АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хвороби кісток

Прочитайте:
  1. V. АНАМНЕЗ ХВОРОБИ
  2. Будова покривних кісток черепа.
  3. Вдавлення кісток черепа
  4. Велику роль у розвитку виразкової хвороби шлунка й дванадцятипалої кишки надають
  5. Венеричні хвороби
  6. Виберіть, які оригінальна зви мають зубчасті шви кісток черепа?
  7. Вікові особливості та ріст кісток
  8. ВЧЕННЯ ПРО ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
  9. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  10. Гемолітичної хвороби новонародженого

Міцність та структура кістки залежить від харчування людини, її гормонального балансу та вікових змін. Найчастіше захворювання кісток є проявом синдрому Кушінга, гіперпаратироїдизму, рахіту або раку. Деякі люди мають природжені вади, такі, як вкорочена або частково відсутня кінцівка. Проте, ці вади трапляються зрідка. Вроджені хвороби кісток бувають у вигляді їх деформацій, порушення скостеніння, вад розвитку. Спричинюють їх здебільшого негативні впливи на організм матері під час вагітності: травми, хімічні та радіаційні чинники, нервові перевантаження, інфекційні хвороби (особливо грип і червоничка); вживання алкоголю та наркотиків.

Кістка формується внаслідок відкладання мінеральних солей (переважно солей кальцію) на органічний каркас з колагенових волокон. Остеоцити утворюють колаген та беруть участь у відкладанні кальцію. Наявність каналів у кістці дає змогу кальцію виходити з крові та надходити у кров відповідно до вмісту гормонів, що регулюють потреби організму. При остеопорозі, що розвивається з віком, руйнування сітки колагенових волокон та відкладених солей кальцію відбувається набагато швидше, ніж утворення їх. При остеопорозі вміст мінералів зменшується з 65% до 35% маси кістки. Канали, що з’єднують остеоцити, розширюються, з’являються нові проміжки у колагеновому каркасі. Кістково-мозковий канал у центральній частині кістки розширюється, а щілини у пластинках зумовлюють ламкість кісток. Ці зміни послабляють кістку. Втрата щільності кісток, зумовлена остеопорозом, може призводити до викривлення хребта, а також є причиною частих переломів. Внаслідок падіння виникають переломи таза та кисті. При остеопорозі може спостерігатись раптове руйнування хребців навіть внаслідок кашлю, чхання чи невеликого фізичного навантаження.

При остеомаляції кістки розм’якшуються внаслідок втрати кальцію та фосфору. Цей стан відрізняється від остепорозу тим, що не втрачаються компоненти білкового каркасу. У дітей це називається рахітом. Основною причиною є нестача вітаміну D, потрібного для засвоєння організмом кальцію та фосфору. При розм’якшенні кісток таза спостерігається їх значна деформація. При такій аномалії таза ходьба утруднюється, спричинюючи біль.

При хворобі Педжета, що інакше називається деформуючим остеїтом, порушується фізіологічна регенерація кісток. Кістки часто ламаються і швидко заміщуються зміненою кістковою тканиною. Цей стан рідко трапляється у молодих, але в людей віком понад 40 років він виявляється у 3% випадків. При хворобі Педжета найчастіше уражуються череп, хребет, таз і кістки нижніх кінцівок.

Збільшення кісток має різні прояви, зокрема втрата слуху через стискання черепних нервів або посилення тепловіддачі, яка зумовлена надмірним кровопостачанням.

Ревматоїдний артрит – ця аутоімунна форма артриту виникає у хворих зі спадковою схильністю. У них виробляються антитіла, які взаємодіють з власними тканинами організму. Розвивається запалення, набряк, з‘являється обмеження рухів та деформація суглобів. До ранніх симптомів належать лихоманка, блідість та слабкість. При хронічному перебігу хвороби можливе ураження очей, шкіри, серця, нервів та легень. Характерним для прояву ревматоїдного артриту є симетричне ушкодження дрібних суглобів. Спочатку розвивається запалення синовіальної оболонки, яка вистилає суглоб. Згодом спостерігається розростання грануляційної тканини. Уражуються також хрящ та епіфізи кісток.

На відміну від ревматоїдного артриту, при якому можливе ураження відразу декількох систем організму, при остеоартриті ушкоджується лише один суглоб. Дегенерації суглоба сприяють різноманітні чинники, зокрема природжений дефект, травма, інфекція, ожиріння або обтяжена спадковість.

Дистрофічні порушення кісток часто пов‘язані з малорухливим способом життя (гіподинамією), неправильним харчуванням. Наприклад, коли людина вживає мало молочних і м‘ясних продуктів, в її організмі не вистачає білків і кальцію, необхідних для росту та зміцнення кісток. Дистрофія кісток може розвинутися внаслідок куріння, коли через звуження кровоносних судин погіршується живлення різних органів, в тому числі й кісток.

Запальні процеси у кістках і суглобах можуть виникнути за переохолодження організму, якщо людина довго ходить у вологому взутті, сидить на вологій землі, холодному камені.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 775 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)