АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Аневризми

Аневризма - випинання стінки артерії внаслідок її потоншення або розтягу. Як правило, аневризма - вроджений дефект, але іноді може бути придбаний у наслідку інфекції, а також травми, атеросклерозу, або гіпертонічної хвороби.

Аневризма багато років може протікати безсимптомно. У 25% випадків хворі страждають епізодичними цефалгіями, які в половині випадків аналогічні приступам мігрені. Паралітичний тип аневризми характеризується повільно прогресуючим ураженням окремих черепних нервів, найчастіше глазорухаючого й зорового, а іноді півкулі мозку або його стовбура. Як правило, у хворих підозрюють пухлину мозку або базальний арахноїдит.

Наслідком розриву аневризми є субарахноідальний або внутрішньомозковий крововилив, який може привести до смерті або неврологічних розладів різного ступеню важкості, пов'язаних з пошкодженням тканин головного мозку.

Найефективнішим способом лікування є рання діагностика й "виключення" аневризми із кровообігу за допомогою ендоваскулярної емболізації або кліперування до того, як відбудеться розрив.

Історично перша церебральна ангіографія при субарахноідальному крововиливі була виконана у 1927 році. Потім знадобилось кілька десятиліть на пошук і розвиток технологій, які дозволили б здійснювати ендоваскулярне лікування аневризм судин головного мозку. У світовій практиці до 1990 року 95% аневризм закривалися оперативним шляхом (трепанація черепу з наступним кліперуванням шейки аневризми).

Технологічний прорив на початку 90 років минулого століття, пов'язаний з появою мікроспіралей і нових типів мікрокатетерів поряд з динамічним розвитком ангіографічної техніки дав поштовх для широкого застосування методу ендоваскулярної емболізації аневризм судин головного мозку. Ця процедура малоінвазивна та пов'язана з мінімальним ризиком ускладнень у порівнянні з оперативним лікуванням (трепанацією черепу).

Перед проведенням процедури емболізації виконується ангіографія - рентгенологічний метод, що дозволяє визначити точне місце локалізації аневризми. Після цього починається процедура емболізації.

При проведенні процедури емболізації хірург отримує можливість доступу до зони операції через судинне русло без здійснення трепанації черепа. У цьому випадку лікар використовує спеціальну методику, яка дозволяє в реальному часі за допомогою рентгенохірургічної ангіографічної системи візуалізувати судинну мережу пацієнта та виконувати оперативне втручання через просвіт судинного русла (артерії). Як і процедура ангіографії, процедура емболізації починається з введення у стегнову артерію (на на внутрішньому боці стегна пацієнта) спеціального катетера (тонкої трубки діаметром не більше 2 мм) з наступним його введенням по артеріях у судини головного мозку до тіла аневризми.

Після цього по катетеру в порожнину аневризми вводиться тонка платинова нитка - "спіраль", яка заповнює аневризму, блокує в ній кровообіг і, таким чином, зменшує ризик первинного або повторного розриву.

Сотні тисяч пацієнтів в усьому світі були проліковані з використанням спіралей.

Дата добавления: 2015-05-19 | Просмотры: 361 | Нарушение авторских прав