АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ОРГАНИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ.

Язик (lingua) утворен посмугованою м’язовою тканиною, яка вкрита слизовою оболонкою. Він виконує багато різноманітних функцій: при­ймає участь в процесах жування, ковтання, артикуляції мови, є органом смаку. Форма язика – овальна. В ньому розрізняють тіла, верхівку, корінь. Його верхня поверхня називається спинкою. На ній слизова оболонка язика утворює вирісши - смакові сосочки: ниткоподібні, конусоподібні, грибоподібні, листоподібні, валикоподібні. Найбільшу кількість склада­ють кингкоподібні та конусоподібні, вони є органами тактильної чутли­вості.

М’язів язика – 2 групи – власні та зовнішні. Зовнішні, починаючись на кістках і закінчуючись у язику, здійснюють рухи язика та зберігають його тонус. Власні м’язи не зв’язані з кістками, вони змінюють форму язика. Ці м’язи складаються з пучків поздовжніх, поперечних та вертика­льних волокон, які переплітаються між собою (див. мал.. схема “Язик”).

Зуби (dentes) розташовані в комірках альвеолярних відростків щелеп. Тканина, що вкриває альвеолярні відростки, носить назву ясен. Вона ба­гата кровоносними судинами (тому легко кровоточить), але має мало нер­вів.

Зуби це органи відкушування та пережовування їжі, приймають участь в артикуляції мови і є органом загальної чутливості.

Зуб (dens) має коронку, що виступає у порожнину рота, шийку, яка обхвачена яснами і корінь, який утримується в зубній комірці щелепи сполучною тканиною – періодонтом. (див. мал. 6)

Він не тільки утримує зуб, але й забезпечує амортизацію при наван­таженні, наприклад, жуванні. Товщина періодонта 0,14 – 0,28 мм. Пері­одонт добре кровопостачається та іннервується. З віком його пружність та товщина зменшується, що приводить к великій невідповідності зубного кореня та кісткової альвеоли. При авітамінозах (недостатність вітаміну С) і отруєнні організму (ртуть, фтор, солі важких металів), при запаленні періодонту сполучнотканинні волокна руйнуються і зуби випадають.

Зуб складається з кістковоподібної тканини – дентина, вкритого емаллю. У ділянці шийки та кореня зуб вкрит цементом. У центрі товщі зуба є порожнина коронки та канал кореня зуба, який відкривається отво­ром на верхівці зуба. Все це об’єднується в порожнину зуба, яка запов­нена зубною пульпою, що утворена пухкою сполучною тканиною, в якій лежать судини та нерви. Дентин – це кальцинована тканина.

Емаль, що покриває коронку має білий колір з жовтуватим відтінком. Вміщує мало органічних і багато неорганічних речовин що і надає велику твердість зубу. Цемент покриває корінь і шийку зуба тонким шаром. По хімічному складу він нагадує кістку (див. мал.. 5, схема “Зуби”).

У людини послідовно змінюються два типа зубів: молочні та постійні. Прорізування молочних зубів починається на сьомому місяці.

Зубна формула їх така 2. 1. 2.

2. 1. 2

Цифри назначають число зубів наполовині кожної щелепи: два різця, один ікло, два великих корінних зуба. У 6 – 7 років починається зміна мо­лочних зубів постійними. Вона заключається у прорізуванні нових додат­кових зубів понад 20 молочними і заміні кожного молочного зуба постій­ним. К 12 – 13 рокам прорізування постійних зубів закінчується, за ви­ключенням третього великого корінного зуба (зуба мудрості), який прорі­зується між 18 та 30 роками.

Формула постійних зубів людини така 2. 1. 2. 3 2. 1. 2. 3, всього 32 зуба.

2. 1. 2. 3 2. 1. 2. 3

Різців - по 4 на кожній щелепі – 2 верхніх та 2 нижніх медіальних та 2 верхніх і нижніх латеральних. У різців коронка має форму долота з ріжу­чим краєм. Мають один корінь.

Ікла – 2 верхніх та 2 нижніх. Коронка – конусоподібна. Мають один корінь.

Малі корінні зуби – чотири верхніх та чотири нижніх. На жувальній поверхні зубів – два горбика. Корінь мають один.

Великі корінні – їх шість на верхній і шість на нижній щелепі. Третій зуб – це зуб мудрості. На жувальній поверхні коронки – чотири горбики. Верхні великі корінні зуби мають 3 кореня, а нижні 2 (див. мал.. 4).

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 354 | Нарушение авторских прав