АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Накладання швів.

Прочитайте:
  1. АЛГОРИТМ НАКЛАДАННЯ КРОВОСПИННОГО ДЖГУТА
  2. Бинт і його елементи, правила накладання бинтових пов’язок
  3. Виберіть, яка особливість будови задньої поверхні тіла плечової кістки має практичне значення під час накладання джгута?
  4. Вибір місця накладання джгута.
  5. Допомога після накладання джгута та повторний огляд
  6. Загальні правила і техніка накладання щипців
  7. Крок 2 – Накладання
  8. Накладання джгута CAT
  9. НАКЛАДАННЯ ЗІГРІВАЛЬНОГО КОМПРЕСУ НА ВУХО
  10. Накладання пов’язки на обидва ока.

1. В голкотримачі на відстані 0,5-1,0 см від його кінчика зафіксувати хірургічну голку на віддалі 1/3 її від кінця вушка.

2. Провести під натяжінням нитку між стінками вушка хірургічної голки в робочий отвір так, щоб короткий кінець нитки склав 1/3 її довжини. Нитка повинна вільно звисати з вушка голки.

3. Голкотримач фіксують правою китицею з розміщенням вказівного пальця на поверхні бранш голкотримача. Гострий кінець голки повернутий донизу, а вушко з ниткою доверху.

4. Голку вколюють перпендикулярно до площини тканини на віддалі 4-5 мм від краю рани, розміщеного дальше від хірурга, притримуючи край рани хірургічним пінцетом.

5. Голку проводять на таку глибину, щоби вона пройшла під дном рани.

6. Виколюють голку також на 4-5 мм від ближнього до хірурга краю рани.

7. Після виколювання кінчик голки захоплюють голкотримачем і голку разом з ниткою виводять із тканини.

8. Зав’язують вузли ниток на віддалі 1-2 см один від одного, з одного краю рани.

 

 

Проведення серцево‑легеневої реанімації

(згідно рекомендацій Європейського анестезіологічного товариства і Американської асоціації серця за 2010 р.).

 

5.5 Забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів (потрійний прийом Сафара).

 

1. Максимальне перерозгинання голови в атланто-окципітальному з’єднанні.

2. Виведення догори нижньої щелепи і втримання її в такому положенні, коли

нижні різці виступають за верхні.

3. Відкривання рота.

Для цього необхідно:

- стати біля голови манекена;

- ліву руку покласти на підборіддя, праву на чоло;

- максимально розігнути голову в атланто-окципітальному зчленуванні;

- нижню щелепу взяти обома руками за кути і підняти її догори;

- великими пальцями обох рук привідкрити рот на 1,5-2 см.

 

5.6. Штучна вентиляція легень повітрям, що видихається.

5.6.1. Методом „ рот до рота ”.

- Стати збоку біля голови манекена;

- одну руку підкласти під шию;

- долонею другої руки впертися в чоло, а пальцями затиснути ніс хворого;

- різноспрямованими рухами рук максимально розігнути голову в шийно-окципітальному з’єднанні;

- зробити вдох і щільно своїми губами охопити рот манекена;

- зробити видох в дихальні шляхи манекена;

- пересвідчитися, що в момент вдоху піднімається грудна клітка;

- не змінюючи положення голови манекена, підняти свою голову і дати можливість вільного видиху.

5.6.2. Методом „рот до носа”.

- Стати збоку біля голови манекена;

- одну руку покласти на чоло;

- другою рукою впертися в підборіддя з боку шиї;

- підтягуючи нижню щелепу і натискаючи на чоло, максимально закинути голову;

- закрити рот;

- зробити вдох і щільно своїми губами охопити ніс манекена;

- видихнути в носові ходи, одночасно слідкуючи за рухами грудної клітки;

- не змінюючи положення голови манекена, підняти свою голову і дати можливість вільного видиху.


Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 446 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)