АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Система кровообігу.

Прочитайте:
  1. IV. Система изложения
  2. IX. Дыхательная система
  3. IX. Система HLA
  4. Автономна нервова система
  5. АНАСТОМОЗИ МІЖ ВЕНОЗНИМИ СИСТЕМАМИ
  6. Антигенная система Резус.
  7. АНТИКОАГУЛЯНТНАЯ СИСТЕМА
  8. Антиноцицептивная система
  9. Артериальная система
  10. АТФ и адениловая система клетки

Серцево-судинна система у людини здійснює постійний ритмічний рух крові в організмі. Цим вона забезпечує перенос кисню із зовнішнього середовища до всіх органів і тканин (дихальна функція), поживних речовин від шлунково-кишкового тракту (травна функція), продуктів метаболізму та біологічно-активних речовин. Її можна поділити на центральну (серце) і периферичну (кровоносні судини). Серед судин можна виділити артерії, що несуть кров від серця до органів і тканин, вени, якими кров приноситься від органів і тканин до серця і проміжну ланку – мікроциркуляторне русло, куди входять артеріоли, прекапіляри, капіляри (де відбувається газообмін та обмін поживними речовинами і солями), посткапіляри і венули.

Будова серця. Серце в людини чотирикамерне: двоє передсердь і два шлуночки. Вага його становить від 200 грамів у жінок, до 300 грамів у чоловіків. В нормі величина серця відповідає величині кулака людини. Це порожнистий м’язовий орган, який забезпечує рух крові по кровоносних судинах. Воно знаходиться у грудній клітці у передньому середостінні між двома легенями. Форма серця конусоподібна, тобто має верхівку і основу. На його основі знаходяться великі артеріальні і венозні судини. Шлуночки і передсердя розділені між собою міжшлуночковою і міжпередсердною перегородками, які запобігають змішуванню артеріальної крові з венозною. Між передсердями і шлуночками є передсердно-шлуночкові отвори, через які кров з передсердь потрапляє в шлуночки під час діастоли (розслаблення серцевого м’яза). Коли настає систола (скорочення міокарду), то ці отвори закриваються справа тристулковим, а зліва – двостулковими клапанами. Далі кров з правого шлуночка виходить у легеневий стовбур, а з лівого – в аорту. Після цього знову наступає діастола і щоб кров не поверталася назад у шлуночки в цих судинах знаходяться півмісяцеві клапани.

Стінка серця складається з трьох шарів: внутрішнього – ендокарду, середнього – міокарду і зовнішнього, серозного, – епікарду. Видозмінені м’язові волокна, де мало міофібрил і багато саркоплазми складають провідну систему серця, яка забезпечує автоматизм його скорочення. Синусно-передсердний вузол розміщений між верхньою порожнистою веною і вушком правого передсердя в межовій борозні. Він є водієм ритму серця. Забезпечує частоту серцевих скорочень 70-80 ударів за хвилину. На перегородці між правим передсердям і правим шлуночком знаходиться передсердно-шлуночковий вузол, який сприймає імпульс від першого вузла, передаючи його на пучок Гіса, а звідти на праву і ліву ніжки до відповідних шлуночків і закінчується волокнами у м’язових волокнах.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 350 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)