АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОРІЄНТОВНА КАРТКА ДЛЯ РОБОТИ З ЛІТЕРАТУРОЮ.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дайте відповіді на запитання:

1. Розкрийте внесок І.М. Сєченова у розвиток світової фізіології.

2. Яке значення для розвитку фізіології мали дослідження І.П.Павлова у галузі травлення?

3. Який внесок І.П.Павлова у вивчення вищої нервової діяльності?

4. Розкрийте зміст листа І.П.Павлова зі зверненням до молоді.

Тема: «Рефлекс, рефлекторна дуга, будова та види, фізіологічне значення. Роль рецепторів, види»

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Взаємодія різних нейронів забезпечує цілеспрямовану діяльність ЦНС, підґрунтям якої є рефлекторні акти.

Сучасні уявлення про рефлекторну діяльність нервової системи засновані на роботах Декарта (XVII ст.), Прохазки (XVIII ст.), І.М. Сєченова (XIX ст.), І.П. Павлова, Ч.С. Шерінгтона (XIX-XX ст.).

ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ

ЗНАТИ визначення понять: рефлекс, рефлекторна дуга, рецептор; види та фізіологічне значення рефлекторної дуги; види рецепторів.

ВМІТИ називати складові рефлекторної дуги.

ЗМІСТ ТЕМИ

Рефлексом називають стереотипну реакцію організму або його окремих органів на сенсорний стимул, що розвивається за участю різних утворень нервової системи.

Основою появи рефлекторних реак­цій є рефлекторна дуга –комплекс утворень нервової системи, вза­ємодія яких забезпечує рефлекторний акт.

Найпростіша рефлекторна дуга містить один синапс, у якому контактують аферентний і еферентний нейрони. Такі дуги називають моносинаптичними, а рефлекси, що відбуваються в них, – моносинаптичними рефлексами. Рефлекторні дуги, у складі яких між аферентним та еферентним нейронами містяться один або більше вставних нейронів (інтернейронів), називають полісинаптичними. Кількість синапсів у таких дугах – від двох до багатьох сотень. Більшість рефлексів полісинаптичні.

Рефлекторна дуга складається з чутливого органа, аферентного нейрона, одного або більше синапсів у межах центральної інтегративної ділянки або в симпатичному вузлі, еферентного нейрона й ефектора.

У ссавців аферентний і еферентний соматичні нейрони сполучені в межах головного або спинного мозку. Аксони аферентних нейронів проходять через задні корінці або черепні нерви, а їхні тіла містяться в спинномозкових вузлах або гомологічних вузлах черепних нервів. Еферентні волокна виходять з ЦНС через передні корінці або відповідні рухові черепні нерви. Правило, за яким задні корінці спинного мозку чутливі, а передні – рухові, називають законом Белла-Мажанді.

Рефлекс, який запускається під впливом под­разника, сприймає сигнал нервового закінчення аферентного нейрона – рецеп­тора.

Рецептори, що містяться на зовнішніх покривах тіла, називають екстерорецепторами, а у внутрішніх органах – інтерорецепторами. Різновидом останніх є вісцерорецептори (сигнализуютьпро стан внутрішніх органів) та пропріорецептори – чутливі нервові закінчення у м'язах і сухожилках, які беруть участь у регуляції рухів і положення тіла у просторі.

Залежно від походження дії подразника розрізня­ють такі рецептори:

- механорецептори (сприймають вплив у разі ме­ханічного зрушення або деформації рецепторної ділянки),

- хеморецеп­тори (активуються різними хімічними сполуками),

- барорецептори (сприймають зміни тиску),

- ноцірецептори ( сприймають больові подразнення ),

- терморецептори та ін.

Рецептори, що сприймають подразник під час безпосереднього контакту з ним, називають контактними, а ті, що не потребують контак­ту, – дистантними.

Залежно від дії подразника, значущості для організму інформації, що отримують за допомогою конкретної сенсорної системи, виділяють різні структури рецепторів. Це можуть бути або вільні закінчення ден­дритів чутливих нейронів, або складні структури, що утворюють орга­ни чуття (око, вухо), у які крім самого рецептора входять і тканини, що їх обслуговують. Морфологічна складність рецептора відбивається на його функції: складно організовані рецептори точніше здійснюють первинне оброблення інформації.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 444 | Нарушение авторских прав