АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Родина Коноплеві – Cannabaceae

Як виглядає? Багаторічна культурна і дикоросла дводомна рослина. Щороку з кореневищ виростають навесні довгі (іноді до 18 м) виткі, звичайно шестигранні, порожнинні стебла, які взимку відмирають. Листки яйцевидні, три-, п'ятилопатеві, велико-пилчасті, шорсткі. Чоловічі квітки зеленувато-білі, зібрані у волотисте суцвіття. Жіночі – яйцевидні шишки. Цвіте в червні-липні.

Де росте? У дикому стані росте на Поліссі, в Карпатах, Прикарпатті, в Лісостепу, зрідка в Степу, в зарослих чагарниками заплавах рік, над обривами, в долинах, на лісових галявинах. Хміль широко культивують у західній частині України.

Що й коли збирають? Шишки – у серпні- вересні.

Коли застосовують? З лікарською метою вживають шишки, в яких містяться хмеледубильна і валеріанова кислоти, триметиламін, летка олія (гумулен, ліналоол), гіркоти і смоли (гумулон, лупулен), флавоноїди (кверцетин, кверцитрин, кемпферол), віск, барвні речовини, лупулін – бактерицидна речовина. Хмелеві шишки використовують у пивоварній промисловості. В його листках є речовини, які мають естрогенну активність. Рослина є засобом, що посилює травлення, протипроносним, глистогінним, сечогінним (заспокоює болісне подразнення міхура), болетамувальним, застосовується при гостритах та хронічних калькульозних пієлонефритах*, зумовлених наявністю каменів у сечовивідних шляхах, як снотворне, для знімання спазмів. Вживають при нервовій перевтомі, неврастенії.

*У поєднанні з холодцем із моху Ісландського (див. с. 12: 100 г. моху ісландського замочують протягом 2 – 3 годин у 1 л холодної води, додають 8 – 10 г питної соди – 2 чайні ложки. Воду відціджують, заливають 1.5 л окропу, варять півгодини та розливають в миски. Вживають по І столовій ложці тричі на день, запиваючи настоєм хмелевих шишок. Лікування тривале. Настає стійке видужання від хронічного пієлонефриту, за Ф.І. Момчуром).

Застосовують у вигляді заспокійливого чаю. Вживають по І столовій ложці 3 – 4 рази на день 10 – 20 г настою подрібнених шишок на 200 мл окропу або по 100 мл (півсклянки) 2 рази на день напару з 1 столової ложки подрібнених шишок в 200 мл окропу. При безсонні допомагає подушка, наповнена шишками хмелю. З цією метою також п'ють на ніч 1 склянку теплого напару з 2 чайних ложок подрібнених шишок, взятих на 1 склянку окропу. При безсонні, атеросклерозі з симптоматичною гіпертонією використовують ванни з відвару хмелевих шишок.

При надмірній статевій збудності (болісній ерекції, полюціях) вживають 3 склянки на день настою 20 г шишок на 1 л окропу. Можна замість напарів уживати настоянку 1 частини шишок на 4 частинах спирту, по 5 – 7 крапель на цукрі або воді, вранці і перед сном.

Зовнішньо застосовують у вигляді припарок як болезаспокійливий засіб при захворюваннях суглобів та при забитих місцях і в мазях для лікування болісних виразок, які довго не гояться. При випаданні волосся миють голову відваром хмелевих шишок.

Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 518 | Нарушение авторских прав