 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
B. сліпа кишка
C. поперечноободова кишка D. сигмовидної кишка E. шлунок
Еталони відповідей: 1-В, 2-В, 3-В, 4-А, 5-Е, 6-А, 7-С, 8-В, 9-С, 10-В, 11-В, 12-В, 13- D, 14-С, 15-Е, 16- D, 17-В, 18-С,19-А, 20-С, 21-В, 22-Е, 23-С, 24-А, 25-В, 26-А, 27- D, 28-D, 29-Е, 30-С, 31-В, 32-А, 33-В, 34-А, 35-В, 36-В, 37- D, 38-С, 39-Е, 40-В.
№ 1 У приймальне відділення лікарні машиною швидкої допомоги доставлено хворого зі скаргами на свербіння шкіри, сип на обличчі і кінцівках, нудоту. Об'єктивно: температура – 37,10 С, Ps – 108 уд/хв, аритмічний, АТ – 120/80 мм рт. ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, зрідка – передсердні екстрасистоли. З чого потрібно розпочати ведення історії хвороби хворого?
A. Загальний огляд. B. Встановлення паспортних даних.* C. Огляд окремих частин тіла. E. Збір анамнезу життя.
№ 2 З приймального відділення за наявності направлення дільничного лікаря до гастроентерологічного стаціонару поступив хворий з жовтяницею, свербінням, субфебрильною температурою, розладами травлення. З чого розпочати курацію стаціонарного хворого?
A. Збір скарг.* B. Збір анамнезу хвороби. C. Збір анамнезу життя. E. Детальний огляд хворого.
№ 3 Хвора 58 років, тривалий час проживала на забрудненій території близько ЧАЕС. В анамнезі – тиреотоксикоз. Лікується з приводу порушення функції щитоподібної залози. Об'єктивно: температура – 36,10 С, Ps – 108 уд/хв, ритмічний, АТ – 140/90 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, синусова тахикардія, поодинокі екстрасистоли. При аускультації серця – систолічний шум на верхівці. Яка ознака при огляді хворої може стати в нагоді при постановці діагнозу до проведення лабораторно-інструментальних досліджень?
A. Мішки під очима. B. Екзофтальм. C. Ендофтальм.* E. Ністагм.
№ 4 Чоловік 26 років, тривалий час знаходиться під спостереженням гастроентеролога з приводу синдрому мальабсорбції. Хворого турбують проноси, знижений апетит, крихке волосся та ламкість нігтів. При лабораторному дослідженні встановлена недостатність вітаміна групи В. Яка ознака при огляді вказує на наявність вітамінної недостатності?
A. Тріщини у куточках рота.* B. Незарощення твердого піднебіння. C. Постійно напіввідкритий рот. E. Гіперсалівація.
№ 5 Хвора 56 років, в анамнезі – інфаркт міокарда 2 роки тому. Скаржиться на задишку в стані спокою, біль у серці. При огляді – ортопное, акроціаноз, набряки шийних вен, гомілок. Ps 94 уд/хв, аритмічний. Верхня межа відносної тупості серця у ІІ міжребер’ї по лівій парастернальній лінії, права – на 1 см вправо від правого краю грудини, ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії у VI міжребер’ї. Межі абсолютної тупості серця по вищезазначених лініях: верхня – у ІІІ міжребер’ї, права – по лівому краю грудини, ліва співпадає з лівою межею відносної тупості серця.. Печінка – виступає на 6 см вниз по правій середньоключичній лінії. Під впливом терапії спостерігається позитивна динаміка. Яка стадія серцевої недостатності (СН) у хворої?
№ 6 Хворий 49 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникли раптово та не купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 108 уд/хв, АТ – 120/80 мм рт.ст., поодинокі екстрасистоли. На ЕКГ: ЧСС – 108 уд/хв, рідко – лівошлуночкові екстрасистоли, депресія сегмента ST у І, аVL та високі, гострокінцеві зубці Т у V2, V3, V4 відведеннях. Який найбільш вірогідний діагноз?
E. Стенокардія варіантна.
Хвора 27 років, в анамнезі – гостра ревматична лихоманка. Скаржиться на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об'єктивно: акроціаноз, Ps – 98 уд/хв, аритмічний, АТ – 105/70 мм рт.ст. Верхня межа відносної тупості серця по верхньому краю ІІ ребра, верхня межа абсолютної тупості серця співпадає з верхньою межею відносної тупості серця. Перший тон на верхівці посилений, вислуховується тричленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці аускультації. Який найбільш імовірний діагноз?
B. Недостатність мітрального клапана.
№ 8 Хворий 24 років, в анамнезі – важка форма гострої вірусної інфекції місяць тому. Скаржиться на болі в нижній третині грудної клітки зліва, періодичні напади серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, слабкість, пітливість. впродовж останніх трьох тижнів тримається субфебрильна температура. Останнім часом відмічає підвищення температури до 39-400С, озноб. Об’єктивно: шкіра бліда з помірним жовтяничним відтінком, є синці, тахікардія, над аортою – систолічний і діастолічний шуми різної інтенсивності. Пальпаторно печінка і селезінка збільшені. Який найбільш вірогідний попередній діагноз?
№ 9 Хворий 36 років, скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, підвищення температури тіла до 37,60С, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, вислуховується жорстке везикулярне дихання, розсіяні сухі хрипи. У крові гемоглобін – 144 г/л, еритроцити – 4,4 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити –34%. На оглядовій рентгенограмі – посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Збільшення повітряності легень. В. Бронхо-легеневий синдром.* С. Накопичення повітря в плевральній порожнині. D. Накопичення рідини в плевральній порожнині. Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 10 Хворий 26 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 37,80С, чергування сухого кашлю та вологого – з виділенням невеликої кількості слизистого харкотиння, пітливість, загальну слабкість. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, розсіяні сухі хрипи, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 143 г/л, еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити – 9,4 . 109/л, лімфоцити – 33%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Яка найбільш імовірна причина кашлю?
В. Запалення плеври. С. Здавлення бронхів. D. Здавлення трахеї. Е. Подразнення слизової оболонки бронхів.
№ 11 Хвора 25 років, скаржиться на сухий кашель, підвищення температури тіла до 37,8оС, пітливість, загальну слабкість. Голосове тремтіння не змінене. Над легенями ясний легеневий перкуторний звук, жорстке везикулярне дихання. У крові гемоглобін – 142 г/л, еритроцити – 4,2 . 1012/л, лейкоцити – 9,2 . 109/л, лімфоцити – 32%, паличкоядерні нейтрофіли – 14%. На оглядовій рентгенограмі посилення легеневого малюнка з обох сторін. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Гострий бронхіт. В. Вогнищева пневмонія. С. Хронічний бронхіт. * D. Туберкульоз легень. Е. Бронхіальна астма.
№ 12 Хворий 49 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 390С, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху. При огляді – виражений рум’янець на лівій щоці, герпетичні висипи на губах. Над зоною ураження при пальпації – посилення голосового третіння, при перкусії – тупий перкуторний звук. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Ліва сторона грудної клітки відстає при диханні. Над нижньою часткою лівої легені вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 5,3 . 1012/л, лейкоцити – 17,0 . 109/л, фібриноген – 9 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Ущільнення легеневої тканини. * В. Накопичення повітря в плевральній порожнині. С. Накопичення рідини в плевральній порожнині. D. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині. Е. Збільшення повітряності легень.
№ 13 Хворий 69 років, скаржиться на підвищення температури тіла до 400С, запаморочення, озноб, кашель із в’язким слизистим харкотинням, яке містить домішки крові, біль у грудях при кашлі та глибокому вдиху, слабкість. При огляді – обличчя бліде з хворобливими рум’янцями на щоках, герпетичні висипи на шкірі, губах, слизовій носа. При пальпації – посилення голосового третіння та бронхофонії у нижніх відділах легень з обох сторін. Дихання поверхневе, частота його 28/хв. Обидві сторони грудної клітки відстають при диханні. У нижніх відділах легень вислуховується бронхіальне дихання, різнокаліберні вологі хрипи. В крові еритроцити – 4,3 . 1012/л, лейкоцити –18,0 . 109/л, фібриноген – 9,5 г/л, С-реактивний білок +++. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Ексудативний плеврит. В. Вогнищева пневмонія. С. Крупозна пневмонія.* D. Бронхоектатична хвороба. Е. Хронічний бронхіт.
№ 14 Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – верхнедольова пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Голосове тремтіння справа посилене. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові лейкоцити – 14,0 . 109/л, гемоглобін – 85 г/л, еритроцити – 3,3. 1012/л, ШОЕ – 56 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст золотистого стафілокока. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Наявність патологічної порожнини в легенях. * В. Накопичення рідини в плевральній порожнині. С. Накопичення повітря в плевральній порожнині. D. Підвищення повітряності легень. Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 15 Хворий 54 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 380С з коливаннями 1-20С впродовж доби, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – лікувався неодноразово з приводу туберкульозу, лікування останнього разу не закінчив, посилаючись на скрутне матеріальне становище. Не працює. Вживає алкоголь. Обличчя бліде, ціанотичне. Під правою ключицею послаблене голосове тремтіння, при перкусії легень притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під правою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи, амфоричне дихання. В крові – лейкоцити 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. При бактеріологічному дослідженні харкотиння виявлено ріст палички Коха. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Правосторонній пневмоторакс. В. Ателектаз легені. С. Закрита порожнини в легені. D. Правосторонній гідроторакс. Е. Дренована порожнина в легені. *
№ 16 Хвора 36 років, скаржиться на кашель з відходженням значної кількості пінистого, схожого на сирну масу харкотиння, підвищення температури тіла до 38-400С, періодичний озноб, задишку. В анамнезі – пневмонія кілька місяців тому. Обличчя бліде, ціанотичне. Збільшені шийні лімфатичні вузли. При перкусії легень під лівою ключицею притуплений тимпанічний перкуторний звук. Над легенями ослаблене везикулярне дихання, під лівою ключицею різнокаліберні гучні вологі хрипи. В крові лейкоцити – 13,0 . 109/л, гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,5. 1012/л, ШОЕ – 50 мм/год. Яке дослідження необхідно провести в першу чергу для підтвердження основного діагнозу?
А. Спірографію. В. Бронхографію. С. Електрокардіографію. D. Бактеріоскопію харкотиння. Е. Рентгенографію легень. * № 17 Хвора 49 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 39,60С, головний біль, пітливість. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Ширина полів Креніга справа і зліва 5 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над середньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком, на фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні дрібнопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно — неоднорідне "плямисте" затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 16,2 . 109/л, ШОЕ – 40 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Вогнищева пневмонія.* В. Гідроторакс. С. Ексудативний плеврит. D. Крупозна пневмонія. Е. Пневмоторакс.
№ 18 Хвора 19 років скаржиться на кашель із виділенням слизисто-гнійного харкотиння, підвищення температури тіла до 38,60С, головний біль. Шкіра та видимі слизові оболонки бліді. Висота правої та лівої легень відповідно 25 та 3 см. Ширина полів Креніга справа і зліва 4 см. Рухливість нижніх легеневих країв збережена. Над нижньою ділянкою правої легені притуплений тимпаніт чергується з легеневим звуком. На фоні жорсткого везикулярного дихання вислуховуються звучні середньопухирчасті вологі хрипи, рентгенологічно –затемнення помірної інтенсивності, тяжистість кореня правої легені. В крові лейкоцити – 26,2 . 109/л, ШОЕ – 35 мм/год. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині. В. Ущільнення легеневої тканини. * С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині. D. Патологічної порожнини в легені. Е. Накопичення повітря в плевральній порожнині.
№ 19 Хвора 54 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого харкотиння, загальну слабкість, пітливість. Хворіє понад 15 років, загострення бувають кілька разів на рік. Над легенями послаблене голосове тремтіння. Бронхофонія послаблена з обох сторін. При перкусії – коробковий перкуторний звук, помірне обмеження рухливості нижніх легеневих країв. При аускультації – ослаблене везикулярне дихання, сухі хрипи. Який найбільш імовірний синдромний діагноз?
А. Емфізема легень. * В. Бронхіальна обструкція. С. Легенева недостатність. D. Мукоциліарна недостатність. Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 20 Хвора 54 років знаходиться на лікуванні в каріологічному відділенні. В юності перенесла гостру ревматичну лихоманку. Верхівковий поштовх розлитий, при аускультації діастолічний шум на верхівці серця та в ІІ міжребер’ї справа від грудини. Ліва межа відносної та абсолютної тупості серця зміщена вниз та вліво. При проведенні ультразвукового дослідження – ділятація лівого шлуночка та аортальна вада. На ФКГ − спадаючий діастолічний шум. Яка ознака може бути інформативною при огляді такої хворої?
А. Невпорядковані рухи обличчя у вигляді гримас.. В. Мимовільні рухи голови незалежно від пульсу. С. Мимовільні рухи голови в такт пульсу. * D. Старече трясіння голови. Е. Спадіння вен шиї на вдиху.
№ 21 Хвора 34 років, скаржиться на кашель з відходженням великої кількості гнійного харкотиння ("повним ротом") у ранкові години. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла субфебрильна. Хворіє з дитинства, загострення щорічно навесні та восени. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові – лейкоцити 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
A. Бронхоектатична хвороба. * B. Бронхіт. C. Вогнищева пневмонія. D. Емфізема легень. E. Рак легень.
№ 22
Хвора 24 років, скаржиться на кашель після пробудження з відходженням великої кількості слизисто-гнійного харкотиння, періодично зловонного. При зміні положення тіла кашель посилюється. Температура тіла в межах 37,0- 37,60С. У дитинстві перенесла операцію – резекцію долі легені. Над легенями на фоні ясного легеневого перкуторного звуку ділянки притуплення, де вислуховуються численні сухі та консонуючі крупно- і середньопухирчасті вологі хрипи. В крові лейкоцити – 24 . 109/л, ШОЕ – 46 мм/год. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Накопичення рідини в плевральній порожнині. В. Деструкція стінки бронхів.* С. Накопичення повітря в плевральній порожнині. D. Звуження просвіту бронхів. Е. Ателектаз легені.
№ 23 У чоловіка 48 років під час перебування на морозі з’явився приступ ядухи з переважним утрудненням видиху. Хворий сидить, упершись руками об край ліжка. Обличчя ціанотичне, на відстані чути свистячі хрипи. Грудна клітка бочкоподібно розширена, екскурсія її обмежена. Частота дихання 22/хв. Голосове тремтіння ослаблене. Над легенями коробковий перкуторний звук, ослаблене везикулярне дихання, розсіяні сухі свистячі хрипи. Пульс – 90 уд/хв, АТ – 150/90 мм рт.ст. Індекс Тіффно – 45 %. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Набряк легень. B. Бронхоектатична хвороба. С. Вогнищева пневмонія. D. Бронхіальна астма.* Е. Серцева астма.
№ 24 Жінка, 49 років, хворіє впродовж 8 років. Скарги на напади експіраторної ядухи, кашлю, котрі з’являються навесні, супроводжуються слизовими виділеннями з носа, чханням. Такі напади з’являються переважно підчас цвітіння квітів. Грудна клітка – бочкоподібна. Голосове тремтіння ослаблене, над легенями легеневий перкуторний звук із коробковим відтінком, жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом, дифузні сухі свистячі та дзижчачі хрипи. При нападі ядухи помітно участь допоміжних м’язів у акті дихання. На рентгенограмі підвищена повітряність легень, тяжистість. У крові гемоглобін – 120 г/л, еритроцити – 4,9 . 10 12/л, лейкоцити – 8,0 . 10 9/л, еозинофіли – 11 %. У харкотинні, що має "скловидний" характер, знайдені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена й спіралі Куршмана. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Підвищення повітряності легень. * В. Накопичення рідини в плевральній порожнині. С. Накопичення рідини й повітря в плевральній порожнині. D. Накопичення повітря в плевральній порожнині. Е. Ущільнення легеневої тканини.
№ 25 Чоловік 38 років, скаржиться на біль у грудній клітці зліва, сухий кашель, підвищення температури тіла. Хворіє 4 дні, захворювання пов’язує з переохолодженням. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії, різко ослаблене везикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва внизу гомогенна інтенсивна тінь з косою верхньою межею. В крові лейкоцити – 16 . 109/л, ШОЕ – 44 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. Абсцес легень. В. Ексудативний плеврит.* С. Крупозна пневмонія. D. Бронхіальна астма. Е. Туберкульоз легень.
№ 26 У чоловіка 28 років – біль у грудній клітці зліва, кашель, підвищення температури тіла. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння ослаблене, виражене притуплення перкуторного звуку з верхньою межею по параболоподібній лінії з найвищою точкою по задній пахвовій лінії, спереду притуплення до рівня ІУ ребра. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. Ширина простору Траубе зменшена. В крові лейкоцити – 26 . 109/л, ШОЕ 60 мм/год. Який орієнтовно об’єм випоту?
А. 500 мл* В. 1500 мл С. 2000 мл D. 2500 мл Е. 3000 мл
№ 27 Чоловік 37 років, скаржиться на біль у грудній клітці при кашлі, кровохаркання, підвищення тіла до 380С. У задньобоковому відділі грудної клітки зліва голосове тремтіння різко ослаблене, тупий перкуторний звук з точкою максимуму лінії Еліс-Дамуазо-Соколова на рівні кута лопатки. Над зоною притуплення різко ослаблене везикулярне дихання. У міжлопатковій ділянці зліва бронховезикулярне дихання. В крові лейкоцити – 19 . 109/л, ШОЕ – 55 мм/год. Який метод допоможе встановити характер патологічного процесу?
А. Бронхоскопія. В. Бронхографія.* С. Аналіз промивних вод із бронхів. D. Пункція плевральної порожнини. Е. Сцинтиграфія легень.
№ 28 Чоловік 57 років, скаржиться на сильний кашель, який супроводжується болем у грудній клітці, виділенням харкотиння зі згусткaми крові, тривале підвищення температури тіла до 37,60С, задишку при помірному навантаженні. За рік схуд на 15 кг. Різке погіршення стану відмічає за останні 2 місяці. Палить понад 25 років. Обличчя бліде, права половина грудної клітки відстає в акті дихання. В нижній ділянці правої легені посилена бронхофонія, притуплений перкуторний звук, патологічне бронхіальне дихання, сухі хрипи. В крові лейкоцити 8 . 109/л, гемоглобін 90 г/л, еритроцити 3,4 . 1012/л, ШОЕ 50 мм/год. На рентгенограмі гомогенне інтенсивне затемнення в нижніх відділах правої легені. Який найбільш імовірний нозологічний діагноз?
А. Бронхоектатична хвороба. В. Крупозна пневмонія. С. Рак легень. * D. Туберкульоз. Е. Хронічний бронхіт.
№ 29 Хворий 88 років, доставлений каретою швидкої допомоги з важким ураженням дихального центру внаслідок порушення мозкового кровообігу. Пульс ритмічний, ЧСС – 78 уд/хв. На верхівці серця – систолічний шум. Дихання жорстке везикулярне. Живіт м’який, безболісний при пальпації. Який тип дихання найбільш вірогідний?
А. Слабке поверхневе. В. Ритмічний. С. Апное. D. Періодичний.* Е. Однакове за глибиною і тривалістю.
№ 30 Чоловік 57 років, поступив до реанімаційного відділення з ознаками важкої інтоксикації. Дихання голосне. Глибина дихальних рухів поступово наростає, з максимумом на 5-7 вдиху, з наступним поступовим зниженням глибини і настанням пауз на 15-60 с. Пульс аритмічний, тахикардія. На верхівці серця – систолічний шум. Живіт м’який, чутливий при пальпації. Як називається таке дихання?
А. Чейн-Стокса.* В. Біота. С. Періодичне. D. Грокка. Е. Раухфуса.
№ 31 Жінка 43 років, впродовж 5 років страждає на хворобу Крона, погіршення наступило 6 місяців тому: з’явилася виражена слабкість, швидка стомлюваність, задишка під час ходьби, зниження маси тіла, зберігаються проноси. Об'єктивно: шкіра суха, бліда, на гомілках м'які набряки. Аналіз крові: гемоглобін – 86 г/л, загальний білірубін – 20 ммоль/л, загальний білок – 50 г/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
A. Синдром мальабсорбції.*
№ 32 Хворий 81 року скаржиться на постійне виділення сечі краплями, відчуття розпирання внизу живота. Об'єктивно: над лобком кулеподібне випинання, над яким перкуторно визначається притуплення, позитивний надлобковий поштовх. Який симптом спостерігається у хворого?
№ 33 Хвора 52, скаржиться на загальну слабкість, носові кровотечі, підвищення температури тіла до 39,50С. Протягом 3 років відмічає наявність збільшених лімфовузлів. Стан погіршився за останні кілька днів. Шкіра та склери з іктеричним відтінком, збільшені всі лімфовузли. Печінка виступає з під реберної дуги на 5 см, селезінка – на 3 см. У крові еритроцити – 2,5 . 1012/л, гемоглобін – 64 г/л, колірний показник – 0,93, ретикулоцити – 40 %, лейкоцити – 124 . 109/л, мієлоцити – 36 %, тромбоцити – 60 . 109/л, ШОЕ –55 мм/год, білірубін загальний – 82,3 мкмоль/л, непрямий – 62 мкмоль/л, у сечі жовчних пігментів не виявлено. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Надпечінкова жовтяниця. В. Гостра печінкова недостатність. С. Гепато-лієнальний синдром.* D. Гепато-ренальний синдром. Е. Хронічна печінкова недостатність.
№ 34 Хвора 32 років, скаржиться на загальну слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 15 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 80 уд/хв, ритмічний. АТ – 180/115 мм рт.ст. Шкіра над набряками тепла. Ліва межа відносної тупості серця на 1 см вліво від лівої середньоключичної лінії. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
А. Нефротичний синдром.* В. Нефритичний синдром. С. Гостра ниркова недостатність. D. Портальна гіпертензія. Е. Хронічна серцева недостатність.
№ 35 Хворий 44 років, в анамнезі – стабільна стенокардія, функціональний клас (ФК) ІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 168 уд/хв, АТ – 200/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 168 уд/хв, ритм несинусовий, неправильний, відсутній Р перед комплексами QRS, тривалість QRS – 0,10 c, Q – 0,02 c, амплітуда R 25 мм, наявність хвилі f на ізолінії,. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
E. Екстрасистолія. № 36 Хворий 46 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 88 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 88 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, Р є на ізолінії перед всіма комплексами QRS, наявність позачергового комплексу РQRS, форма якого незмінена, після котрого – неповна компенсаторна пауза. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
E. Фібриляція передсердь.
№ 37 Хворий 56 років, в анамнезі – ішемічна хвороба серця: стабільна стенокардія напруги, постінфарктний кардіосклероз, функціональний клас (ФК) ІІІ. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі за грудиною стискаючого характеру, болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 98 уд/хв, АТ – 180/110 мм рт.ст., перебої в роботі серця. На ЕКГ: ЧСС – 98 уд/хв, ритм синусовий, неправильний, комплексами QRS, наявність позачергових деформованих комплексів QRS, перед якими Р відсутній, спостерігається дискордантність зубців R та S, після позачергових комплексів QRS довга компенсаторна пауза, в якій вміщується дві нормальні відстані RR, що передують позачерговому скороченню, тривалість QRS – 0,20 c. Яка форма аритмії найбільш вірогідна?
A. Шлуночкова екстрасистолія.* E. Передсердна екстрасистолія.
№ 38 У жінки 36 років спостерігаються загальна слабкість, головні болі, набряки на лиці, нижніх кінцівках, деяка блідість шкіри, періодичне збільшення розмірів живота, виділення сечі до 450 мл за добу. Хворіє 14 років, погіршення настало 2 тижні тому назад після простуди. Пульс 82 уд/ хв, ритмічний. АТ 185/115 мм рт.ст. Температура 36,8оС. Шкіра над набряками тепла. Межі відносної тупості серця: ліва – на 1,5 см вліво від лівої середньоключичної лінії, верхня – у ІІ міжребер’ї, права – на 2 см вправо від правого краю грудини. Акцент ІІ тону над аортою. В нижніх ділянках живота тупість при перкусії, наявна флуктуація. Печінка пальпаторно й перкуторно на 2 см виступає з-під краю реберної дуги по правій середньоключичній лінії. Нирки не пальпуються. Симптоми Щоткіна-Блюмберга і Пастернацького негативні. Визначення яких речовин у крові найбільш важливе для діагностики в хворої провідного синдрому?
А. Білків.* В. Білірубіну. С. Глюкози. D. Креатиніну. Е. Ферментів.
№ 39 Хвора 44 років скаржиться на ниючий біль в попереку, більше справа, інколи підвищення температури тіла до субфебрильної, головний біль. 4 роки тому в пацієнтки був напад болю в правій половині попереку, який супроводжувався різким підвищенням температури та гематурією. Впродовж останнього року відзначено підвищення АТ до 200/110 мм рт.ст. У сечі: білок – 0,99 г/л, лейкоцити – 10-15 в п/з, еритроцити – 2-4 в п/з, циліндри гіалінові – 1-2 в п/з, креатинін – 102 мкмоль/л. Який найбільш імовірний синдромологічний діагноз?
B. Нефритичний синдром.
№ 40 Хворий 66 років, в анамнезі – гіпертонічна хвороба. Потрапив у кардіологічне відділення зі скаргами на болі в ділянці серця тупого, розлитого характеру, що виникають періодично, купіруються нітрогліцерином. Об'єктивно: Ps – 78 уд/хв, АТ – 170/110 мм рт.ст. На ЕКГ: ЧСС – 78 уд/хв, ритм синусовий, правильний, тривалість QRS – 0,10 c, RI > RII> RIII, RV6> RV5> RV4> RV3 >RV2> RV1. Які зміни зареєстровані на ЕКГ?
A. Гіпертрофія лівого шлуночка.* B. Гіпертрофія правого шлуночка.
1. Хворий П., 55 років скаржиться на біль за грудиною, який турбує після фізичного або емоційного навантаження, задишку, серцебиття. Які додаткові питання має задати лікар відносно болю? А. Характер, інтенсивність В. Тривалість, ірадіація С. Чим супроводжується? D. Провокуючі та полегшуючі фактори Е. *Всі відповіді вірні
2. Хворий М., 58 років, скаржиться на загальну слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок, що з’являються у ІІ половині дня, серцебиття при фізичному навантаженні або після прийому їжі, часто при підвищеному артеріальному тиску турбує нудота. Ураження якої системи виступає на перший план? А. Шлунково-кишкового тракту В. Дихальної С. *Серцево-судинної D. Сечовидільної Е. Ендокринної
3. Хворий С., 40 років скаржиться на підвищений артеріальний тиск та набряки на обличчі та нижніх кінцівках (спочатку з’явились на обличчі). При обстеженні АТ – 160/100 PS – 80/xв., набряки на повіках більш виражені зранку, на ногах локалізуються до верхньої третини стегон, шкіра над ними бліда, тепла на дотик, при натисненні набряки м’які. Із анамнезу відомо, що місяць тому хворий переніс переохолодження і захворів на ангіну, приймав ампіцилін. Яке походження набряків? А. Ураження ендокринної системи В. Ураження cерцево-судинної системи С. *Ураження нирок D. Алергічна реакція на ліки Е. Всі відповіді не вірні
4. При обстежені хворого отримані такі дані: нирки не пальпуються, симптом Пастернацького негативний, добовий діурез 1,8 л, нічний діурез складає ¼ від денного, в загальному аналізі сечі білок не визначається, питома вага 1018, лейкоцити – 1-2 в полі зору, еритроцити 0-1 в п/з, серед показників реносцинтиграфії – швидкість клубочкової фільтрації – 120 мл/хв. Дайте заключення: А. У хворого поліурія, ніктурія В. У хворого патологія в аналізі сечі С. Швидкість клубочкової фільтрації значно знижена D. Всі показники вказують на патологію нирок Е. *Всі показники нормальні
5. Хворий С., 60 років при поступленні в стаціонар скаржиться на кашель, кровохаркання, задишку, загальну слабкість, субфебрильну температуру тіла, схуднення. Палить більше 40 років, 30 років працював шахтарем на вугільній шахті. Хворіє на гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця, виразкову хворобу шлунка. При обстеженні встановлено діагноз: рак правої легені. Які дані анамнезу мали найбільше значення для розвитку раку легень? А. Ураження серцево-судинної системи В. Патологія шлунково-кишкового тракту С. *Професійні шкідливості та шкідливі звички D. Всі відповіді вірні Е. Жодної правильної відповіді
6. При загальному огляді хворого отримані такі дані: продольні розміри тулуба значно переважають над поперечними, грудні клітка вузька, ребра мають косе направлення, надключичні ямки добре виражені, кінцівки довгі, шия вузька та довга, мускулатура та підшкірно-жирова клітковина розвинені слабко. Який конституціональний тип тілобудови у цього хворого? А. Атлетичний В. *Астенічний С. Рахітичний D. Нормостенічний Е. Гіперстенічний
7. Хворий Т., 35 років скаржиться на загальну слабкість, нудоту, ниючий біль в правому підребір’ї. Із анамнезу відомо, що хворий працює з токсичними фарбами, вживає алкоголь. При огляді шкіри виявлено жовтяницю, на тулубі „судинні зірочки”. Який механізм жовтяниці? А. Порушення обміну заліза В. *Збільшення рівня білірубіну в крові С. Зменшення активності алкогольдегідрогінази D. Порушення обміну вуглеводів Е. Всі відповідні вірні
8. Хвора Т., 62 роки скаржиться на біль у грудній клітці, що посилюється під час рухів. При огляді грудної клітки: форма нормостенічна, симетрична, тип дихання – грудний, частота дихання – 16 за хв. При пальпації голосове тремтіння нормальне, симетричне, визначається болючість по ходу ребер, в точках Валлє. Чим обумовлений біль? А. Плевритом В. Пневмонією С. Пневмотораксом D. *Ураженням міжреберних нервів Е. Патологією серця
9. У хворого 25 років відмічається підвищена температура тіла до 39ºС, задишка, кашель з виділенням іржавого харкотиння. При огляді грудної клітки відмічається відставання правої половини у акті дихання. При пальпації грудної клітки визначається посилення голосового тремтіння справа в нижніх відділах, підвищення резистентності грудної клітки. Яка у хворого патологія? А. Бронхіт В. Бронхіальна астма С. Пневмоторакс правобічний D. Правобічний ексудативний плеврит Е. *Правобічна нижньодольова пневмонія
10. При перкусії легень у хворого визначається коробковий тон. При якому патологічному стані це можливо? А. При пневмотораксі В. При емфіземі С. При неповному обтураційному ателектазі D. Над навернами, що містять повітря Е. *Всі відповіді вірні
11. У хворого при огляді грудної клітки визначається асиметрія половини грудної клітки за рахунок збільшення правої, розширення міжреберних проміжків та обмеження рухливості. Голосове тремтіння справа над нижніми відділами не визначається, при перкусії в цій зоні – тупий звук. Такі зміни бувають при: А. Пневмотораксі В. Ателектазі С. Емфіземі D. *Ексудативному плевриті Е. Бронхіті
12. Хворий Ф., 50 років періодично скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель з виділенням в’язного скловидного харкотіння. Грудна клітка бочкоподібна, голосове тремтіння послаблене з обох боків. При порівняльній перкусії легень – коробковий тон. При топографічній перкусії – збільшення висоти стояння верхівок, розширення полів Креніга, зміщення нижніх країв легень донизу, обмеження рухливості нижніх країв легень. Для якого патологічного стану це характерно? А. Пневмоторакс В. Пневмонія С. *Емфізема D. Рак легень Е. Гідроторакс
13. Хворий Ф., 40 років страждає на бронхіальну астму. Під час нападу бронхіальної астми при аускультації легень визначається: А. Патологічне бронхіальне дихання В. Посилене везикулярне дихання С. Амфоричне дихання D. *Жорстке везикулярне дихання з подовженим видихом Е. Пуерильне дихання
14. При поступленні до стаціонару хворий А., 56 років скаржився на задишку, кашель, підвищену температуру тіла до 39ºС, загальну слабкість. При об’єктивному обстежені виявлено посилення голосового тремтіння та бронхофонії зліва та в базальних відділах, притуплення перкуторного тону, аускультативно - вологі дрібно-пухирчасті гучні хрипи, крепітація. При огляді на обличчі рум’янець на лівій щоці, шкіра бліда. Що у хворого? А. Сухий плеврит В. Бронхіт С. *Пневмонія D. Ексудативний плеврит Е. Бронхіальна астма
15. При проведенні пальпації печінки пацієнта 40 р. нижній її край на 4 см нижче правої реберної дуги по середньо-ключичній лінії. В лівому підребер’ї пальпується передній край селезінки. Перкуторні розміри печінки за В.П.Образцовим – 15,13,12 см, перкуторні розміри селезінки 9×12 см. Дайте заключення про розміри досліджених органів: А. Печінка збільшена, селезінка – норма В. Печінка та селезінка - норма С. Печінка збільшена, селезінка зменшена D. *Печінка та селезінка збільшені Е. Жодної вірної відповіді
16. Хворий 70 років, скаржиться на загальну слабкість, дискомфорт за грудиною, задишку при фізичному навантаженні, запаморочення. В анамнезі переніс двічі інфаркт міокарда. Визначається pulsus regularis, rarus at magnus. При аускультації серця – вислуховується 2 тони, які приглушені, але періодично вислуховується гучний І тон („гарматний тон” по Стражеско), ЧСС – 40 ударів/хв. Що у хворого? А. Миготлива аритмія В. Екстрасистолія по типу бігеменії С. Блокада правої ніжки пучка гіса D. Внутрішньопередсердна блокада Е. *Повна атріо-вентрикулярна блокада
17. Хворий С., 56 років раптово відчув напад серцебиття. З часом виникла задишка та біль у ділянці серця. При обстеженні визначається: pulsus irregularis, frequens – 118/хв., пульсові хвилі різні за наповненням, дефіцит пульсу = 20 за хвилину. На ЕКГ: зубці Р відсутні, визначаються f-хвилі, інтервали R-R різні. Що у хворого? А. Гіпертензивний криз В. Повна атріо-вентрикулярна блокада С. Шлуночкові пароксизмальна тахікардія D. Трипотіння шлуночків Е. *Миготіння передсердь
18. Хвора Ш., 52 роки скаржиться на головний біль, погіршення зору та слуху, задишку та болі в ділянці серця. При обстеженні визначаються: pulsus durus, regularis, верхівковий поштовх знаходиться в VІ м.р. по linea axylaris anterior, розлитий, резистентний, при аускультації серця – акцент ІІ тону над аортою. Для якого захворювання це характерно? А. Міокардит В. *Артеріальна гіпертензія С. Легенева гіпертензія D. Миготлива аритмія Е. Пароксизмальна тахікардія
19. При обстежені хворого 40 років визначається пульсація в епігастрії, що посилюється при глибокому вдосі, при перкусії меж відносної тупості серця: права +2,5 см від l. sternalis dexstra, верхня на рівні верхнього краю ІІІ ребра по l. parasternalis sinisrta, ліва в V м.р. на 1,5 см медіальніше від l. medioclavucularis sinistra. Чим обумовлені, виявлені патологічні зміни? А. Гіпертрофією лівого шлуночка В. Пухлиною середостіння С. Гіпертрофією лівого передсердя D. *Гіпертрофією правого шлуночка Е. Виявлені показники відповідають нормальним
20. При обстежені 18-річного юнака отримано такі дані: скарг не висуває, властивості пульсу задовільні, АТ – 120/70 мм рт.ст. перкуторно межі серця відповідають нормі, при аускультації вислуховується додатковий ІІІ тон (краще вислуховується при безпосередній аускультації, при зміні положення з вертикального у горизонтальне), І та ІІ тони не змінені. Що у обстеженого? А. Ритм галопу (описаний В.П. Образцовим – „крик серця про допомогу”) В. *Фізіологічний” ІІІ тон (описаний М.М.Губергріцем) С. „Гарматний тон” (описаний Н.Д.Стражеско) D. Додатковий ІІІ тон (описаний М.Я. Мудровим) Е. Жодної правильної відповіді
21. У хворого при дослідженні органів дихання отримані такі результати: справа над верхніми відділами легень – посилення голосового тремтіння, перкуторний тон „тріснутого горшика”, при аускультації амфоричне дихання вологі гучні хрипи. З анамнезу відомо, що хворий хворіє на туберкульоз легень. Такі ознаки характерні при наявності: А. Ексудативного плевриту В. *Каверни, що сполучається з бронхом С. Емфіземи легень D. Ателектазу легень Е. Набряку легень
22. При обстежені пацієнта 14 років, астенічної тілобудови при порівняльній аускультації легень вислуховується пуєрильне дихання, голосове тремтіння симетричне, дещо посилене з обох боків. Про що свідчать отримані дані: А. Розвиток пневмонії В. Розвиток ателектазу легень С. *Це може бути нормою D. Це може свідчити про наявність емфіземи легень Е. Жодної правильної відповіді
23. Хворий С., 50 р страждає на бронхіальну астму. При проведенні спірографії визначається зменшення ЖЕЛ, резервного об’єму видиху та індексу Тифно. Для якого варіанту порушеннь це характерно? А. *Обструктивного В. Рестриктивного С. Резервного D. Інволютивного Е. Жодної правильної відповіді
24. До пульмонологічного відділення поступив хворий з вираженою задишкою. При проведенні пальпації грудної клітки, перкусії та аускультації легень більшість даних свідчить про наявність ексудативного плевриту. Який лікувально-діагностичний метод треба призначити хворому? А. Бронхоскопію В. Бронхографію С. Спірографію D. *Плевральну пункцію Е. Жодної правильної відповіді
25. У хворого 63 р, який скаржиться на субфебрильну температуру, кашель, задишку, періодично кровохаркання, загальну слабкість. В аналізі харкотиння виявлено: лейкоцити 30-40 в полі зору, еритроцити 80-100 в п/з, наявні атипові клітини, еластичні волокна. Для якої патології це характерно? А. Ексудативний плеврит В. Туберкульоз легень С. *Рак легень D. Набряк легень Е. Бронхіальна астма
26. У хворого, що скаржиться на задишку з утрудненим видихом, кашель з відходженням скловидного в’язкого харкотиння проведено дослідження харкотиння. Виявлені еозинофіли, кристали Шарко-Лейдена, спіралі Куршмана. Що у хворого? А. Рак легень В. Набряк легень С. Туберкульоз легень D. Ексудативний плеврит Е. *Бронхіальна астма
27. У хворої визначається „пляска каротид”, pulsus plenus, altus at celer, псевдокапілярний пульс Квинке, артеріальний тиск 160/50 мм рт. ст. При аускультації серця в ІІ м.р справа вислуховується діастолічний шум. Для якої вади серця це характерно? А. Стеноз вустя аорти В. *Недостатність клапанів аорти С. Недостатність клапанів легеневої артерії D. Стеноз мітрального клапану Е. Недостатність мітрального клапану
28. У хворої М., 42 р. при пальпації передсерцевої ділянки визначили „котяче муркотіння”, зміщення верхівкового поштовху до VІ м.р. по l. axylaris anterior, при аускультації серця вислуховується грубий систолічний шум в ІІ м.р. справа, що проводиться в яремну ямку, на сонні артерії. Пульс має такі властивості: rarus, parvus at tardus. Що у хворої? А. *Стеноз вустя аорти В. Недостатність клапанів аорти С. Недостатність клапанів легеневої артерії D. Стеноз мітрального клапану Е. Недостатність мітрального клапану
29. У хворого М., 25 років після перенесеного грипу виникли скарги на задишку, серцебиття набряки на нижніх кінцівках. При аускультації серця: вислуховується ІІІ тони. При проведенні фонокардіографії визначається (на верхівці серця): І тон послаблений, через 0,18 сек після ІІ тона наявні осциляції додаткового тону. Що виявлено у хворого? А. Пресистолічний ритм галопу В. Фізіологічний ІІІ тон С. Роздвоєння ІІ тону D. Ритм перепела Е. *Протодіастолічний ритм галопу
30. Хвора скаржиться на задишку, періодично турбуються перебої в роботі серця. При огляді – facies mitralis. При проведенні фонокардіографії: І тон посилений, а через 0,1 сек від початку ІІ тону зявляються осциляції додаткового тону, має місце діастолічний шум. Що у хворої? А. Пресистолічний ритм галопу В. Фізіологічний ІІІ тон С. Роздвоєння ІІ тону D. *Ритм перепела Е. Протодіастолічний ритм галопа
31. У хворої при аускультації серця над мітральним клапаном вислуховується послаблення І тону, систолічний шум, що проводиться в пахвову ділянку, посилюється в горизонтальному положенні. В анамнезі перенесений ревматизм. Який це шум? А. Шум Виноградова-Дюроз’є В. Функціональний шум при недостатності мітрального клапану С. *Органічний шум при недостатності мітрального клапану D. Органічний шум при мітральному стенозі Е. Шум Флінта
32. При аускультації судин у хворої на яремній вені вислуховується шум „дзиги”. При аускультації серця на верхівці вислуховується м’який систолічний шум, який нікуди не проводиться, лабільний. Це характерно при: А. Недостатності мітрального клапану В. Стенозі мітрального клапану С. Перикардит D. *Анемії Е. Гіпертонічній хворобі
33. При аускультації стегнової артерії визначається ІІ тони (подвійний тон Траубе), а при натисненні фонендоскопом вислуховується подвійний шум (Виноградова-Дюроз’є). Для якої патології це характерно: А. Тромбоз стегнової артерії В. Аневризма аорти С. Недостатність мітрального клапану D. Недостатність трикуспідального клапану Е. *Недостатність аортального клапану
34. При обстежені хворого виявлено: а) при перкусії меж серця – збільшення верхньої межі; б) при аускультації серця – на верхівці мелодія перепела, над легеневою артерією акцент ІІ тону; в) на ЕКГ зубець Р двогорбий, шириною 0,12 секунд в І, ІІ, AVL, V5, V6. Це характерно для: А. *Гіпертрофії лівого передсердя при мітральному стенозі В. Гіпертрофії лівого передсердя при мітральній недостатності С. Гіпертрофії лівого шлуночка при стенозі вустя аорти D. Гіпертрофії правого шлуночка при стенозі легеневої артерії Е. Гіпертрофії лівого шлуночка і лівого передсердя
35. Хворий страждає на гіпертонічну хворобу більше 15 років. Що при обстеженні буде для нього характерним? А. *Гіпертрофія лівого шлуночка, акцент ІІ тону над аортою В. Гіпертрофія правого шлуночка, дефіцит пульсу С. Гіпертрофія лівого шлуночка, гарматний тон Стражеска D. Гіпертрофія лівого передсевдя, пресистолічний галоп Е. Гіпертрофія лівого шлуночка, позитивний симптом Плеша
36. Хворий С. раптово відчув інтенсивний ріжучий біль в животі. З анамнезу відомо, що хворіє на виразкову хворобу 12-палої кишки, загострення 2 рази на рік. При загальному огляді – хворий займає вимушене положення – кінцівки зігнуті, приведені до живота. Живіт не доступний для глибокої пальпації через виражене напруження м’язів живота. При перкусії живота, визначається високий тимпаніт, зникнення печінкової тупості. Що у хворого? А. Метеоризм В. Асцит С. Шлунково-кишкова кровотеча D. *Перфорація виразки з розвитком перитоніту та пневмоперітоніуму Е. Дуодено-гастральний рефлекс
37. При огляді живота у хворого, що страждає більше 15 років на хронічний гепатит, визначається загальне, симетричне його збільшення, пупок випнутий. При перкусії у положенні стоячи визначається тупий перкуторний звук – у нижній частині живота, лежачи на спині – над ділянкою обох фланків. Що у хворого? А. Абдомінальний тип ожиріння В. Метеоризм С. Пневмоперитоніум D. *Асцит Е. Надмірне споживання рідини
38. Хворий П., 64р скаржиться на появу жовтяниці, зуд шкіри, знебарвлення калу сіро-білого кольору. За день до появи жовтяниці вживав морквяний сік, турбував біль в правому підребір’ї. З анамнезу відомо, що хворий страждає на жовчо-кам’яну хворобу. Який в даному випадку механізм жовтяниці? А. Обумовлена харчовими барвниками В. *Механічна С. Гемолітична D. Паренхіматозна Е. Загострення холециститу
39. Стан хворого дуже важкий, положення в ліжку пасивне, шкіра бліда, суха, тургор знижений, обличчя з різко загостреними рисами, запалими очницями, має страдальницький вигляд, язик сухий „як щітка”. При аускультації живота – відсутність перестальтичних шумів. Що у хворого? А. Асцит В. Пневмоперитоніум С. Шлунково-кишкова кровотеча D. Гіпергідратація Е. *Перитоніт
40. При проведенні пальпації нирок у хворої у вертикальному положенні пальпується нижній полюс лівої нирки, а права нирка пальпується повністю до верхнього полюсу. Дайте заключення: А. Правобічний нефроптоз І ступеня В. Це варіант норми С. Нефроптоз зліва та справа І ступеня D. *Нефроптоз зліва І ступеня, справа ІІІ ступеня Е. Нирки пальпуються тільки в горизонтальному положенні
1. Хворий З., 72 років скаржиться на кашель, задишку змішаного характеру, яка підсилюється після фізичного навантаження. Із анамнезу життя відомо, що сорок років хворий пропрацював мельником, палить з юнацького віку. Останні двадцять років хворіє на хронічний бронхіт. Що буде вислуховуватись у хворого при аускультації легень: А. Підсилення везикулярного дихання В. Жорстке везикулярне дихання С. Ослаблення везикулярного дихання D. Патологічне бронхіальне дихання Е. Амфоричне дихання
2. Хвора К., 36 років скаржиться на кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти, головну біль задишку, виражену слабкість. Хворіє п’ять днів, захворіла гостро після переохолодження. Дільничний лікар після обстеження поставив діагноз позагоспітальної вогнищевої правобічної пневмонії. Що вислухав лікар при аускультації легень: А. Сухі свистячі хрипи В. Вологі дрібнопухірцеві неконсонуючі хрипи С. Крепітацію D. Шум тертя плеври Е. Сухі дзижчачі хрипи
3. Хвора Н., 80 років скаржиться на задишку особливо після фізичного навантаження. Під час проведення рентгенологічного дослідження виявлено підсилення прозорості легеневого малюнку. Поставлено клінічний діагноз емфізема легень. Яка буде аускультативна картина над легенями у хворої: А. Патологічне бронхіальне дихання В. Саккодоване дихання С. Підсилення везикулярного дихання D. Ослаблення везикулярного дихання Е. Жорстке везикулярне дихання
4. Хворий М., 47 років поступив в клініку з погіршенням стану, непродуктивний кашель, задишку, нападами задухи. Які аускультативні признаки бронхіальної обструкції у даного хворого: А. Жорстке везикулярне дихання В. Сухі дзижчачи хрипи С. Сухі свистячі хрипи D. Вологі середньопухирцеві хрипи Е. Шум тертя плеври
5. Хвора П., 35 років поступила в приймальне відділення клінічної лікарні №3 м. Київа по швидкій допомозі. Черговий лікар-терапевт детально провів розпитування пацієнтки. Яке заключення повинно бути зроблено в результаті даного розпитування: А. Поставлений попередній діагноз В. Оцінено загальний стан хворої С. Вияснено яка система уражена, як між собою зв’язані скарги, гострий чи хронічний характер захворювання D. Призначено лікування Е. Проведена оцінка стану здоров’я пацієнтки
6. Студенти 3 курсу медичного факультету №1 провели розпитування хворої С., 40 років, яка знаходиться на лікуванні в терапевтичному відділенні із діагнозом гіпертонічна хвороба. Хто є основоположником сучасного наукового методу розпитування: А. С.П.Боткін В. О.О. Остроумов С. Г.А. Захар’їн D. В.П. Образцов Е. М.Д. Стражеско
7. Хворий Н., 35 років доставлений каретою швидкої допомоги в приймальне відділення лікарні швидкої допомоги після автомобільної аварії. Стан хворого тяжкий. Хворий знаходиться в сопорі. Які дані характеризують сопор: А. Стан хворого без свідомості, втрачені всі рефлекси і життєво важливі функції В. Стан відсутності свідомості С. Стан оціпеніння, хворий погано орієнтується в просторі, заторможений D. Стан отупіння – реагує тільки на сильні звукові чи механічні подразнення, рефлекси збереження Е. Стан маячіння і галюцинації
8. Вночі чергового лікаря терапевтичного стаціонару викликали до хворої Б., 74 років. Хвора скаржиться на виражену задишку, збільшення живота, набряки на нижніх кінцівках. При огляді: стан хворої тяжкий, свідомість ясна, виражений ціаноз шкіряних покровів. Хвора займає положення ортопноє. При якому із станів хворий займає положення ортопноє: А. Бронхіальна астма В. Серцева астма С. Бронхоектатична хвороба D. Ексудативний перикардит Е. Асцит
9. Хворий А., 30 років, який хворіє на ревматизм, звернувся до дільничого лікаря терапевта в зв’язку з погіршенням стану. При огляді хворого лікар спостерігав „танок каротид”. При якій ваді серця може спостерігатися „танок каротид”: А. При стенозі вічка аорти В. При недостатності мітрального клапану С. При недостатності клапанів аорти D. При недостатності тристулкового клапану Е. При стенозі мітрального клапану
10. При огляді хворої В., 25 років, яка хворіє на ревматизм лікар при пальпації виявив діастолічне „котяче муркотіння”. Де і коли можна виявити діастолічне „котяче муркотіння”: А. При стенозі вічка аорти в ІІ міжребер’ї справа біля краю грудини В. При стенозі легеневої артерії в ІІ міжребер’ї зліва від грудини С. При стенозі мітрального отвору на верхівці серця D. На верхівці серця при сухому плевриті Е. В зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті
11. Лікар проводячи обстеження хворого С., 10 років, при статичному огляді грудної клітки виявив „серцевий горб”. Що таке статичний огляд: А. Огляд при якому цікавить рух обох половин грудної клітки В. Огляд м’язового покриву грудної клітки С. Огляд при якому звертається увага на участь обох половин грудної клітки в акті дихання D. Огляд обох половин грудної клітки без акту дихання Е. Огляд при якому цікавить частота, глибина, ритм дихання
12. Хвора К., 30 років скаржиться на кашель з виділення гнійного харкотиння „повним ротом” вранці, слабкість, пітливість, підвищення температури тіла до 37,8ºС. При огляді у хворої пальці рук у вигляді „барабанних паличок”. Для якого із захворювань характерно виділяння харкотиння „повним ротом” А. Туберкульоз легень В. Вогнищева пневмонія С. Крупозна пневмонія D. Бронхоектатична хвороба Е. Рак легень
13. Хворий М., 62 років скаржиться на кашель з харкотинням у вигляді „малинового желе”, слабкість, втрату ваги тіла. Палить цигарки впродовж 40 років. Можна думати що у хворого: А. Рак легень В. Бронхоектатична хвороба С. Крупозна пневмонія D. Туберкульоз легень Е. Абсцес легень
14. Хвора К., 36 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням помірної якості слизиво-гнійного харкотиння, відчуття тяжкості в правому боці. При обстежені лікар справа нижче кута лопатки виявив відсутність голосового тремтіння, тупий легеневий звук, відсутність везикулярного дихання. Про який патологічний процес найбільш вірогідно можна думати: А. Емфізему легень В. Пневмоторакс С. Ексудативний плеврит D. Сухий плеврит Е. Компресійний ателектаз
15. У хворої С., 65 років, яка хворіє на гіпертонічну хворобу під час обстеження лікар знайшов: 1) АТ – 170/110 мм. рт. ст. 2) зміщення верховного поштовху вліво 3) акцент ІІ тону над аортою. Який патологічний стан привів до зміщення верховного поштовху вліво: А. Кардіосклероз В. Атеросклероз аорти С. Гіпертрофія лівого шлуночка D. Пневмосклероз Е. Емфізема легень
16. При обстеженні допризивника С., 16 років лікар знайшов, що верхівковий поштовх у нього розміщений в нормі. Де знайшов лікар верхівковий поштовх: А. V міжребір’я по середньоключичній лінії В. V міжребір’я на 1,0 см досередини від середньоключичної лінії С. V міжребір’я на 1,0 см назовні від середньоключичної лінії D. VІ міжребір’я по середньоключичній лінії Е. ІV міжребір’я по середньоключичній лінії
17. Хвора М., 74 років поступила в терапевтичне відділення з скаргами на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, виражені набряки, збільшення живота. При обстеженні лікар виявив у хворої дефіцит пульсу 20 ударів на хвилину. АТ - 150/80 мм. рт. ст. Що привело до виникнення дефіциту пульсу: А. Серцева недостатність В. Гіпертонічна хвороба С. Миготлива аритмія D. Атеросклеротичний кардіосклероз Е. Недостатність мітрального клапану
18. Хворий М., 25 років страждав на ревматизм. При обстежені лікар виявив у хворого позитивний симптом Попова-Савельева. Яка вада серця у даного пацієнта могла обумовити даний симптом: А. Недостатність мітрального клапана В. Стеноз мітрального отвору С. Недостатність клапанів аорти D. Стеноз вічка аорти Е. Недостатність тристулкового клапану
19. Хвора К., 40 років хворіє на ревматизм. Поступила в стаціонар в кардіологічне відділення зі скаргами на задишку, серцебиття, головні болі, набряки на нижніх кінцівках. При обстежені: АД 240/0 мм.рт.ст., ЧСС – 110 уд. в 1 хв., пульс 110 уд. в 1 хв., високий, швидкий. Що обумовлює виникнення даного пульсу: А. Недостатність мітрального клапану В. Стеноз мітрального отвору С. Стеноз вічка аорти D. Недостатність клапанів аорти Е. Симптоматична артеріальна гіпертензія
20. У хворого А., 20 років, який хворіє на ревматизм, при аускультації серця на верхівці вислуховується „ляскаючий” І тон. Про яку ваду серця можна думати: А. Недостатність мітрального клапану В. Стеноз мітрального отвору С. Недостатність клапанів аорти D. Стеноз вічка аорти Е. Недостатність тристулкового клапана
21. У хворої на гіпертонічну хворобу при обстежені АТ 190/120 мм.рт.ст. Тони серця ритмічні, приглушені, акцент ІІ тону над аортою. Пульс 90 уд. в 1 хв. напружений, ритмічний. Що лежить в основі акценту ІІ тону над аортою: А. Підвищення тиску в малому полі кровообігу В. Підвищення тиску в великому полі кровообігу С. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в лівому шлуночку D. Підвищення кінцево – діастолічного тиску в правому шлуночку Е. Підвищення кінцево-систолічно Дата добавления: 2015-01-12 | Просмотры: 1091 | Нарушение авторских прав |