АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Лікування маститу.

Лікування маститу потрібно починати одразу після появи перших симптомів і скарг на біль у молочній залозі, незручність, неприємні відчуття, набухання зало­зи. Відсутність об'єктивних даних у цих випадках не має бути підставою до відмови від лікувальних заходів. При серозній фазі маститу варто звернути увагу на запобігання застою молока залозі. Обов'язковими заходами є зціжування молока й аспірація молоковідсмок-вачем. Не можна допускати виникнення венозного застою в молочній залозі. Для цього крім відсмоктування молока необхідно надати їй горизонтального положення допомогою косиночної пов'язки або ліфчика. Після проведених заходів усі яви-а серозного маститу мають зникнути.

У разі підвищення температури до 37 °С і вище, збереження болю в молочній за­возі потрібно призначити антибіотикотерапію (пеніцилінового ряду). За своєчасного Лікування серозна фаза маститу може бути ліквідована і запальний процес зазнає зво­ротного розвитку. У разі неадекватного лікуванні процес переходить у наступну фазу.

Завдяки своєчасному та правильному лікуванню в гострій фазі інфільтрації вдається зупинити процес і домогтися його зворотного розвитку в багатьох паці­єнток. Для ліквідації процесу в цій стадії потрібно застосовувати антибіотикотера­пію, фізіотерапію (кварц, соллюкс, УВЧ та ін.). Не можна допускати застою молока в молочній залозі.

Переважній більшості хворих при абсцедуючій фазі показано хірургічне лікуван­ня. За тяжкого загального стану варто виконати операцію відразу під час госпіталі­зації під місцевою анестезією або під внутрішньовенним наркозом. Розріз довжи­ною 7-10 см робляють у місці флуктуації або найбільшої болючості в радіальному напрямку, не доходячи до навколососкового кола або ж на 2-3 см відступаючи від соска. Розрізають шкіру, підшкірну жирову клітковину та розкривають порожнину гнояка. Введеним в порожнину гнояка пальцем потрібно розділити всі наявні тяжі та перемички. За наявності гнояка одночасно у верхньому або нижньому квадран­тах молочної залози розріз треба робити в нижньому квадранті і через нього спо­рожняти гнояк, розташований у верхньому квадранті. У разі неможливості спорож­нення гнояка з одного розрізу потрібно зробити другий радіальний розріз. Після звільнення від гною в порожнину потрібно ввести гумовий дренаж.

У післяопераційному періоді лікування необхідно проводити за фазами: у фазі гідратації застосовують пов'язки з 10% розчином повареної солі, у фазі дегідратації — мазеві пов'язки (емульсія синтоміцину, мазь Вишневського та ін.). Поряд з цим не­обхідне загальне лікування (пеніцилінотерапія, внутрішньовенне введення глюко­зи та фізіологічного розчину, переливання крові). Застосовують і фізіотерапевтичні методи (кварц, соллюкс, УВЧ та ін.). Під час перев'язки пов'язку на залозу потрібно накладати таким чином, щоб не створювати венозного застою і залишати відкритим сосок для регулярного відсмоктування молока за допомогою молокоотсоса.

Лікування хворих з маститом у флегмонозній і гангренозній фазі полягає в терміновому оперативному втручанні одразу після госпіталізації в стаціонар в поряд­ку надання екстреної допомоги. Треба прагнути розкрити гнояк одним або двома широкими розрізами 8-10 см довжиною в радіальному напрямку, як і при гнійній фазі маститу. В разі поширення флегмони та гангрени на всю залозу розріз варто робити на нижній її поверхні. Якщо не вдається повністю звільнити порожнину від гною з одного розрізу, можна зробити додаткові розрізи та дренувати порожнини. У разі поширення процесу на ретромаммарний простір раціональним є овальний роз­різ під залозою, при цьому останню піднімають догори.

Ускладнення. При гнійному маститі можуть розвинутися такі ускладнення: 1) кровотеча через арозію судин залози гнійним процесом (проте це відбувається рідко, оскільки судини ділянки ураження залози тромбуються). Ці кровотечі успішно зупиняють тампонадою порожнини гнояка; 2) сепсис, який раніше частіше розвивався при флегмонозних і гангренозних маститах. Нині завдяки антибіотико-терапії та ранньому лікуванню це ускладнення спостерігають рідко. Лікують таких хворих за загальними правилами.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 370 | Нарушение авторских прав