АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дозоване фізичне навантаження

Прочитайте:
  1. Вікові особливості реакції серцево-судинної системи на фізичне навантаження
  2. Зростання гематокриту призводить до збільшення в'язкості крові, а отже, до підвищення навантаження на серце, порушення кровообігу.
  3. Повторні навантаження на фоні недовідновлення функціональних можливостей організму призводять до перевтоми і перетренування .
  4. Потреба в основних харчових речовинах i енергiї залежно вiд вiку, фiзичного та розумового навантаження.
  5. Проби з навантаженням
  6. У людини внаслiдок фiзичного навантаження системний артерiальний
  7. У практично здорових осіб помірне фізічне навантаження спричиняє зростання систолічного та деяке зниження діастолічного тиску. Чим обумовлені такі зміни ?

Дозоване фізичне навантаження збільшує засвоєння глюкози, зменшує потребу в інсуліні, поліпшує кровообіг, сприяє схудненню, що призводить до швидкого зниження рівня глюкози в крові та підвищення чутливості до інсуліну. Сумарний ефект систематичних фізичних навантажень може зумовити підвищення толерантності до вуглеводів, зменшення добової дози цукрознижувальних засобів.

Фізичні вправи повинні гармонійно впливати на хворого, не дратувати й не перевантажувати його, не спричиняти гіпоглікемії. Фізичне навантаження має бути дозованим, нарощуватися поступово, під лабораторним контролем. Доза цукрознижувальних засобів повинна коригуватись адекватним фізичним навантаженням. Наводимо правила призначення дозованого фізичного навантаження:

1. Визначити інтенсивність і тривалість навантаження.

2. Найкращим часом для навантаження є час після сніданку (у першу половину доби — 1000— 1300).

3. Визначити характер харчування:

• найкращий час для навантаження — 1—1,5 год після вживання їжі;

• якщо перед початком тренування або після його закінчення є відчуття голоду, то неодмінно треба поїсти;

• під час занять фізичними вправами завжди потрібно мати їжу на випадок непередбаченої гіпоглікемії (цукерки, цукор, печиво, глюкозу в таблетках, шоколад, солодкі фрукти).

4. Необхідно ретельно коригувати метод інсулінотерапії.

5. Перед початком дозованого фізичного навантаження бажано визначити рівень глікемії та наявність кетонурії. Фізичні вправи проводять за умови рівня глікемії в межах 6—13 ммоль/л:

• у разі рівня глікемії менше ніж 6 ммоль/л необхідно вживати їжу перед вправами;

• глікемія в межах 6—13 ммоль/л потребує дозованого фізичного навантаження;

• глікемія понад 13 ммоль/л— тренування можливі тільки після зменшення глікемії нижче ніж 13 ммоль/л. У цьому випадку необхідно коригувати дозу цукрознижувальних засобів. 6. Провести визначення наявності кетонурії. За кетонурії необхідно призначити інтенсифіковану інсулінотерапію, оскільки фізичні навантаження зменшують утилізацію кетонових тіл. Ураховуючи той факт, що фізичні навантаження суттєво впливають на вуглеводний обмін, необхідно пам'ятати, що він залежить від рівня глікемії.

 

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1507 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)