 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Частини скелетаУ скелеті людини розрізняють: хребетний стовп, грудну клітку, череп, верхні кінцівки з плечовим поясом і нижні кінцівки з тазовим поясом (рис.25).
У хребетному стовпі розрізняють 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових і 4 – 5 куприкових хребців. У дорослої людини крижові хребці зростаються в одну кістку — крижі, а куприкові — в куприк (рис.26). Хребетний стовп займає біля 40% довжини тіла і є основним стрижнем, опорою. Хребетні отвори усіх хребців утворюють хребетний канал, в якому міститься спинний мозок.
Рис. 26. Хребетний стовп: 1. шийні хребці; 2 - грудні хребці; 3 - поперекові хребці; 4 - крижові хребці (крижова кістка); 5 - куприкові хребці (куприкова кістка). Хребець складається з циліндричного тіла, дуги і семи відростків (рис.27). Непарний задній відросток — остистий і пара поперечних відростків є місцями прикріплення зв’язок і м’язів. Дві пари суглобових відростків — верхніх і нижніх — служать для рухомого сполучення (суглоби) з такими відростками хребців, розташованих вище і нижче. Між тілом і дугою хребця є хребетний отвір.
Процес окостеніння хребетного стовпа починається у внутрішньоутробному періоді. До 14 років окостенілими є тільки середні частини тіл хребців. Повне окостеніння окремих хребців закінчується до 21 – 23 років.
У новонародженої дитини стовп майже прямий, характерні для дорослої людини вигини тільки намічаються і розвиваються поступово. Першим (6 – 7 тиждень) з’являється шийний лордоз (вигин, спрямований опуклістю вперед). У цей період дитина починає тримати голівку. До 6 місяців, коли дитина починає сидіти, утворюється грудний кіфоз (вигин, спрямований опуклістю назад). Коли дитина починає стояти і ходити, утворюється поперековий лордоз, з утворенням якого центр ваги переміщується назад, перешкоджаючи падінню тіла у вертикальному положенні. До року є всі вигини хребта.
Грудна клітка утворює кісткову основу грудної порожнини, в якій містяться легені, серце, стравохід, печінка, дихальне горло і великі судини (рис.30).
Із 12 пар ребер, що утворюють грудну клітку, 7 пар верхніх називаються справжніми, вони переходять у хрящі, якими з’єднуються з грудною кісткою. 8, 9, 10 пари ребер називаються несправжніми, їх хрящові кінці з’єднуються з хрящем ребра, що знаходиться вище. 11 і 12 пари ребер хрящів не мають, їх передні кінці вільні. Груднина — плоска непарна кістка, яка складається з рукоятки (верхня частина), тіла (середня частина) і мечоподібного відростка. Між цими частинами містяться хрящові прошарки, які до 30 років окостенівають. Верхній отвір грудної клітки закривається в тілі людини трахеєю, стравоходом, кровоносними судинами і нервами, що проходять у ній. Нижній отвір замикається діафрагмою. Міжреберні проміжки затягнуті міжреберними м’язами. Так утворюється герметично замкнена грудна порожнина. У перші роки життя грудна клітка стиснута з боків і має форму конуса, її передньозадній розмір більший за поперечний. У зв’язку з посиленим ростом ребер, розвитком легень грудна клітка поступово розширюється, і в 12 – 13 років вона набуває такої форми, як у дорослої людини. У дорослої людини грудна клітка широка, з переважаючим поперечним розміром, що пов’язано з вертикальним положенням тіла, при якому нутрощі давлять масою в напрямку, паралельному грудині. До 12 – 13 років формування грудної клітки закінчується і вона відрізняється від грудної клітки дорослої людини тільки розмірами. В період статевого дозрівання грудна клітка дуже швидко росте, причому влітку швидше, ніж взимку. Грудна клітка дітей дошкільного і молодшого шкільного віку дуже еластична і податлива. Тому при тривалій неправильній поставі, а також при сильному стягуванні тіла поясом, можуть статися викривлення грудної клітки і порушення її розвитку. Це, в свою чергу, відіб’ється на розвитку і діяльності легень, серця і великих кровоносних судин, які містяться в грудній порожнині. Скелет верхньої кінцівки складається з вільної кінцівки — руки і плечового пояса, який з’єднує її з тулубом.
20.Скелет верхньої кінцівки складається з плеча, передпліччя і кисті. Плечова кістка має довге трубчасте тіло з напівкулястою головкою на верхньому кінці і блоковидною на нижньому (рис.32,а). Верхня головка входить у суглобову западину, утворюючи рухомий плечовий суглоб. Передпліччя складається з ліктьової і променевої кісток (рис.32,б,в). Кістки передпліччя сполучаються з плечовою кісткою і утворюють складний ліктьовий суглоб. Із зап’ястком кістки передпліччя утворюють променево-зап’ястковий суглоб еліпсоподібної форми.
У кисті розрізняють зап’ясток, п’ясток і фаланги пальців (рис.33).
Скелет нижньої кінцівки складається з тазового пояса і вільної кінцівки — ноги. Тазовий пояс дорослої людини утворений двома тазовими кістками, які за допомогою малорухомих суглобів сполучаються з крижами у замкнуте кільце (рис.34).
Нога людини складається із стегна, гомілки і стопи. Стегнова кістка — найбільша і найдовша кістка людини (рис.35). Головка стегнової кістки входить у вертлужну западину таза, утворюючи кульшовий суглоб.
У стопі розрізняють передплесно, плесно і фаланги пальців (рис.36). Передплесно складається з семи добре розвинених кісток, розміщених у два ряди. Найбільші з них — таранна і п’яткова. Спереду від таранної і п’яткової містяться човновидна, кубовидна і три клиновидні кістки. Плесно утворене 5 довгими кістками, які задніми кінцями зчленовуються з кістками передплесна, а з передніми — з фалангами пальців.
18.Череп — скелет голови, в якому розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий (рис.37).
2 — середина черепної кришки утворена двома тім’яними кістками, які за допомогою зубчастого шва з’єднуються одна з одною, а також з лобовою і потиличною кістками; 3 — лускатим швом тім’яні кістки сполучаються із скроневими, які утворюють бічні поверхні черепної коробки. Усередині скроневих кісток лежать органи слуху і рівноваги, до яких веде зовнішній слуховий прохід; 4 — потилична кістка утворює задню стінку мозкового черепа і його основу. В нижній частині потиличної кістки є великий потиличний отвір, через який спинний мозок з’єднується з головним; 5 — в утворенні основи черепа бере участь клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої є заглибина — турецьке сідло, в якій міститься нижній мозковий придаток — гіпофіз; 6 — решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порожнини у вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носа проходять гілочки нюхового нерва. У лицьовому відділі черепа більшість кісток парні: верхньощелепні, носові, сльозові, виличні, піднебінні і нижні носові раковини. Верхньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ротової порожнини. Вилична кістка, сполучаючись з виличним відростком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м’язи і зв’язки обличчя. Сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа - пластинка чотирикутної форми, що утворює передню частину присередньої стінки очної ямки. Піднебінна кістка складається з двох пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа. Нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигнутої пластинки. Непарних кісток три: леміш, що утворює верхню частину носової перегородки; нижня щелепа, що складається з двох частин, які зростаються на другому році життя; і невелика підковоподібна кістка — під’язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м’язів. Безпосередньо з кістками черепа вона не зчленовується. Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13 – 14 років, лицьовий відділ росте енергійніше і починає переважати над мозковим. У новонародженого об’єм мозкового черепа у 8 разів більший лицьового, а у дорослого в 2 – 2,5 рази. У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів. Лобова, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, потилична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває 3 – 4 роки. Шви між окремими кістками черепа новонародженої дитини не сформовані: їх краї з’єднуються між собою сполучнотканинними перетинками. Бічні тім’ячка заростають вже до моменту народження дитини; потиличне — заростає на 2 – 3 місяці життя дитини. Найдовше заростає лобове тім’ячко — 12 – 18 місяців. Черепні шви остаточно формуються тільки у 3 – 4 роки і до 30 років життя людини майже повністю заростають. Найінтенсивніше росте череп протягом першого року життя дитини, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7 – 12 років. Статеві відмінності в будові черепа полягають у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м’язи виразніші, ніж у черепа жінки.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1110 | Нарушение авторских прав |
