АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Поняття про систему крові. Фізико – хімічні властивості крові.

Фізіологія крові

План

1. Поняття про систему крові. Основні функції крові.

2. Основні фізіологічні константи крові.

3. Плазма, склад. Осмотичний і онкотичний тиск.

4. Кислотно – основний стан крові. Буферні системи.

5. Швидкість осідання еритроцитів.

Кров – це рідка тканина організму, що формує внутрішнє середовище.

Внутрішнє середовище – це кров, лімфа, тканинна рідина, ліквор, тобто рідини, які оточують клітини організму, і рідини закритих порожнин (плевральної, перикардіальної).

Внутрішнє середовище не спілкується із зовнішнім середовищем, воно розділене зовнішніми бар’єрами: шкіра, слизові оболонки.

Функції клітин можливі тільки при нормальних умовах, постійному складі і постійними властивостями внутрішнього середовища.

В процесі еволюції створились механізми, завдяки яким зберігається і підтримується постійний склад і фізико – хімічні властивості внутрішнього середовища.

Гомеостаз - це сталість параметрів внутрішнього середовища організму. Підтримання сталості параметрів гомеостазу є необхідною умовою нормального функціонування всіх клітин організму. В клініці стан внутрішнього середовища оцінюють за показниками крові, так як її найлегше отримати для дослідження.

Терапевт Г. Ф. Ланг (1939г.) запропонував поняття – система крові.

Система крові – це кров та органи, в яких відбуваються утворення, руйнація формених елементів крові.

Кров циркулююча – знаходиться в стані циркуляції. ОЦК у чоловіків приблизно 14%, у жінок 7%.

Кров депонована – кров, яка перебуває в депо. Депо крові в організмі: – у печінці 20%, у селезінці 16%, у шкірі 10% від загальної кількості крові.

органи кровотворення – червоний кістковий мозок, тимус, лімфатичні вузли, селезінка, лімфатичні фолікули травного тракту.

Органи руйнування елементів крові – макрофагоцитарна система організму, селезінка, печінка.

Основні функції крові:

Функції крові пов’язані із рухом, циркуляцією її по кровоносним судинам;

1. Дихальна функція – транспортування О₂ і СО₂ від легень і тканин і навпаки.

2. Трофічна функція пов’язана із забезпеченням організму поживними речовинами, які транспортуються від органів травлення.

3. Видільна (екскреторна) функція – переносить продукти метаболізму до органів виділення, участь у процесах утворення сечі.

4. Терморегуляційна – кров розносить тепло по організму, приймає участь в терморегуляції.

5. Забезпечує водно – сольовий обмін між кров’ю і тканинами.

6. Захисна, бо кров найважливіший фактор імунітету, лейкоцити здатні до фагоцитозу, у крові є антитіла. Кров має здатність до згортання, запобігаючи кровотечі.

7. Участь у гуморальній регуляції.

8. Участь в гомеостазі, практично всі функції крові направлені на підтримання гомеостазу.

Склад крові

Кров складається із плазми 55 – 60 % і формених елементів 40 – 45 % (гематокрит).

Загальна кількість крові залежить від статі, віку, інтенсивності обміну речовин і дорівнює приблизно 6 – 8 % від маси тіла (це 4 – 6л).

Кров – це рідина червоного кольору, після відстоювання розділяється на шари: верхній, жовтуватий – це плазма; нижній, червоний – це еритроцити, тромбоцити; середній, у вигляді білої плівочки – це лейкоцити.

Основні фізіологічні константи крові:

1. рН – кров слабо лужна, в артеріальній крові його величина складає 7,4, у венозній – 7,35. Сталість рН необхідна для нормального протікання процесів обміну речовин в клітинах (ферменти змінюють свою активність при зміні рН).

2. Осмотичний тиск (Росм .) – складає біля 7,6 атмосфер. Впливає на обмін між плазмою крові та міжклітинною рідиною.

3. Онкотичний тиск – тиск, що створюється білками. Його величина в крові складає 25-30 мм рт. ст. Впливає на обмін води між плазмою крові та міжклітинною рідиною.

4.Ізойонія – постійний йонний склад плазми крові. Особливо велике значення має підтримання стійкості концентрації йонів Na⁺ та К⁺ в плазмі крові (концентрації йонів Na⁺ складає 142 ммоль/л, К⁺ – 5 ммоль/л), так як від цього залежить стан всіх збудливих клітин організма.

5. В’язкість крові – визначає величину її внутрішнього тертя та вимірюється у відносних одиницях (в порівнянні з в’язкістю води). В’язкість плазми крові складає 1,7-2,3 й зумовлена наявністю в ній білків. В’язкість крові складає 4,5-5,0. збільшення в’язкості крові в порівнянні з в’язкістю плазми пов’язана з наявністю в ній формених елементів, перш за все, червоних кров’яних тілець (еритроцитів). В’язкість крові впливає на рух крові по судинам, особливо мікроциркуляторного русла, в’язкість чинить опір кровотоку.

6. Гематокрит – відсотковий вміст формених елементів в крові. В нормальних умовах складає для чоловіків 40-48%, жінок – 36-42%. Величина змінюється, перш за все, при зміні обміну води. Наприклад, збільшення гематокрита найчастіше є наслідком зневоднення організму.

7. Щільність крові – визначається наявністю в плазмі крові розчинних речовин (щільність плазми складає 1,025-1,034 г/см³) та формених елементів (щільність крові – 1,050-1,060 г/см³).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 740 | Нарушение авторских прав