АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Перша допомога при харчових отруєннях

Прочитайте:
  1. IV.Медична допомога
  2. А) перша фаза
  3. Види кровотеч і перша допомога
  4. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
  5. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  6. Дані про хімічний склад та енергетичну цінність харчових продуктів
  7. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
  8. Долікарська допомога потерпілому. Способи штучного дихання
  9. Долікарська допомога при внутрішній кровотечі
  10. Долікарська допомога при задусі, утопленні, отруєнні, та в інших випадках

Харчові отруєння виникають за таких причин: вживання несвіжих харчових продуктів, куди потрапили хвороботворні мікроорганізми; отруйних рослин і грибів; отруєння препаратами побутової хімії.

Отруєння харчовими продуктами може виникнути тоді, коли вживаються зіпсовані харчові продукти (зберігання без холодильника, у теплому приміщенні тощо). За порушення правил зберігання таких продуктів можуть виникати тяжкі отруєння бактеріального походження - ботулізм і сальмонельоз.

Ботулізм спричиняє бактерія ботулізму, що виділяє сильну отруту. Бактерія у вигляді спор зберігається у ґрунті, а звідти при порушенні санітарних правил може потрапляти у харчові продукти - м'ясо, шинку, ковбасу, фрукти, овочі тощо. Спори збудника дуже стійкі, вони гинуть тільки за тривалого кип‘ятіння. Розмножується бактерія у безкисневих умовах, а тому найчастіше ботулізм виникає після вживання м‘ясних, рибних, грибних та овочевих консервів, особливо домашнього приготування. Отрута, яку виділяє бактерія, спричиняє тяжкі ураження центральної та периферичної нервової системи, наслідком чого є паралічі, порушення зору (характерно подвоєне зображення предметів в очах). Через ураження центрів дихання та серцевої діяльності довгастого мозку може настати смерть людини.

Сальмонельоз також є харчовим отруєнням бактеріального походження (сальмонели), але іноді захворювання виникає у вигляді епідемічних спалахів. Це відбувається тоді, коли недоброякісний продукт вживало одразу багато людей. При порушенні правил зберігання небезпечними щодо сальмонельозу є: м‘ясний фарш, курячі та качині яйця, холодець, сир, ставкова та річкова риба, тістечка та торти з вершковим кремом, вершки, майонез. При цьому сальмонели не змінюють ні смаку, ні запаху їжі. Хвороба починається вже у першу добу після вживання недоброякісного продукту. Виникає тяжке блювання, пронос, значно підвищується температура тіла, з‘являється сильний озноб. Організм зневоднюється. В тяжких випадках захворювання за своїми проявами нагадує холеру.

Отруєння можуть спричинити отруйні гриби (наприклад, бліда поганка, мухомор червоний, опеньок несправжній, сатанинський гриб).

Під час збирання грибів слід дотримуватися таких правил: не беріть старих, уражених черв‘яками грибів; не збирайте грибів, навіть добре відомих їстівних, поблизу автотрас, промислових об‘єктів, бо вони мають властивість нагромаджувати шкідливі речовини з довкілля (наприклад, важкі метали, радіонукліди). Готувати страви з грибів слід у той самий день, коли вони зібрані. Перед приготуванням гриби треба добре промити, потім двічі прокип‘ятити протягом 20-30 хвилин у підсоленій воді, щоразу зливаючи відвар.

Ураження отруйними рослинами часто трапляються у дітей, коли вони вживають отруйні ягоди, сприймаючи їх за їстівні (вовче лико, вороняче око, конвалія, беладона, паслін солодко-гіркий, дурман звичайний, мак снодійний, блекота, цибуля дика).

Перша допомога в усіх цих випадках має бути спрямована на видалення з організму людини недоброякісної їжі, залишків отруйних грибів або рослин. Чим швидше це зробити, тим менше отрути потрапить у кров. До прибуття лікаря слід промити шлунок - дати людині випити підряд п‘ять-шість склянок слабкого (рожевого) розчину перманганату калію, а потім, подразнюючи двома пальцями корінь язика та задню стінку глотки, викликати блювання. Так варто зробити кілька разів. Можна застосувати очисну клізму.

Побутові хімічні препарати (наприклад, фосфорорганічні сполуки - інсектициди) також можуть спричинити отруєння. Вдихання цих речовин спричинює в людини нестерпний головний біль, запаморочення або зомління, нудоту, блювання, судоми, психічне збудження. Якщо це трапилося: винесіть потерпілого на свіже повітря; зніміть з нього забруднений одяг; промийте водою відкриті ділянки тіла; негайно викличте швидку допомогу. Коли інсектицид випадково потрапив усередину організму, промийте шлунок 2%-ним розчином питної соди (2-3 л) й викличте блювання.

Буває, що людина може помилково випити оцтову есенцію, і тоді в неї виникає тяжкий опік стравоходу, шлунка і навіть кишечнику. У цьому разі потрібно: негайно викликати швидку допомогу; до її приїзду дати потерпілому 1-2 склянки молока або вершків та два сирих яйця. Промивати шлунок не можна.

Питання для самоперевірки

1. Визначте взаємозв‘язок будови і функцій шлунка.

2. Охарактеризуйте процес травлення в шлунку.

3. Визначте взаємозв‘язок будови і функцій кишечнику (тонкого / товстого).

4. Охарактеризуйте процес травлення в кишечнику.

5. Поясніть біологічне значення жовчі у процесах травлення.

6. Дайте характеристику інфекційним захворюванням органів травної системи. У чому полягає їх профілактика?

7. Охарактеризуйте хвороби органів травлення та їх причини.

8. Назвіть причини харчових отруєнь. Яка перша допомога при них?

9. Чому у багатьох народів існують правила поведінки під час прийому їжі? Обґрунтуйте свою думку з точки зору фізіології процесу травлення.

10. Дайте практичні рекомендації щодо нормалізації роботи шлунково-кишкового тракту. Чи дотримуєтеся їх ви у повсякденному житті?

З історії науки

· З численних учнів Сільвія Реньє де Графа (1641-1673) багато працював над вивченням анатомії і фізіології підшлункової залози. Він першим застосував методику накладання хронічної слинової та підшлункової фістул для вивчення хімізму травлення і дії підшлункового соку.

· У вивченні захворювань травної системи видатна роль належить професорові Берлінського університету Ісмасу Боасу (1858-1938). Він виділив у окрему спеціальність захворювання травного каналу, а також розробив разом з К.Евальдом методику дослідження секреції шлунка. В дальшому в розробленні діагностики і лікування захворювань травної системи велика роль належить вітчизняним ученим, роботи яких ґрунтувалися на епохальних працях І.П. Павлова з фізіології, зокрема фізіології травлення.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 864 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)