факторів може приводити до розвитку професійних захворювань. Найбільш часто у них виникають люмбаго, попереково-крижовий радикуліт, неврит слухового нерва (з порушенням слуху легкої, рідше середнього ступеня), вібраційна хвороба, хронічний (пилової) бронхіт. Провідними формами захворювань з тимчасовою втратою працездатності у механізаторів сільського господарства є респіраторні захворювання, травми, хвороби периферичної нервової системи.

До професійних захворювань згідно з сучасними уявленнями, належать хвороби, розвиток яких пов’язаний з безпосереднім впливом на організм працюючих різноманітних несприятливих виробничих факторів (пил, шум, вібрація, хімічні речовини тощо), а також хвороби, які зустрічаються при роботі у певних умовах (наприклад, тривале перенапруження опорно-рухового, нервово-м’язового апарата, зараження деякими хворобами, що передаються людині від тварин і деякі інші). Так, наприклад, у результаті тривалого впливу на організм працюючих високих концентрацій пилу (цементного, зернового, вугільного тощо) можуть розвиватися хронічні професійні пилові хвороби легень – пневмоконіози та інші захворювання дихальних шляхів; вібрації – вібраційна хвороба; шуму – професійні захворювання органа слуху (неврити слухового нерва); хімічних речовин – гострі й хронічні професійні отруєння, захворювання очей, шкіри, легень тощо.

Для профілактики цих захворювань потрібно дотримуватися допустимих норм: Доведено, що в умовах виробництва для кожної професійної шкідливості існує свій певний допустимий максимум – безпечний для здоров’я людини – гранично допустима концентрація (ГДК), або гранично допустимий рівень (ГДР). ГДК – це такі концентрації хімічних речовин, які при щоденній роботі у межах 8 годин протягом усього стажу роботи не можуть викликати у працюючих захворювань або відхилень у стані здоров’я, що можна виявити сучасними методами дослідження, безпосередньо у процесі роботи або у віддалені строки. Аналогічний зміст вкладається і в поняття ГДР інших професійних шкідливостей (шум, вібрація, випромінювання, високі або низькі температури тощо), які можуть мати місце в умовах сучасного виробництва.

Нині розроблені, затверджені й впроваджені у практику народного господарства ГДК для 800 шкідливих хімічних речовин, визначені ГДР для різноманітних видів шуму, вібрації, променевого тепла, у тому числі й для тих, які мають місце на сільськогосподарських машинах.

Істотну роль в попередженні розвитку загальних та професійних захворювань у працівників сільського господарства відіграють медогляди.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 539 | Нарушение авторских прав