АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Консервативне лікування. „Захворювання молочної залози (дисгормональні, пухлинні)

Прочитайте:
  1. XII. Лікування.
  2. Аномалії пологогових сил: класифікація, діагностика, лікування.
  3. Білет 29 ЗАГАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ПРЯМОЇ КИШКИ І НАВКОЛО ПРЯМОКИШКОВИХ ТКАНИН.КЛІНІКА. ДІАГНОСТИКА. ЛІКУВАННЯ.ГЕМОРОЙ.ОСОБЛИВОСТІ ДОГЛЯДУ ЗА ПРКТОЛОГІЧНИМИ ХВОРИМИ
  4. Будови пухлини, віку хворої, проведенного лікування.
  5. Дерматози вагітних і їх лікування.
  6. Догляд за хворими під час лікування.
  7. Догляд за хворими як лікувальний чинник, його місце серед інших методів лікування..
  8. Ендоваскулярне лікування.
  9. Ефективністю лікування.
  10. Застосування манітолу на різних етапах лікування.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Практичного заняття

Учбовий елемент 1

„Захворювання молочної залози (дисгормональні, пухлинні). Мастит.”

Для студентів V курсу медичного факультету

Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна хірургія.

Змістовий модуль 3. Загальні питання хірургії.

Учбовий елемент 1. Захворювання молочної залози (дисгормональні, пухлинні). Мастит.

Визначення: Захворювання молочної залози проявляється візуально встановленими, місцевими запальними процесами в молочній залозі, а також загальними інтоксикаційними проявами, виразність яких залежить від поширеності запального процесу, стану імунобіологічних сил макроорганізму.

При виникненні гнійно-запального процесу молочній залозі необхідна хірургічна допомога, спрямована на розкриття і дренування гнійного вогнища, купірування запального процесу.

Найчастішими ураженнями молочної залози є мастит, мастопатія, фіброаденома.

 

Мастит – гостре запальне захворювання молочної залози.

В етіологічній структурі даного захворювання з часткою 80 – 90 % превалює гострий лактаційний мастит.

Найчастіше причиною виникнення лактаційного маститу є висхідне її інфікування неспецифічною гноєрідною мікрофлорою (стафілококи, стрептококи, кишкова паличка). Вхідними воротами інфекції є мікротравми сосків. Інфікування також можливе шляхом гематогенного чи лімфогенного поширення інфекції з інших органів. Виникненню лактаційного маститу суттєво сприяє порушення відтоку молока.

 

Класифікація.

За перебігом захворювання:

1. Гострий мастит;

а) серозний;

б) інфільтративний (абсцедуючий);

г) флегмонозний;

д) гангренозний;

2. хронічний мастит;

а) гнійний;

б) негнійний;

За видом інфекційного чинника:

1. Неспецифічний мастит (збудники стафілокок, стрептокок);

2. Специфічний мастит (туберкульозний, сифілітичний);

За площею ураження:

1. Двобічний;

2. Однобічний (правобічний, лівобічний);

а) галактофорит (запалення молочних протоків);

б) ареоліт (запалення залоз навколососкового кільця);

в) поверхневий мастит (запалення локалізується над стромою залози безпосередньо під шкірою);

г) ретромамарний мастит (зона запалення локалізується під глибоким листком капсули молочниї залози);

За кількістю вогнищ запалення:

1. Монофокальний;

2. Поліфокальний;

Також виділяють мастити лактаційний, вагітних та новонароджених.

 

Клініка.

Початок розвитку маститу слід диференціювати від гострого застою молока, що часто передує його виникненню.

Початок захворювання гострий, хвора скаржиться на різкий біль та набряк молочної залози, спостерігається підвищення температури тіла до 38 – 39 °С, Вражена молочна залоза збільшена в розмірах, шкіра над зоною інфільтрату гіперимована, спостерігається розширення підшкірних вен, тріщини на сосках, регіонарні лімфатичні вузли збільшені та чутливі при пальпації. Серозна фаза розпочинається раптово з болей в ділянці залози та підвищення температури тіла. При огляді залоза збільшена в об’ємі, конур її збережений, пальпація – болюча.

Подальше прогресування захворювання призводить до виникнення інфільтративної форми. Молочна залоза збільшена, набрякла, шкіра над інфільтратом гіперимована, при пальпації визначається різко болючий інфільтрат без чітких меж. З’являються головні болі, безсоння, гіпертермія до 39 – 40 °С.

Абсцедування інфільтрату характеризується наростанням всіх клінічних проявів захворювання та розм’якшенням інфільтрату з утворенням флюктуації.

Для флегмонозного маститу характерна гіпертермія до 40 °С з лихоманкою, молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею набрякла, блискуча, гіперимована. Спостерігається ранній реґіонарний лімфаденіт.

Для гангренозного маститу характерний вкрай важкий стан хворої. Температура тіла досягає 40 – 41 °С, пульс 120 – 130 на хв. Молочна залоза різко збільшена в об’ємі, шкіра над нею гіперимована набрякла з ділянками некрозів та наявністю міхурів з гнійним вмістом.

 

Діагностика

Діагностика маститу в типових випадках не складна та здійснюється переважно на основі оцінки характерних клінічних проявів даного захворювання.

 

Консервативне лікування.

На початковому етапі гострого маститу показано консервативне лікування, до якого відноситься:

1) іммобілізаці молочної залози;

2) усунення лактостазу та венозного застою в молочній1 залозі. Показане відсмоктування молока аспіратором, масаж молочної залози. Зціжене аспіратором молоко може бути застосоване для вигодовування дитини лише після пастеризації.

3) антибіотикотерапія;

4) швидко прогресуючий мастит є показом до медикаментозного пригнічення лактації. З цією метою застосовують бромокриптин (парлодел), гормональні препарати, обмеження прийому рідини.

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 336 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)