Порушення мислення й інтелекту зустрічаються в загальній клінічній практиці
 Прискорення мислення — прискорення плину думок у поєднанні з підвищеним відволіканням, поверховість асоціацій і виникнення їх за співзвуччям і суміжністю
Уповільнення мислення — уповільнення темпу плину думок і одноманітність їх
Афективне мислення — судження й умовиводи недостатньо критичні й значною мірою залежать від емоційного стану
Деталізація — нездатність виділення головного і важливого, застрявання на окремих деталях у поєднанні зі сповільненістю плину думок
Нав'язливі думки — виникають мимоволі людини і навіть усупереч їй. Хворий критично їх оцінює, бореться з ними, але не має сил позбутися їх.
Надцінні думки — судження, що виникають у результаті реальних обставин, але займають непропорційне, переважаюче, домінуюче значення у свідомості завдяки різко вираженому емоційному забарвленню. Надцінні ідеї самі по собі не були б неправильними, якби хворий не надавав їм великого значення. Патологія тут тільки в різкій переоцінці значимості ідеї. Один з варіантів надцінних ідей — гіпернозогнозія (іпохондричний стан), якщо наявні реальні хворобливі відчуття хворий переоцінює, стверджуючи, що страждає на дуже серйозну та небезпечну хворобу. Такі хворі прагнуть відвідувати лікарів, постійно лікуватися, міняючи ліки
Анозогнозія — невизнання власної хвороби, несприйнят-тя власного дефекту, заперечення наявної хвороби.
Інфантилізм — універсальне чи часткове відставання від вікового рівня фізичного й інтелектуального розвитку, що виявляється в недостатній зрілості суджень, дитячій наївності, яскравості й нестійкості емоцій, підвищеному їхньому впливі на мислення.
Олігофренія (недоумкуватість) — недорозвинення інтелекту внаслідок причин, що діяли внутріутробно або в раннім дитинстві (до трирічного віку).
Деменція (слабоумство) — набутий стійкий дефект інтелекту, що характеризується нездатністю придбання нових і втратою раніше придбаних знань, навичок, зниженням пам'яті.
Порушення мови:
недорікуватість — неправильна вимова окремих звуків і словосполучень;
дизартрія — неможливість правильної артикуляції мови;
аграматизм — розлад граматичного ладу пропозицій;
заїкуватість — порушення плавності мови, утруднення при переході від одних звукосполучень до інших;
мутизм — мовчання, німота.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 494 | Нарушение авторских прав
|
