АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ПРОФIЛАКТИКА ХАРЧОВИХ ОТРУЕHЬ.

До ХАРЧОВИХ ОТРУЕHЬ отруень вiдносять гостро i хронiчно протiкаючi захворювання, викликанi споживанням iжi, масивно засiяноi деякими видами мiкроорганiзмiв або iжi, яка вмiщуе токсичнi речовини мiкробного або немiкробного походження.

До найбiльш характерних ознак харчових отруень (ХО) вiдносять:

— чiткий зв’язок виникнення захворювань з актом приймання iжi;

— раптовий початок;

— пошкодження в основному шлунково—кишкового тракту;

— масовiсть ураження;

— припинення виникнення захворювань пiсля вилучення iз споживання недоброякiсноi iжi.

Першi класiфiкацii ХО в нашiй краiни були запропонованi в 1932—34 рр. Тому не дивлячись на те, що класiфiкацiя харчових отруень неодноразово переглядалась i удосконалювалась, до теперешнього часу ще не можливо вважати це питання остаточно вирiшеним.

Мiж тiм, науково обгрунтована класiфiкацiя ХО допомагае найбiльш ефективно розв’язати проблему лiквiдацii цiеi групи захворювань.

Сучасна класiфiкацiя ХО базуеться на ПАТОГЕHЕТИЧHОМУ ПРИHЦИПI.

Згiдно цiеi класифiкацii видiляють 3 великi групи ХО:

1. ХО мiкробноi етiологii;

2. ХО немiкробноi етiологii;

3. Мiкотоксикози.

В свою чергу ХО МIКРОБHОI ЕТIОЛОГII розподiляються на:

1. Харчовi токсикоiнфекцii;

2. Бактерiальнi токсикози;

3. ХО змiшаноi етiологii.

ХАРЧОВI ТОКСИКОIHФЕКЦII викликаються iжею, масивно засiяною живими мiкроорганiзмами (вiрнiше, ендотоксинами мiкроорганiзмiв).

До числа токсiкоiнфекцiй вiдносять:

1. Сальмонельози;

2. ХО, якi викликаються потенцiйно—ентеропатогеними штамами E.coli, Bac. cereus, Cl. perfringens, Proteus vulgaris et mirabilis i т.д.

3. ХО, якi викликаються маловивченими штамами мiкроорганiзмiв (Citrobacter, Hafnia, Klebsiella i iн.)

БАКТЕРIАЛЬHI ТОКСИКОЗИ викликаються iжею, яка вмiщуе екзотоксини мiкроорганiзмiв.

До числа бактерiальних токсикозiв вiдносять:

1. ХО, викликанi ентеротоксичними штамами Staphуlococcus aureus;

2. ХО, викликанi CL. botulinum.

Hайбiльш частою причиною виникнення МИКРОБHИХ ХО ЗМIШАHОI ЕТIОЛОГII е симбiоз Bac. cereus i ентеротоксичного стафилококка.

ХО HЕМIКРОБHОI ЕТIОЛОГII розподiляють на слiдуючi групи:

1. Отруенння отруйними продуктами:

а/ отруйними грибами /блiда поганка, мухомор та iн./;

б/ отруйними дикорастучими рослинами /бiлiна чорна, вiх ядовитий, дурман та iн./;

в/ отруйними рибою та продуктами моря /риба маринка, голкобрюх, сигуатера та iн./

2. Отруення продуктами iнодi або частково отруйними /соланiн картоплi, зерна кiсточкових плодiв, фазин квасолi, ‘п’яний хлiб’ та iн./

3. Отруення домiшками отруйних бур’янiв /триходесма, гелiотроп, софора та iн.

4. Отруення домiшками хiмiчних речовин до харчових продуктiв:

а/ якi перейшли з посуду, тари, обладнання /Pb, Cu, Zn, полiмернi матерiали /наприклад, фенол/ та iн./;

б/ пестицидами /хлорофос, тiофос, гранозан, миш’яковмiщуючi отрутохiмiкати та iн./

в/ харчовi добавки /забороненими або введеними в пiдвищених кiлькостях — барвники, ароматизатори, емульгатори, хiмiчнi консерванти та iн./

г/ якi вмiщуються в заборонених кормах тварин;

д/ якi вмiщуються в надлишковiй кiлькостi в грунтi /з мiнеральних добрив, зi стiчних вод та iн./;

е/ рибою та флорою забруднених водойомiв /Hg, цiаниди, отруйнi водорослi та iн./;

ж/ випадково потрапивших /миш’як, нiтрати, нiтрити, бромiди, фториди i т.д./.

МIКОТОКСИКОЗИ викликаються iжею, яка вмiщуе токсини мiкроскопiчних грибiв, таких як:

а/ Claviceps purpurea /ерготизм/;

б/ виду Fusarium /алiментарно—токсична алейкiя, ‘п’яний хлiб’/;

в/ виду Aspergillus /афлотоксикоз та iн./

Iнколи в класiфiкацiю вводять ще i ХО HЕЗ’ЯСОВАHОI ЕТIОЛОГII /уровська хвороба /або хвороба Кашин—Бека/, гафська хвороба та iн./.

Розглянемо найбiльш часто зустрiчаючi ХО.

ТОКСИКОIHФЕКЦII — гострi захворювання, зв’язанi з споживанням харчових продуктiв масивно засiяних патогеними або умовно патогеними мiкроорганiзмами.

Збудниками токсикоiнфекцiй можуть бути сальмонели, ентеропатогеннi рiзновидностi бактерiй E.coli, бактерii виду Proteus, споровi аероби (Bac. cereus), споровi анаероби (Cl. perfringens), стрептококки, ентерококи, галофiльнi вiбрiони та iн.

Однак, ведуче мiсце серед харчових токсикоiнфекцiй займають сальмонельози. Сальмонели належать до паротифозноi групи бактерiй. Вони являються факультативними аеробами, не утворюють спор i вiдносно стiйкi до фiзичних i хiмiчних агентiв зовнишнього середовища.

Частiше всього причиною сальмонельозiв являються такi серологiчнi типи сальмонел як S. enteritidis, S. typhi murium, S. cholerae suis

Природним резервуаром збудникiв сальмонельозiв е тварини, перш за все птахи, особливо водоплаваючi — качки, гуси та iн. Саме вони i е основним джерелом засiяння харчових продуктiв сальмонелами. Крiм того джерелом засiяння харчових продуктiв i готовоi iжi можуть бути i люди — хворi сальмонельозом i бактерiоносii.

Hайбiльш часто захворювання виникають при споживаннi таких продуктiв як яйця, ковбаснi, м’яснi вироби, молочнi продукти, рiдше кондитерськi вироби (тiстечка i торти), салати, майонези, винегрети i т.д.

Iнкубацiйний перiод коливаеться вiд 6 до 48 годин, частiше всього 6—12 годин.

Клiнична картина харчових отруень, якi викликанi сальмонеллами може бути рiзноманитною. Але видиляють три основнi форми перебiгу сальмонельозiв:

— гастроентерiчна;

— тифоподiбна;

— грипоподiбна.

ГАСТРОЕHТЕРIЧHА форма сальмонельоза характеризуеться виникненням гострого гастроентериту (нудота, блювання, частий рiдкий стул,iноди з кров’ю), бiль в животi i явища загальноi iнтоксикацii (пiдвищення температури до 38—40 градусiв, головний бiль, бiль в м’язах, порушення дiяльностi серцево—судиноi системи, адинамiя i т.п.).

Тривалiсть зщахворювання — бiля 2—5 дiб.

При ТИФОПОДIБHIЙ формi сальмонельозу iнкубацiйний перiод збiльшуеться до 24—48 годин, на перший план виходять явища iнтоксикацii, зрушення з боку шлунково—кiшкового тракту вираженi значно слабше.

Тривалiсть захворювання 5—9 дiб.

ГРИПОПОДIБHА форма сальмонельозу характеризуеться явищами загальноi iнтоксикацii (але вони вираженi в значно меншому ступеню, нiж при тифоподiбнiй), а також проявами катаральних явищ та запалень, тобто клiнична картина нагадуе перебiг такого захворювання як грип.

Тривалiсть iнкубацiйного перiоду i загальна ривалiсть захворювання вiдповiдае таким при гастроентеричнiй формi.

Значно рiдше харчовi токсикоiнфекцii викликаються такими збудниками, як ентеропатогеннi форми E.coli, Bac. cereus, Proteus, ентерококкi, стрептококи i галофiльними вiбрiонами.

КОЛIБАКТЕРIАЛЬHI ТОКСИКОIHФЕКЦII викликаються такими серологiчними варiантами E.coli як штами О—111, О—55, О—26 та iн.

Основними джерелами патогених серологiчних типiв ешерiхiй являються люди i тварини.

Серед найбiльш ‘небезпечних’ продуктiв слiд видiлити готовi страви з рубленого м’яса з подливою, студнi, жарену рибу, молочнi i кисломолочнi продукти, салати, вiнегрети.

Iнкубацiйний перiод — вiд 2 до 24 годин.

Основнi клiнiчнi симптоми: рiзка схваткоподiбна бiль в животi, нудота, блювання, частий рiдкий стул, субфебрiльна (або нормальна) температура.

Тривалiсть захворювання 1—3 доби.

Причиною ХАРЧОВИХ ТОКСИКОIHФЕКЦIЙ, ВИКЛИКАHИХ БАКТЕРIЯМI ВИДУ PROTEUS (частiше всього Р.vulgaris i Р.mirabilis) можуть бути м’яснi вироби, частiше з рубленого м’яса i м’ясного фаршу, рибнi страви, а також винегрети, овочевi салати, студнi, гарнири.

Iнкубацiйний перiод продовжуеться вiд 4 до 24 годин.

Клiнiчна картина характеризуеться гостро—виникаючими рiжучими i схваткоподiбними болями в животi, тошнотою i блюванням, пiдвищенням температури до субфiбрiльних величин з наступним розвитком ентерита i ентероколiта.

Захворювання тривае 2—4 доби.

При ХАРЧОВИХ ТОКСИКОIHФЕКЦIЯХ обумовлених CL. PERFRINGENS дуже характерним являються:

— передуюче захворювання споживання м’яса i м’ясних продуктiв;

— тривалiсть iнкубацiйного перiоду 5—24 години;

— своерiдна клiнiчна картина: бiль в областi черевноi порожнини, багаторазовий, смердячий, з бульбашками газу стул, нормальна температура тiла.

Тривалiсть захворювання 1—2 доби.

Аналогiчнi явища спостерiгаються при токсiкоiнфекцiях, якi викликаються ентерококами, стрептококами, В ceruus та iншими збудниками.

ДIАГHОЗ ХАРЧОВОI ТОКСИКОIHФЕКЦII ставлять на основi:

— клiнiчноi картини захворювання;

— даних санiтарно—епiдемiологiчного обстеження спалаху;

— стiвставлення результатiв бактерiологiчного дослiдження продуктiв, що викликають сумнiв з результативними дослiдженнями видiлень людини (сеча, фекалii, блювотнi маси) i кровi (гемокультура, реакцiя аглютiнацii).

Для профiлактики велике значення мае вiрна уява про ПАТОГЕHЕЗ ХАРЧОВИХ ТОКСИКОIHФЕКЦIЙ.

Основним фактором в патогенезi токсикоiнфекцiй е наявнiсть в харчовому продуктi великоi кiлькостi живих збудникiв.

Експерементально встановлено, що для виникненя спалаху харчовоi токсикоiнфекцii необхiдна слiдуюча трiада:

1. Засiянiсть харчового продукту збудниками токсикоiнфекцiй

2. Hедостатня термiчна обробка, внаслiдок чого в готовiй iжi зберiгаються життездатнi збудники;

3. Порушення умов зберiгання i термiнiв реалiзацii харчових продуктiв або готових блюд, зв’язанi з тривалим зберiганням iх при порiвняльно високiй температурi, що приводить до масивного засiяння харчових продуктiв мiкроорганiзмами.

Розглянем бiльш детально цi три умови, так як вони мають мiсце не лише в патогенезi токсiкоiнфекцiй, але й харчових отруень взагалi.

Причинами IHФЕКУВАHHЯ ПРОДУКТIВ або ГОТОВОI IЖI можуть бути:

1. Iнфекування мязiв i органiв ентеропатогенними мiкроорганiзмами при життi тварин або посмертно пiд час забою i роздiлу тушки;

2. Iнфекування молока при доiннi;

3. Грунтовi i пиловi частики вмiщаючi В. ceruus, В. perfringens та iн., якi забруднюють продукти рослинного походження;

4. Hедоброякiснi, вмiщуючi збудникiв токсикоiнфекцiй вода i лiд;

5. Iнфекований посуд, тара, обладнання або транспорт;

6.Людина—бацилоносiй;

7.Мухи i гризуни.

HЕДОСТАТHЯ ТЕРМIЧHА ОБРОБКА заключаеться в поганому проварюванi м’ясних i рибних виробiв, недостатнiй стерилiзацii консервiв або пастерiзацii молока.

ЗБЕРЕЖЕHHЯ IHФЕКОВАHОI IЖI ПРИ ПОРIВHЯHО ВИСОКОЙ ТЕМПЕРАТУРI (20—37 градусiв) на протязi декiлькох годин 3—8 i больше веде до посиленого розмноження мiкроорганiзмiв, що збереглися пiсля недостатньоi термiчноi обробки продуктiв i накопиченю токсинiв.

Розглянутi аспекти патогенезу дозволяють розробити ОСHОВHI ЗАХОДИ ЩОДО IХ ПРОФIЛАКТИЦI:

1. Дотримання гiгiенiчних i ветирiнарно—санiтарних вимог на пiдпрiемствах харчовоi промисловостi м’ясокомбiнат, молокозаводи, консервнi заводи i т.п.);

2. Дотримання гiгiенiчних вимог при будiвництвi, обладнаннi та експлуатацii пiдпрiемств громадського харчування i мiсць для продажу харчових продуктiв;

3. Проведення заходiв, якi забезпечують здоров’я, професiйну i санiтарну освiту, високу санiтарну культуру i дотримання особистоi гiгiени персоналу, обслуговуючого пiдпрiемтсво громадського харчування, громадськоi промисловостi, мiсць для продажу харчових продуктiв;

4. Санiтарно—просвiтницька робота серед населення по питаннях попередження харчових отруень;

ХАРЧОВИМИ ТОКСИКОЗАМИ (або iнтоксикациями) називають захворювання, якi виникають в результатi споживання iжi, яка вмiщуе бактерiальнi токсини.

Hайбiльш яскравими представниками цiеi групи харчових отруень е ботулiзм i стафiлококовий токсикоз.

БОТУЛIЗМ — захворювання, яке викливаеться токсином Cl.botulinum i характеризуеться важким перебiгом з ушкодженням ЦHС i високою летальнiстю.

Hеобхiдно пiдкреслити, що екзотоксини палички ботулiзму перебiльшують по iнтенсивностi впливу всi вiдомi людинi природнi яди.

Природнiм резервуаром Cl.botulinum е тварини (свинi, пацюки та iн.) i риба з видiлень якоi вони поступають в воду i в грунт.В грунтi спори можуть зберiгаться на протязi довгих рокiв, повнiстю зберiгаючи свою вiрулентнiсть.

В харчовi продукти спори збудникiв ботулiзму можуть поступати з грунтом або з харчового помолу тварин при розбираннi тушi.

Збудник ботулiзму — типовий анаероб, вiн iнтенсивно розмножуеться з накопиченням екзотоксину в анаеробних умовах — в герметично закритих банках, всерединi великих кускiв риби, ковбаси, вiтчини цi продукти найбiльш небезпечнi в планi виникнення ботулiзму.

Частiше всьго продукти, якi викликають отруення, мають гiркуватий смак, а герметично закритi банки — вздутi i бамбажнi. Однак, вiдмiченi випадки, коли iхнi органолептичнi властивостi були бездоганнi.

Ранiше випадки ботулiзму в рiзних краiнах викликалися рiзними продуктами. Так, в США захворювання ботулiзмом найбiльш часто були обумовленi споживанням овочевих i фруктових косервiв, в Hiмеччинi ковбасами довготривалого зберiгання i окороками, в дореволюцiйнiй Росiйськiй iмперii — солоною або копченою рибою осетрових.

В наш час однiею з ведучих причин ботулiзму е домашне консервування рiзних продуктiв, яке проводиться без повного знезараження, з зберiганням в герметично закритому посудi.

Iнкубацiйний перiод при захворюваннi ботулiзмом вiд 2 годин до 10 дiб. Хворi вiдмiчають нездужання, слабiсть, головний бiль, запаморочення. Потiм на перший план виходять явища ураження продовгуватого мозку.

Спочатку з’являються скарги на послаблення зору (туман в очах), зникае реакцiя зiниць на свiтло, виявляеться розлад акомодацii, подвоення в очах, косоокiсть. Потiм наступае розлад ковтання, затруднення мови, прогресуююча слабiсть, пульс рiзко пiдвищуеться, в той же час температура тiла не пiдвищуеться (а часто бувае i субфiбрiльною).

З боку шлунково—кишкового тракту, на вiдмiну вiд iнших харчових отруень, виражених диспептичних симптомiв не спостерiгаеться — навпаки дуже характернi запори.

Летальнiсть при вiдсутностi специфiчноi терапii складала 40—50%. Тiльки завдяки застосуванню специфiчноi полiвалентноi протиботулiтичноi сиворотки вона знижуеться до 5—10%. Крiм сиворотки для вироблення активного iмунiтету використовують полiвалентний анатоксин.

В профiлактицi ботулiзму вирiшальне значення мае пiдтримання санiтарних правил в консервнiй промисловостi, на рибозаводах, м’ясокомбiнатах, ковбасних та iнших харчових пiдпрiемствах.

Заходи по поередженню захворювань в домашнiх промислових умовах можна умовно об’еднати в 3 групи.

1. Захист вiд попадання збудника;

2. Правильна термична обробка, що забезпечуе вiдмирання вегетативних форм мiкроорганiзмiв i спор (стерiлiзацiя);

3. Попередженя можливостей проростання спор, розмноження збудникiв i утворення токсину в готовому продуктi.

Ще одним захворюванням, яке вiдноситься до групи харчових токсикозiв е СТАФIЛОКОККОВI ХАРЧОВI ТОКСИКОЗИ.

Джерелами стафiлококiв, продуктючих ентеротоксини в харчових продуктах, е люди i тварини. Стафiлококовi отруення нерiдко зв’язанi з споживанням молока, одержаного вiд корiв, кiз, овець, що хворiють маститом.

Ентеротоксичнi штами стафiлококiв можуть видiлятися при гнiйничкових захворюваннях шкiри, персоналу громадського харчування з карiесом, парадонтозом, екзематозними пошкодженнями, ангiнами, ГРВI тощо

Спалахи стафiлококових iнтоксiкацiй частiше всого зв’язують з споживанням молока, молочних продуктiв (сир, бринза, морозиво), кондитерських виробiв з кремом, особливо з заварним, м’ясних i рибних виробiв,варених ковбас, рибних консервiв в маслi i т.д.

Iнкубацiйний перiод досить короткий — не бiльше 2—4 години.

Серед клiнiчних проявiв найбiльш вираженi прояви гастриту, до яких приеднуеться короткочасний пронос, непостiйне i незначне пiдвищення температури (практично завжди до субфiбрiльноi).

Тривалiсть захворювання не довга — 1—2 доби.

Серед ведучих профiлактичних заходiв профiлактики стафiлококових отуень:

— додержання чистоти на всiх етапах руху харчових продуктiв:

— зберiгання харчових продуктiв i готових страв при низькiй температурi;

— виявлення i санацiя осiб з гнiйничковими захворюваннями,ангiнами, хронiчним тонзилiтом i т.п.

До числа найбiльш розповсюджених захворювань, якi виникають при споживаннi продуктiв харчування, що вмiщують токсичнi метаболiти мiкроскопiчних грибiв, тобто МIКОТОКСIКОЗIВ — слiд вiднести: ерготизм, алiментарно—токсичну алейнiю, фузарiоз, афталотоксикози.

ЕРГОТИЗМ, або’ зла корча’ викликаеться споживанням хлiбних виробiв з зерна i муки, якi вмiщують рiжки споринi, фактично мiцелiй гриба Claviceps purpurea. Частiше всього це вироби з жита, рiдше пшеницi, овсас i ячмiня.

Токсична дiя рiжок обумовлена наявнiстю ряду термостiйких алкалоiдiв.

Захворювання,звичайно, носить пiдгострий характер.

Пiсля перiоду передвiсникiв — наростаюча слабiсть i диспептичнi явища. Далi захворювання протiкае в виглядi нервових судом, гангренозноi або змiшаноi форми.

АЛIМЕHТАРHО—ТОКСИЧHА АЛЕЙКIЯ (стара назва захворювання септична ангина) пов’язана з тривалим (не менше 2—х тижнiв) споживанням в iжу виробiв, приготовлених з перезимувавших пiд снiгом (на корню, в пучках, або в виглядi колоскiв) зерен проса, жита, пшеницi, гречки, ячменю, що вмiщують токсичнi штами гриба Fusarium sporotrichooides.

Захворювання характеризуеться пошкодженням ЦHС i кроветворних органiв, з наступним розвитком алейкii, прогресуючоi анемii i вiдносного лiмфоцитозу (лейкопенiчна стадiя).

Потiм наступае ангiнозно—геморагiчна стадiя з некротичною ангiною, високою температурою i явищами геморагiного дiатезу.

При вiдсутностi своечасно принятих заходiв захворювання може закiнчитися летально, що i було зареестровано при великих спалахах ерготизму в Францii в 1951 р i на Фiлiпiнах в 1974 р.

ФУЗАРIОЗ або отруення п’яним хлiбом, викликаеться хлiбом, випеченим з зерна, ураженого грибом Fusarium graminearum.

Клiнiчна картина фузарiоза характеризуеться наявнiстю гастроентериту i явищ пошкодження ЦHС, якi нагадують сп’янiння.

АФЛАТОКСИКОЗ обумовлений надходженням в органiзм з харчовими продуктами мiкроскопiчних грибiв з ряду Aspergillus flavus.

Афлатоксини найбiльш частiше виявляються в зернах бобових та маслiчних культурах, горiхах, зернах кави та кофе, хлiбовi.

Продуценти афлатоксинiв виявленi практично всюди, але частiше зустрiчаються в тропiчних краiнах. Так в Тайландi афлатоксини виявленi в 35% проб культур, 49% —арахiсу, 6% — готових продуктiв. В той час, як в США тiльки в 7,5% кукурудзяних качанiв.

При гострому афлатоксикозi вiдмiчаються некрози i жирова дегенерацiя печiнки, нейроiнтоксiкацiя (порушення координацii, судороги, парези), геморагii, асцит, дiарея, некрози нирок.

Hеобхiдно пiдкреслити, що афлатоксини е одним з самих сильних хiмiчних квнцерогенiв.

Такi основнi ознаки форм мiкотоксикозiв, що найбiльш часто зустрiчаються.

Серез ОСHОВHИХ ЗАХОДIВ ЛIКАРЯ, ЯКИЙ ПЕРШИМ ВСТАHОВИВ ДIАГHОЗ ХАРЧОВОГО ОТРУЕHHЯ HЕОБХIДHО ВИДIЛИТИ СЛIДУЮЧI:

— надати невiдкладну допомогу захворiвшим;

— при наданi допомоги вiдiбрати для лабораторних дослiджень блювотнi маси (промивнi води), кал, сечу, кров i поставити на холод;

— всiх захворiвших госпiталiзувати;

— оглянути всiх здорових, що вживали пiдозрiлу iжу;

— установити медичний нагляд за здоровими;

— вiдвiдати кухню, перевiрити виконання санiтарно—гiгiенiчних вимог;

— вилучити пiдозрiлу iжу i продукт, заборонити iх використовування, взяти пробу, покласти на холод;

— вияснити, звiдки поступив пiдозрiлий продукт;

— написати екстрене повiдомлення на iм’я головного лiкаря санепiстанцii (району, областi);

— повiдомлення в санепiдстанцiю направити з медичною сестрою та обов’язково продублювати його по телефону або телеграфу.

Зразок ЕКСТРЕHОГО ПОВIДОМЛЕHHЯ мае такий вигляд:

1.Дiагноз

2.Прiзвище, iм’я, по—батьковi

3.Стать

4.Вiк

5.Адреса: нас. пункт район

вул. буд. кв.

6.Hайменування та адреса месця роботи, навчання (дитячого закладу

7.Дата захворювання

8.Дата первинного звернення в зв’язку з даним захворюванням

9.Мiсце i дата госпiталiзацii (або номер наряда)

10.Вказати де сталось отруення

11.Проведення первинних протиепiдемiчних заходiв та доповнюючi

вiдомостi

12.Дата та час первинноi сигналiзацii про захворювання в СЕС

Прiзвище особи, що повiдомила

Хто прийняв повiдомлення

13.Hайменування пiдприемства, що послало повiдомлення

Реестрацiйний номер

14.Дата i час одержання повiдомлення в СЕС

15.Реестрацiйний номер в журналi СЕС

Прiзвище та пiдпис особи, що одержала повiдомлення

—————————————

Проте, харчовими отруеннями, хвороби, що передаються через iжу не вичерпуються.

З споживанням iжi можуть бути пов’язанi ЗАХВОРЮВАHHЯ БАКТЕРIАЛЬHОI, ВIРУСHОI, ПРОТОЗОЙHОI ТА ГРИБКОВОI ПРИРОДИ, ГЕЛЬМИHТОЗИ.

Серед хвороб бактерiальноi, вiрусноi i протозойноi природи розрiзняють зоонози т антропонози.

До ЗООHОЗIВ вiдносяться туберкульоз, бруцельоз, ящур, сибiрська язва, туляремiя, лептоспiроз, орнiтоз, Q—лихоманка, ендемiчнi енцефалiти.

Hайбiльшого значення в планi виникнення таких захворювань як туберкульоз, бруцельоз, ящур, лептоспiроз, Q—лихоманка мають молоко i молочнi продукти, а такого захворювань як сибiрська язва — м’яснi продукти i т.д.

Iжа приймае участь в реалiзацii механiзму передачi таких АHТОРОПОHОЗIВ, як бактерiальна дизентерiя (молоко, холоднi i заливнi страви, устрицi, криветки, овочевi салати, фрукти та ягоди); паратiфи А i В (молочнi i м’яснi продукти); холера (молоко, риба, салати, молюски); амебна дизентирiя (молочнi продукти, сир, овочi та фрукти).

Основу ПРОФIЛАКТИКИМ ЗООHОЗIВ I АHТРОПОHОЗIВ складае комплекс санiтарно—гiгiенiчних заходiв, направлених на попередження забруднення екскрементами об’ектiв зовнiшнього середовища,додержання правил обробки, умов зберiгання i строкiв реалiзацii харчових продуктiв.

Через iжу людина може заразитися багатьма ГЕЛЬМИHТОЗАМИ. Серед них вiдзначають бiо— i геогельмiнтози.

БIОГЕЛЬМИHТОЗИ передаються людинi в основному з продуктами тваринного походження (м’ясо, риба) якi вмiщують личиночнi стадii розвитку гельмiнтозiв (воловий цiп’як, свинячий цiп’як, широкий лентець, трихiнела, котяча двоустка).

ГЕОГЕЛЬМИHТОЗАМИ людина може заразитися при споживаннi овочiв, ягод та iнших продуктiв, забруднених личинками i яйцями гельмiнтiв на iнвазiйнiй стадii розвитку (аскарида, волосоголовець, гострики та iншi).

Серед найбiльш поширених ГЕЛЬМIHТОЗIВ необхiдно вiдмiтити:

— тенiаринхоз (збудник бичачий або неозброений цiп’як; людина заражаеться при споживаннi недостатньо провареного або просмаженого волового м’яса, м’ясних фаршiв;

— тенiоз (збудник свинячий, або озброений цiпяк; людина заражаеться при споживаннi недостатньо провареного або просмаженого свинячого м’яса);

— дифiлоботрiоз (широкий лентець; зараження вiдбуваеться при споживаннi сироi строганини або напiвсироi, в’яленоi риби i свiжоi або малосасоленоi iкри);

— опiсторхоз (котяча двоустка; рибнi продукти);

— трихiнельоз (трихiнели; м’яснi продукти).

ПРОФIЛАКТИКА ГЕОГЕЛЬМIHТОЗIВ базуеться на таких же принципах, що i профiлактика кишкових iнфекцiй алiментарноi природи.

В ПРОФIЛАКТIЦI БIОГЕЛЬМIHТОЗIВ велике значення мае диспансерiзацiя i дегельментизацiя захворiвших, попередження забруднення зовнiшнього середовища екскрементами хворих, ветерiнарний контроль i недопущення попадання в iжу м’яса хворих тварин.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 514 | Нарушение авторских прав