АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Судини голови.

Від дуги аорти відходять три крупні артеріальні судини, що кровопостачають верхню частину тіла людини. Справа - плечово-головний стовбур, який ділиться на праву підключичну і праву спільну сонну артерії. Зліва – ліва спільна сонна і ліва підключична артерії, які відходять самостійно. На шиї спільна сонна артерія входить до складу судинно-нервового пучка шиї разом з внутрішньою яремною веною і блукаючим нервом. Дійшовши до верхнього краю щитоподібного хряща, спільна сонна артерія розділяється на внутрішню сонну артерію, яка кровопостачає головний мозок і орган зору та зовнішню сонну артерію, що кровопостачає зовнішні тканини голови і шиї.

Зовнішня сонна артерія поділяється на три групи гілок по три артерії в кожній групі.

Передня група. Верхня щитоподібна артерія відходить від зовнішньої сонної артерії на самому її початку, кровопостачає гортань і щитоподібну залозу. Язикова артерія відходить на 1-1,5 см вище, віддає надпід’язикову гілку до м’язів дна ротової порожнини, кровопостачає язик, під’язикову слинну залозу і піднебінні мигдалики. Лицева артерія відходить трохи вище попередньої, а у 30% випадків разом з нею спільним язиково-лицевим стовбуром, направляється вперед біля підщелепної слинної залози. Попереду жувального м’яза вона перекидається через край нижньої щелепи і по щоці направляється до медіального кута ока, де закінчується кінцевою гілкою - кутовою артерією. На своєму шляху вона віддає гілки до м’якого піднебіння, підборіддя, підщелепної слинної залози, верхньої і нижної губи, крила носа (рис. 51).

Рис. 51. Верхньо­щелепна артерія та її гілки.

Артерії: 1 – загальна сонна; 2 – внутрішня сонна; 3 – зовнішня сонна; 4 – верхня щитоподібна; 5 – язикова; 6 – лицева; 7 – грудинно-ключично-соскоподібна; 8, 10 – потилична; 9 – задня вушна; 11 – шило-соскопобідна; 12 – гілки потиличної артерії; 13 – поверхнева скронева; 14 – гілка до барабанної порожнини; 15 – внутрішня сонна; 16 – верхньощелепна; 17 – серединна мозкова.; 18 – нижньощелепний нерв; 19, 23, 24 – гілки верхньощелепної артерії, які йдуть до жувальних м’язів; 20 – підочноямкова; 21 – ведхньо-задня альвеолярна; 22 – ведхньо-передня альвеолярна; 25 – присередній крилоподібний м’яз; 26 – нижня альвеолярна; 27 – щелепно-під’язикова гілка; 28 – підборідна артерія; 29 – зубні гілки; 30 – тверда мозкова оболонка; 31 – блукаючий, язиково-глотковий та додатковий нерви; 32 – шилоподібний відросток; 33 – внутрішня яремна вена; 34 – лицевий нерв; 35 – гілка потиличної артерії.

Задня група. Потилична артерія відходить на рівні заднього черевця двочеревцевого м’яза, направляється назад і лягає в однойменну борозну скроневої кістки, підіймається вгору і кровопостачає найближчі м’язи та шкіру потилиці. Задня вушна артерія відходить трохи вище попередньої, іде позаду вушної раковини, кровопостачає шкіру в ділянці соскоподібного відростка і задньої поверхні вушної раковини. Грудинно-ключично-соскоподібна артерія може відходити самостійно від зовнішньої сонної артерії, але часто є гілкою потиличної, кровопостачає однойменний м’яз.

Медіальна (присередня) група: висхідна глоткова і дві кінцеві гілки – поверхнева скронева та верхньощелепна артерії. Поверхнева скронева артерія є безпосереднім продовженням зовнішньої сонної артерії, проходить на 1 см попереду від зовнішнього слухового проходу (тут можна пальцем відчути її пульсацію), віддає гілки до привушної слинної залози, поперечну артерію лиця, що кровопостачає шкіру і мімічні м’язи щоки. Передні вушні гілки беруть участь у живленні вушної раковини і завнішнього слухового ходу. Вилично-очноямкова артерія направляється до зовнішнього кута ока, де анастомозує з гілками очної артерії. Середня скронева артерія ділиться на дві гілки: лобову і тім’яну, де кровопостачають відповідні ділянки шкіри.

Верхньощелепна артерія, бере початок від зовнішньої сонної артерії на рівні шийки нижньої щелепи, направляючись в медіальний бік до крилопіднебінної ямки. Вона має три відділи: нижньощелепний, підскроневий і крило-піднебінний.

У нижньощелепному відділі, розміщеному позаду шийки цієї кістки, відходить нижня коміркова артерія, яка в каналі нижньої щелепи віддає гілки до зубів, ясен, періодонту. Після виходу з каналу через підборідний отвір несе кров до нижньої губи і підборіддя, анастомозуючи з гілками лицевої артерії. Щелепно-під’язикова артерія живить однойменний м’яз. Глибока вушна артерія живить стінки зовнішнього слухового ходу та барабанну перетинку. Передня барабанна артерія проникає в барабанну порожнину через кам’янисто-барабанну щілину і несе кров до слизової оболонки і м’язів барабанноої порожнини.

Від підскроневого відділу верхньощелепної артерії відходять такі гілки: середня оболонна артерія, що проникає в порожнину черепа через остистий отвір і живить тверду мозкову оболонку середньої і передньої черепної ямки; щічна артерія направляється вперед і вниз, проникає в щічний м’яз, живить всю товщу щоки і ясна верхньої щелепи; передня і задня глибокі скроневі артерії - до скроневого м’яза; жувальна, латеральна і медіальна крилоподібні артерії - до однойменних м’язів, а також верхні задні коміркові артерії в кількості 2-3 проникають в отвори на горбі верхньої щелепи і кровопостачають верхні кутні зуби і слизову оболонку верхньощелепної пазухи.

Крило-піднебінний відділ верхньощелепної артерії. Підочноямкова артерія входить в порожнину очної ямки через нижню очноямкову щілину, де залягає спочатку в підочноямкову борозну, далі в підочноямковий канал і виходить через підочноямковий отвір в іклову ямку, де кровопостачає тканини верхньої губи, щоки і стінок верхньощелепної пазухи. В очній ямці вона живить зовнішні очні м’язи, в межах каналу відходять передні верхні коміркові артерії, що йдуть до коренів, ясен, періодонту передніх зубів.

Низхідна піднебінна артерія направляється вниз великим піднебінним каналом до тканин твердого піднебіння і ясен верхньої щелепи до різцевого каналу. Від великого піднебінного каналу відходить малий піднебінний канал, в якому знаходиться гілочка до м’язів і слизової оболонки м’якого піднебіння. В початковому відділі низхідної піднебінної артерії відходить невелика артерія до крилоподібного каналу, звідки живиться носова частина глотки.

Клино-піднебінна артерія входить до носової порожнини через одноіменний отвір і розгалужується на задні бічні носові та задні перегородкові артерії, живить слизову оболонку порожнини носа.

Вени голови. Їхможна поділити на: вени півкуль головного мозку, мозочка, оболонок головного мозку (внутрішньо-черепні вени); вени кісток склепіння черепа (ті, що розміщені в товщі губчастої речовини між зовнішньою і внутрішньою пластинами відповідних кісток) і позачерепні вени, які збирають кров з шкіри і підшкірних тканин голови.

До позачерепних вен голови та шиї належать: лицева, язикова, поверхневі скроневі, занижньощелепна, зовнішня яремна вени.

Лицева вена повторює хід однойменної артерії. Починається з кутової вени біля присереднього кута ока, збирає кров з лобової, надблокової, надочноямкової, нижньої і верхньої повікових вен. Нижче в неї впадають нижня і верхня губні вени, а також формується анастомоз за допомогою глибокої вени лиця з крилоподібним венозним сплетенням. На рівні гілки нижньої щелепи в лицеву вену впадають привушні вени, зовнішня піднебінна та підборідна вени. Лицева вена сполучається через очні вени з внутрішньочерепними венами. Впадає вона у внутрішню яремну вену.

Язикова вена супроводжує однойменну артерію. Починається вона від глибоких вен язика і під’язикової вени. Крім того, вона відводить кров від піднижньощелепної, під’язикової слинних залоз і м’язів дна ротової порожнини.

Поверхневі скроневі вени збирають кров від шкіри і м’язів скроневої, тім’яної та частини лобової ділянок голови, привушної залози, зовнішнього вуха, щелеп, жувальних м’язів. Впадають у внутрішню яремну або в занижньощелепну вену, яка є гілкою внутрішньої яремної вени.

Занижньощелепна вена формується внаслідок злиття поверхневих і середних скроневих вен. Притоками занижньощелепної вени є вени привушної слинної залози, поперечна вена лиця, вени зубів нижньої щелепи та середнього вуха. До занижньощелепної вени впадає кров із крилоподібного сплетення, в яке впадають вени слизової оболонки носової порожнини, вени зубів верхньої щелепи і нижня очна вена.

Отже, занижньощелепна вена збирає кров з ділянок голови, які живляться поверхневою скроневою, верхньощелепною, потиличною і задньою вушною артеріями, і впадає у внутрішню яремну вену.

Зовнішня яремна вена формується на рівні кута нижньої щелепи з передньої гілки, що є анастомозом від занижньощелепної вени і задньої, що утворюється від потиличної і задньої вушної вен, спускається вниз, перетинає грудинно-ключично-соскоподібний м’яз і вливається в підключичну вену. Збирає кров від зовнішніх покривів потиличної ділянки голови, надлопаткової ділянки та передньої ділянки шиї. Найбільшою з вен, які впадають у зовнішню яремну вену, є передня яремна вена, що спускається вертикально вниз біля серединної лінії шиї. Ця вена широко анастомозує з іншими венами шиї і разом із зовнішньою яремною веною утворює над яремною вирізкою грудини яремну венозну дугу (рис. 52).

Рис. 52. Судини голови.

1 – поверхнева скронева вена; 2 – скроневий м’яз (відрізаний); 3 – лобне черевце надчерепного м’яза; 4 – вилично-очноямкова артерія; 5 – надблокова вена; 6 – надочноямкова ввена; 7 – носо-лобна вена; 8 – глибокі скроневі вени; 9 – кутова вена; 10 – клино-піднебінна вена; 11 – крилоподібне сплетення; 12 – вилично-скронева вена; 13 – зовнішні носові вени; 14 – глибока гілка; 15 – лицева вена; 16 – лицева артерія; 17 – протока привушної слинної залози; 18 – верхна губна вени; 19 – вени протоки привушної слинної залози; 20 – щічний м’яз; 21 – круглий м’яз рота; 22 – підборідна вена; 23 – м’яз-опускач нижньої губи; 24 – підпідборідна вена; 25 – переднє черевце двочеревцевого м’яза; 26 – передня яремна вена; 27 – підщелепна слинна залоза; 28 – під’язикова кістка; 29 – під’язиково-трахейна перетинка; 30 – загальна сонна артерія; 31 – щитоподібна залоза; 32 – щитоподібний хрящ; 33 – верхня гортанна артерія; 34 – верхня щитоподібна артерія; 35 – анастомоз між передньою яремною та загальною лицевою веною; 36 – внутрішня яремна вена; 37 – внутрішня сонна артерія; 38 – зовнішня сонна артерія; 39 – язикова артерія; 40 – лицева артерія; 41 – загальна лицева вена; 42 – частина жувального м’яза; 43 – нижні луночкові вени; 44 – спинно-мозковий нерв; 45 – шило-під’язиковий м’яз; 46 – заднє черевце двочеревцевого м’яза; 47 – зубна вена; 48 – канал нижньої щелепи; 49 – анастомоз між зовнішньою яремною та задньою лицевою венами; 50 – верхньощелепна артерія; 51 – потилична артерія; 52 – шило-соскоподібна артерія; 53 – лицевий нерв; 54 – задня вушна артерія; 55 – потилична вена; 56 – задня вушна вена; 57 – поворотна лицева артерія; 58 – поверхнева скронева аартерія; 59 – потиличне черевце надчерепного м’яза; 60 – зовнішній слуховий прохід; 61 – поворотна лицева вена; 62 – серединна скронева вена; 63 – верхній вушний м’яз; 64 – підшкірне венозне сплетення.

Позачерепні і внутрішньочерепні вени широко сполучаються між собою, що має важливе значення для мозкового кровообігу. Венозними анастомозами від шкіри верхнього відділу лиця може поширюватися гнійна інфекція до венозних пазух твердої мозкової оболонки і викликати в них запальні процеси.

Внутрішня яремна вена бере свій початок в яремному отворі кісток основи черепа з сигмоподібного синуса (пазухи), де вона утворює розширення – верхню цибулину. Далі вона спускається вниз в складі судинно-нервового пучка шиї разом із внутрішньою та загальною сонними артеріями і блукаючим нервом. Головними притоками внутрішньої яремної вени є венозні пазухи твердої оболонки головного мозку через сигмоподібну пазуху. На рівні грудинно-ключичного суглоба вона зливається з підключичною веною, де утворює своє друге розширення.

Лімфатична система. Другою судинною системою організму є лімфатична система. Вона складається з капілярів, які на своєму початку є замкнутими, лімфатичних судин, лімфатичних вузлів, лімфатичних стовбурів і лімфатичних проток, що впадають у венозні кути, утворені злиттям внутрішніх яремних і підключичних вен. Ця система служить для захисту організму від хвороботворних мікроорганізмів (бактерій і вірусів), створюючи імунітет, та чужерідних тіл, що проникають в людський організм різними шляхами. В основному вона стоїть на захисті організму від різних агресій, але є і великою перешкодою при пересадці органів. Крім того, вона відіграє дренажну функцію, тобто сприяє відтоку міжклітинної рідини з відповідних ділянок тіла. Лімфатичні вузли голови розташовуються вздовж головних підшкірних вен голови: лицевої, поверхневої скроневої, тощо (рис. 53).

Рис. 53. Лімфатичні судини голови та шиї.

1 – лобне черевце надчерепного м’яза; 2 – коловий м’яз ока; 3 – передвушні вузли; 4 – великий виличний м’яз; 5 – підщелепні вузли; 6 – м’яз- опускач кутика рота; 7 – підпідборідні вузли; 8 – загальна сонна артерія; 9 – яремний тракт; 10 – права лімфатична протока; 11 – правий венозний кут; 12 – підключична вена; 13 – плечо-головна вена; 14 – підключичний стовбур; 15 – нижні глибкі шийні вузли; 16 – поверхневі шийні вузли; 17 – яремна вена; 18 – верхні глибкі шийні вузли; 19 – завушні вузли; 20 – потиличні вузли; 21 – привушна слинна залоза.

Піднижньощелепні вузли розміщені в піднижньощелепному трикутнику шиї, приймають лімфу від піднижньощелепної і під’язикової слинних залоз, слизової оболонки порожнини рота, частково від очного яблука і порожнини носа.

Бічні глибокі вузли шиї розміщені за ходом судинно-нервового пучка, до яких надходить лімфа від стінок порожнини носа, язика, піднебінних мигдаликів, глотки і гортані.

Дрібні лімфатичні вузли розміщуються: перед вушною раковиною (поверхневі і глибокі привушні), що збирають лімфу від привушної слинної залози; позаду вушної раковини (потиличні і соскоподібні), що збирають лімфу від шкіри і м’язів потиличної і соскоподібної ділянок голови; у підборідному трикутнику шиї (підборідні), що збирають лімфу від коренів і альвеол передніх нижніх зубів і нижніх відділів лиця; у ділянці щоки, що збирають лімфу з навколишніх тканин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1097 | Нарушение авторских прав