АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Щодо визначення радіоактивного забруднення продуктів і води за допомогою

Польового рентгенометра-радіометра ДП-5А або ДП-5В

1. Перемикач з положення “Вимкнуто” переводять у положення “Режим”, Ручкою потенціометра “Режим” встановлюють стрілку гальванометра на чорний трикутник і прогрівають прилад протягом 2-3 хвилин.

У приладі ДП-5В стрілка автоматично встановлюється в межах чорного сектора (у разі необхідності замінюють батарею).

2. Визначають природний фон приладу. Для цього зонд з детектором розміщують не ближче 1 м від будь-якої поверхні (на довжину кабелю), перемикач діапазонів переводять у положення “0,1”, через 1 хвилину знімають показання фону на верхній шкалі в мр/годину, помножують на значення діапазону (0,1). Якщо стрілка зашкалює, вимірювання повторюють при менш чутливих діапазонах.

3. Для вимірювання радіоактивності зразка зонд з детектором розміщують на відстані 1 см від його поверхні, паралельно їй, знаходять місце найбільшого забруднення і через 1 хвилину знімають показання шкали, помножують на значення діапазону та віднімають значення фона, що був виміряний.

Примітка: проби води, рідких і сипучих продуктів, готової їжі вміщують для вимірювання в солдатський казанок. Хліб вимірюють у буханці, м’ясо – у туші або півтуші, концентрати – в упаковці або також у казанку, рибу (1 кг) – у буртику 25 х 25 см.

Результати вимірювання порівнюють з нормативними величинами.

Додаток 6

Інструкція

до визначення органолептичних і санітарно-хімічнихпоказників якості та

псування харчових продуктів іконцентратів у польових умовах

1. Органолептичний аналіз починають з оцінки зовнішнього вигляду продукту або концентрату, стану упаковки та етикетки. Звертають увагу на термін реалізації продукту, наявність деформацій упаковки, брикету, зміни кольору, консистенції, наявність цвілі, жучків, комах тощо.

2. Органолептичні показники (запах, смак, присмаки тощо) визначають при негативному результаті на зараження отруйними речовинами, радіоактивними речовинами і бактеріологічною зброєю у сухому вигляді (натуральному, на зломі та при розтиранні), а потім під час пробного варіння: зважують 10 г концентрату, вносять у хімічну склянку, доливають 100 мл дистильованої води, нагрівають на спиртівці до кипіння і також оцінюють запах, смак, присмаки.

3. Для визначення кислотності концентрату 10 г його заливають 250 мл дистильованої води, настоюють 10 хвилин при перемішуванні та фільтрують. Далі в колбу для титрування вносять 25 мл фільтрату, добавляють 3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують (піпеткою з гумовою грушею) 0,1 Н розчином NaOH до появи рожевого забарвлення. Результат титрування для перерахунку у градуси множать на 10.

Під час оцінки результатів слід ураховувати, що кислотність якісних житніх сухарів повинна бути в межах 20-21 градус, пшеничних галет і хрустких хлібців – 12-13 градусів, концентратів супів і каш — 8-10 градусів, каші з пшона – 1 градус.

4. Для визначення наявності металевих спилок 5 г маси борошна, концентрату, або іншого зразка розтирають, розсипають рівним шаром на папері, клейонці та проводять над ним магнітом: залізні спилки збираються на магніті.

5. З метою виявлення та розпізнавання амбарних шкідників у борошні та крупах продукт розглядають через лупу при достатньому освітленні. Комахи або їх личинки, що виявлені, ідентифікують, використовуючи атласи амбарних шкідників.

6. Для визначення наявності метилового спирту у спиртних напоях в пробірку вливають 1 мл досліджуваного зразка. Чисту спіраль з мідного дроту нагрівають на спиртівці і опускають у пробу. Неприємний запах формаліну свідчить про наявність у напої метилового спирту в концентрації понад 50%. У разі відсутності запаху формаліну дротяну спіраль нагрівають ще два рази, щоразу опускаючи її у пробу. Потім вносять у пробу одну ложечку реактивної суміші солянокислого фенілгідразину з червоною кров’яною сіллю і одну краплю міцної соляної кислоти. При вмісті метилового спирту понад 0,5% проба забарвиться у рожево-червоний колір, при його відсутності – у жовтий.

Додаток 7

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 486 | Нарушение авторских прав