АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Історія розвитку захворювання

Прогрес клінічної медицини в другій половині XX століття дозволив значно краще зрозуміти причини розвитку цукрового діабету і його ускладнень, а також істотно полегшити страждання хворих, чого ще чверть століття назад неможливо було навіть уявити. Почало багатьом нововведенням належало в дослідницьких центрах Великобританії. У 60-70-х рр. минулого століття лікарям доводилося лише безпорадно спостерігати, як їх пацієнти вмирають від ускладнень цукрового діабету. Проте вже в 70-х рр. були розроблені методи вживання фотокоагуляції для профілактики розвитку сліпоти і методи лікування хронічної ниркової недостатності, в 80-х рр. — створені клініки для лікування синдрому діабетичної стопи, що дозволило в два рази понизити частоту проведення її ампутацій. Навіть через 20 років після відкриття інсуліну частота невиношування вагітності при діабеті перевищувала 25%, а в даний час її удалося понизити до менше 5%. Поворотними пунктами в історії діабетології стали проведене в США дослідження по контролю перебігу цукрового діабету I типа і його ускладнень (DCCT — Diabetes Control and Complications Trial) і Британське проспективне дослідження цукрового діабету II типа (UKPDS — United Kingdom Prospective Diabetes Study). Під час останнього дослідження нині покійному професорові Роберту Тернеру (Robert Turner) удалося показати, що при правильному лікуванні можна значно зменшити частоту розвитку цукрового діабету і швидкість прогресу його ускладнень.Чверть століття назад важко було навіть представити, наскільки високій ефективності лікування цукрового діабету удасться досягти в даний час. Завдяки впровадженню в повсякденну практику неінвазивних методів амбулаторного визначення рівня глікемії удалося досягти її ретельного контролю; в той же час прогрес у вивченні гіпоглікемії і вчення пацієнтів дозволили понизити ризик її розвитку. Розробка шприца-ручок (напівавтоматичних ін'єкторів інсуліну), а пізніше і «інсулінових насосів» (пристроїв для безперервного підшкірного введення інсуліну) сприяла значному поліпшенню якості життя пацієнтів, вимушених все життя нести тяжкий тягар цукрового діабету. Після відкриття хімічної формули (Фредерік Зангер — Frederick Sanger, 1955 р.) і просторової структури (Дороті Ходжкин — Dorothy Hodgkin, 1969 р.) інсуліну (честь цих відкриттів належить британським ученим) в молекулярній біології сталася справжня революція: були розроблені генно-інженерні аналоги інсуліну, що дозволяють краще контролювати рівень глікемії і зменшити ризик розвитку гіпоглікемії. Ще один британський «винахід» — запропонована доктором Джоаною Уокер (Joan Walker) з Лестера в 50-х рр. спеціалізація медичних сестер по діабетології — спочатку викликало дискусію, але в даний час вважається одним з найбільш важливих досягнень не лише діабетології, але і медицини в цілому. На тлі значних досягнень в наданні медичної допомоги, особливо при хронічних захворюваннях (до яких відноситься і цукровий діабет), суспільство стало все краще усвідомлювати потребу в реформуванні схем взаємодії систем первинної і спеціалізованої медичної допомоги. У 2002-2003 рр. у Великобританії упроваджена Національна система обслуговування (National Service Framework), в рамках якої має бути реалізована програма масового обстеження зору, а також вдосконалені інформаційні технології і система обліку в медицині. Для впровадження цих планів в клінічну практику потрібні значні зусилля. У проведенні клінічних і фундаментальних досліджень в області діабетології, а також в допомозі хворим цукровим діабетом велику роль грає організація "Цукровий діабет у Великобританії"(Diabetes UK), заснована в 1934 р. доктором Р.Д. Лоуренсом(R.D. Lawrence) і його пацієнтом Х.Г. Уэллсом(H.G.Wells) під назвою "Діабетична асоціація"(пізніше Британська Діабетологічна Асоціація). Значний внесок у розвиток діабетології останніми роками вносить також «Фонд цукрового діабету у підлітків».

Висновок: Як ми вже побачили, що з другої половини ХIX ст. розвиваються нові методи лікування наприклад розроблені генно-інженерні аналоги інсуліну, що дозволяють краще контролювати рівень глікемії, які дають справді реальну надію людям що хворі діабетом, і з плином часу розвиваються все нові і нові методи лікування діабету, і не є виключенням що в недалекому майбутньому така хвороба як цукровий діабет втратить свою актуальність серед епідеміологічних захворювань.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 333 | Нарушение авторских прав