АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТЕМА 28 Тести для перевірки вихідного рівня знань

1. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Тромбоз магістральної артерії

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

2. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Вивих стегна

Б. Перелом стегнової кістки

В. Емболія магістральної артерії

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

3. Причина виникнення гангрени нижньої кінцівки:

А. Перелом стегнової кістки

Б. Вивих стегна

В. Травма магістральної артерії

Г. Вроджена дисплазія кульшового суглобу

Д. Ревматоїдний поліартрит

 

4. Суха гангрена характеризується:

А. Розвитком гнильної інфекції, наявністю демаркаційної лінії

Б. Наявністю демаркаційної лінії, інтоксикацією

В. Розвитком гнильної інфекції, інтоксикацією, муміфікацією

Г. Розвитком гнильної інфекції, відсутністю інтоксикації

Д. Наявністю демаркаційної лінії, відсутністю інтоксикації, муміфікацією

 

5. Причини вологої гангрени нижньої кінцівки:

А. Швидкий розвиток розладів регіонарноного кровообігу

Б. Ожиріння

В. Гнильна інфекція

Г. Облітеруючий атеросклероз

Д. Поступовий розвиток розладів регіонального кровообігу

 

6. Клініка вологої гангрени включае:

А. Набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії

Б. Інтоксикація, набряк тканин, зміна забарвлення шкіри, відсутність демаркаційної лінії, гнилісний запах

В. Чітка демаркаційна лінія, гнилісний запах, інтоксикація, набряк тканин

Г. Гнилісний запах, відсутність демаркаційної лінії, муміфіковані уражені тканини

Д. Гнилісний запах, муміфіковані уражені тканини, відсутність інтоксикації, відсутність чутливості в зоні ураження

 

7. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення іннервації

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

8. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення артеріальної геодинаміки

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

 

 

9. Причини виникнення трофічних виразок:

А. опікове ураження

Б. порушення венозної геодинаміки

В. зменшення об'єму циркулюючої крові

Г. порушення функції кишечнику

Д. перелом кісток кінцівки

 

 

10. Основні принципи лікування трофічних виразок:

А. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації,

Б. Виссічення виразки, некректомія, стимуляція регенерації, патогенетичне лікування

В. Виссічення виразки, стимуляція регенерації, некректомія, пластика виразкового дефекту

Г. Стимуляція регенерації, патогенетичне лікування, некректомія, пластика виразкового дефекту

Д. Застосування санаторно-курортного лікування

 

 

11. Метод лікування губоподібних товстокишкових нориць

А. консервативний

Б. пломбування

В. діатермокоагуляція нориці

Г. резекція кишкової петлі, що несе норицю

Д. накладання лігатури на хід нориці

 

 

12. При якій хірургічній обробці некректомія проводиться на підставі прямих ознак:

А. Первинній

Б. Вторинній

В. Ранній

Г. Пізній

Д. Відстроченій

 

 

13. На підставі яких ознак проводять некректомію при первинній хірургічній обробці рани:

А. Прямих

Б. Пізніх

В. Непрямих

Г. Зворотних

Д. Лабораторних

 

14. На підставі яких ознак проводять некректомію при вторинній хірургічній обробці:

А. Прямих

Б. Пізніх

В. Непрямих

Г. Зворотних

Д. Лабораторних

 

 

15. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Флегмона

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

 

16. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Гангрена пальців

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

 

17. Найбільш часта форма гнійно-некротичного ураження стопи на фоні цукрового діабету:

А. Фурункул

Б. Карбункул

В. Невропатична виразка

Г. Після ін’єкційний абсцес

Д. Хімічний опік

 

 

18. Чим зумовлена небезпека сторонніх тіл:

А. Розвиток лімфостазу

Б. Інкапсуляція

В. Малігнізація

Г. Розвиток запалення і інфекції

Д. Розвиток кровотечі

 

 

19. Найбільш інформативний метод для дослідження нориць:

А. фістулографія

Б. барвникова проба

В. ендоскопія

Г. зондування нориці

Д. оглядова рентгенографія

 

 

20. До заходів щодо профілактики пролежнів можна віднести:

А. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 5% спиртовим розчином йоду

Б. протирання “небезпечних” ділянок тіла хворого 10% розчином камфорного спирту

В. прикладання до місць можливого ураження спиртового компресу

Г. забезпечення хворому постійного положення на спині

Д. прикладання до "небезпечної" ділянки грілки

 

1. Хворий 81 року, звернувся зі скаргами на різкій біль у животі. Біль виник раптово через 2 години після їжі. Промивання шлунку і очисні клізми полегшення не принесли. У хворого ІХС, 5 міс потому переніс інфаркт міокарду. Стан хворого важкий, блідий, слизові оболонки цианотичні, акроцианоз. Задуха. Пульс – 100 ударів за 1 хвилину, миготлива аритмія. Живіт рівномірно здутий, м’який, при глибокий пальпації – болючий. Перкуторно – високий тимпаніт, перистальтика різко ослаблена. Перитонеальних симптомів не визначається. Per rectum – залишки калу зі слизом і темною кров'ю. Який ймовірний діагноз і яка буде тактика лікування?

 

2. Хворий Ш., 72 років доставлений в приймальне відділення у важкому стані із скаргами на здуття живота, біль без чіткої локалізації протягом трьох діб. Загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові бліді. Язик сухий. Пульс – 98 ударів за 1 хвилину, АТ 100/60 мм рт. ст. Живіт здутий, болючий в усіх ділянках, визначаються нечіткі ознаки подразнення очеревини. При аускультації - перистальтичні шуми не вислуховуються. Рer rectum - ампула прямої кишки порожня, на рукавичці - сліди кров´янисто-слизових виділень. Найбільш вірогідний попередній діагноз? Оптимальний метод лікування?

 

 

3. Хворий 47 років звернувся із скаргами на підвищення температури до 38оС, біль в області потилиці, наявність набряку. При огляді по задній поверхні шиї визначається інфільтрат 7х5 см, шкіра під ним багрово-чорна, у центрі – багато нориць з гнійно-некротичним вмістом. Визначить діагноз і тактику лікування.

 

4. Хворий, 76 років, поступив у хірургічне відділення із скаргами на біль у лівій стопі і гомілці. Впродовж 12 років хворіє на облітеруючий атеросклероз. Близько 2 тижнів тому раптово виник сильний біль у лівій стопі. За медичною допомогою не звертався. Швидко наростав набряк. Шкіра на початку була блідою, далі – мармуровою, на дотик холодною. З'явились міхури відшарованого епідермісу наповнені сукровицею. Пульс на підколінній артерії і артеріях стопи не визначається. Рухи відсутні. Температура тіла – 37,8оС, ЧСС – 100 за 1 хв, АТ – 90/50 мм рт ст. Визначить діагноз і тактику лікування.

 

 

5. Хворий 65 років, 4 роки тому переніс апендектомію. В ділянці післяопераційного рубця відзначається дефект покривів (отвір) діаметром 1,5-2 мм, через який виділяється близько 2 мл жовтуватого мутного вмісту за добу. Шкіра навкруги даного дефекту не змінена. Пальпація не болюча. Набряку, інфільтрату оточуючих тканин немає.

Визначити необхідні додаткові обстеження.

7. У хворої, 38 років, після апендектомії в ділянці післяопераційного рубця відмічається дефект шкіри до 4 мм у диаметрі, який сполучається з ходом вкритим грануляціями. Через нього виділяється до 50 мл виділень за добу. При проведенні фістулографії виявився хід діаметром до 3 мм, довжиною до 4 см по якому контраст потрапляє в сліпу кишку, добре її виповнює. Порушення моторно-евакуаційної функції кишкового тракту не відзначається. Встановіть діагноз та запропонуйте тактику подальшого лікування.

 

 

6. Хворий, 78 років, переніс операцію з приводу раку сліпої кишки: екстерпація прямої кишки з формуванням одноствольного протиприродного відхідника. Весь кишковий вміст виділяється на передню черевну стінку.

Дайте повну характеристику даної кишкової нориці. Визначте тактику ведення хворого.

 

 

7. У хворого, 68 років, в ділянці внутрішньої кісточки правої гомілки є дефект шкіри, округлої форми діаметром 4 см, глибина 3-4 мм, дефект виповнений грануляціями, периферичної епітелізації немає. Появу дефекту хворий відмічає 6 місяців потому після перенесеної мікротравми. Навколо дефекту шкіра потовщена, синюшно-коричнева. Підшкірні вени гомілки та стегна звивисті, нерівномірно розширені.

Визначте характер описаного дефекту та тактику його лікування.

 

8. Хворий, 68 років, відмічає мерзлякуватість стоп, виникнення болю у литкових м'язах при ході біля 50 метрів. Пульс на підколінних артеріях та артеріях стопи відсутній. В ділянці зовнішньої кісточки дефект округлої форми, великих розмірів діаметром до 3 см, глибина 2 мм. Дно дефекту виповнено тьмяними грануляціями, вкрито фібрином. Визначте причину виникнення та характер описаного дефекту. Вкажіть тактику обстеження та подальшого лікування даного хворого.

 

9. Пацієнт з психічними розладами проковтнув декілька монет (50 копійок). Скарг не подає. Дихання не утруднене. Кашлю немає. Живіт не здутий, симетричний, безболісний, м'який, бере участь в акті дихання. Перистальтичні шуми звичайні. Визначить тактику ведення хворого.

 

11. Хворій У., 77 років, 1 добу потому була виконана операція – ампутація лівої нижньої кінцівки з приводу вологої гангрени. Стан хворої важкий. Самостійно рухатись вона не може. При огляді виявлена гіперемія шкіри в ділянках кутів обох лопаток, крижово-куприкової ділянки. Яке ускладнення може розвинутись у даної пацієнти? Що необхідно робити в такій ситуації?

 

 

12. У хворого М., 73 років, що знаходиться в лежачому положенні, в крижово-куприковій ділянці має місце гіперемія шкіри, наявні пухирі з кров’янистим вмістом. Яке ускладнення розвинулось у даного пацієнта, що необхідно зробити в даному випадку?

Відповіді;


В

В

В

Д

А

Б

Б

Б

Б

Г

Г

Б

В

А

В

В

В

Г

А

Б


Ситуаційні задачі:

 

1. Відповідь. У хворого тромбоз мезентеріальних судин. Показана резекція змертвілої петлі кишечнику.

2. Відповідь. У хворого тромбоз мезентеріальних судин. Показана резекція змертвілої петлі.

3. Відповідь. У хворого карбункул шиї. Показаний Х- або Н-подібний розтин і некректомія. В подальшому – пов’язки з протеолітичними ферментами, багатокомпонентними мазям на гідрофільній основі, сорбентами і антисептиками.

4.Відповідь. У хворого волога гангрена стопи на ґрунті тромбозу атеросклеротично змінених артерій. Показана висока ампутація нижньої кінцівки (верхня третина гомілки, стегно).

5.Відповідь. Хворому потрібно виконати фістулографію.

6.Відповідь. У хворого неповна зовнішня неепітелізована трубчаста кишкова нориця. Лікування варто почати з обтюрації норицевого ходу.

7.Відповідь. У хворого штучна повна зовнішня епітелізована губоподібна нориця. Потрібен підбір калоприймача, догляд за шкірою, лікування основного захворювання.

8.Відповідь. У хворого трофічна виразка, що виникла на ґрунті хронічної венозної недостатності. Показано місцеве лікування виразки (компресійні пов’язки, санація виразки, стимуляція регенерації) і оперативне лікування (сафенектомія і автодермопластика виразкового дефекту).

9.Відповідь. У хворого хронічна ішемія нижніх кінцівок на ґрунті облітеруючого атеросклерозу. Описаний дефект – трофічна виразка, що виникла на фоні хронічної ішемії нижніх кінцівок. Хворий потребує додаткового обстеження (артеріографія, УЗ-дуплексне артеріосканування з доплерографією) і реконструктивної операції на артеріях нижніх кінцівок.

10.Відповідь. Потрібне динамічне спостереження в умовах стаціонару. Для контролю просування монет в динаміці потрібно виконувати оглядову рентгенографію черевної порожнини. Оперативне лікування буде показано лише у випадку виникнення перитоніту на фоні можливої перфорація кишки (що в подібних випадках трапляється вкрай рідко) або при тривалій затримці у ШКТ (небезпека пролежня і перфорації).

11.Відповідь: у хворої можуть розвинутись пролежні; необхідно протерти вказані ділянки 40% розчином етилового спирту, проводити комплекс заходів з профілактики пролежнів.

12Відповідь: у хворого розвинувся пролежень крижово-куприкової ділянки (ІІ ступінь); необхідно обробити ділянку ураження 1% розчином діамантового зеленого, накласти асептичну пов’язку, проводити комплексну профілактику пролежнів.


Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 425 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.015 сек.)