АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Теорії харчування.

АНТИЧНА (Аристотель, до н е) – кровотворна. Кров утворюється у ШКТ з харчових продуктів.

ЗБАЛАНСОВАНОГО ХАРЧУВАННЯ (Лібіх, Реомюр, Лавуазьє, Покровський О.О.) – 1. Харчування підтримує молекулярний склад організму і компенсує його енергетичні та пластичні потреби. 2. Ідеальним вважається харчування, при якому речовини поступають точно за часом і складом. 3.Раціональне харчування складається з: нутрієнтів, баластних, шкідливих речовин. 4.Цінність харчових продуктів визначається співвідношенням в них: амінокислот, вітамінів, мінеральних елементів. 5. Утилізація їжи забеспечується самим організмом.

АДЕКВАТНОГО ХАРЧУВАННЯ (Уголєв А. М.) – 1=1теорії№2. 2.Нормальне харчування обумовлене потоком не тільки нутрієнтів з травного тракту, але і деяких регулюючих речовин(вторинні нутрієнти, бактеріальні, гормональні,ксенобіотики.). 3.Необхідним інгідієнтом можуть бути не тільки нутрієнти, а і бластні речовини. 4.Існує ендоекологія організму, що представлена мікрофлорою кишківника і дає потік повторних нутрієнтів.

Умови,що забеспечують раціональне харчування:* Достатня цінність добового раціону(калорійність);*Якісна повноцінність(БЖВ,МІНЕР В-ВА,ВІТАМІНИ);*Раціональний режим харчування, що визначається кількісттю прийомів їжи, інтервали між прийомами., прийом їжи у визначений час, правильний розподіл їжи між прийомами;*Забеспечення точного використання харчових раціонів шляхом раціональної кулінарної обробки їжи, надання їй приємного аромату, смаку,вигляду,різноманітності;*Дотримання сан правил при отриманні, транспортуванні, зберіганні та кулінарній обробці харчових продуктів. Енерговитрати організму залежать від професії, домашньої роботи, занять спортом, віку, ваги, зросту, статі,фізіологічного стану,дії чинників навколишнього середовища. Методи визначення енерговитрат: *метод прямої енергометрії,* метод непрямої(респіраторної) енергометрії(розраховують коеф. по О₂, СО₂, вдих, видих); метод аліментарної енергометрії(маса тіла – енергетична цінність добового раціону); хронометрично-табличний метод (хронограмма доби людини); пульсовий метод(запис пульсограми). Розрахунок енерговитрат: F=H+W+S+Z,де F - енергія їжи, H - теплопродукція, W - всі види діяльності(W=W1+W2+W3), W1 – основний обмін,W2 – спец динам дія їжи, W3 – зовнішня робота,S – накопичена енергія, Z – витрати(сеча,кал,повітря,піт).Основний обмін – це енергія, яка витрачається організмом на підтримання життєдіяльності в стані комфорту при Т 20^оС, в спокої,через 12-14 годин після прийому їжи, ОО=1 ккал * 1кг(маси тіла) * 24 години. Під час визначення енергетичної цінності і нутрієнтного складу харчового раціону орієнтуються на норми харчування України (тимчасові) 1992 рік.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 578 | Нарушение авторских прав