АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Патоморфологічні прояви загального гострого недокрів’я.

При розтині трупа померлого від гострого загального недокрів’я видно різку блідість шкірних покривів, слизових, серозних оболонок, тканин внутрішніх органів. Серце та великі судини порожні, селезінка маленька, зморщена. Досить характерна ознака цього процесу – крапкові і плямисті крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Минакова).

Вихід залежить від двох обставин:

- від кількості втраченої крові;

- від темпу крововтрати – як швидко відбулася крововтрата.

В принципі цей процес оборотний, якщо людина втратила не дуже багато крові і не дуже швидко (або якщо достатньо швидко і в необхідному об’ємі заповнена крововтрата шляхом струминного переливання крові і кровозамінників). Вступають в дію компенсаторні механізми: кров з кров’яних депо викидається в периферійні судини. Змінюється тонус судин – судинна стінка скорочується. І завдяки цим двом обставинам організм зберігає AT крові, сумісний з життям. З перебігом часу починають активно працювати кровотворні органи і поповнюється не тільки об’єм крові, але й клітини крові. Якщо крововтрата розвивається швидко, компенсаторні механізми не встигають включитися, різко знижується AT і тиск крові на стінки серця, немає подразнення рецепторів і настає рефлекторна зупинка серця.

Значення. Головна небезпека загального гострого недокрів’я полягає в порушенні гемодинаміки. Заходи лікаря повинні бути спрямовані на відновлення об’єму крові.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 423 | Нарушение авторских прав