АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Історія розвитку реаніматології

Спроба оживлення вмираючої людини відомі з давнього часу.

З цією ціллю застосували різні больові та теплові подразники, вливання крові тварин та людей, кровопускання, зовнішній масаж серця. Штучне дихання методом із рота в рот використовували акушери при асфіксії новонароджених. В середині 16 віку А. Везалій на тваринах застосував штучне дихання за допомогою канюлі з тростинці.

З кінця 17 віку почалося вивчення закономірностей процесів вмирання і відновлення життєдіяльності організму.

Зародження реаніматології як самостійного науково-практичного розділу медицини відноситься до середині 20 віку. Тому сприяли вивчання геморагічного та больового шоку та дихальної недостатності поранених в роки 2-й мирової війни 1939-1945, розробка заходів боротьби з дихальною недостатністю під час епідемії поліомієліту в Європі на початку 50-х років, успіхи пат. фізіології, а також суміжних дисциплін, перш за все грудної хірургії, трансплантології, анестезіології, фармакології.

В СРСР зародження і становлення реаніматології пов'язано з роботами С. С. Брюхоненко, В. А. Неговського та інш.

Реаніматологія обпирається на досягнення сучасної техніки – створення електронної апаратури, які сигналізує про порушення функцій різних систем організму, і апаратів для піддержання дихання, кровообігу, для очищення крові від шлаків та інш.

Клінічна реаніматологія розвивається в тісному зв'язку з реанімаційною службою, системою швидкої медичної допомоги, створенням спеціалізованих центрів реанімації та ІТ.

Об’єкт дослідження реаніматології – всі життєво важливі системи організму: ССС, ЦНС, дихання та інш.

Важливі проблеми реаніматології – вивчення критеріїв необо-ротності змін в організмі в перехідний період від життя до біологічної смерті і в період оживлення, шляхів профілактики і лікування термінальних станів (передагональних, агонії, клінічної смерті), різних методів подовження строків клінічної смерті (віддалення біологічної смерті), для чого застосовуються гіпотермія, ГБО, допоміжний кровообіг, штучне дихання, нові фармакологічні препарати.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 463 | Нарушение авторских прав