АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРОЮ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дайте відповіді на запитання:

1. Які представники харківської фізіологічної школи Вам відомі?

2. Яким галузям фізіології присвячені основні роботи О.О.Богомольця?

3. Який внесок у розвиток фізіології зробив Н.А.Хржонщевський?

4. Завдяки яким вченим відбувався розвиток експериментальної фізіології у Києві?

5. Який внесок у розвиток ендокринології видатного вченого Я.Д.Кіршенблата?

Тема: ««Теорія нервізму» І.М. Сєченова та І.П. Павлова»

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Розвиток фізіології тісно пов'язаний з іменами видатних фізіологів І.М. Сєченова і І.П. Павлова. Відкриття, зроблені цими великими вченими, увійшли в науковий фонд світової медицини.

ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

ЗНАТИ внесок робіт І.М. Сєченова і І.П. Павлова у розвиток світової фізіології.

ВМІТИ пояснювати зміст «теорії нервізму».

ЗМІСТ ТЕМИ

Надзвичайно важливі відкриття були зроблені І.М. Сєченовим у галузі фізіології центральної нервової системи. І.М. Сєченов був першим фізіологом у світі, який теоретично обґрунтував, що психічна діяльність людини відбувається рефлекторно, а не на основі духовного початку. В 1863 р. була опублікована його знаменита праця "Рефлекси головного мозку", в якій учений стверджує, що наше мислення, духовне життя закономірно формується під впливом зовнішнього середовища і мозок є органом, який відображає ці впливи. Наше психологічне життя – це закономірний підсумок умов виховання, дії середовища та генетичних факторів.

І.М. Сєченов теоретично обґрунтував механізми мозкової діяльності.

І.П. Павлов розробив метод умовних рефлексів, який дозволяє експериментально досліджувати фізіологічні механізми, що лежать в основі психічної діяльності і поведінки. Метод об'єктивного вивчення поведінкових реакцій, введений ІЛ. Павловим, створив нову науку – фізіологію вищої нервової діяльності. Ця наука є теоретичною основою для розуміння сутності механізмів психічної діяльності людини.

І.П. Павлов уперше в історії науки показав вплив слова на психіку людини і стан нормального функціонування фізіологічних систем організму. Слово – це система сигналів, яка закономірно змінює психіку, поведінку, функціонування органів. І.П. Павлов вклав у руки медика могутню зброю в боротьбі за здоров'я людини, надавши йому можливість правильно користуватись словом як мораль­ним впливом на людину для успішного лікування.

Ідея нервізму – це визнання провідної ролі нервової системи в регуляції функцій. Вона пронизує всі дослідження І.П. Павлова.

Майже 20 років І.П. Павлов присвятив вивченню фізіології травлення. Його роботи в цій галузі фізіології були оцінені на світовому рівні: вчений був нагороджений Нобелівською премією.

Запропоновані Павловим методи накладання фістул на різні відділи шлунково-кишко­вого тракту сприяли видатним відкриттям у галузі травлення.

Великими відкриттями І.П. Павлов збагатив фізіологію кровообігу. Він описав закономірності, пов'язані із саморегуляцією артеріального тиску, відкрив симпатичний підсилювальний нерв серця, підтвердив адаптаційно-трофічну дію симпатичних нервів на міокард.

І.П. Павлов завжди турбувався про молодь. Він залишив лист – науковий заповіт молоді. Великий учений писав: "Що б я хотів побажати молоді?

По-­перше, послідовності. Ще на початку своєї роботи привчіть себе до суворої послідовності в накопиченні знань. Вивчіть ази науки, перш ніж зійти на її вершину. Ніколи не беріться за наступне, не засвоївши попереднього.

По-друге – скромності. Ніколи не думайте, що ви вже все знаєте. І як би високо не оцінювали Вас, завжди майте мужність сказати собі: я неук. Не дозволяйте гордині заволодіти вами. Через неї ви будете чинити опір там, де потрібно погодитися, через неї ви відмовитеся від корисної поради і дружньої допомоги, через неї ви втратите міру об'єктивності.

По-третє – пристрасті. Пам'ятайте, що наука вимагає від людини всього її життя. І якби у вас було два життя, то їх би не вистачило вам. Значного напруження і великої пристрасті вимагає наука від людини. Будьте пристрасні у вашій роботі і у ваших пошуках".

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 426 | Нарушение авторских прав