 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Вимірна шкала для визначення вмісту метилметакрилату
У всі пробірки шкали та проб вносять по 0,5 мл сірчаної кислоти (1:1) та по 1 краплі 2% марганцевокислого калію. Розчини струшують і через 7 хвилин в кожний з них додають 1 краплю сульфіту натрію. Розчин повинен знебарвитись. Після цього у всі пробірки додають по 2 мл хромотропової кислоти і розміщують їх на 20 хвилин на водяній бані. Забарвлення проб порівнюють зі стандартною шкалою після їх охолодження (через 20–25 хвилин). Розрахунок проводять за формулою (1)
а · 1000 Х = ––––; (1) в де Х – вмiст метилметакрилату в 1 мл (мг); а – вмiст метилметакрилату в стандартнiй пробi (г); в – кiлькiсть розчину лугу, що вiдiбраний для дослiдження в колориметричні пробiрки (мл). Примiтка: в ході проведення оцінки результатiв слiд виходити з того, що вихiд метилметакрилату не повинен перевищувати 1 мг з площi полiмерного матерiалу, яка складає 1 см2, при експозицiї 24 години.
Визначення гiгiєнiчного iндексу зубiв, що дозволяє охарактеризувати їх чистоту та iнтенсивнiсть зубного нальоту, проводиться з використанням розчину KI (KI – 2 г, йод кристалiчний – 1 г, вода – 40 мл), який наносять на поверхню шести нижнiх фронтальних зубiв. Інтенсивнiсть забарвлення оцінюють в балах за такою схемою: 1 бал – відсутність забарвлення; 2 бали – жовте забарвлення; 3 бали – забарвлення бежевого кольору, 4 бали – коричневе забарвлення; 5 балів – інтенсивне коричневе забарвлення. Гігієнічний індекс зубів розраховують за формулою (2)
S Кn ГІЗ = –––; (2) n де ГІЗ – гігієнічний індекс зубів; S Кn – сума балів; n – кількість зубів. Якщо гігієнічний індекс зубів складає до 1,5 балів – оцінка позитивна; від 1,5 до 3,4 балів – негативна, понад 3,5 бали – різко негативна.
21. Принципи вибору методики радіаційного контролю. Протирадіаційний захист являє собою комплекс законодавчих, організаційних, санітарно-гігієнічних, та медичних заходів, що забезпечують безпечні умови праці при роботі с джерелами іонізуючого випромінювання. До основних принципів протирадіаційного захисту відносять: · гігієнічне нормування; · попереджувальний та поточний санітарний нагляд; · виробниче навчання; · санітарну освіту; · радіаційний контроль; · медичний контроль. Радіаційний контроль – це контроль за забезпеченням радіаційної безпеки, виконанням вимог щодо санітарних норм праці з радіонуклідами, а також отримання інформації, про опромінення медичного персоналу та населення. Розрізняють 4 види радіаційного контролю: · дозиметричний; · радіометричний; · індивідуально-дозиметричний; · спектрометричний.
Відповідно до класифікації основних видів радіаційного контролю, апаратуру, що використовують для його проведення, поділяють на наступні групи: 1. Дозиметричні прилади, що визначають потужність дози (рівень радіації). 2. Радіометричні прилади, які визначають рівень забруднення поверхонь різних предметів. 3. Індивідуальні та мініатюрні портативні прилади, що призначені для проведення індивідуального контролю дози опромінення за певний проміжок часу. 4. Спектрометричні установки, які – встановлюють спектр (склад) радіонуклідів у будь-якому забрудненому об’єкті.
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 482 | Нарушение авторских прав |