АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Хто належить до художнього чи розумового типу?

Наявність двох сигнальних систем при умові, що 2-а сигнальна система у людини переважає, дозволило І.П.Павлову виділити серед типів людей такі:

1) художній тип, у якого у поведінці стають важливими конкретні сигнали 1-ої сигнальної системи;

2) розумовий тип, у якого переважає 2-а сигнальна система; 3) середній тип, у якого має врівноваженість двох сигнальних систем у поведінкових реакціях.

Більшість людей належить до середнього типу.

Підтвердження можливості існування характерних ознак поведінки, що здійснюється за участю сигнальних систем, знайшло підтвердження у існуванні функціональної асиметрії великих півкуль головного мозку, які діють як одне ціле, але виключення функції однієї півкулі дозволяє виявити представництво функцій, характерних для особливості поведінки художнього чи розумового типів ВНД людини.

Ліву півкулю називають домінуючою, бо її функції пов’язані із мовою людини як у правши, так і шульги, бо пошкодження цієї півкулі призводить до втрати мови – афазії.

Пошкодження у скроневій долі центру Верніке призводить до сенсорної афазії – людина не розуміє сказані чи написані слова, але може говорити.

Пошкодження центру Брока у лобній долі призводить до моторної афазії – людина не може писати і говорити, але розуміє слова.

Права півкуля на відміну від лівої домінує у проявах емоцій (міміка, інтонація, жестикуляція – “мова тіла”), рішенні просторових задач, інтуїції.

Інформація передається між двома півкулями кори головного мозку через мозолисте тіло і мозок функціонує як єдине ціле, сумісно здійснюючи всі функції.

Тема 20. Сон, його фази, види, фізіологічне значення

Що таке сон?

Сон – це фізіологічний стан організму, який належить до добових (циркадних) ритмів і характеризується особливим станом діяльності головного мозку, що знаходить прояви у зміні його електричної активності, тимчасовій втраті свідомості, та соматичних і вісцеральних змінах, для яких характерні такі прояви: зменшення тонусу скелетних м’язів, частоти скорочення серця, артеріального тиску, частоти і глибини дихання,, зміні концентрації гормонів, зменшенні інтенсивності метаболізму та інші.

Виділяють два різновиди сну:

1) Швидкий сон – це глибокий сон, який супроводжується швидким рухом очей (ШРО - сон), його ще називають парадоксальний сон; виникає через кожні 90 хв. і триває біля 10-20 хв., на електроенцефалограмі (ЕЕГ) реєструються низької амплітуди високочастотні хвилі електричної активності.

Швидкий сон і сновидіння тісно пов’язані, бо після пробудження на стадії швидкого сну людина стверджує, що бачила сон.

2) Повільнохвильовий сон або ортодоксальний сон поділяють на 4 стадії за змінами на ЕЕГ та глибиною сну. При переході від поверхневого сну до глибокого сну на ЕЕГ спостерігається перехід електричної активності від високочастотної до низькочастотної з великою амплітудою коливань. Отже для глибокого сну характерні ритмічні повільні хвилі електричної активності, які є синхронізованими.

Під час глибокого сну збільшується концентрація гормону росту, тому існує фраза – “діти ростуть уві сні”, бо тривалість сну у немовляти 16 годин. Перед пробудженням збільшується концентрація гормону кори наднирників – кортизолу. Це є проявом синхронізованих циркадним ритмів.

Тривалість сну у дітей зменшується до 10 годин. Дорослі люди сплять в середньому 7 годин, люди старшого віку – 6 годин. Тривалість сну скорочується завдяки скороченню тривалості швидкого ШРО-сну. Так у недоношених немовлят ШРО - сон становить 80%, у доношених – 50%, у дорослих – 25%, у старих людей –23-20%.

Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 520 | Нарушение авторских прав