 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
ЕТАЛОНИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РЕЗУЛЬТАТІВ ЛАБОРАТОРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ.1. Лейкоцитурія. 2. Протеїнурія. 3. Глюкозурія. 4. Гематурія. 5. Еритроцитурія, циліндрурія. 6. Гіпостенурія. 7. Гіперстенурія, глюкозурія. 8. Лейкоцитурія, гематурія, бактеріурія. 9. Нормальний аналіз крові. 10. Постгеморагічна анемія легкого ступеня. 11. Постгеморагічна анемія середнього ступеня. 12. Постгеморагічна анемія важкого ступеня. 13. Еозинофілія, характерна для алергізації організму. 14. Підвищення ШОЕ, анемія, характерно для пухлинного процесу. 15. Помірно виражені запальні зміни. 16. Різко виражені запальні зміни. 17. Коагулограма характерна для цирозу печінки. 18. Передозування непрямих антикоагулянтів. 19. Постгеморагічна коагулопатія. 20.Гемодилюція. 21. Еритроцитоз. 22. ДВЗ-синдром. 23. Передозування гепарину. 24. Гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну. 25. Гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну. 26. Гіпопротеїнемія. 27. Ниркова недостатність. 28. Цитолітичний синдром. 29. Гіперамілаземія. 30. Гіперглікемія. 31. Гіпохлоргідрія.
8. ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З ДІАГНОСТИКИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ ТА НАДАННЯ ЕКСТРЕННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ
Варіант 1 Задача №1. Чоловік Н., 27 років, доставлений в торакальне відділення швидкою допомогою. З анамнезу – 4 години тому виник гострий біль в грудній клітці зліва, після чого почала наростати задуха. Об’єктивно: ціаноз обличчя, частота дихання – 30 за 1 хв., розширення міжреберних проміжків зліва, при аускультації легень – дихання зліва відсутнє, перкуторно – коробковий звук зліва. Тони серця чисті, ритмічні, АТ 100/60, пульс 110 за 1 хв. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстреної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Спонтанний пневмоторакс зліва. 2. Рентгенографія грудної клітки, негайна пункція лівої плевральної порожнини з наступним проведенням торакоскопії та дренуванням плевральної порожнини. Задача №2. Чоловік 40 років, доставлений в клініку швидкою допомогою після дорожньо–транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині грудної клітки та грудини, кашель з виділенням яскравої пінистої крові. Об’єктивно: стан хворого вкрай тяжкий, ціаноз обличчя, виражена медіастінальна та підшкірна емфізема грудної стінки, шиї та обличчя. пульс – ритмічний, 110 за 1 хв., АТ 90/60 мм. рт. ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене на всьому протязі, перкуторно притуплення, зліва – задовільне. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Розрив правого головного бронху. 2. Оглядова рентгенографія ОГК та фібробронхоскопія. При розриві до 30 % окружності бронху можливе проведення консервативної терапії, якщо більше - необхідна торакотомія із зашиванням дефекту бронху, дренування середостіння і плевральної порожнини.
Задача №3. Хворий в побутових умовах отримав травму голови, втрачав на короткий час (10 хв.) свідомість, спостерігалась неодноразове блювання, скаржиться на головний біль, загальну слабкість, нудоту. Об'єктивно: забійна рана в лобній ділянці, горизонтальний ністагм при крайніх відведеннях очних яблук в сторони. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстреної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №4. Ввечері хворий був побитий, спостерігалась короткочасна непритомність, самостійно прийшов додому, скаржився на головний біль, прийняв знеболюючу таблетку, ліг спати. Вранці не прокинувся, родичі розбудити не змогти, викликали швидку допомогу. Хворий поступив в клініку в непритомному стані, мимовільні рухи в правих кінцівках відсутні, анізокорія, ліва зіниця розширена. Артеріальний тиск 160/95 мм. рт. ст., пульс 52 удари за 1 хвилину. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Хворий отримав тяжку черепно-мозкову травму: забій головного мозку із стисненням його гострою внутрішньочерепною гематомою. 2. Потребує госпіталізації в реанімаційне відділення, проведення ехоенцефалографії, комп'ютерної томографії головного мозку (при наявності). Лікування - протинабрякова, гемостатична терапія, проведення невідкладного оперативного втручання – трепанації черепа, видалення гематоми.
Задача №5. У хворого 27 р., при піднятті важкого предмету раптово виник різкий головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості. При огляді – свідомість порушена по типу сопору, на уколи реагує захисними рухами правих кінцівок, зліва активні рухи в кінцівках обмежені, виражені ригідність м'язів потилиці, симптом Керніга. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №6. Хворий в побутових умовах отримав колоту рану лівого передпліччя. Звернувся в приймальний покій лікарні. Скарги на відчуття затерпання 4 і 5 пальців китиці. При огляді хірургом виявлена колота рана на долонній поверхні в нижній третині передпліччя. Рухи в пальцях китиці збережені, але має місце анестезія 4-5 пальців та ділянки гіпотенара. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. У хворого колота рана передпліччя з повним травматичним пошкодженням ліктьового нерва. 2. Потребує госпіталізації, первинної хірургічної обробки рани, ревізії та зшивання ліктьового нерва, в подальшому відновної терапії (судинна, вітамінотерапія, прозерин, ЛФК, масаж).
Задача №7. В побутових умовах хворий отримав рубану рану м'яких тканин правої гомілки. Швидкою допомогою доставлений в приймальне відділення лікарні. При огляді виявлено рану по зовнішній поверхні верхньої третини правої гомілки. Розгинальні рухи в гомілково-ступневому суглобі, «звисаюча ступня», анестезія на тильній поверхні ступні. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №8. Хворий 30 р., доставлений в приймальне відділення у тяжкому стані. Зі слів родичів хворіє лівобічним хронічним отитом. При огляді: свідомість порушена по типу сопору, анізокорія, ліва зіниця більша за праву, рухи в правих кінцівках обмежені (геміпарез), температура тіла 37,2°, слабо позитивні менінгеальні симптоми. При ЕхоЕГ зміщення зліва направо на 8 мм. ШОЕ – 28 мм/год, лейкоцити в крові – 9,2 Х 10 9/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
2. Потребує госпіталізації в спеціалізований нейрохірургічний стаціонар, проведення комп'ютерної томографії головного мозку та термінової операції – видалення абсцесу (дренування, або тотально з капсулою).
Задача №9. Хвора, 60 р, жінка підвищеного відживлення, хворіє на жовчокам’яну хворобу, хронічний калькульозний холецистит, цукровий діабет типу ІІ, кардіосклероз, СН-III. Приступи жовчної кольки спостерігаються 3-4 рази в рік. Тиждень тому почався черговий приступ жовчної кольки, який супроводжувався пожовтінням шкіри, склер і слизових. Жовтушність з’явилася на наступний день після приступу. На момент шпиталізації загальний білірубін 88,7 мкмоль/л, прямий 46,2 мкмоль/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Обтураційна жовтяниця, спричинена холедохолітіазом. 2. УЗД, консультація ендокринолога, кардіолога, інфузійна терапія, антибіотики, спазмолітики, сечогінні, кровоспинні. Ендоскопічна папілосфінктеротомія з видаленням конкрементів за допомогою кошика Дорміа, через 2-3 доби – лапароскопічна холецистектомія. Якщо конкременти видалити не вдалося – лапаротомія, холецистектомія, холедохотомія, видалення конкрементів, зовнішнє дренування. Задача №10. У хворого 56 р., почав з’являтися біль в правій литці після ходьби до 50 метрів, нога почала мерзнути навіть влітку. При огляді: права ступня і нижня третина гомілки блідіші, ніж зліва і холодніші на дотик. Пульс на правій нижній кінцівці визначається тільки на стегновій артерії. Над нею вислуховується систолічний шум. Загальний стан хворого задовільний. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Облітеруючий атеросклероз судин правої нижньої кінцівки III ст. з оклюзією на рівні правої стегнової артерії. Синдром Леріша. 2. УЗД судин правої нижньої кінцівки. Планова операція – правобічне обхідне аортостегнове шунтування. Задача №11. Хворий 44 р., поступив в стаціонар з масивним блюванням свіжою кров’ю. Відмічає загальну слабкість, головокружіння. З анамнезу відомо, що він багато років зловживав алкоголем. При обстеженні встановлено, що селезінка збільшена в розмірах, щільна, печінка не пальпується. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Кровотеча з варикозно поширених вен стравоходу. 2. ЕФГДС, введення зонда Блекмора, інфузійна терапія, кровоспинні середники. Консервативна терапія спрямована на попередження рецидиву кровотечі і зниження тиску в системі ворітної вени: кровозамінники і еритроцитарна маса в співвідношенні 3:1, Н2-блокатори, блокатори протонової помпи, кровоспинні препарати, гепатопротектори, сандостатин і його аналоги.
Задача №12. У хворого з чітко обмеженим апендикулярним інфільтратом, температурою тіла 36,7°С, з’явився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру. При огляді: язик вологий, пульс 92 уд. за 1 хв, живіт м’який, неболючий, за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість, м’яко-еластичний інфільтрат, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При пальцевому ректальному дослідженні нависання передньої стінки прямої кишки не виявлено. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Абсцедування апендикулярного інфільтрату. 2. УЗД органів малого тазу і ділянки інфільтрату. Операція – лапаротомія, дренування абсцесу. При можливості – апендектомія. Задача №13. Хворий, 59 р., поступив у відділення зі скаргами на біль в лівій нижній кінцівці, який з’явився 12 годин тому і поступово наростав. Відмітив, що кінцівка стала затерпати, з’явилася слабкість в м’язах і порушення рухів в суглобах. При огляді: шкіра на лівій нижній кінцівці дещо холодніша і блідіша, ніж на правій, особливо в ділянці гомілки і стопи. Тактильна і больова чутливість на лівій нижній кінцівці збережена, але знижена. Пульсація визначається тільки на стегновій артерії. Активні рухи в суглобах лівої нижньої кінцівки збережені, однак обмежені. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Гострий тромбоз стегнової артерії. 2. Дуплексне ультразвукове дослідження судин лівої нижньої кінцівки з метою топічної діагностики тромбозу. При потребі – контрастна артеріографія. Довенно – знеболювальні, гемодинамічні, тромболітики, дезагреганти, антикоагулянти, спазмолітики, судиннопоширювальні. Операція – тромбектомія катетером Фогарті. Задача №14. Хвора Н. 54 р., доставлена каретою швидкої допомоги з місця автомобільної аварії. Хвора повідомила, що 30-40 хв тому її збив автомобіль. Скаржиться на наростаючий біль в лівому стегні, значний набряк стегна, болючість. Набряк різко зріс за останні 20 хв. Загальний стан хворої середньої тяжкості. Виражена блідість, тахікардія, АКТ – 90/60 мм рт. ст. Аналізи: гемоглобін 90 г/л, ер. 2,5x1012/л, лейк.- 12x109/л. Загальний аналіз сечі та біохімічні аналізи без особливостей. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Травматичний розрив стегнової артерії. Гематома лівого стегна. 2. Невідкладна госпіталізація в стаціонар. Оперативне лікування: пластика стегнової артерії та видалення гематоми. Задача №15. Хворий М. 21 р., звернувся в приймальний покій самостійно в супроводі батьків зі скаргами на кровотечу з лівого стегна. Пацієнт близько 6-ти років вживає наркотичні середники, 3 роки вводить наркотики ін’єкційно в периферичні вени та стегнову вену на лівій нижній кінцівці. Об’єктивно: ліва нижня кінцівка різко бліда з синюшним відтінком. На дотик температура значно знижена. У верхній третині лівого стегна визначається округлої форми чіткий утвір 5,0 х 6,0 см, що пульсує. У його верхній частині знаходяться гнійні післяін’єкційні рани та свіжі післяін’єкційні проколи з ознаками запалення, а також із підсихаючою кров’ю. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Травматична (післяін’єкційна) аневризма лівої стегнової артерії. 2. Оперативне лікування: резекція аневризми, пластика стегнової артерії. Задача №16. В амбулаторію звернувся хворий М., із скаргами на наявність рани правої нижньої кінцівки площею близько 2-х долонь, виражений пекучий біль, порушення ходьби. Відомо, що рана є наслідком опіку кип’ятком, одержаного випадково в побуті 10 хв тому. Ніяких заходів щодо полегшення свого стану хворий не здійснював. При огляді місця захворювання на фоні гіперемії та набряку по латеральній поверхні стопи контуруються декілька міхурів заповнених світло-жовтим ексудатом, окремі з них пошкоджені з наявністю яскраво червоної вологої поверхні. Будь-які маніпуляції викликають біль у пацієнта. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Термічний опік кип’ятком правої гомілки ІІ ступеня (біля 15 %). 2. Місцеве охолодження протічною водою, знеболювання з наступним проведенням ранньої первинної хірургічної обробки рани. Задача №17. У приймальний покій доставлений хворий П., 42 р., через 30 хв після ДТП із скаргами на задуху, біль у правій половині грудної клітки. Об’єктивно: у 5-ому міжребір’ї по L. axillaris media dextra рана округлої форми до 4 см у діаметрі із якої виступає уламок ребра і виділяється кров. Перкуторно – у нижніх відділах правої половини грудної клітки визначається тупість, вище – тимпаніт, аускультативно – відсутність дихальних шумів. Міжреберні проміжки не змінені. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1.Правобічний гемопневмоторакс. 2. Рентгенографія грудної клітки у 2-х проекціях і пункція плевральної порожнини. Операція – торакотомія, резекція ребра, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.
Задача №18. Каретою швидкої допомоги в приймальний покій доставлено хворого Т., 43 р., який скаржиться на гострий постійний біль і припухлість в правій підколінній ділянці. Відомо, що біль виник 2 дні тому після травматичного забою. Об’єктивно: АТ-130/80 мм рт. ст, пульс 75 уд/хв., в легенях везикулярне дихання, тони серця ритмічні, чисті, живіт при пальпації неболючий. При огляді правої нижньої кінцівки стопа і гомілка блідого забарвлення, місцева температура знижена. В підколінній ділянці припухлість з чіткими межами. При пальпації визначається пульсуючий напружений утвір. Пульсація на стегновій артерії правої нижньої кінцівки збережена, на артеріях стопи відсутня. При аускультації систолічний шум над патологічним утвором. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Несправжня аневризма правої підколінної артерії. 2. Резекція аневризми з пластикою підколінної артерії аутовеною.
Задача №19. Хвора С., 56 років, поступила із скаргами на різкий біль, відчуття заніміння і похолодання в лівій ступні та гомілці. Впродовж 9 років страждає комбінованою вадою серця. Захворіла раптово, за 3 години до поступлення у стаціонар, коли прокинулася від болю у лівій нижній кінцівці. Об’єктивно: ліва гомілка до верхньої третини мармурово-ціанотичного відтінку. Шкіра на дотик холодна. Активні рухи в пальцях ступні, гомілково-ступневому суглобі відсутні. Шкірна анестезія до середньої третини гомілки. Пульс визначається тільки на лівій стегновій артерії, нижче – відсутній. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Тромбоемболія лівої підколінної артерії. 2. Операція ‑ тромбемболектомія із лівої підколінної артерії. Задача №20. Хворий Т., 55 р., поступив у відділення судинної хірургії з скаргами на болюче ущільнення по ходу варикозно розширених підшкірних вен на правому стегні. Об”єктивно: по ходу великої підшкірної вени правої нижньої кінцівки у середній і верхній третині стегна шкіра гіперемована, набрякла. Промацується щільний тяж, на гомілці виражений варикоз. Пульсація на артеріях правої стопи задовільна. Проведене дуплексне сканування показало наявність флотуючого тромба у загальній стегновій вені справа. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1.Гострий висхідний тромбофлебіт великої підшкірної вени правої нижньої кінцівки. Флотуючий тромб стегнової вени. 2. Невідкладне оперативне втручання: тромбектомія зі стегнової вени, видалення тромбованих підшкірних вен. Задача №21. Хвора С., 78 р., звернулась зі скаргами на біль в ділянці правого променево-зап’ясткового суглобу. Зі слів хворої, травму отримала при падінні на витягнуту руку дві години тому. Права рука зігнута в ліктьовому суглобі і приведена до тулуба. Її хвора підтримує здоровою рукою. В ділянці правого променево-зап’ясткового суглобу багнетоподібна деформація. Чутливість пальців травмованої руки збережена. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Закритий розгинальний перелом правої променевої кістки в «типовому» місці зі зміщенням. 2. Рентгенографія правого променево-зап’ясткового суглобу у двох проекціях. Місцеве знеболення 1-2 % розчином новокаїну місця перелому. Ручна одномоментна репозиція з гіпсовою іммобілізацією. Контрольна рентгенографія.
Задача №22. Хворий 0., 65 р., впав на спину. Самостійно дістався додому. Скаржиться на сильний біль в поперековому відділі хребта. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Пульс 62 уд/хв., АТ 120/85 мм рт. ст. Знаходиться у вимушеному положенні лежачи, контури поперекового відділу хребта звичайні, але рухи різко обмежені, болючі. При пальпації відмічає посилення болю при натискуванні на остистий паросток II поперекового хребця. Навантаження по осі хребта також болюче. Ознаки пошкодження спинного мозку відсутні. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Компресійний перелом тіла II поперекового хребця. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними анальгетиками, транспортування на ношах на животі. Задача №23. Хворий Б., 47 р впав з дерева. Знаходиться на місці пригоди. Скаржиться на сильний біль в лівій гомілці. При огляді шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Пульс 64 уд/хв. АТ 120/80 мм рт. ст. Дихання не порушене, органи черевної порожнини без особливостей. У верхній третині гомілки по передній поверхні наявна рана розмірами 8х5 см з якої виступає кістковий уламок. Помірна кровотеча з рани цівкою темної крові. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Відкритий перелом кісток лівої гомілки. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними або наркотичними анальгетиками. Тиснуча асептична пов’язка на рану. Іммобілізація лівої нижньої кінцівки шиною Крамера від верхньої третини стегна по задній поверхні з вигином на стопу. Задача №24. У хворої Т. 48 р, права рука попала в обертальний механізм електростанка. Свідомість не затьмарена. Скаржиться на сильний біль в лівій руці. Об'єктивно: шкіра помірно бліда. Пульс 68 уд/хв. АТ 120/80 мм рт. ст. В середній третині лівого передпліччя рана 6х7 см з якої виступають кісткові уламки. Значна кровотеча з рани пульсуючою цівкою. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Відкритий перелом кісток лівого передпліччя в середній третині. Артеріальна кровотеча. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення наркотичними анальгетиками. Накладання джгута на верхню третину плеча. Асептична пов'язка на рану без спроби репозиції. Задача №25. У хворого П., 43 р, на роботі права кисть попала під прес. Поступив в травматологічне відділення ЦМЛ. Шкіра та видимі слизові бліді, вкриті краплинами поту. Пульс 100 уд/хв. АТ 110/80 мм рт. ст. На правому плечі є джгут. Після зняття джгута і асептичної пов'язки права кисть висить на клапті шкіри, судини, які кровопостачають кисть розчавлені. Рентгенологічно – множинні переломи кісток правого зап’ястка і п’ястка. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Травматичний відрив правої кисті. Травматичний шок 1 ступеня. 2. Хворого направити в операційну для виведення з травматичного шоку та ПХО. Одночасно з протишоковою терапією після стабілізації геодинамічних показників виконати первинну хірургічну обробку рани, сформувати куксу. Введення протиправцевої сироватки, протоправцевого анатоксину. Задача №26. Потерпілий О., 35 р., при поганому освітленні спіткнувся і доторкнувся до оголеного дроту високої напруги. Працівники цеху відключили напругу з допомогою рубильника на електрощиті. Потерпілий без свідомості, виражена блідість шкіри і видимих слизових, дихання і пульс відсутні. На кисті лівої руки і правої п'ятки жовто-бурі плями опіку шкіри з вдавленням кратероподібного характеру в центрі. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Термінальний стан. Електротравма, електроопік (мітки проходження струму) лівої кисті і правої п'ятки. 2. Невідкладна реанімаційна медична допомога на місці події. Після виведення з термінального стану транспортування в реанімаційне відділення. Проводити штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця до відновлення адекватного самостійного дихання і кровообігу. Задача №27. Хворий 27 р., скаржиться на біль, почервоніння і припухлість верхньої повіки лівого ока. Гострота зору правого ока = 1,0 Гострота зору лівого ока = 1,0 Очна щілина лівого ока помірно звужена. Верхня повіка припухла, шкіра її червона переважно в зовнішній половині. В зовнішній третині повіки біля кореня вії обмежений вузлик гіперемії і припухлості, який дуже болючий при доторкуванні до нього. Кон'юнктива повіки гіперемійована, шорстка і набрякла. Оптичні середовища очей прозорі. Очне дно незмінене. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Зовнішній ячмінь верхньої повіки лівого ока. 2.Закапування в кон'юнктивальний мішок антибактеріальних крапель 3—4 рази на день. На ділянку запалення сухе тепло, УВЧ. Змазувати 3-4 рази на день 70 % спиртом до появи гнійного фокуса. При вираженому запальному процесі призначити антибіотики або сульфаніламіди всередину або в ін'єкціях. Видавлювання ячменю категорично протипоказане. Задача №28. Хвора 38 р скаржиться на біль, фотофобію, сльозотечу і зниження зору в правому оці. Тиждень тому перенесла простудне захворювання з високою температурою. Гострота зору правого ока = 0,3 з корекцією не покращується. Гострота зору лівого ока = 1,0. При огляді - в правому оці очна щілина звужена, виражена фотофобія і сльозотеча. На очному яблуці змішана ін'єкція. В центрі рогівки в поверхневих шарах інфільтрати сірого кольору, які мають вигляд гілки. Чутливість рогової оболонки знижена. Глибокі середовища і очне дно в нормі. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Деревовидний герпетичний кератит правого ока. 2.Місцево в кон’юнктивальний мішок рекомендується застосування противірусних лікарських засобів. В краплях в кон'юнктивальний мішок закапують розчин Офтан-ІДУ 3-4 рази на день. Його закапування поєднують з 0,1% розчином дезоксирибонуклеази або інтерферону, які розчиняють перед використанням. На ніч рекомендують закладання за повіки однієї із таких мазей: 0,25—0,5% теброфену, 0,25—0,5% флореналевої, 0,25% оксолінової, 0,05% бонафтонової, 3% зовіракс (вірулекс). З метою профілактики приєднання вторинної бактеріальної флори рекомендують закапування в кон’юнктивальний мішок антибактеріальних крапель — 0,25 % розчин левоміцетину три рази на день та інших. Задача №29. Чоловік 53 років скаржиться на періодичний біль за грудиною, печію, особливо в горизонтальному положенні тіла, при нахилах тулуба вперед. Часом пекучий біль за грудиною виникає при вживання гарячої або гострої страви. Два тижні тому було блювання кров’ю, знепритомнів. За допомогою звернувся після повторної шлункової кровотечі. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №30. Хвора 50 р поступила з явищами гострого панкреатиту, обтураційної жовтяниці. Хворіє на жовчокам’яну хворобу протягом багатьох років, неодноразово лікувалась стаціонарно та амбулаторно, раніше жовтяниць не було. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №31. Вагітну Н. (вагітність 22 тижні), 26 р, доставлено ургентно зі скаргами на біль в животі, підвищення температури тіла до 37,6*, нудоту. Захворіла минулої доби гостро. Біль виник в епігастральній ділянці, потім в правій половині живота. Було одноразове блювання. Живіт відповідає терміну вагітності, болючий вище правої здухвинної ділянки, напружений, симптоми подразнення очеревини слабопозитивні. Дизуричних явищ немає. Лейкоцитоз крові – 21Х109/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №32. До хірургічного відділення госпіталізовано хвору з діагнозом гострого холециститу. Після госпіталізації з’явились знобіння, гектичні підйоми температури, підвищена пітливість, жовтяниця. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №33. Чоловік 82 р поступив у приймальний покій із масивним блюванням кров’ю. Пульс – 120 уд./хв, АТ – 90/40 мм рт. ст. При огляді живіт збільшений в об’ємі, на передній черевній стінці є сітка поширених підшкірних вен, визначається вільна рідина. На руках і обличчі телеангіектазії. Результати фіброезофагогастродуоденоскопії: в нижній третині стравоходу збільшені варікозно поширені підслизові вени, ускладнені кровотечею. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №34. Хвора 19 р., доставлена в тяжкому стані зі скаргами на затруднене ковтання, сильний біль за грудиною та епігастральній ділянці, спрагу, слинотечу, нудоту. Хвора 4 год тому випила 30 мл оцтової есенції. При огляді: слизова рота гіперемована з ділянками білуватих плям, шкірні покриви бліді, хвора загальмована. АТ 100/65 мм. рт. ст., пульс 110 уд. за 1 хв., дихання поверхневе, часте, везикулярне. Живіт м’який, дещо болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №35. Хворий 25 р., був побитий незнайомими. Поступив зі скаргами на інтенсивний біль у животі з іррадіацією у ліву ключицю та ліву лопатку, відчуття розпирання та тяжкості у лівому підребер’ї. Лежить на лівому боці з підібганими до живота ногами. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Була короткочасна втрата свідомості. Пульс 120 за 1 хвилину. АТ 90/60 мм рт. ст. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №36. Хворий П. впав з велосипеда на лівий бік. Шкіра і слизові бліді, покриті холодним потом. Пульс 120 уд. за 1 хв, АТ 60/40 мм рт. ст. Позитивний френікус-симптом зліва. Локально в лівому підребір’ї визначаються позитивні симптоми подразення очеревини, симптом Куленкампфа. В крові гемоглобін 60 г/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №37. У хворої 72 р.. на фоні вираженої кахексії, наростання дисфагії з’явилося блювання неперетравленими харчовими масами. При контрастній рентгенографії стравоходу останній різко розширений, у середній третині контур нерівний, зазубрений є дефект наповнення. Виявлено пакети збільшених лімфатичних вузлів середостіння. Гемоглобін в крові – 62 г/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №38. Хворий 26 р., поступив на 4–й день захворювання. Зібраний анамнез і клінічна картина на час огляду не викликають сумнівів, що у хворого гострий апендицит. Ознаки синдрому системної запальної відповіді відсутні. Але в правій клубовій ділянці визначається щільне, нерухоме утворення розміром 10´12 см, яке болюче при пальпації. Загальний стан хворого задовільний, перитонеальні симптоми відсутні. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №39. Хворий 32 р. поступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в правій клубовій ділянці, що супроводжується нудотою, блюванням, випорожненнями рідким калом із домішкою крові. При огляді хворого живіт здутий, відзначається напруження м’язів, позитивні симптоми подразнення очеревини, t° тіла до 38°С. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз із зсувом вліво. При лапароскопії виявлено різко гіперемійований сегмент клубової кишки, збільшені брижові лімфатичні вузли, наявність фібрину на стінці кишки, фіксований до петель кишки сальник. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №40. В хірургічне відділення поступив хворий 54 р.,який тривалий час зловживав алкоголем зі скаргами на біль в епігастрії, правому підребір’ї, який має оперізуючий характер, посилюється прийому їжі. Часто турбує нудота, є поганий апетит, схудіння. Такі симптоми мають місце останні 5 років. Не обстежувався. При пальпації в проекції тіла підшлункової залози виявлено щільний вал. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Вибір лікувальної тактики буде визначено після аналізу результатів обстеження.
Варіант 2 Задача №1. У чоловіка 56 років на 5–й тиждень після перенесеного інфаркту міокарду виник гострий біль в ділянці серця, виражена задуха. Стан хворого вкрай тяжкий, виражений ціаноз обличчя, набухання і пульсація шийних вен, пульс на периферичних артеріях не визначається, на сонній артерії – ритмічний, 130 за 1 хв., АТ 60/20 мм рт. ст. Тони різко ослаблені, при перкусії – розширення меж серця в обидві сторони. В легенях дихання везикулярне, вислуховується на всьому протязі обох легень. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Розрив аневризми серця з тампонадою. 2. Провести рентгенографію грудної клітки, ЕКГ. Негайна пункція перікарду з метою декомпресії та невідкладне оперативне втручання - зашивання розриву аневризми.
Задача №2. Чоловік 55 р., звернувся зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині грудної клітки, кашель з виділенням невеликої кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 390 С. Захворів 2 тижні тому, коли виник кашель, підвищення температури, задуха. За медичною допомогою не звертався. З часом стан погіршувався. Об’єктивно: стан хворого вкрай тяжкий, ціаноз обличчя, частота дихання до 26 за 1 хв. пульс – ритмічний, 120 за 1 хв., АТ 100/60 мм. рт. ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене в нижніх відділах, зліва – задовільне, перкуторно в нижніх відділах справа – притуплення перкуторного звуку. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Гостра неспецифічна емпієма плеври справа. 2. Рентгенографія органів грудної клітки та пункція плевральної порожнини з наступним загальним та цитологічним аналізом вмісту плевральної порожнини. Задача №3. Хворого доставлено машиною «швидкої допомоги» з місця автокатастрофи. Стан середньої важкості, свідомість порушена по типу приглушення, дезорієнтований. На лобній ділянці черепа садно, зіниці однакового розміру, рухи та м’язова сила обмежені в лівих кінцівках, відзначена ригідність м'язів потилиці на 3 поперечних пальця, позитивний симптом Керніга. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Хворий отримав тяжку черепно-мозкову травму, забій головного мозку, травматичний субарахноїдальний крововилив, забій м'яких тканин голови. 2. Потребує госпіталізації в реанімаційний відділ, проведення комп'ютерної томографії головного мозку (при наявності). Лікування: кровозупинні (діцінон), протинабрякові (лазікс, манітол, гліцерин), ноотропи (пірацетам, церебролізін). Задача №4. Хворий знаходиться на лікуванні в клініці з приводу закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, перелому скроневої кістки зліва. Через 6 год після отримання травми стан хворого раптово погіршився, знепритомнів, порушилось дихання, відмічають періодичні тонічні судоми, зіниці широкі, реакція на світло в'яла, анізокорія, ліва зіниця ширша за праву, брадикардія. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №5. Хворий впав з четвертого поверху, доставлений в приймальне відділення. При огляді відсутні рухи та чутливість в нижніх кінцівках, затримка сечі, локальний біль в ділянці 10-11 хребців грудного відділу хребта. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №6. Хворий в автокатастрофі отримав травму правого плеча. При огляді відмічається набряк м'яких тканин правого плеча, болючість при рухах та пальпації, наявна патологічна рухомість плеча в нижній третині. Порушені розгинальні рухи в правому променево-зап'ястному суглобі та пальцях китиці, анестезія на тильній поверхні 1-2 пальців китиці. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №7. Хворий доставлений в приймальне відділення з вогнепальним пораненням правого стегна. При огляді виявлено вхідний отвір від вогнепального кульового поранення на задній поверхні середньої третини правого стегна. Рухи в колінному суглобі збережені, в гомілково-ступневому відсутні. Анестезія на гомілці та стопі. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №8. Хворий 48 р., доставлений після судомного приступу з втратою свідомості. Відомо, що такі приступи періодично повторюються на протязі двох років. При огляді: хворий в сопорі, рухи в лівих кінцівках обмежені (лівобічний геміпарез), температура тіла 36,8°, менінгеальні симптоми відсутні, артеріальний тиск 135/95 мм рт. мт. При ЕхоЕГ – зміщення серединного М-еха справа наліво на 6 мм. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді:
Задача №9. Хворий, 42 р.. звернувся на п’ятий день захворювання з скаргами на біль в правій половині живота. Лікувався самостійно. При огляді – стан тяжкий, блідий, живіт відстає в акті дихання. Температура тіла 37,9°С, пульс 90 уд. за 1 хвилину. Живіт напружений, більше в мезогастрії і гіпогастрії справа, пальпація різко болюча, дефанс, позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Сітковського, Ровзінга, Роздольського, Воскресенського. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Гострий деструктивний апендицит. Поширений перитоніт. 2. Шпиталізація в хірургічне відділення, після короткочасної підготовки необхідна невідкладна операція – апендектомія, санація і дренування черевної порожнини. Задача №10. В хворої 65 р., впродовж кількох останніх років відмічаються приступи печінкової кольки. Після останнього приступу впродовж місяця відмічає тупий, ниючий, постійний біль в правій підреберній ділянці. При пальпації в правій підреберній ділянці визначається значних розмірів щільноеластичний малоболючий утвір з гладкою поверхнею. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Температура тіла 36,7°С. Кількість лейкоцитів в загальному аналізі крові 5,6х109/л. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Хронічний калькульозний холецистит. Водянка жовчного міхура. 2. УЗД органів черевної порожнини, після лабораторного дообстеження ‑ лапароскопічна холецистектомія. Задача №11. Хворий 72 р., раптово відчув гострий переймоподібний біль в животі, до якого приєдналося часте блювання. Стільця не було, гази не відходять. Загальний стан середньої тяжкості, температура тіла 36,8°С, пульс 112 ударів за 1 хв. Живіт піддутий, більше в верхній половині, при пальпації м’який, помірно болючий, симптоми подразнення очеревини не визначаються. Вище і ліворуч від пупка пальпується округлий, щільноеластичний утвір. При ректальному обстеженні – позитивний симптом Обухівської лікарні. На оглядовій рентгенограмі черевної порожнини визначаються чаші Клойбера і рівні рідини, тонка кишка пневматизована. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Обтураційна кишкова непрохідність. 2. Встановлення назогастрального зонда, пальцеве дослідження прямої кишки, сифонна клізма, інфузійна терапія, спазмолітики. Після розрішення явищ кишкової непрохідності – ректороманоскопія, іригоскопія з метою встановлення локалізації і причини кишкової непрохідності. При потребі – фіброколоноскопія. Після дообстеження – лапаротомія, усунення причини непрохідності. Задача №12. Хвора 36 р., звернулася зі скаргами на біль в надчеревній ділянці, який посилюється після вживання їжі, часте блювання з’їденою напередодні їжею. Неодноразово лікувалася з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. При огляді – хвора виснажена, худа, риси обличчя загострені, тургор шкіри знижений. Рентгенологічно: шлунок збільшений в розмірах, нижня його межа проектується на 2 см нижче пупка, залишки контрасту в шлунку зберігаються через 24 години. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Декомпенсований стеноз виходу з шлунку. 2. Інфузійна терапія гемодинамічними, сольовими, білковими та вуглеводневими кровозамінниками. Об’єм інфузійної терапії щодоби розраховувати за формулою Рандала. Операція – лапаротомія, резекція шлунка. Задача №13. Хворий 56 р., звернувся зі скаргами на нестерпний свербіж шкіри, ниючий біль в правій підреберній ділянці, слабкість, відсутність апетиту, жовтушність шкіри і склер, яка з’явилася 1,5 місяця тому. Приступів печінкової кольки в анамнезі не відмічено. Шкіра оливкового кольору, тургор шкіри знижений, наявні розчухи. Живіт при пальпації м’який. Печінка дещо збільшена. В правому підребер’ї пальпується неболючий округлий утвір тугоеластичної консистенції. Стілець ахолічний. При контрастній рентгенографії шлунка і дванадцятипалої кишки підкова дванадцятипалої кишки розгорнута. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Об’ємний процес головки підшлункової залози. Обтураційна жовтяниця. 2. УЗД, ЕРПХГ, інфузійна терапія. Операція: ПДР, накладання холецистоентероанастомозу, ендоскопічне стентування. Задача №14. Хвора М. 65 р., звернулася зі скаргами на сильну кровотечу з подряпини правої гомілки. Близько 15 років хворіє варикозним розширення вен обох нижніх кінцівок. Від операції з приводу варикозного розширення вен утримувалась. На обох нижніх кінцівках значно розширені підшкірні вени в гомілкових та стегнових сегментах. На правій гомілці в нижній третині невеликих розмірів подряпина з залишками свіжої та підсихаючої венозної крові. Аналізи крові без патологічних змін. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Кровотеча з варикозно розширених вузлів правої гомілки. 2. Туге еластичне бинтування правої гомілки нижче ділянки кровотечі. Припідняте положення правої ноги. В разі відсутності ефекту ‑ прошивання кровоточивої вени.
Задача №15. Хворого М., 52 р., доставлено зі скаргами на біль в дистальних відділах нижніх кінцівок, втрату чутливості в пальцях та ступнях, їх набряк, значне обмеження функції обох нижніх кінцівок. 2 дні тому хворий здійснив тривалий перехід заболоченою місцевістю, протягом якого не знімав взуття. Температура повітря була від +10С до -50С. Пальці і стопи обох нижніх кінцівок різко набряклі, межа набряку перевершує по площі ділянку трофічних змін шкіри, остання багрово-синюшнього кольору, наявні міхурі з геморагічним вмістом. Дно пошкоджених міхурів багрового кольору, нечутливе до подразнюючих впливів. Пальпаторно обидві стопи і пальці холодні на дотик, всі види чутливості втрачені, рухомість в суглобах різко знижена. Пульсація артерій на обидвох стопах відсутня, ослаблена, на обидвох підколінних і стегнових артеріях – пульс доброго наповнення. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Відмороження стоп і пальців обох нижніх кінцівок ІІІ-IV ст., реактивний період. 2. Первинна хірургічна обробка трофічних змін тканин кінцівок, інфузійна протишокова, детоксикаційна, антибактеріальна, протизапальна та загальноукріплююча терапія. Задача №16. У хворого Л., 45 р., стався опіком кип’ятком 6 год тому. При огляді наявні обширні опікові поверхні обидвох ніг в ділянці стоп і гомілок, численні міхурі з жовтим та червонуватим ексудатом, будь-яка маніпуляція на кінцівках викликає сильну больову реакцію. Турбує знобіння, блювання. Хворий загальмований, зовнішні покриви бліді, пульс 120 уд на 1 хв, АТ 80/40 мм рт. ст, частота дихання 25 на 1 хв. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Термічний опік обох нижніх кінцівок кип’ятком ІІ-ІІІ ступенів (36 %). Опікова хвороба. Опіковий шок середньої тяжкості. 2. Перша допомога: знеболювання, накладання стерильної сухої пов’язки, тепле пиття, транспортування в найближчий медичний заклад, інтенсивна протишокова терапія. Задача №17. При падінні із висоти хворий отримав травму грудної клітки 1 год тому. Скаржиться на наростаючу задуху, біль у правій половині грудної клітки. Стан хворого тяжкий, обличчя набрякле, ціаноз шкірних покривів, виражена підшкірна емфізема грудної клітки. Аускультативно: відсутнє дихання над правою половиною грудної клітки. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1.Правобічний клапанний (напружений) пневмоторакс. 2. Перевести клапанний пневмоторакс у відкритий шляхом пункції чи дренування по Бюлау і госпіталізувати у відділення торакальної хірургії. Задача №18. Після падіння скла на праве передпліччя доставлено хворого Л., 29 р. Хворий скаржиться на біль в місці поранення, затерпання і похолодання правої китиці. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, холодний липкий піт, АТ-100/50 мм рт. ст., пульс 95 за 1 хв, тахіпное до 26 за 1 хв, тони серця ритмічні, ослаблені, живіт при пальпації неболючий. Китиця і передпліччя блідого забарвлення з ціанотичним відтінком в ділянці пальців. При знятті пов’язки виявлено різану рану довжиною 5 см з рівними краями, розташовану поперечно осі кінцівки, по передній поверхні верхньої третини правого передпліччя. Зняття джгута привело до появи пульсуючої кровотечі з рани. Пульсація на променевій артерії відсутня, на ліктьовій – значно ослаблена. Поверхнева і глибока чутливість в ділянці правої китиці значно ослаблені. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Травматичне пошкодження правої променевої артерії. 2. Провести первинну хірургічну обробку рани і виконати зашивання або пластику пошкодженої артерії. Задача №19. Хворий А., 49 р., переведений із кардіологічного стаціонару через 5 годин від початку захворювання зі скаргами на біль у правій нижній кінцівці, відчуття заніміння та відсутність рухів в гомілково-ступневому суглобі. Впродовж попередніх двох тижнів лікувався з приводу інфаркту міокарда. Шкірні покриви правої нижньої кінцівки до середньої третини стегна із блідно-ціанотичним відтінком, холодні. Рухи в гомілково-ступневому суглобі та пальцях ступні відсутні. Шкірна чутливість втрачена до колінного суглобу. Пульсація на стегновій артерії не визначається. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Тромбоемболія правої стегнової артерії. 2. Емболтромбектомія із стегнової артерії. Задача №20. Хвора С., 27 р., впала на праву руку зігнуту в ліктьовому суглобі. Знаходиться на вулиці. Скаржиться на різкий біль в правому плечі. При огляді хвора підтримує праву руку, видима деформація плеча, патологічна рухомість, кісткова крепітація в середній третині, виражене порушення функції кінцівки. Права рука зігнута в ліктьовому суглобі і приведена до тулуба. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Закритий перелом правої плечової кістки в середній третині. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними або наркотичними середниками, іммобілізація кінцівки шиною Крамера. Задача №21. Хворий М., 17 р., пірнув у воду і вдарився головою до дна водойми. Зі сторонньою допомогою забраний з води, викликана карета невідкладної медичної допомоги. При огляді на березі пірнальник знаходиться в горизонтальному положенні. Скаржиться на сильний біль в шиї. При огляді шкіра та видимі слизові бліді. Пульс 68 уд на 1 хв. Контури шиї звичайні. Біль посилюється при пальпації шийного відділу хребта. Відмічається зниження сили і об’єму рухів у суглобах верхніх та нижніх кінцівок. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Перелом, або вивих у шийному відділі хребта з ушкодженням спинного мозку. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними анальгетиками. Фіксація шийного відділу хребта стандартним комірцем Шанца або двома шинами Крамера. Задача №22. Хворий Ш., 29 років, випав з балкону другого поверху будівлі на ноги. Знаходиться на вулиці у вимушеному положенні лежачи. Скаржиться на біль в обох п'ятках. Наступати на них не може. Шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Пульс 64 уд/хв., АТ 120/80 мм рт. ст. При огляді обох стоп наявний набряк по бокових поверхнях п'яткових кісток та згладження склепінь. Різкий біль при пальпації. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Закритий перелом обох п'яткових кісток. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення наркотичними і ненаркотичними анальгетиками, іммобілізація обох нижніх кінцівок шинами Крамера.
Задача №23. Хворий С., 55 р., при переході колії в нетверезому стані потрапив під поїзд. Свідомість затьмарена. Скаржиться на нестачу повітря та страх смерті. Об'єктивно: блідість шкірних покривів та синюшність видимих слизових. Пульс 125 уд на 1 хв., АТ 70/0 мм рт. ст. Тахіпное 30 за 1 хв. Джгути на обох стегнах у верхній третині. Кукси нижньої третини обох стегон забруднені землею. Помірна кровотеча. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Травматичний відрив обох нижніх кінцівок на рівні нижньої третини стегон. Індекс Алговера понад 1,5. Травматичний шок ІІІ ст. 2. В приймальному відділенні не знімати джгути, забір крові для визначення кількості еритроцитів, НВ, Нt, групи і резус‑фактора та на вміст алкоголю. Проведення протишокової терапії одночасно з терміновим транспортуванням в операційну. В приймальному відділенні: повторне знеболення наркотичними анальгетиками. В операційній: інтубація, ШВЛ, катетеризація магістральних судин з інфузійною протишоковою терапією (розчин рефортану 400,0 або стабізолу 400,0, поліглюкіну 400,0, ізотонічний розчин натрію хлориду 0,9% - 400,0, розчин глюкози 5% - 200,0), переливанням одногрупної еритроцитарної маси до стабілізації гемодинаміки. Катетеризація сечового міхура. Після виведення з травматичного шоку первинна хірургічна обробка ран, кінцева зупинка кровотечі, навідні шви на кукси стегон, введення протиправцевої сироватки, протиправцевого анатоксину. Задача №24. Хворий М., 64 р., знаходиться на місці шляхово-транспортної пригоди. Скаржиться на сильний біль в правій руці і лівій нозі. Автомобіль в якому їхав потерпілий зіткнувся з зустрічною машиною. Шкіра і видимі слизові звичайного кольору. Пульс 68 уд/хв. АТ 120/80 мм рт. ст. Деформація, патологічна рухомість, крепітація кісткових уламків в середній третині правого стегна і лівого передпліччя. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? 2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги? Еталон відповіді: 1. Політравма. Множинні переломи. Закритий перелом правої стегнової кістки і кісток лівого передпліччя в середній третині. 2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення наркотичними і ненаркотичними анальгетиками, протишокова терапія. Іммобілізація правої нижньої кінцівки шиною Дітерихса, лівої руки - шиною Крамера.
Задача №25. У хворого Л., 52 р., через праву гомілку переїхало колесо вантажного автомобіля. Шкіра і видимі слизові дещо бліді. Пульс 102 уд/хв. АТ 100/60 мм рт ст. Середня третина гомілки повністю розчавлена з осадненням шкірних покривів. Активні рухи пальцями стопи та їх чутливість відсутні. Пульс 118 уд/хв В лікарні виконана рентгенографія - визначається багатоуламковий перелом на протязі діафізу обох кісток правої гомілки. Пульсація на артерії тилу стопи відсутня. Питання: 1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого? Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 879 | Нарушение авторских прав |