АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи лікування. 1. Лікування починають негайно

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  3. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  4. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  5. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  6. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  7. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом
  8. Американські принципи лікування хронічного панкреатиту
  9. Вибір стратегії лікування
  10. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується

1. Лікування починають негайно. Терапію починають там, де у хворого виник шок.

2. Припинити введення медикаменту.

3. Покласти хворого, повернути голову на бік, щоб не було асфіксії блювотними масами, язик зафіксувати.

4. Накласти джгут на 25 хвилин, проксимальніше від місця введення препарату. Якщо шок спричинило ужалення, треба видалити жало. На місці ін’єкції (укусу) накладають лід.

5. Місце ін’єкції (укусу) обколюють 0,1 % розчином адреналіну гідрохлориду в кількості 0,2 – 0,3 мл.

6. Якщо хворий в тяжкому стані, ввести 0,5 мл адреналіну внутрішньосерцево

(в 4 міжребер’я на 2 сантиметри назовні від лівого краю грудини в порожнину лівого шлуночка). Через 5 - 15 хвилин під контролем артеріального тиску, дихання і пульсу роблять повторні внутрішньовенні введення адреналіну в дозі 0,25 – 0,5 мл.

7. Відсмоктують секрет з дихальних шляхів. У разі розвитку набряку гортані роблять трахеотомію.

8. Оксигенація для поліпшення загального стану.

9. Глюкокортикоїди, антигістамінні препарати, регідратаційна терапія.

10. При бронхоспазмі – еуфілін (внутрішньовенно).

11. Якщо шок спричинений препаратами пеніциліну, вводять фермент, що руйнує його – пеніциліназа.

12. Після стабільного відновлення порушених функцій хворий повинен перебувати в стаціонарі не менше 1 місяця, протягом якого він отримує гіпоалергенну дієту, антигістамінні препарати, вітаміни. Виписують його із стаціонару тільки при повній нормалізації всіх функціональних показників.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 400 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)