АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Розслідування хронічних професійних захворювань та отруєнь

Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання і отруєння також підлягають обліку та розслідуванню. Захворювання відносять до професійного відповідно до списку професійних захво­рювань, затвердженого Міністерством охорони здоров'я. До списку внесені професійні захворювання (пневмоконіоз, вібраційна хворо­ба, неврит слухового нерва і та ін.), спричинені впливом виробничих факторів і трудового процесу, а також захворювання, у виникненні яких визначений причинний зв'язок із впливом певного виробничо­го фактора або процесу і виключається вплив інших, непрофесійних факторів, що призводять до аналогічних змін в організмі (бронхіт, алергічні захворювання, катаракта тощо). Зв'язок професійного за­хворювання з умовами праці робітника визначається на основі клі­нічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, яку складає санепідемстанція. Цю характеристику видають на запит ке­рівника лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підпри­ємство, спеціаліста з професійної патології міста (області), клініки науково-дослідних Інститутів гігієни праці і професійних захворю­вань, завідуючого спеціалізованим відділом професійної патології міської (обласної) лікарні.

При підозрі на професійне захворювання лікувально-профілак­тичний заклад скеровує робітника з відповідними документами, пе­релік яких визначений Міністерством охорони здоров'я, на консуль­тацію до спеціаліста з профпатології міста (області). Для встанов­лення заключного діагнозу та зв'язку професійного захворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесу спеціаліст із професійної патології скеровує хворого у визначені МОЗ спеціалі­зовані лікувально-профілактичні заклади (Український інститут ме­дицини праці, Донецький, Криворізький, Харківський НДІ гігієни праці та професійних захворювань, Український НДІ гігієни та токсикології хімічних речовин, Донецька обласна спеціалізована клі­нічна лікарня професійних захворювань, відділення профпатології Луганської, Львівської та Черкаської обласних лікарень). У су­перечливих випадках діагноз профзахворювання визначає Інститут медицини праці. На кожного потерпілого від хронічного професійного захворю­вання лікувально-профілактичний заклад, якому надано право ста­вити заключний діагноз професійних захворювань, упродовж трьох днів після встановлення діагнозу надсилає на підприємство, ____________________повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за наведеною нижче формою. Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку хронічного професійного захворювання упродовж семи днів з моменту одержання повідомлення. Розсліду­вання проводиться комісією, що призначається наказом головного лікаря санепідемстанції, у складі представників СЕС (голова комісії) профспілкової організації трудового колективу лікувально-профілактичного закладу, а також спеціаліста з профпатоло­гії місцевого органа управління охорони здоров’я і власника підприємства. Власник зобов'язаний надати комісії дані лабораторно-інструментальних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію на цей процес. Комісія з розслідування здійснює гігієнічну оцінку умов праці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць і лабораторно-інструменталь­них досліджень, а в разі необхідності проводить нові дослідження, аналізує амбулаторні карти, історії хвороби, висновки лікувально-профілактичних закладів, приписи органів держнагляду за охороною праці тощо і складає акт, розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за визначеною формою. В акті накреслюють заходи з попередження розвитку професійних захворювань, забезпе­чення нормалізації умов праці, а також визначають відповідальність підприємства і посадових осіб у виникненні захворювання. Акт упродовж трьох днів після завершення розслідування надсилається:

а) хворому;

б) власникові;

в) профспілковій організації підприємства;

г) лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство.

Один примірник акта залишається СЕС для аналізу та контролю за виконанням накреслених заходів.

Реєстрація та облік осіб, у яких вперше виявлено хронічне про­фесійне захворювання, ведеться у спеціальних журналах за фор­мою, затвердженою МОЗ, які заповнюються на підприємстві та у закладах санітарно-епідеміологічної служби на підставі повідомлень та актів їх розслідування, а також у лікувально-профілактичних закладах на основі медичної карти ам­булаторного хворого, витягу з історії хвороби, медичного висновку про діагноз при обстеженні в стаціонарі. В ці журнали записують також результати систематичного медичного спостереження за ста­ном здоров'я і працездатністю кожного робітника, в якого виявлено хронічне професійне захворювання. Санепідемстанції на основі цих актів розслідування складають спеціальні карти обліку та аналізу професійних захворювань за формою, затвердженою МОЗ, копії яких щорічно 1 лютого і 1 серп­ня разом зі звітами про професійну захворюваність надсилають (Головному санепідуправлінню Міністерства охорони здоров’я).

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 406 | Нарушение авторских прав