АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обов’язкові:

 

  1. Нітрати (за умов наявності больового синдрому та клінічних проявів серцевої недостатності).

Нітрогліцерин під язик у таблетках (0,5-1,0 мг) або в аерозолі (1-2 дози або 0,4-0,8 мг). У разі необхідності та нормальному рівні АТ повторювати прийом кожні 5-10 хв. У випадку важкого больового синдрому 2,0 мл 1% розчину нітрогліцерину розводять в 500,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози (не слід використовувати інші розчинники) ех tempore (концентрація 100 мг/мл) та вводять внутрішньовенно крапельно під постійним контролем АТ та ЧСС. Початкова швидкість 2-4 краплі за хвилину, яка може бути поступово збільшена до максимальної швидкості 30 крапель за хвилину (або 3 мл/хв.). Інфузію припиняють при зниженні САТ менше ніж 90 мм рт. ст. (або середнього АТ на 10 - 25% від початкового).

 

  1. Ацетилсаліцилова кислота (застосовується у випадку, якщо пацієнт її самостійно не приймав до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги та за відсутності абсолютних протипоказань - алергічна реакція, активна кровотеча) - розжувати 160-325 мг. Для лікарських бригад можливе введення розчину ацелізину 1,0 у 20,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

 

  1. При наявності протипоказань до застосування ацетилсаліцилової кислоти можливе застосування клопідогрелю 300 мг всередину (всім хворим з ГКС до 75 років за відсутності протипоказань клопідогрель призначається в дозі 300 мг, старше 75 років - 75 мг).

Ефективним та доцільним є застосування ацетилсаліцилової кислоти

та клопідогрелю (у випадках нестабільної стенокардії).

 

  1. Корекція артеріального тиску та порушень ритму серця.

Перевага надається b-адреноблокаторам в якості як гіпертензивного засобу, так і антиаримічного.

 

 

  1. b - адреноблокатори.

Перевага надається неселективним блокаторам бета-адренорецепторів: per os або сублінгвально пропранолол 20-40 мг, або метопролол 25-50 мг. В/в введення b-блокаторів – тільки у випадку гіпертензії та/або тахікардії - метопролол (БЕТАЛОК) або есмолол (БРЕВІБЛОК). Лікарські бригади можуть починати лікування з внутрішньовенного введення бета-адреноблокаторів: беталок 5–10 мг струминно повільно або бревіблок - 250-500 мг в/в болюсно з наступною інфузією 50-100 мкг/кг/хв.). Введення b - адреноблокаторів є протипоказаним пацієнтам з брадикардією, клінічними ознаками гіпотензії або застійної серцевої недостатності.

 

  1. При варіантній вазоспастичній стенокардії – антагоністи кальцію (10 мг ніфедіпіну або краплі фармадипіну сублінгвально, або верапаміл 5 – 10 мг внутрішньовенно).

 

 

  1. Наркотичні анальгетики у разі недостатнього купірування ангінозного нападу після застосування нітратів та b – адреноблокаторів чи в разі протипоказань до їх застосування.

Перевага надається морфіну - 1,0 мл 1% розчину розвести в 20,0 мл 0,9% розчину натрію хлориду та вводити дрібно по 4,0-10,0 мл (або 2-5 мг) кожні 5-15 хв до припинення больового синдрому та задухи або появи побічної дії (гіпотензії, пригнічення дихання, нудоти, блювоти). Можливе застосування промедолу у осіб похилого віку (лише внутрішньовенно повільно). При нестабільній гемодинаміці застосовують переривчате введення наркотичного анальгетика невеликими дозами під контролем змін АТ. В разі значного пригнічення дихання на фоні введення опіоїдів показане введення налоксону (0,1-0,2 мг внутрішньовенно через кожні 15 хвилин за показаннями).

 

NB!

  1. Не застосовувати для знеболення комбінацію метамізолу натрію (анальгіну) з діфенгідраміном (димедролом). 2. Протипоказане профілактичне застосування лідокаїну (ризик виникнення блокад серця) 3. Протипоказане застосування атропіну для профілактики вагоміметичних ефектів морфіну (підвищення ЧСС, поглиблення ішемії міокарду, ризик розвитку порушень ритму серця) 4. Протипоказане застосування дипіридамолу, міотропних спазмолітиків (викликає синдром обкрадання міокарду) 5. Антикоагулянтипри супутньому підвищенні АТ > 180/100 мм.рт.ст. протипоказані (ризик крововиливів та кровотечі)

 

Додаткові призначення:

 

Можливе призначення транквілізатора пацієнту при значному психомоторному та емоційному збудженні (перевагу слід віддавати діазепаму).

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 284 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)