АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Санітарна культура Київської Русі на емпіричному етапі розвитку.

Київська Русь у свій час була на високому рівні. У записах мова йде про парові лазні, милоподібні речовини, використання з дезінфікуючою метою сірки, техніка бальзамування.Є свідчення того, що у ХІ-ХІІ ст. існувала одна з перших лікарень.

Становлення науково-експериментальної гігієни, розвиток гігієнічної науки в Україні Санітарно-епідеміологічну службу України складають органи і заклади санітарно-епідеміологічного профілю МОЗУ, відповідні заклади і підрозділи міністерства оборони, міністерства внутрішніх справ, держкомітету у справах охорони державного кордону, національної гвардії,СБУ. Основний заклад санслужби України - санітарно-епідеміологічна станція. О.В.Корчак-Чепурківський - доцент кафедри гігієни Київського університету, завкафедрою Київського медичного інституту. Пропагував гігієнічні знання, організаційно-практичну роботу, направленій проти інфекційних захворювань. Автор "Изменения смертности в г.Киеве с момента введения в нем канализации", "Наши гражданско-санитарные потребности","Программы курсов социальной и прмышленной гигиены". Був прихильником статистичних методів. О.М.Сисін -санітарний лікар Москви (1913р.), начальник санепідвідділу Наркомату охорони здоров"я РРФСР, професор гігієни 1-го Московського медінституту, дійсний член АМН СССР, засновник і перший директор Інституту загальної і комунальної гігієни АМН СССР. О.М.Марзеев -начальник санепідвідділу Наркомздоров"я СРСР, засновник і редактор журналу "Профилактическая медицина". Був директором Українського інституту комунальної гігієни і завідуючимкафкдрою гігієни Українського інститутут вдосконалення лікарів та кафедри комунальної гігієни харківського медичного і6нституту. Перший гоолва Українського наукового товариства гігієністів.В.М.Жаботинський вивчав питання гігієни атмосферного повітря.

Становлення та розвиток кафедри гігієни та екології в НМУ

Сонячна радіація та її гігієнічне значення, основні складові елементи сонячної радіації

Сонячна радіація- інтегральний потік корпускулярних часток та електромагнітного випромінювання.

Електомагнітний склад сонячної радіації:далека інфрачервона ділянка(100000-10000нм), інфрачервона ділянка (10000-760нм), видима або оптична ділянка (760-400нм), ультрафіолетова ділянка(400-120), крайня ультрафіолетова ділянка (120-10нм), мяке рентгенівське випромінювання(10-0,1),жорстке рентгенівське випромінювання (менше 0,1)

Дата добавления: 2016-03-26 | Просмотры: 654 | Нарушение авторских прав