АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Симптоматика, клінічний перебіг, ускладнення.

Клінічні прояви у хворих з дивертикулами стравоходу, як правило, пов’язані з появою ускладнень.

Симптоматологія ценкерівських дивертикулів стравоходу залежить від стадії розвитку та їх величини.

Салівація, дряпання в горлі, незручності при ковтанні та кашель з’являються на пізніх стадіях розвитку дивертикула.

Дисфагія – часто пов’язана із затримкою їжі в дивертикулі. При цьому виникає припухлість на шиї зліва. Хворі, щоб проковтнути їжу, натискають на цю припухлість або виконують зовсім незвичні рухи шиєю.

Какосмія – неприємний запах з рота внаслідок загнивання залишків їжі в дивертикулі.

Симптом «мокрої подушки» пов'язаний із підвищеною салівацією і витіканнм слини та слизу з рота.

Біфуркаційні дивертикули розмірами до 2 см рідко бувають ускладненими і тому перебігають безсимптомно. При дивертикулах більших розмірів такі ускладнення можуть виникати досить часто. Вони й визначають перебіг захворювання та його симптоматику.

Епіфренальні дивертикули можуть досягати значно більших розмірів, у них, також, частіше розвивається дивертикуліт та інші ускладнення. Заповнений їжею, такий дивертикул може здавлювати шийні органи, а інколи ускладнюватись ахалазією стравохідно — кардіального переходу.

Діагноз встановлюється на підставі контрастного рентгенівського обстеження із суспензією сульфату барію, а також езофагоскопія.

До ускладнень дивертикулів належать дивертикуліт, перфорація дивертикула, кровотеча, малігнізація.

Дивертикуліт Виникає біль за грудиною, в епігастральній ділянці, що може симулювати стенокардію або захворювання шлунку. Характерною є відрижка. Інколи спостерігають нудоту та блювання.

Перфорація дивертикула може відбутися в плевральну порожнину, трахею, бронх чи перикард. Залежно від місця перфорації, спостерігають відповідну клінічну картину. Перфорація дивертикула в трахею чи бронх призводить до виникнення езофагобронхіальної нориці. Клінічно таке ускладнення, звичайно, проявляється кашлем, що виникає при прийомі їжі. Тривалі езофагобронхіальної нориці можуть бути причиною аспірацій них пневмоній із подальшим абсцедуванням.

Кровотеча з дивертикулів часто пов’язана з виникненням на фоні дивертикуліту ерозії слизової. Проте такі кровотечі, як правило не бувають профузними і відносно легко їх вдається ліквідувати консервативними засобами.

Малігнізація виникає рідко і найчастіше як наслідок рецидивних дивертикулів.

Додаткові методи обстеження:

- Загальний аналіз крові та сечі;

- Біохімічний аналіз крові;

- Rg органів грудної клітки в двох проекціях;

- Рентгеноскопія стравоходу та шлунково-кишкового тракту;

- ФЕГДС (фіброезофагогастродуоденоскопія).

Диференційна діагностика проводиться з такими захворюваннями:

Ø Функціоні дивертикули (псевдо дивертикули Баршоня).

Ø Стенокардія.

Лікування.

· Оперативне (переважно)—резекція дивертикула стравоходу.

· Консервативне (при відмові хворого в оперативному чи важкості стану хворого)/

Езофагіти

Езофагіти—це запалення слизової стравоходу та є, як правило, вторинним захворюванням, що не потребує хірургічного лікування.

Дата добавления: 2016-06-05 | Просмотры: 281 | Нарушение авторских прав