Акушерство Анатомия Анестезиология Вакцинопрофилактика Валеология Ветеринария Гигиена Заболевания Иммунология Кардиология Неврология Нефрология Онкология Оториноларингология Офтальмология Паразитология Педиатрия Первая помощь Психиатрия Пульмонология Реанимация Ревматология Стоматология Терапия Токсикология Травматология Урология Фармакология Фармацевтика Физиотерапия Фтизиатрия Хирургия Эндокринология Эпидемиология

ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ

Після народження.

Вік	Розвиток нервової системи
На момент народження дитини	сформовано лише 25% нервових клітин. Маса головного мозку 340-400 г.(маси мозку на 1 кг маси тіла 1/8 – 1/9 частина, що складає на 1 кг маси тіла приходиться 109 г речовини мозку). Головний мозок у новонародженого відрізняється: - відносно великим розміром, - крупними і добре вираженими звивинами і борознами, - але вони мають малу висоту і глибину, - дрібних борозен відносно мало, і вони з’являються після народження. - розміри лобної частини відносно менші ніж у дорослої людини, а потиличної, навпаки, більше, - мозочок розвинений слабо. - бічні шлуночки кінцевого мозку відносно великі, розтягнуті. - у новонародженого сіра речовина погано диференційована від білої. крім того, практично відсутня мієлінова оболонка. З віком змінюється топографічне положення, форма, кількість і розміри борозен і звивин головного мозку. Особливо інтенсивно це відбувається в перший рік життя дитин. Сформований симпатичний відділ ВНС.
6 місяців	Сформовано вже 66% нейронів
до 9 - 10 місяців	Маса спинного мозку подвоюється
в перший рік життя дитини	Особливо інтенсивно відбувається зміни топографічного положення, форми, кількості і розмірів борозен і звивин головного мозку. Показники маси мозку на 1 кг маси тіла у дитини 1 року – 1/11 – 1/12. До річного віку сформовано – 90 – 95% нейронів. Найбільш інтенсивно мієлінізація відбувається наприкінці 1-го на початку 2-го року життя, коли дитина починає ходити. Після першого року життя відбувається мієлінізація блукаючого нерва і продовжує формуватися парасимпатична частина ВНС.
до 2-річного віку	Закінчується поділ гліальних клітин.Формується кінський хвіст спинного мозку
до 3-х років	Маса головного мозку швидко збільшується і до 3- років потроюється Майже завершується мієлінізація до3-го – 5-го років життя. Шийне і поперекове потовщення починає контуруватися після 3-х років життя. Відбувається потроєння маси спинного мозку лише до 3 – 5 років життя.
7 – 8 років	Установлюється остаточне співвідношення спинного мозку і хребта. В 7 років закінчується диференцировка клітин кори великих півкуль, встановлюються зв’язки між окремими ділянками кори і дитина може сприймати абстракції. У 8 років кора півкуль повністю відповідає корі мозку дорослої людини До 8 – 9 років недостатній розвиток координаційних механізмів у корі головного мозку. Для них притаманною є мінливість нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування.
20 – 21 рік	Закінчується дозрівання мозкових структур і вони досягають повної зрілості завершується структурне та функціональне дозрівання соматичних та вегетативних систем. Функціональний розвиток головного мозку досягає значної досконалості, стають можливими найтонші та найскладніші форми його аналітичної та синтетичної діяльності, посилюються гальмівні процеси, удосконалюються процеси диференціювання та ін.
30 – 40 років	Повністю закінчується мієлінізація нервових волокон.
60 – 75 років	Відбувається інволюція нервової і гуморальної систем. У віці 60 – 75 років маса головного мозку щорічно зменшується на 6 %, кори великих півкуль – на 4 %, білої речовини – на 8% Зменшується нервова діяльність (кількість функціонуючих нейронів, у нейронах накопичується сполука – ліпофусцин, яка є продуктом пігментної дистрофії. Ліпофусцин вважають універсальним маркером старіння нервової системи. У нейронах гальмується синтез медіаторів, сповільнюється проведення імпульсів і аксо плазматичний транспорт речовин. Зменшується густота синапсів і площа синоптичних контактів, розладжуються міжнейронні зв’язки.Частинанейронів зморщується і гине, найбільше – в корі головного мозку, гіпокампі, мозочку.
Після 75 років	Між 20 і 90 роками організм втрачає 30%із 10 млрд нейронів. Зниження їх кількості до 70 – 40 % від вихідного призводить до порушення пам’яті, згасання інтелекту, обмежує творчу активність, психологічну гнучкість і здатність до соціальної адаптації. Старіння гіпоталамічних нейронів – а гіпоталамус вважається „водієм” старіння ” -тягне за собою ендокринні розлади (сповільнюється синтез гормонів, знижується чутливість клітин – мішеней до їх дії, порушується узгоджена діяльність між окремими залозами). менш ефективно спрацьову принцип зворотнього зв’язку, який є головним механізмом регуляції рівня гормонів крові. Розладжується система гіпоталамус – гіпофіз – кора надниркових залоз.

БЕЗУМОВНІ РЕФЛЕКСИ НОВОНАРОДЖЕНИХ.

Дитина народжується з рядом безумовних рефлексів, які можна поділити на 3 категорії:

1) стійкі по життєві автоматизми,

2) транзиторні рудиментарні рефлекси,

3) рефлекси (автоматизми), які тільки з’являються і тому не завжди виявляємі відразу після народження.

До першої групи відносяться такі, як рогівковий, кон’юнктивальний, глотковий, ковтальний, сухожилкові рефлекси з кінцівок, надбрівний.

До другої групи відносять ті, що відображають специфічні умови рівня розвитку рухового аналізатору і потім зникаючі. Це:

- смоктальний, пошуковий, хоботків, долонно – ротовий (це так звана група оральних сегментарних автоматизмів) РЕФЛЕКСИ ОРАЛЬНОГО АВТОМАТИЗМУ - мимовільні рухи, які здійснюються коловим м`язом рота, губами або жувальними м`язами у відповідь на механічне подразнення різних ділянок обличчя

- хапальний, рефлекс Моро, опори, автоматичної ходи, повзання, Галанта, Переса (це спінальні сегментарні рефлекси),

- лабіринт ний, асиметричний і симетричний шийні тонічні рефлекси (це група мієлоенцефалічних позотонічних рефлексів).

До третьої групи можна віднести мезенцефальні установочні автоматизми. Це лабіринтні рефлекси, прості і ланцюгові шийні і тулубні рефлекси.

Оцінювання безумовно – рефлекторної діяльності повинне проводитися в теплому приміщенні на рівній напівжорсткій поверхні. Дитина повинна бути бадьорою, не голодною сухою. подразники не повинні викликати біль. Рефлекси оцінюються в положенні на спині, на животі та вертикально. Оцінюючи результати обстеження рефлексів звертають увагу на їх наявність або відсутність, симетричність, час появи і згасання, силу відповіді і відповідність віку дитини. Якщо рефлекс викликається у віці дитини, коли він вже має бути відсутнім, то він вважається патологічним.

Назва рефлексу	Методика перевірки	Термін зникнення
І група
Рогівковий (корнеальний)	Замикання повік при легкому доторкуванні до рогівки над райдужною оболонкою	пожиттєвий
Кон’юнктивальний	Замикання повік при доторкуванні до кон’юнктиви ока	пожиттєвий
Глотковий	Подразнення слизової оболонки задньої стінки глотки викликає ковтальні, кашльові або блювотні рухи в результааті скорочення м’язів глотки і гортані.	пожиттєвий
Ковтальний		пожиттєвий
Сухожилкові з кінцівок: А) згинально – ліктьовий Б) розгинально – ліктьовий рефлекс В) колінний Г) Ахілів рефлекс	При короткому, ваідривистому ударі молоточка по сухожилку біцепсу плеча відбувається скорочення біцепсу плеча і згинання передпліччя в ліктьовому суглобі. При ударі молоточка по по сухожилку трицепса плеча над ліктьовим відростком відбувається скорочення цього м’яза і розгинання передпліччя в ліктьовому суглобі. При ударі молоточка по зв’язці наколінка відбувається розгинання кінцівки в колінному суглобі в результаті скорочення 4-хголового м’яза стегна. Викликається ударом молоточка по п’ятковому (ахіловому) сухожилку. У відповідь відбувається скорочення триголового м’яза гомілки і підошвове згинання стопи. (для обстеження людину ставлять на коліна на стілець так, щоб стопи вільно звисали)	пожиттєві
Надбрівний	При ударі молоточка по надбрівній дузі виникає змикання повік за рахунок скорочення колових м’язів ока	пожиттєвий
ІІ група(а)
Смоктальний	Якщо вкласти дитині в рота соску, то він починає здійснювати активні смоктальні рухи	Зникає наприкінці першого року життя
Пошуковий	При погладжуванні шкіри в ділянці кута рота відбувається опускання губи, відхилення язика і поворот голови в бік подразнення.	Зникає наприкінці першого року життя
Хоботковий	При ударі пальцем по губах дитини відбувається скорочення колового м’яза рота і витягування губ хоботком	Зникає наприкінці першого року життя
Долонно – ротовий рефлекс Бабкіна	Викликається натисканням великими пальцями на долоні дитини. У відповідь дитина відкриває рота і згинає голову	Зникає до 3-го місяця
ІІ група (б)
Хапальний	Проявляється хапанням і утримуванням пальців, вкладених в долоні дитини. Іноді при цьому вдається припідняти дитину над опорою	Зникає на 2 – 4 місяці
Рефлекс Моро	Перевіряється таким чином: дитину, яка знаходиться на руках різко опускають на 20 см, а потім підіймають до початкового положення. У відповідь дитина спочатку відводить руки в боки і розгинає пальці (ніби щось охоплює), а потім повертає руки в вихідне положення	Зберігається до 4-х місяців
Рефлекс опори	Дитина береться під пахви з боку спини, підтримуючи вказівними пальцями голівку. При цьому дитина згинає ноги в кульшових і колінних суглобах. Якщо опустити ноги дитини на опору, то вона спирається на неї всією стопоюі „стоїть” на напівзігнутих ногах, випрямивши тулуб	Рефлекс зникає до 2-го місяця
Автоматичної ходи	В положенні рефлексу опори дитину трохи нахиляють вперед, при цьому вона здійснює шагові рухи по поверхні, не супроводжуючи їх рухами рук	Рефлекс зникає до 2-го місяця
Рефлекс повзання Бауера	Дитину кладуть на живіт так, щоб голова і тулуб знаходили по середній лінії. При цьому дитина на декілька миттєвостей підіймає голову і здійснює повзаючи рухи. Якщо підставити під підошви дитини долоню, то вона активно відштовхується від опори.	Рефлекс зникає до 4-го місяця
Рефлекс Галанта	У дитини, яка лежить на боці, лікар проводить великим і вказівним пальцями по при хребтовим лініям в напрямку від шиї до сідниць. При цьому тулуб вигинається дугою, відкритою назад.	Рефлекс зникає до 4-го місяця
Рефлекс Переса	В положенні дитини на животі проводять пальцем по остистих відростках хребців в напрямку від куприка до шиї. При цьому тулуб вигинається, верхні і нижні кінцівки згинаються і дитина підіймає голівку, таз Іноді супроводжується сечовиділенням і дефекацією та криком. Рефлексв викликає біль.	Рефлекс зникає до 4-го місяця
Рефлекс Бабінського	Штрихові подразнення підошви по зовнішньому краю в напрямку від п’ятки до пальців викликає тильне розгинання пальців віялом	Залишається фізіологічно до 2-х років
Рефлекс Керніга	У лежачої на спині дитини згинають одну ногу в кульшовому і колінному суглобах, а потім намагаються випрямити ногу в колінному суглобі – це зробити не вдається	Зникає в нормі після 4-х місяців
ІІ група (в)
Лабіринтний тонічний рефлекс	Викликається зміною положення голови в просторі У дитини, яка лежить на спині, підвищений тонус м’язів розгиначів шиї, спини, ніг. Якщо дитину перевернути на живіт, то збільшується тонус згиначів шиї, спини, кінцівок.
Асиметричний шийний тонічний	Для перевірки цього рефлексу голову дитини, яка лежить на спині, повертають в бік так, щоб підборіддя торкалося плеча. При цьому зменшується тонус кінцівок, до яких повернуте лице (іноді відбувається короткочасне їх розгинання) і підвищується тонус кінцівок з протилежного боку	Зникає до кінця 1-го року життя
Симетричний шийний тонічний	При пасивному згинанні голови новонародженого, який лежить на спині, відбувається підвищення тонусу згиначів рук і розгиначів ніг. При пасивному розгинанні голови виникає протилежне явище.	Зникає до кінця 1-го року життя
ІІІ група
Рефлекси Ландау: А) верхній Б) нижній	Дитина в положенні на животі підіймає голову та верхню частину тулуба, спершись на руки і утримує цю позу В положенні на животі дитина розгинає і згинає і підіймає ноги	Рефлекс формується до 4-го місяця Рефлекс формується до 5 - 6-го місяця
Прості шийні і тулубні установочні рефлекси	Поворот голови в бік викликає поворот тулуба в туж сторону, але не одночасно, а по черзі: спочатку повертається грудний відділ, а потім тазовий	Виникає з народження і видозмінюється до 5 – 6 міс.
Ланцюгові установочні шийні	Поворот плечей дитини в бік призводить до повороту тулуба і нижніх кінцівок в туж сторону, але не одночасно. Повтор тазової частини тулуба також призводить до повороту тулуба	Рефлекс формується до 6 – 7 -го місяця

ДОЗРІВАННЯ ПІРАМІДНОГО ШЛЯХУ.

Як вам відомо з анатомії і фізіології людини, за рухову активність людини відповідає пірамідна і екстра пірамідна (стріопалідарна: стріарна система – це смугасте тіло, палідарна – бліді кулі) системи.

Рухи, які виконює людина, поділяються на:

1 – довільні (контролюються пірамідною системою, яка складається з 2-х нейронів: центрального – пірамідні клітини Беца кори головного мозку, закладені в руховій зоні кори великих півкуль – пре центральній звивині, верхній і середній лобових звивинах, тім`яній долі, пара центральній дольці. Аксони цих клітин закінчуються в стовбурі і передніх рогах спинного мозку. Там же розташованя периферичні рухові нейрони, аксони яких йдуть до м`язіві іннервують їх),

2 – мимовільні, або автоматичні (регулюються екстра пірамідальною системою, до якої входить хвостате ядро, шкарлупа, бліда куля / базальні ядра головного мозку /, чорна речовина, червоне ядро, субталамічні ядра / ядра середнього мозку /.

Рівновага тіла, координація рухів і м`язовий тонус залежать від діяльності мозочка і органу рівноваги (внутрішнє вухо).

Розвиток моторної функції людини є самим яскравим прикладом вікового розвитку. Для більш систематизованого розгляду цього питання карще розглянути цей розвиток у вигляді таблиці.

ВІК	РУХОВА АКТИВНІСТЬ ТА ЇЇ ОБҐРУНТУВАННЯ
Внутрішньоутробний розвиток	Подразнення пропріорецепторів та рецепторів шкіри забезпечує своєчасне виникнення специфічної „внутрішньоутробної” пози плода. лабіринтні рухові рефлекси плода сприяють утриманню плода в положення, оптимальному для майбутніх пологів (головне предлягання) Під час пологів рефлекторні рухи плода (поворот головки, тулуба, відштовхування ніжок від дна матки) сприяє нормальним пологам.
Відразу після народження (спить 20 – 21 годину на добу)	Формуються підкіркові утворення рухового аналізатору, які керують діяльністю екстра пірамідної системи – цей рівень називається таламо - палідарним. Рухи новонародженого хаотичні, генералізовані, атетозоподібні (червоподібні), нецілеспрямовані; спостерігається м’язий гіпертонус згиначів.
На 2 – 3 тижні	Починає розвиватися координація рухів. Цей рівень організації носить назву пірамідно – стріарний. Дитина починає фіксувати погляд на яскравих предметах, слідкує очима за рухом предметів, повертає голову в бік цікавого предмету. Це говорить про розвиток кординпції рухів шийних м’язів.
З 1,5 місяців	Дитина починає тримати голівку. Починає розвиватися координація рухів рук: дитина наближає руки до очей і носа, тре їх, трохи пізніше – розглядає руки.
З 3 – 3,5 місяців (на 3 – 4 місяць приходиться перший пік рухової активності – комплекс пожвавлення і радості при першому спілкуванні з дорослими)	Дитина починає мацати свої руки, перебирати пальцями ковдру і краї пелюшок намагається утримати іграшку. Починають формуватися цілеспрямовані рухи. Може займати положення на животі з при піднятим плечовим поясом і головою і поглядом спрямованим вперед – що є оптимальною позою для розвитку повзання. Якщо є зацікавленість в іграшці,яка розташована недалеко, то обов’язково виникає спроба просунутися вперед. Крім того, дитина починає свідомо впізнавати маму, повторювати за дорослими звуки, відповідає посмішкою до знайомих людей.
З 4 місяця (перші 4 місяці співвідношення бадьорості і сну 1: 1)	Добре впізнає знайомих людей, розрізняє інтонації голосу, може тримати іграшку в руках. Розвивається координація рухів м’язів спини, що супроводжується спробами перевернутися зі спини на живіт. Може сидіти при підтримці.
З 5 місяців	Рухи руками нагадують рухи дорослої людини (може цілеспрямовано хапати руками уграшку, довго її тримати), але ще є елементи незрілості моторної функції – багато супутніх нераціональних рухів. Хапальні рухи цього періоду супроводжуються паралельними рухами другої руки – тобто – дворучне хапання. Крім того, при хапанні предмету часто є рухи ногами, тулубом, відкривання рота. Удосконалюється координація рухів м’язів спини – дитина перевертається з живота на спину. Може стояти при підтримці.
З 6 місяця	Збагачується емоційна сфера дитини, вони стають більш активними, бурно висловлюють емоції голосовими і мімічними проявами. Вимовляє склади „ма”, „ па”, „ ба”. Дитина добре їсть з ложечки, починає самостійно сидіти, що говорить прол розвиток координації рухів м’язів ніг.
З 7 місяців (7 – 8 місяць – другий пік рухової активності – пов’язаний з формуванням бінокулярного зору і активацією повзання, оволодіння простором)	Дитина самостійно тягне до рота соску. Вона довго повторює склади (ма – ма – ма...), їх стає більше. Виникає достатньо зріле повзання з перехресним рухом рук і ніг. Відносно швидко після цього дитина починає живіт і відтоді віддає перевагу пересуватися в просторі виключно на чертвереньках.
8 місяців (з 4 по 8 місяць співвідношення бадьорості і сну 1,7: 1)	Дитина починає стояти в манежі або ліжку, тримаючись за бильця, при цьому постійно переступає ніжками, просуваючись вздовж бар’єра. Дитина при підтримці за руки може встати на ноги.
9 місяців	Дитина розуміє звернену мову і виконує прохання дорослих. Активно шукає іграшки, може складати кубики, гірку.
10 місяців	Переступає при підтримці за обидві руки, потім – за одну руку, а деякі діти роблять спроби ходити самостійно. Малюк правильно орієнтується в назвах предметів, повторює за дорослими різі звуки, деякі слова, може говорити приблизно 10 слів.
11 місяців (з 9 по 12 місяць співвідношення бадьорості і сну 3,3: 1. Це третій пік рухової активності – пов’язаний з початком ходіння)	Дитина самостійно грається, є спроби самостійно їсти ложкою, пити з чашки. Деякі діти самостійно ходять (але вміння ходити залежить від активності дитини, її темпераменту тощо. Нормою вважається термін до 1рік 4 місяці).
1 рік	Ходить широко розставивши ніжки, стопи розставлені в боки, ніжки зігнуті в кульшових і колінних суглобах хребет в верхній частині зігнутий наперед, в інших відділах – назад. Річки спочатку витягнуті вперед для скорочення відстані, потім балансують для збереження рівноваги або зігнуті і притиснуті до грудей для страховки від падіння. Дитина може нахилятися вперед і підіймати предмети з підлоги. Дитина знає багато предметів, може їх точно показати і принести.
2 – 3 рік	Продовжується мієлінізація спинного мозку, формується кінський хвіст. З розвитком спинного мозку і рухових центрів головного мозку рухи дитини поступово стають необмеженими. У дитини при ході вирівнюються ніжки і дитина ходить на них практично їх не згинаючи (ходьба на паличках).
4 – 5 років	Хода дитини стає зрілою, з синхронним рухом рук. Формується вищий рівень рухової активності, який притаманний тількі людині – це кортикальний рівень, або рівень предметної дії(по розташуванню в корі головного мозку його ще називають тім’яно – премоторним). Малюк починає стрибати, бігати, підійматися і сходити по сходинках, їздити на велосипеді тощо.У дитини удосконалюються точні рухи, рухи пальців – може писати, малювати, в’язати тощо. Зовнішній світ сприймає у вигляді гри Саме в цей період закладається інтелект дитини.
6 - 7 років	Закінчується диференцировка клітин мозку і встановлення зв’язків між ними, утворюються умови для вищих форм аналітико-синтетичної функції мозку В 6-7 років спостерігаються нові збільшення темпів росту опорно – рухової системи.
З 8-9 років у дівчаток і з 10-11 років у хлопчиків	У дітей молодшого шкільного віку кісткова система відрізняється слабкістю Розвиток моторики залежить не лише від стану кістково-м’язового апарату, але й від рівня розвитку ЦНС. Недосконалість рухів у дітей цього віку обумовлена недостатнім розвитком координаційних механізмів у корі головного мозку. Для них притаманною є мінливість нервових процесів, переважання процесів збудження над процесами гальмування. Цим пояснюється мінливість уваги і швидка стомлюваність. Починається препубертатні зміни, що передують періоду статевоїї зрілості.
12-15 років дівчата, 13-16 років хлопці	Супроводжується найінтенсивними темпами розвитку організму, складними морфо-функціональними перебудовами, які пов’язані з підготовкою до репродуктивної функції (пубертатний стрибок). У цьому періоді спостерігаються найбільш високі темпи росту (у хлопців близько 10 см, у дівчат 8-9 см) і збільшення маси тіла (3-4 кг щорічно). Процес формування кісткової системи продовжується. Окостеніння хребта може бути ще не завершеним, тому зберігається небезпека його викривлення та інших порушень постави під час тривалих навантажень і неправильному положенні тіла.. Через неповне зрощення окремих кісток скелету, зокрема тазу, під час стрибків з висоти на тверду поверхню можуть виникнути зміщення тазових кісток з невірним зрощуванням в подальшому. Такі зміни форми тазу у дівчат можуть в майбутньому негативно відбитися на пологах. М’язова система характеризується посиленим ростом м’язів і збільшенням їх сили, особливо у хлопчиків. Підвищується здатність організму до тривалішої м’язової роботи, удосконалюється координація рухів. Проте навантаження на силу і витривалість долаються ще погано; краще і швидше опановуються швидкісні вправи. Середній шкільний вік співпадає з початком статевого дозрівання, який триває у дівчат з 12-14 років до 17-18 років і у хлопців з 14-15 до 19-20 років.
17-21 юнаки, 16-20 дівчата	У юнацькому віці продовжується ріст тіла в довжину (на 1-2 см в рік) завершується структурне та функціональне дозрівання соматичних та вегетативних систем. У старшому шкільному віці формування кісткової та м’язової систем майже завершується. Відбувається прискорений ріст тіла у довжину, значне зростання маси і найбільший приріст станової сили. Інтенсивно розвиваються дрібні м’язи та удосконалюється точність і координація дрібних рухів. Показники фізичного розвитку поступово наближаються до показників дорослої людини. Функціональний розвиток головного мозку досягає значної досконалості, стають можливими найтонші та найскладніші форми його аналітичної та синтетичної діяльності, посилюються гальмівні процеси, удосконалюються процеси диференціювання та ін.
вік чоловіків від 21 року до 60 років і у жінок від 20 – до 55 років.	У зрілому віці виділяють два періоди: 1) період розквіту та стійкості функцій організму - це вік чоловіків від 22 до 35 років, жінок - 21-35 років; 2) період початкової інволюції - чоловіки 36-60 років, жінки - 36-55 років.
VІІІ період - похилий вік.Для похилого віку (чоловіки - 60-75 років, жінки - 55-75 років)	Характерним є зниження функцій організму, резервів адаптації.,знижується нервова діяльність, рухомість суглобів, врівноваженість нервових процесів. Падає працездатність, порушується хода, зменшується плавність та точність рухів, внаслідок витончення мієлінового шару нервових волокон та порушення обміну дофаміну (його дефіцит) виникає тремтіння кінцівок (паркінсонізм).
старечий вік - настає після 75 років і до 90 років.	Різко знижується рівень всіх фізіологічних функцій, падає опірність організму, розвиваються хвороби старості - атеросклероз, гіпертонічна хвороба, паркінсонізм тощо. Всі попередні порушення посилюються.
довгожителі - це вік після 90 р	В цьому періоді загострюються прояви старіння, людина з трудом пересувається в просторі, різко знижена еластичність зв’язок, обмежені рухові можливості суглобів, погіршена координація точних рухів тощо.

ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЕКРТОЕНЦЕФАЛОГРАМИ У ДІТЕЙ.

Електроенцефалограма – це метод реєстрації електричної активності

(біорпотенціалів) головного мозку.

Цей метод широко використовується для вивчення функціональної активності кори великих півкуль і її взаємодії з підкірковими структурами.

Багатоканальні електроенцефалографи дозволяють одночасно реєструвати біоелектричні потенціали з багатьох відділів головного мозку. Застосування ЕЕГ дозволяє визначити локалізацію патологічного вогнища і характер хвороби. На ЕЕГ дорослої людини виділяють 4 основних типи ритмічних коливань, кожен з яких є характерним для визначеного функціонального стану людини:

- альфа (α) - ритм - реєструється в стані спокійної бадьорості, він є оптимальним фоном для прийому та опрацювання інформації, що надходить в кору великих півкуль. Частота цього ритму від 8 до 13 коливань в сек.. Для дорослого найбільш характерним є альфа ритм (його реєструють в потиличній ділянці) частотою 10 Гц.

- бета (β) - ритм - характерний для стану активної бадьорості. Спостерігається при раптовому неочікуваному подразникі, при розумовому перенапруженні. Характеризується високою частотою (14 – 50 Гц) Частота цього ритму від 14 до 35 коливань в сек.

- тета (θ) – ритм – спостерігається під час сну.Частота цього ритму від 4 до 7 коливань в сек. Може виникати при надмірному емоційному перевантаженні

- дельта (δ)– ритм - теж спостерігається під час сну. Частота цього ритму від 1 до 3,5 коливань в сек.

У дітей і підлітків ЕЕГ має свої особливості. Відомо, що підкіркові структури, які є більш древніми і відіграючи важливу роль в забезпеченні життєво – важливих функцій, дозрівають значно раніше за вищі відділи НС. Повільна активність на ЕЕГ відображає їх активність. Ця активність вже сформована у новонароджених і грудних дітей і фіксується на ЕЕГ. Тому ЕЕГ новонароджених, грудних дітей і дітей раннього дитячого віку під час сну практично не відрізняються від ЕЕГ під час сну у дорослої людини.

Суттєвих змін зазнає ЕЕГ спокійної бадьорості. Основний ритм цього періоду - (α) - ритм, який відображає функціональну активність кори півкуль. В ході індивідуального розвитку вперше з’являється у дітей 3-місячного віку у вигляді окремих груп коливань, які чергуються великою кількістю повільних хвиль. З віком, по мірі дозрівання кори великих півкуль представленість (α) – ритм у на ЕЕГ збільшується. Однак, ще в 5 років (α) - ритм не є домінуючою формою активності і ЕЕГ спокою носить полі ритмічний характер.

Суттєві зміни ЕЕГ спокою спостерігаються в 6 років, коли чітко виявляється провідна частота в діапазоні (α) – хвиль. Це дає можливість розглядати вік 6 років як суттєвий етап в організації стану спокою як оптимального фону для сприяття зовнішньої інформації (тобто, доцільно дитині іти до школи). Однак, в 6 років, так як і в 7 – 8 років, (α) - ритм характеризується зниженою частотою (8 – 9 Гц) і нестабільністю. Тому при навантаженнях під час навчання в школі, частота альфа – ритму знижується, вираженість його зменшується і збільшується вираженість коливань типу

тета (θ). Коливання цього типу у дорослих може виникати тільки при патологічних станах, коли активуються підкіркові діенцефальні структури або при емоційних перевантаженнях. Наявність тета – ритму під час спокою у здорових дітей є результат вікової специфіки кірково – підкіркової взаємодії, результат меншої, ніж у дорослої людини пригнічуючої дії кори на підкіркові структури.

По мірі дозрівання кори характер взаємодії кори і підкірки суттєво змінюється. До 10 – 12 років у дитини встановлюється близька по типу дорослої людини кірково – підкіркова взаємодія і на ЕЕГ реєструється

(α) - ритм, який по своєму малюнку, амплітуді, частоті суттєво не відрізняється від такої у дорослого.

У 12 – 15 –літньому віці знову спостерігається посилена підкіркова активн7ість. Це період статевого дозрівання. Він характеризується підвищеною активністю одного з відділів проміжного мозку – гіпоталамусу, функція якого тісно пов’язана з діяльністю залоз внутрішньої секреції. На ЕЕГ це выдображаэться в зменшенны частоти (α) – ритм у і його нгестабільнісю протягом навчального року. В поведінці підлітків в цей період відмічається підвищена нервозність, нестриманість нестійкість емоційних реакцій. До завершення підліткового періоду ці зміни на ЕЕГ зникають, на ЕЕГ чітко домінує альфа ритм, параметри якого відповідають параметрам дорослої людини. Ці дослідження є надзвичайно важливими, тому що пояснюють поведінкові реакції дитини, дають можливість їх спрогнозувати і коректувати.

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.01 сек.)

Главная | О нас | Полезные cсылки | Контакты