АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Карл Меннингер

Прочитайте:
  1. Карл Меннингер
  2. Карл Меннингер

Меннингер згодний із Фрейдом у тім, що в житті людини існує напружена боротьба між інстинктами самозбереження й саморуйнування. Дослідивши глибинні мотиви самогубства, він виділив три складові частини суїцидальної поведінки.

Для того щоб зробити самогубство, по-перше, необхідно мати бажання вбити. Воно, наприклад, проявляється в люті немовлят, якщо їх бажання фруструються. "Подібно грудним дітям, що противляться відібранню від грудей і почувають, що в них забирають щось, на що вони мають право, ці люди (суїциденти), будучи здебільше інфантильними, можуть не витримати перешкод на шляху виконання їхніх бажань". Бажання вбити в цьому випадку звертається проти "бажаючого" і реалізується шляхом самогубства.

По-друге, необхідно випробовувати бажання бути вбитим. Подібно тому, як убивство є крайньою формою агресії, бажання бути вбитим являє собою крайню форму підпорядкування. Вимоги совісті найчастіше виявляються настільки непохитними, що позбавляють людину внутрішнього спокою. Щоб бути покараним через порушення моральних норм, люди часто ставлять себе в ситуацію, у якій вони змушені страждати. Зрештою, вони викупають свою провину тільки тим, що повинні бути вбиті.

Останнім складеним спонуканням є бажання вмерти. Його можна проілюструвати прагненнями деяких розпачливих водіїв або альпіністів, які буквально мають потребу в тім, щоб піддавати себе постійної небезпеки. Бажання вмерти дуже поширено й серед душевнохворих, особливо тих, які вважають, що смерть є єдиними ліками від їхніх щиросердечних мучень.

Альфред Адлер

"Бути людиною - означає відчувати свою неповноцінність". Ця теза є основним положенням "індивідуальної психології" Альфреда Адлера. Прагнення дозволити певні життєві проблеми спонукує людей до подолання своєї неповноцінності. Але, якщо деяким індивідам це не вдається, вони починають відчувати потребу знищити навколишніх. Суїцид у цьому контексті стає схованою атакою на інших людей. За допомогою саморуйнування людин прагне викликати співчуття до себе й осуд тих, хто відповідальний за його знижену самооцінку. Адлер описував почуття власної неповноцінності в суїцидальних людей, які "шкодять іншим своїми мріяннями про рани або наносять їх собі".

Карл Юнг

Торкаючись питання про самогубство, Юнг указував на несвідоме прагнення людини до духовного переродження. Воно може стати важливою причиною смерті від власних рук. Люди не тільки бажають піти від нестерпних умов справжнього життя, роблячи самогубство.

Крім того, вони квапляться зі своїм метафоричним поверненням у чрево матері. Тільки після цього вони перетворяться в дітей, знову породжених у безпеці. В образній мові символічної мудрості століть ("архетипах") є знамените Розп'яття: після смерті людини очікує нагорода у вигляді нового життя внаслідок воскресіння.


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 557 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)