 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Тести на модуль1. Пассивный иммунитет формируется в результате введения в организм: 1. готовых антител, взятых из другого, иммунного организма 2. антигенов микробных клеток 3. живых, убитых и генно-инженерных вакцин 2. Что такое «приобретенный иммунитет»? 1. невосприимчивость организма человека или животных к инфекционным агентам, которая формируется в процессе его индивидуального развития и характеризуется строгой специфичностью 2. невосприимчивость одного вида животных или человека к микробам, вызывающим заболевания у других видов 3. Какие различают формы иммунитета по направленности действия: а) антибактериальный б) противовирусный в) антитоксический г) противопаразитарный д) активный е) плацентарный 1. если верно а, б, в, г 2. если верно д,е 4. Иммунитет, приобретенный в результате перенесенного инфекционного заболевания, называется: 1. поствакцинальным 2. постинфекционным 3. плацентарным 5. Наиболее продолжителен: 1. пассивный приобретенный иммунитет 2. активный приобретенный иммунитет 6. Каким образом формируется активный приобретенный иммунитет? 1. введением вакцин, анатоксинов 2. введением иммунных сывороток 3. введением бактериофагов 7. Активный иммунитет формируется после: а) введения иммунных сывороток б) введения вакцин, анатоксинов в) перенесенного заболевания 1. если верно а, б 2. если верно б, в 3. если верно а,в 8. Дайте определение понятию полноценный «антиген»: 1. генетически чужеродное вещество, способное вызывать различные формы иммунного ответа 2. генетически чужеродное вещество, способное вступать в реакции с антителами 3. генетически родственное человеку вещество 9. Изоантигены – это антигены: 1. антигены HLA, которые играют важную роль в иммунном ответе 2. антигены, по которым отдельные индивидуумы или группы особей одного вида различают между собой (АВО, Rh и др.) 3. собственные антигены организма, которые не проявляют своих антигенных свойств в норме. 10. Что называют аутоантигенами? 1. собственные антигены организма, которые при определенных условиях могут индуцировать образование антител 2. антигены, обусловливающие групповую принадлежность крови 3. антигены вирусов и простейших 11. Дайте определение понятию «антигенная мимикрия»: 1. это общность антигенных детерминант микроба и клетки-хозяина 2. это общность антигенных детерминант различных бактерий и вирусов 3. это общность антигенных детерминант простейших, гельминтов и грибов 12. Какими обязательными свойствами обладает каждый антиген? 1. антигенностью, специфичностью, чужеродностью и толерогенностью 2. антигенностью, иммуногенностью и специфичностью 3. антигенностью, гомологичностью и чужеродностью 13. Антигенность антигена можно повысить, если их вводить: 1. совместно с адъювантами 2. совместно с антителами 3. внутримышечно или внутривенно 14. Перечислите известные Вам адъюванты: а) гидроксид или фосфат алюминия б) масляная эмульсия в) адъювант Фрейнда г) ЛПС д) иммуностимуляторы 1. если верно б, в, г, д 2. если верно а, б, в, г 15. К антигенам микроорганизмов относят: а)О-антиген б)Н-антиген в)Vi-антиген г)К-антиген 1)если верно б,в,г 2) если верно а,б,г 3)если верно все 16. Какие вещества являются преимущественно полноценными антигенами? а) белки б) полисахариды в) нуклеиновые кислоты (ДНК, РНК) г) липиды 1. если верно а, б 2. если верно в, г 3. если верно все 17. Опухолевые антигены – это: 1. собственные антигены организма, которые не проявляют своих антигенных свойств в норме 2. антигены, экспрессия которых происходит при трансформации нормальной клетки в опухолевую 3. общие антигены у человека, микробов, животных 18. Гетероантигены – это: 1. общие антигены микроорганизма и тканей человека 2. общие антигены у микробов, животных, растений 19. Гаптены – это антигены: 1. способные индуцировать образование антител и вступать сними во взаимодействие, обладают антигенной функцией, но не обладают антигенным действием 2. не способные индуцировать образование антител, но способные взаимодействовать с готовыми антителами, не обладают ни антигенной функцией, ни антигенным действием 20. Какие вещества относят к гаптинам? 1. белки 2. полисахариды 3. липиды 4. йод, бром, хинин, коллоидное железо, азокраски, азопротеин 21. Антигенность антигена – это: 1. способность взаимодействовать только с гомологичными антителами или лимфоцитами соответствующего клона 2. способность индуцировать в организме реципиента иммунный ответ (образование антител) 22. Специфичность антигена – это: 1. способность взаимодействовать только с гомологичными антителами или лимфоцитами соответствующего клона 2. способность индуцировать в организме реципиента иммунный ответ (образование антител) 23. Перечислите факторы неспецифической противоинфекционной резистентности организма: а)лимфатические узлы б)лизоцим, пропердин в)кожные и слизистые покровы г)естественные киллеры (EKK) д)ферменты желудочно-кишечного тракта е)нормальная микрофлора ж)фагоцитирующие клетки з)интерферон и)комплемент 1. если верно а,б,в,е,з 2. если верно б,в,г,д,ж,и 3. если верно все 24. Какие клетки организма относят к фагоцитирующим: а) нейтрофилы б) эозинофилы в) базофилы г) макрофаги д) моноциты 1.если верно а,б,г,д 2. если верно а,в,г 3. если верно все 25. Перечислите основные функции фагоцитов: а) представляющая, заключающаяся в презентации антигенных эпитопов на мембране фагоцита б) защитная, связанная с очисткой организма от инфекционных агентов, продуктов распада тканей в) защитная, связанная с маскировкой антигенов микроорганизма под антигены макроорганизма г) секреторная, связанная с секрецией лизосомальных ферментов и биологически активных веществ 1. если верно а,б,г 2. если верно все 3. если верно а,в,г 26. Какие стадии фагоцитоза Вам известны: а)хемотаксис б)адгезия в)эндоцитоз г)внутриклеточное переваривание (процессинг). 1)если верно а,б,г 2) если верно а,б,в 3) если верно все 27. Как называется целенаправленное движение фагоцитов в направлении объекта фагоцитоза: 1. адгезия 2. эндоцитоз 3. хемотаксис 4. хемоаттракция 28. Дайте определение понятию «незавершенный фагоцитоз»: 1. персистирование микроорганизмов внутри фагоцитов 2. слияние фагосомы с лизосомой 3. полное переваривание микроорганизмов клетками фагоцитов 29. Назовите заболевания для которых характерен незавершенный фагоцитоз. Это все, исключая: 1. токсоплазмоз 2. туберкулез 3. бруцеллез 4. риккетсиоз 5. стафилококковая инфекция 6. стрептококковая инфекция 7. гонорея 8. холера 30. Укажите регуляторные факторы, продуцируемые макрофагами: а) ИЛ-1 б) ИЛ-2 в) простагландины г) лейкотриены д) циклические нуклеотиды е) лизоцим ж) интерферон з) компоненты комплемента 1. если верно а, в, г, д 2. если верно е, ж, з 3. если верно все 31. Система комплемента – это: а) многокомпонентная самосообщающаяся система белков сывороточной крови, которая играет важную роль в поддержании гомеостаза б) многокомпонентная система белков крови, которая обеспечивает неспецифическую резистентность организма в) многокомпонентная система белков крови, которая способствует формированию иммунологической памяти в организме 1)если верно а,б 2)если верно а,в 32. Классический путь активации комплемента начинается с активации фрагмента: 1)С3 2)С1 3)С5 4)С4 33. Классический путь активации комплемента инициируется: а) иммунным комплексом антиген-антитело б) антителами класса М в) антителами класса G г) С-реактивным белком
34. Альтернативный путь активации комплемента начинается с активации фрагмента: 1)С3; 2)С1; 3)С5; 4)С9 35. Альтернативный путь активации комплемента инициируется: а) полисахаридами б) липополисахаридами в) бактериями г) грибами д) поверхностными структурами вирусов
36. Какие классы иммуноглобулинов Вам известны: 1. Ig M, Ig G, Ig A, Ig E, Ig D 2. Ig M, Ig X, Ig Y, Ig E, Ig D 3. Ig G, Ig A, Ig Y, Ig W, Ig D 37. Какова структура молекулы IgG? 1. состоит из двух тяжелых Н-цепей и двух легких L-цепей 2. состоит из двух полипептидных цепей и двух Н-цепей 3. состоит из вариабельных и константных участков 38. Что такое «авидность» антител: 1) это скорость и прочность связывания с молекулой антигена 2) это способность проходить через плаценту 3) это длительность взаимодействия антигена- антитело 39. Какие фрагменты Ig обладают антигенсвязывающей активностью: 1. Fab–фрагменты 2. Fc–фрагменты 40. Какой класс антител обусловливает первичный иммунный ответ: 1. IgM 2. IgG 3. IgE 4. IgA 5. IgD 41. Какие иммуноглобулины играют ведущую роль в создании местного иммунитета при кишечных инфекциях, респираторных инфекциях? 1. IgG 2. IgM 3. IgE 4. IgA секреторные 5. IgA сывороточные 42. Какие иммуноглобулины обладают наибольшей молекулярной массой? 1. IgM 2. IgG 3. IgE 4. IgA 5. IgD 43. Какой класс антител образуется при вторичном иммунном ответе: 1. IgM 2. IgG 3. IgE 4. IgA 5. IgD 44. Какова роль IgD: 1. является маркером аутоиммунного процесса 2. обусловливает местную защиту 3. стимулирует фагоцитоз 45. Какова функциональная активность секреторных IgA: а)препятствует адгезии патогенных микроорганизмов б)активирует комплемент по альтернативному пути в)стимулирует фагоцитоз г)обусловливает местную защиту д)препятствует адсорбции и репродукции вирусов
46. Что представляют собой моноклональные антитела? 1. антитела против бактерий одного вида 2. антитела против одного антигена микробов определенного вида 3. антитела против одной антигенной детерминанты антигена 4. антитела против вирусов одного семейства 47. Какова роль IgE: 1. обусловливают развитие анафилактических реакций (ГНТ) 2. обусловливают развитие аллергических реакций по типу ГЗТ 3. стимулируют клеточную цитотоксичность 48. Какие иммуноглобулины проходят от матери к плоду через плаценту 1. IgM,A 2. IgG,A 3. IgG,E 4. IgE,D 5. IgM,G 49. Что такое неполные антитела? 1. антитела, к которых функционирует только один из двух Fab-фрагментов 2. антитела, к которых функционирует два Fab-фрагмента 3. антитела, к которых функционирует только Fс-фрагмент 50. Чем обусловлена длительная циркуляция антител в организме человека после вакцинации или перенесенного заболевания? 1. клетками памяти 2. IgG 3. IgE и IgA 4. лимфоцитами 5. Т-лимфоцитами 51. Чем характеризуется специфический клеточный иммунный ответ: 1. накоплением антиген-специфических активных Т-лимфоцитов 2. накоплением антиген-специфических активных В-лимфоцитов 3. антителопродукцией 52. Чем характеризуется специфический гуморальный иммунный ответ: 1. выработкой специфических антител 2. продукцией лимфокинов 3. продукцией лимфоцитов 53. Какие субпопуляции Т-клеток Вам известны: а)Т-хелперы б)Т-супрессоры в)Т-эффекторы г)Т-киллеры д)Т-индукторы 1. если верно а,б,в,г 2. если верно б,в,г,д 3. если верно а,б,г,д 54. Какой рецептор наиболее характерен для Т-хелперов? 1. СД4 2. СД8 3. СД3 4. СД2 5. СД19 6. СД20 7. Т8 55. Основные клетки, оказывающие цитотоксическое действие, несут на своей поверхности рецептор: 1. СД4+ 2. СД8+ 3. СД16+ 4. СД19+ 5. СД95+ 56. Какова основная функция В-лимфоцитов: 1. синтез Ig 2. синтез лимфокинов 3. межклеточная кооперация 4. иммунологическая память 5. иммунологическая толерантность 57. Назовите центральные органы иммунной системы человека: а)тимус б)костный мозг в)лимфоузлы г)селезенка д)миндалины
58. К периферическим лимфоидным органам относят? а) костный мозг б) тимус в) селезенка г) печень д) сердце е) лимфоузлы ж) многочисленные скопления лимфоидной ткани, располагающейся под слизистыми оболочками ЖКТ дыхательного и мочеполового тракта 1. если верно а, б, г, д 2. если верно в, е, ж 3. если верно все 59. Что является мишенью для естественных киллерных клеток? а) опухолевые клетки б) клетки, инфицированные вирусами и бактериями в) иммунные комплексы 1. если верно а,б 2. если верно б, в 3. если верно все 60. С активностью каких клеток связан феномен иммунологической толерантности? 1. Т-супрессоров 2. Т-хелперов 3. Т-киллеров 61. К медиаторам иммунитета относят все нижеперечисленные вещества, за исключением: 1. интерлейкинов 2. интерферона 3. монокинов 4. лимфокинов 5. лимфоцитов 62. Назовите основную функцию иммунного гамма-интерферона? 1. противовирусное действие 2. противоопухолевое действие 3. иммуномодулирующее действие 63. Фибробластный бетта-интерферон обладает выраженной: 1. антибактериальной активностью 2. противоопухолевой активностью 3. иммуномодулирующей активностью 64. Лизоцим продуцируется: 1. моноцитами крови и тканевыми макрофагами 2. моноцитами и эпителиоцитами 3. цитокинами 65. Какие клетки осуществляют цитотоксический эффект в клеточных реакциях иммунитета? 1. микрофаги 2. Т-киллеры 3. макрофаги 4. В-лимфоциты 5. Т-хелперы 66. Какие реакции называют серологическими: 1. реакции между антигенами и антителами in vitro 2. реакции, протекающие с участием антигенов 3. реакции, с помощью которых возможно выявить цитотоксическое действие лимфоцитов 67. Что называют чувствительностью серологической реакции: 1. способность антигенов реагировать только с гомологичными антителами 2. способность реакции выявлять минимальное количество антигенов или антител 68. Что называют специфичностью серологических реакций: 1. способность антигенов реагировать только с гомологичными антителами 2. способность реакции выявлять минимальное количество антигенов или антител 69. Какие варианты реакции преципитации вам известны? 1. в геле (по Манчини, Оухтерлони, Элеку) 2. в пробирке (по Асколи) 3. ВИЭФ 4. все перечисленное 70. Каков механизм реакции преципитации? 1. механизм основан на теории «решетки» 2. механизм основан на теории идентичности 3. механизм основан на соответствии антигенов и антител 71. Какова область применения реакции преципитации по Манчини? 1. определение направленности антитоксического иммунитета 2. определение концентрации иммуноглобулинов различных классов в сыворотке крови 3. титрование антитоксической сыворотки 72. В реакции преципитации используют антигены: 1. растворимые 2. корпускулярные 73. Что называют титром сыворотки в реакции преципитации? 1. наибольшее разведение, при котором происходит образование видимого преципитата – помутнения 2. наименьшее разведение, при котором происходит образование видимого преципитата – помутнения 74. С какой целью используют реакцию Кумбса? 1. для выявления неполных или блокирующих антител 2. для выявления антигенов 3. для определения антител различных классов 75. При каких патологических состояниях образуются неполные (или блокирующие) антитела? а) при резус-конфликте б) при аутоиммунных заболеваниях (СКВ, коллагенозы) в) при некоторых хронических инфекциях (бруцеллез) г) при микоплазменной и хламидийной инфекции
76. Каков характер антигенов, используемых в РА: 1. это корпускулярные антигены 2. это растворимые антигены 3. это мелкодисперсные антигены 77. Какие варианты постановки РА Вам известны: а) на стекле (по Груберу) – для обнаружения антигенов б) на стекле (по Видалю) – для обнаружения антител в) в пробирках (по Груберу) – для обнаружения антигенов г) в пробирках (по Видалю) – для обнаружения антител
78. Что такое «титр сыворотки» в РА: 1. максимальное ее разведение, при котором обнаруживается агглютинация антигена 2. максимальное ее разведение, при котором агглютинация отсутствует 79. Какие ингредиенты необходимы для постановки РА с целью идентификации культуры микроорганизмов: а) известный антиген в корпускулярном состоянии б) физиологический раствор в) диагностическая агглютинирующая сыворотка г) исследуемый материал
80. Какие ингредиенты необходимы для постановки РА с целью обнаружения антител: а) известный антиген в корпускулярном состоянии б)известный антиген в растворенном состоянии в)физиологический раствор г)исследуемая сыворотка д) диагностическая агглютинирующая сыворотка 1) если верно а,в,г 2) если верно б,г,д 3) если верно а,г,д 81. Что такое «титр сыворотки» в РПГА: 1. максимальное ее разведение, при котором обнаруживается агглютинация антигена 2. минимальное ее разведение, при котором агглютинация отсутствует 3. максимальное ее разведение, при котором наблюдается феномен пассивной гемагглютинации 82. Положительным считают результат РПГА, если обнаруживают: 1. осадок в виде компактного диска или кольца на дне лунки 2. кружевной осадок эритроцитов 3. гемолиз эритроцитов 83. С целью дифференциальной диагностики заболевания и носительства используют: 1. определение IgG 2. определениеIgM 3. определение общих и специфических IgE 4. определение классов специфических IgG и IgM 84. С какой целью ставят контрольную пробу в РПГА? 1. для определения титра антител 2. для исключения возможности учета ложноположительных результатов спонтанной агглютинации 85. Что позволяет дифференцировать перенесенную инфекцию, вакцинацию, текущее заболевание? 1. исследование нарастания динамики антител 2. однократное исследование сыворотки больного 86. Для постановки РСК необходимы ингредиенты (это все, кроме): 1. исследуемая сыворотка 2. комплемент 3. гемолитическая сыворотка 4. эритроциты барана, формализированные и танинизированные 5. эритроциты барана из дефибринированной крови 6. антиген 87. Титрование комплемента проводят для: а) определение титра комплемента б) определение специфичности методики в) расчета рабочей дозы 1)если верно а,б 2) если верно а,в 3)если верно все 88. Какие ингредиенты необходимы для титрования комплемента? а) изотонический раствор хлорида натрия б) комплемент в) гемолитическая система г) эритроцитарный диагностикум д) антиген е) сыворотка больного
89. Гемолитическая сыворотка получается путем: 1. иммунизация барана полными антигенами 2. иммунизация кролика взвесью эритроцитов барана 90. Положительная РСК характеризуется: 1. наличием гемолиза 2. отсутствием гемолиза 91. Отрицательная РСК характеризуется: 1. наличием гемолиза 2. задержкой гемолиза 92. Какие ингредиенты входят в индикаторную систему РСК? а) иммунная сыворотка б) сыворотка больного в) 3% взвесь эритроцитов барана г) гемолитическая сыворотка кролика д) антиген е) эритроцитоарный диагностикум
93. РСК применяется в диагностических целях при: 1. диагностике бактериальных, вирусных, риккетсиозных, микоплазменных инфекций 2. серодиагностике вирусных инфекций 3. идентификации вирусов 94. Какие варианты реакции иммунофлюоресценции Вам известны: 1. прямая, непрямая 2. прямой, непрямой, «сэндвич»-вариант 3. прямой, опосредованный, меченый 95. Для РНИФ необходимы все нижеперечисленные компоненты, за исключением: 1. искомого антигена 2. специфических кроличьих антител 3. ФИТЦ-меченой сыворотки против Fc-фрагментов иммуноглобулинов кролика 4. моноклональных антител, меченных ФИТЦ 96. С какой целью используют реакцию иммунофлюоресценции: а)для экспресс-диагностики инфекционных заболеваний б)для оценки иммунного статуса в)для оценки напряженности иммунитета 1)если верно а,б 2) если верно в,г 3) если верно а,в 97. Для постановки РИФ необходимы все нижеперечисленные компоненты, за исключением: 1. искомого антигена 2. ФИТЦ-меченой сыворотки против Fc-фрагментов иммуноглобулинов кролика 3. моноклональных антител, меченых ФИТЦ 98. Какая ферментная метка наиболее часто используется для приготовления конъюгатов, используемых в ИФА: 1. пенициллиназа 2. пероксидаза хрена 3. ß -галактозидаза 4. ФИТЦ 99. Что представляет собой специфический конъюгат в ИФА: 1. моноклональные антитела любого вида животных против искомого антигена, Fc-фрагменты которых соединены с ферментной меткой 2. антитела любого вида животных против Fc-фрагментов человеческих антител, меченные ферментной меткой 3. антитела любого вида животных против Fc-фрагментов антител кролика, меченные ФИТЦ 100. Чем обусловлены ложноположительные результаты ИФА? а) низким качеством тест-систем б) физиологическим состоянием организма обследуемого (беременность и пр.) в) наличием перекрестно-реагирующих антигенов г) нарушением техники постановки ИФА д) добавлением «стоп»-реагента 1. если верно все 2. если верно а, б, в, г 3. если верно а, в, г, д 101. К аллергенам относят: а)бактерии б)вирусы в)злокачественные новообразования г)сыворотки лечебные г)пищевые продукты 1)если верно а,б,г,д 2)если верно а,г,д 3)если верно все 102. Вакцины – это биологические препараты, предназначенные для: а)создания у людей, животных и птиц иммунитета к инфекционным заболеваниям б)создания активного индивидуального иммунитета в)создания коллективного иммунитета
103. Название «вакцины» было дано: 1.Р.Кохом 2. Л.Пастером 3. Э.Дженнером. 104. По способам приготовления различают следующие виды вакцинных препаратов: а) химическая б) живая в) анатоксин г) инактивированная.
105. При введении в организм человека вакцины способны создавать: 1. приобретенный, искусственный, активный иммунитет 2. приобретенный, искусственный, пассивный иммунитет 3. приобретенный, естественный, активный иммунитет 106. Вакцины используются для: а)лечения некоторых инфекционных заболеваний б)диагностики некоторых инфекционных заболеваний в)профилактики некоторых инфекционных заболеваний
107. Живые вакцины способны: 1. создавать напряженный, но не длительный иммунитет 2. создавать напряженный и длительный иммунитет 108. Наиболее иммуногенными являются: 1. химические вакцины 2. живые вакцины 3. анатоксины 109. Анатоксины – это: 1. приготовленные по методу Г.Рамона детоксицированные бактериальные экзотоксины (0,3-0,4% формалин в течение 3-4 недель при t=37-400С) 2. детоксицированные бактериальные экзотоксины (4% формалин в течение 3-4 недель при t=37-420С) 110. Вакцины в организм человека можно вводить: а)накожно б)подкожно в)внутрикожно г)через рот д)через нос
111. Укажите вакцины, применяемые для лечения: а)Vi-антиген брюшнотифозной палочки б)дизентерийная спиртовая в)столбнячный анатоксин г)гонококковая д)стафиллококковая е)лептоспирозная ж)бруцеллезная
112. Общими требованиями к вакцинам является: а) высокая иммуногенность б) ареактогенность в) безвредность г) минимальное сенсибилизирующее действие
113. По целевому назначению иммунные сыворотки подразделяют на: а)лечебно-профилактические б)диагностические в)антитоксические
114. Иммунные сыворотки и иммуноглобулины вводят в организм человека с целью: а) экстренной серопрофилактики б) серотерапии в) создания пассивного искусственного приобретенного иммунитета
115. Диагностические сыворотки используют для: 1. идентификации патогенных микробов и других антигенов 2. идентификации антител, образовавшихся на введение антигенов. 116. Для получения гетерологических антитоксических сывороток проводят: 1. иммунизацию лошадей анатоксином, а затем, после создания базисного иммунитета, возрастающими дозами токсина 2. иммунизацию лошадей убитыми или живыми микроорганизмами 117. Перечислите известные Вам антитоксические сыворотки: а)противодифтерийная б)противоботулиническая в)противооспенная г)противостолбнячная д)противополиомиелитная е) противогриппозная ж)антигангренозная з)антистафиллококковая
118. Для получения гетерологичных антимикробных сывороток проводят: 1. иммунизацию лошадей анатоксином, а затем, после создания базисного иммунитета, возрастающими дозами токсина 2. иммунизацию лошадей убитыми или живыми микроорганизмами. 119. Введение гамма-глобулинов в организм человека создает: 1. приобретенный, искусственный, пассивный иммунитет 2. приобретенный, естественный, пассивный иммунитет 3. приобретенный, искусственный, активный иммунитет 120. Адъюванты добавляют к препаратам анатоксинов химических и субъединичных вакцин с целью: 1. снижения реактогенности 2. повышения иммуногенности 3. повышения реактогенности 4. увеличения специфичности Тести на модуль. 1. Представник Київської терапевтичної школи вдосконалював метод аускультації зокрема аускультації безпосередньої при вивченні додаткових тонів серця. Назвіть прізвище цього вченого-терапевта: A. Губергриць М.М. B. Бурчинський Г.Й. C. Образцов В.П.* D. Стражеско М.Д. E. Яновський Ф.Г.
2. Студент медичного вузу повинен розпитати хворого і написати анамнестичний розділ історії хвороби. Які основні розділи анамнезу та правила написання? A. Паспортна частина, основні скарги, загальний анамнез B. Основні скарги, анамнез життя, анамнез хвороби C. Основні скарги, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез D. Паспортна частина, основні скарги, анамнез хвороби, загальний та анамнез життя* E. Паспортна частина, анамнез хвороби, анамнез життя, загальний анамнез
3. Хворий скаржиться на задишку, кашель з помірною кількістю рідкого харкотиння, набряки на ногах, поганий сон. При огляді хворий сидить, спершись на високі подушки, руки опущені., акроціаноз, гомілки пастозні. Частота дихання 20/хв. Яке положення хворого у ліжку? A. Акивне B. Ортопноє* C. Опістотонус D. Пасивне E. Судомне 4. Хворий стогне, лежить горелиць, очі заплющені, дихання глибоке, ритмічне, в повітрі запах ацетону. Обличчя бліде, на щоках рум’янець, слизова губ суха. На запитання лікаря, що вас турбує не відповідає. Коли лікар голосно запитав «Як Ваше прізвище» і торкнувся руки пацієнта той згодом розплющив очі і дав правильну відповідь. Який стан свідомості у хворого? A. Кома B. Маячіння C. Сопор* D. Ступор E. Ясна 5. Хворий скаржиться на слабкість, запаморочення, підвищення температури, задишку. Хворіє впродовж 5 років на бронхоектатичну хворобу. Які скарги характерні для цієї хвороби можуть виявлятись? A. Інспіраторна задишка B. Дихання Кусмауля C. Виділення харкотиння, переважно вранці «повним ротом»* D. Завжди сухий кашель E. Почуття жмуту за грудиною 6. Хворий скаржиться на задишку експіраторного характеру, кашель, лікується в стаціонарі з приводу загострення хронічного бронхіту. Лікарю необхідно провести огляд грудної клітки та визначити статичні ознаки. Що це передбачає? A. З’ясувати анамнез B. Визначити статуру C. Визначити тип тілобудови D. Визначити форму і симетричність грудної клітки* E. Визначити тип та ритм дихання
7. Хворий скаржиться на постійне покашлювання, інколи посилювання його, з виділенням невеличкої кількості харкотиння з домішками крові. Частота дихання 20/хв, ритмічне, поверхневе. При порівняльній перкусії справа під ключицею тимпанічний звук, аускультативно там же бронхіальне дихання. Над усією поверхнею легень ясний легеневий звук. Дихання везикулярне. Що могло спричинити зміну перкуторного і аускультативних звуків? A. Зменшення повітряності легень B. Збільшення повітряності легень C. Наявність повітря в плевральній порожнині D. Наявність порожнини заповненої повітрям* E. Наявність порожнини заповненої кров’ю
8. Хворий скаржиться на біль при глибокому диханні в правому боці грудної клітки, кашель із густим і ржавим харкотинням, задишку. Лежить на правому боці. Права половина грудної клітки збільшена, відстає в диханні, частота дихання 24/хв, ритмічне. При перкусії справа над нижньою долею легень тупий звук. Яка характеристика тупого перкуторного звуку? A. Гучний тривалий низький B. Гучний тривалий високий C. Тихий тривалий низький D. Тихий короткий низький E. Тихий короткий високий*
9. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю харкотиння, хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична. При порівняльній перкусії перкуторний звук коробковий. При пальпації над боковими поверхнями на симетричних ділянках голосове тремтіння визначається. Які зміни голосового тремтіння можна визначити? A. Не визначається над усіма легенями B. Посилене над боковими поверхнями C. Послаблене над боковими поверхнями* D. Невиразне зліва E. Чітко визначається справа
10. У хворого скарги на сухий кашель, колючий при диханні справа, задишка. Грудна клітка нормостенічна, права половина збільшена, відстає в диханні. При перкусії ззаду справа нижче кута лопатки тупий звук. Над іншими ділянками ясний легеневий. Діагностована пневмонія. Який основний дихальний шум буде вислуховуватись справа нижче кута лопатки? A. Амфорічне дихання B. Везикулярне дихання C. Бронхіальне дихання* D. Жорстке везикулярне дихання E. Пуерильне дихання
11. Хворий скаржиться на періодичний кашель, з великою кількістю рідкого харкотиння, що приносить полегшення. Грудна клітка астенічна, число дихань 14/хв, ритмічний, голосове тремтіння не змінене. При перкусії над симетричними ділянками легень ясний легеневий звук. Аускультативно основний дихальний шум, жорстке везикулярне дихання. Діагностовано загострення бронхіту. Які додаткові дихальні шуми можна вислухати? A. Дзижчачі хрипи при вдосі B. Вологі дрібно-середньопухирчасті неконсоновані хрипи* C. Вологі дрібно-середньопухирчасті консоновані хрипи D. Пуерильне дихання E. Шум плюскоту Гіппократа
12. Хворий скаржиться на експіраторну задишку. При загостренні хвороби напади ядухи. При огляді: центральний ціаноз, пальці в формі барабанних паличок, положення ортопноє. Грудна клітка емфізематозна. При порівняльній перкусії перкуторний звук. Як можуть бути розташовані нижні межі легень? A. Опущені нижче норми з двох боків* B. В межах норми з двох боків C. Підняті справа нижче норми D. Опущені зліва нижче норми E. Підняті вище норми з двох боків
13. Хворий скаржиться на експіраторну задишку, кашель з невеличкою кількістю скловидного харкотиння. Хворіє 10 років на хронічний обструктивний бронхіт. При огляді грудна клітка емфізематозна, симетрична, участь додаткових м’язів в диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії коробковий звук перкуторний. Голосове тремтіння на симетричних ділянках ослаблене. Який основний дихальний шум буде вислуховуватись? A. Бронхіальне патологічне дихання B. Підсилене везикулярне дихання C. Послаблене везикулярне* D. Шум водяної дудки E. Сакадоване дихання
14. Хворий скаржиться на експіраторну задишку періодичні напади ядухи, що супроводжуються дистанційними хрипами. Хворіє на бронхіальну астму. Положення ортопноє, грудна клітка емфізематозна, при перкусії коробковий звук. Які додаткові дихальні шуми можна вислухати при нападі ядухи? A. Вологі велико пухирчасті хрипи B. Вологі хрипи середньопухирчасті C. Початкова крепітація D. Сухі свистячі хрипи* E. Шум тертя плеври
15. Хворий скаржиться на задишку змішаного характеру при незначному фізичному навантаженні, слабкість, серцебиття, хворіє на бронхіт 4 роки. Грудна клітка нормостенічна. При динамічному огляді відхилень від норми не виявлено. При перкусії легеневий звук з коробковим відтінком. Дихання везикулярне, жорстке, поодинокі свистячі хрипи. Який метод додаткового обстеження допоможе виявити наявність дихальної недостатності та її ступінь? A. Бронхоскопія B. Дослідження харкотиння C. Визначення «ефірного часу» D. Спірографія* E. Тороскопія
16. Хворий скаржиться на періодичний сухий кашель, задишку. Грудна клітка асиметрична, зліва збільшена, відстає при диханні. Частота дихання 20/хв. При перкусії зліве притуплений тимпанічний звук. Аускультативно дихання везикулярне не прослуховується чути слабке бронхіальне дихання. Які зміни можна виявити при дослідженні бронхофонії? A. Відсутня B. Ослаблена C. Посилена* D. Шум плюскоту Гіппократа E. Шум падаючої краплі
17. Хворий скаржиться на задишку при незначному фізнавантаженні, біль в ділянці серця. при огляді: сидить, ноги опущені. На гомілках набряки. Акроціаноз. Кінцівки витончені, пальці у вигляді барабанних паличок. Нормостенічний тип тілобудови. Хода повільна. Які ознаки при загальному огляді можуть свідчити про захворювання серцево-судинної системи? A. Біль в ділянці серця B. Акроціаноз, нормостенік, хода повільна C. Акроціаноз, положення ортопноє, набряки* D. Хода повільна, набряки E. Хода повільна, нормостенічний тип тілобудови
18. Скарги на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні впродовж 15 років хворіє на мітральний порок серця. При огляді акроціаноз, на щоках «метелик», положення напівсидячи. Спостерігаються серцевий поштовх в У міжребірї до середини від середньо-ключичної лінії. Пульсації в епігастрії, в ІІ міжребірї ліворуч. поштовх в У При пальпації ділянки серця де буде визначатись діастолічне котяче муркотіння? A. Верхівка серця* B. Друге міжребір’я ліворуч C. Друге міжребір’я праворуч D. Епігастральна ділянка E. Яремна ямка
19. Хворий 50 років скаржиться на головний біль, головокружіння. Мерехтіння перед очима. При огляді: гіперстенік, шкіра та слизові рожеві. При огляді ділянки серця видно позитивний серцевий поштовх. Пальпаторно серцевий поштовх визначається в У міжребір’ї на 1 см назовні від лівої середньо-ключичної лінії, площа 2-3 см2, резистентний, високий. Пульс 60/хв ритмічний, напружений. АТ 180/120 мм рт. ст. Чи змінена локалізація серцевого поштовху? Яким чином? A. Вище норми B. Зміщений праворуч C. Зміщений ліворуч* D. Нижче норми E. Ні, не змінена
20. Пацієнтка скаржиться на серцебиття, задишку, інколи кровохаркання. При огляді: «мі тральне» обличчя, над ділянкою серця пульсації в У міжребірї, ліворуч від лівої середньо ключичної лінії, епігастральна на вдосі, в ІІ міжребірї зліва. При перкусії меж відносної тупості серця встановлено права на 1 см праворуч від грудниної лінії, верхня ІІ міжребіря ліва на 1 см досередини від лівої середньо ключичної лінії. Як оцінити результати перкусії серця? A. Всі межі не змінені B. Розширена права межа C. Розширена ліва межа D. Верхня межа піднята догори* E. Всі межі змінені
21. Хворий 19 років скаржиться на колючий біль в ділянці серця, раніше не хворів. Астенік. Змін передсерцевої ділянки не виявлено. Перкуторно межі відносної тупості серця в межах норми. Ширина судинного пучка 5 см. Тони серця ритмічні, гучні. Яка в нормі ширина судинного пучка? A. 2-3 см B. 4-6 см* C. 8-10 см D. 11-12 см E. 12-14 см
22. Хворий скаржиться на задишку, важкість в правому підребір’ї. При огляді прекардіальної ділянки вени шиї набухлі, епігастральна пульсація правого шлуночка і печінки. Симптом Плеша позитивний. Як перевірити симптом Плеша? A. Аускультативно біля мечоподібного відростка І тон ослаблений B. Епігастральна пульсація стає більш виразною на висоті вдиху C. Натискання на печінку спричиняє набухання шийних вен* D. Набухання яремних вен відповідає артеріальній пульсовій хвилі E. Набухання яремних вен не відповідає артеріальній пульсації
23. Хворий скаржиться на головний біль, нежить, біль в м’язах. При огляді на обличчі рум’янець, очі блищать, губи сухі, шкіра гаряча на дотик, волога. Температура 38,50С. Пульс однаковий на двох руках, ритмічний, задовільного наповнення і напруження. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. Яка частота пульсу буде визначатись? A. Не змінений B. Рідкий C. Частий* D. Не визначається E. Ниткоподібний
24. У хворого скарги на сильний головний біль, блювання, головокружіння. Знаходиться в реанімації з приводу порушення гострого кровопостачання. Шкіра бліда, обличчя асиметричне, в правих кінцівках, слабкість, рухи обмежені. АТ 200/110 мм рт. ст. Пульс ритмічний, 60/хв, задовільного наповнення. Яке напруження пульсу буде визначатись? A. М’який B. Середнього напруження C. Твердий* D. Ниткоподібний E. Малий
25. Скарги на серцебиття, перебої, ниючий біль в ділянці серця. Хворіє на мітральний стеноз 15 років. Акроціаноз. При пальпації ділянки серця виявляється симптоми двох молоточків, діастолічне котяче муркотіння. Що можна вислухати над верхівкою серця? A. Глухі тони B. Протодіастолічний C. Пресистолічний ритм галопу D. Ритм «перепела»* E. Систолічний клац
26. У хворого 16 років скарги на серцебиття при хвилюванні. При огляді змін не виявлено. Перкуторно межі серця не змінені. При аускультації над верхівкою 2 тони, І тон більш гучний, короткий м’який систолічний шум, що не проводиться зникає після 10 присідань, при пальпації патологічні пульсації та котяче муркотіння не визначаються. Які зміни виявляються при аускультації серця? A. Шум тертя перикарда B. Шум кардіопульмональний C. Шум плевроперикардіальний D. Шум органічний E. Шум функціональний*
27. Скарги на пекучий біль в ділянці серця, що не купується нітрогліцерином, тривалий, підсилюється при кашлі. Хворий сидить дещо нахилившись вперед, Перкуторно всі межі серця розширені. При аускультації тони ослаблені, ритмічні, в ділянці абсолютної тупості серця вислуховується грубий гучний шум під час систоли і діастоли, посилюється при нахилі тулуба вперед і залежить від фаз дихання. Який шум вислуховується? A. Пансистолічний B. Систолодіастолічний C. Шум тертя перикарду* D. Кардіопульмональний E. Функціональний
28. Скарги на головний біль у потиличній ділянці, дзвін у вухах, головокружіння, серцебиття. Гіперстенік. Обличчя червоного кольору. При перкусії межі серця розширені вліво. Аускультативно на верхівці І тон гучний, систолічний м’який короткий шум, акцент ІІ тону над аортою. АТ 190/110 мм рт. ст. Оцініть ступінь артеріальної гіпертензії: A. Висока нормальна B. Важка* C. Межова D. М’яка E. Помірна
29. Хворий скаржиться на пекучий біль в ділянці серця, слабкість, задишку, головний біль. Хворіє на стеноз гирла аорти 20 років. Межі серця розширені вліво. Пульс ритмічний, малий, рідкий. Які зміни можна виявити при аускультації серця? A. Над легеневою артерією шум Грехма-Стіла B. Над мечоподібним відростком систолічний шум C. Над аортою грубий систолічний шум* D. Над аортою діастолічний шум згасаючий шум E. Над верхівкою пресистолічний зростаючий шум
30. Скарги на слабкість, головокружіння, задишку, серцебиття, часті носові кровотечі. При огляді шкіра і слизові оболонки сухі, бліді. Тургор шкіри знижений. В кутах губ тріщини. Нігті ложкоподібні. В загальному аналізі крові гемоглобін 70 г/л. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення. Які зміни можна виявити при аускультації судин? A. Акцент ІІ тону над аортою B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений C. Подвійний тон Траубе над стегновою артерією D. Подвійний шум Виноградова-Дюрюзє над сонною артерією E. Шум дзиги над яремною веною*
31. Скарги на стискаючий біль в ділянці серця, серцебиття, запаморочення голови. Хворіє на недостатність клапанів аорти. Межі серця розширені вліво і вниз. АТ 160/20 мм рт. ст. Які характерні зміни можна виявити при аускультації серця. A. Акцент ІІ тону над аортою B. ІІ тон над легеневою артерією ослаблений C. Над аортою систолічний шум D. Над аортою діастолічний шум* E. Над мечоподібним відростком діастолічний шум
32. Скарги на слабкість, задишку в спокої, біль тупий в серці, серцебиття, набряки. Хворіє понад 20 років. При огляді ціаноз слизових і шкіри, положення вимушене: сидить і спить в кріслі. На нижніх кінцівках набряки постійні, асцит, межі серця розширені у всі боки. Аускультативно тони приглушені, на верхівці вислуховуються 3 тони, додатковий тон після ІІ тону, тихий, глухий, найголосніший І тон. Пульс 100/хв, ритмічний, слабкого наповнення, не напружений. Який ритм серця вислуховується? A. Маятникоподібний ритм B. Ембріокардія C. Ритм перепала D. Протодіастолічний ритм галопу* E. Пресистолічний ритм галопу
33. Скарги на колючий біль в ділянці верхівки серця, інколи почуття нестачі повітря і «провалювання» серця. Зловживає тютюнопалінням і кавою. Пульс 72/хв, аритмічний (деякі хвилі передчасні, а подальша пауза більш тривала), задовільного наповнення і напруження. Тони серця ритмічні, змін не виявлено. На ЕКГ: інтервали R-R різні, ЧСС 80/хв, передчасне позачергове появлення деформованого і значно розширеного комплексу QRS, в якому R I T дискордатні, після нього велика пауза. Перед цим комплексом QRS-T зубець Р відсутній. Як оцінити зміни на ЕКГ? A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц ІІ B. Синоаурикулярна блокада ІІ ст C. Екстрасистола мезонодальна D. Екстрасистола шлуночкові* E. Синусна брадікардія
34. Скарги на серцебиття, перебої серця, головокружіння, слабкість. При огляді акроціаноз, набряки на гомілках. Межі серця розширені вліво. При аускультації тони ослаблені, брадікардія. Над верхівкою гучність І тону змінюється, інколи чути «гарматний». На ЕКГ: відстань R-R значно збільшена, нема закономірного зв’язку між зубцями Р і комплексами QRS, збудження шлуночків із частотою 25/хв, комплекс QRS розширений та деформований. Як оцінити зміни ЕКГ? A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня типу Мобітц І B. Атріовентрикуялрна блокада ІІ ступеня тону Мобітц ІІ C. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня* D. Синоаурикулярна блокада ІІ ступеня E. Миготіння передсердь, брадисистолічна форма
35. У хворого скарги на важкість в правому підребір’ї, збільшення маси тіла, нудоту, жовтяницю. При огляді шкіра і склери жовтуваті, шар підшкірної клітковини над лопаткою 1,5 см. Живіт збільшений, змінює форму, залежно від положення тіла, пупок згладжений, шкіра живота тонка, блискуча. Чим можна пояснити зміну розміру і форми живота? A. Наявність асциту* B. Ожиріння C. Кахексія D. Метеоризм E. Киста
36. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації болісність при пальпації печінки. Висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії 14 см. Яка в нормі висота печінкової тупості по правій середньо ключичній лінії? A. 5-6 см B. 6-8 см C. 9-11 см* D. 12-14 см E. 14-16 см
37. Хворий скаржиться на вздуття живота, бурчання в животі. При огляді живіт не змінений. При пальпації болісність над кишківником. При глибокій пальпації сигмоподібна кишка діаметром 3 см, болісна, визначається буркотіння. Які в нормі при глибокій пальпації властивості сигмоподібної кишки? A. Зліва товщиною 1-1,5 см, бурчить, безболісна B. Зліва товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна* C. Зліва товщиною 2-3 см, не бурчить, безболісна D. Справа товщиною 1-1,5 см, не бурчить, безболісна E. Справа товщиною 2-3 см бурчить, безболісна
38. Скарги на біль в лівій підреберній ділянці, слабкість, запаморочення, серцебиття. При огляді шкіра і слизові бліді. Живіт збільшений в лівій підреберній ділянці. При глибокій пальпації пальпується край селезінки. Перкуторно повздовжній розмір її 12 см. Який в нормі повздовжній розмір селезінки? A. 2-4 см B. 4-6 см C. 6-8 см* D. 8-10 см E. 10-12 см
39. Скарги на пекучий біль в епігастрії, який з’являється після вживання гострої їжі, алкоголю. При огляді живіт не змінений. При пальпації розлитий біль в епігастрії. Нижня межа шлунка методами пальпації, перкусії, стетакустичним визначається на 3 см вище пупка. Де в нормі розташована нижня межа шлунка? A. На 2-3 см вище пупка* B. На 4-6 см вище пупка C. На рівні пупка D. На 2-3 см нижче пупка E. На 4-6 см нижче пупка
40. Хворий скаржиться на важкість в правому підребір’ї, нудоту. Зловживає жирною та гострою їжею. При огляді склери субіктеричні, живіт асиметричний, випинання в правій підреберній ділянці. При пальпації печінка болісна. Висота печінкової тупості по правій середньоключичній лінії 14 см. Яка в нормі характеристика краю печінки, що визначається при глибокій пальпації? A. Гладенький безболісний* B. Горбкуватий безболісний C. Щільний фестончатий D. Щільний гладенький E. Зернистий безболісний
1. Після ознайомлення зі скаргами та анамнезом хвороби пацієнта на ішемічну хворобу серця, лікар розпитав його про умови побуту та праці, зібрав дані про алергологічний анамнез. Які відомості з анамнезу життя були не отримані? A. загально біографічні дані (вік, прізвище) B. скільки років хворіє на ІХС C. шкідливі звички D. чи був раніше перенесений інфаркту міокарда E. частота нападів стенокардії
2. До приймального відділення лікарні швидка допомога доставила хворого у важкому стані. Хворий на питання лікаря відповідає із запізненням або відповідає не на всі питання, в оточенні орієнтується недостатньо. Як оцінити стан притомності? A. ступор B. кома C. сопор D. амнезія E. сінкопальний стан
3. До приймального відділення лікарні швидка допомога привезла хворого у важкому стані. Хворий знаходиться у стані заціпеніння, з цього стану його можна вивести на короткий час у разі голосного звертання до нього. Рефлекси збережені. Як оцінити стан притомності? A. ступор B. кома C. сопор D. маячіння E. амнезія
4. При огляді хворої лікар звернув увагу на нерівномірне ожиріння з характерним відкладанням жиру на обличчі, шиї, у ділянці плечового пояса і живота за наявності худих кінцівок. Обличчя кругле, місяцеподібне, багрово-червоного кольору, іноді з синюшним відтінком. Спостерігається гірсутизм. Такий тип ожиріння є типовим для: A. гіпотериозу B. менопаузи C. ліпоми D. гіпертиреозу E. хвороби Іщенко-Куминга
5. Хворий щадить хвору ногу і пересуває її вперед шляхом повороту всього таза без згинання ноги в культовому суглобі, робить подібний до поклону рух тулубом. Оцінюючи таку ходу, лікар може доумати про враження: A. на спину сухотку B. остеомаляцію C. геміпарез, як наслідок мозкового інсульту D. ураження сідничного нерва E. розсіяний склероз
6. Хворий скаржиться на субфібрильну температуру, ранковий кашель з виділенням харкотиння зелено-сірого кольору. Такі симптоми є характерними для: A. ларінгіт B. сухого плеврит C. рак легенів D. бронхоектатична хвороба E. туберкульоз легенів
7. Хворий скаржиться на субфебрильну температуру протягом останніх трьох місяців, загальну слабкість, кашель з виділенням свіжої червоної крові у харкотинні. Раніше не хворів. Найбільш імовірною причиною кровохаркання може бути: A. крупозна пневмонія B. бронхоектатична хвороба C. мітральний стеноз D. туберкульоз легенів E. лімфогранулематоз
8. При статичному огляді грудної клітини пацієнта з захворюванням органів дихання, лікар виявив збільнення однієї з половин. Це може спостерігатись при: A. пневмосклерозі B. бронхіальній астмі C. гострому бронхіті D. пневмосклерозі E. ексудативному плевриті
9. При пальпації грудної клітини та визначенні голосового тремтіння лікар виявив його підсилення. Це може спострегіатись при: A. крупозній пневмоніі в стадії спечінкування B. бронхіальній астмі C. бронхоектатичній хворобі D. ексудативному плевриті E. дифузному пневмосклерозі
10. При обстеженні хворого на нижньодольову крупозну пневмонію лікар може виявити: A. виникнення тимпанічного тону B. зменшення висоти стояння верхівок легень C. зменшення ширини полей Креніга D. зменшення активної рухомості нижнього краю легені E. збільшення активної рухомості нижнього краю легені
11. При обстеженні хворого лікар виявив: збільшення правої половини грудної клітини у розмірах, відставання її в акті дихання, зменшення рухомості нижнього краю легені. При аускультації виявлено бронхіальне дихання в нижніх відділах справа. Поєднання таких ознак більш типово для: A. бронхіальної астми B. гідропневотораксу C. раку легень D. крупозної пневмонії в стадії спечінування E. гідротораксу
12. При аускультації нижньої правої легені хворого на крупозну пневмонію лікар вислухав на висоті вдиху особливий тріск який можна оцінити як:
A. плевроперикардіальний шум B. крепітацію C. бронхіальне дихання D. вологі хрипи E. шум третя плеври
13. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці. Який дихальний шум вислуховує лікар? A. плевроперикардіальний шум B. сухі хрипи C. крепітацію D. шум тертя плеври E. жорстке дихання
14. При аускультації легень лікар вислуховує переривчастий грубий звук в обидві фази дихання. На прохання лікаря дихати глибше, пацієнт скаржиться на посилення болю в грудній клітці. Що необхідно зробити лікарю для уточнення типу дихальних шумів?
A. попросити хворого затримати дихання B. нахилити хворого у бік враження C. провести бронхофонію D. прикласти вухо до грудної клітини над місцем враження та потрусити хворого E. зробити «ложний» вдих
15. При мікроскопічному дослідженні харкотиння лікар виявив кристали Шарко-Лейдена і спіралі Куршмана. Це є підставою думати про наявність у хворого:
A. бронхіальної астми B. бронхоектатичної хвороби C. раку легень D. актиномікозу E. туберкульозу
16. Хворий К., 50 рків, страждає бронхіальною астмою впродовж 10 років, регулярно спостерігається пульмонологом. Які з перерахованих методів дослідження слід призначити хворому для визначення дихальної недостатності? A. бронхографію B. бронхоскопію C. торакоскопію D. спірографію E. плеваральну пункцію
17. При огляді хворого лікар звернув увагу на обличчя хворого: шкіра щік має темно-червоний із синюшними відтінками колір у вигляді румянців. Ознаками якого захворювання це може бути: A. крупозна пневмонія B. мітральний стеноз C. враження наднирників D. ексудативний перикардит E. атеросклероз
18. При дослідженні верхівкового поштовху лікар помітив що під час систоли замість випинання спостерігається втягування грудної клітини. Такий симптом може свідчити про:
A. аневризму дуги аорти B. злиплевий перикардит C. мітральний стеноз D. перенесений інфаркт міокарду E. серцеву недостатність
19. Лікар звернув увагу що у пацієнта спостерігається набухання шийних вен одночасно з появою артеріальної пульсової хвилі. Такий симптом може свідчити про:
A. злипливий перикардит B. аневризму дуги аорти C. високу гіпертензію в малому колі кровообігу D. мітральний стеноз E. недостатність тристулкового клапану
20. При пальпації верхівкового поштовху лікар виявив наступні його властивості: розлитий, високий, посилений, резистентний. Для якого стану такі властивості більш типові: A. дилятація лівого шлуночка B. висока гіпертензія у малому колі кровообігу C. гіпертрофія лівого шлуночка D. накопичення рідини в перикарді E. тахікардія
21. При пальпації грудної клітини лікар відчув тремтіння грудної клітини, що нагадує «котяче муркотіння» в ділянці верхівки серця під час діастоли. Наявність цього симптома вказує на: A. стеноз гирла аорти B. стеноз мітрального отвору C. комбінована мітральна вада серця D. недостатність мітрального клапану E. недостатність клапанів аорти
22. При перкусії серця лікар визначив зміщення лівої межі відносної тупості назовні від середньо- ключичної лінії на 2 см. Такі зміни можуть спостерігатись при: A. гіпертрофії лівого передсердя B. гіпертрофії правого та лівого передсердь C. гіпертрофії лівого шлуночка D. збільшення дуги аорти E. гіпертрофії правого шлуночка
23. При перкусії серця лікар визначив зміщення верхньої межі відносної тупості серця до рівня ІІ міжребіря. Це може спостерігатись при:
А. гіпертрофії лівого передсердя B. гіпертрофії правого та лівого передсердь C. гіпертрофії лівого шлуночка D. збільшення дуги аорти E. гіпертрофії правого шлуночка
24. При визначенні конфігурації серця лікар визначив трапецієвидну форму серця з широкою основою внизу і поступовим звуженням догори в напрямку до судинного пучка. Така форма серця може спостерігатись при:
А. гіпертрофії лівого передсердя B. гіпертрофії правого та лівого передсердь C. гіпертрофії лівого шлуночка D. збільшення дуги аорти E. накопиченні великої кількості рідини в перикардіальній порожнині
25. При перкусії серця лікар визначив патологічне збільшення абсолютної тупості серця. В якому випадку можуть спостерігатись такі зміни:
A. емфізема легень B. пухлина заднього средеостіння C. пневмосклероз нижньої долі правої легені D. пневмоперикардит E. напад бронхіальної астми
26. При обстеженні хворого лікар виявив наявність дефіциту пульсу 15 уд.за хв. При яких патологічних станах це може спостерігатись?
A. недостатність клапанів аорти B. судинна дистонія C. серцева недостатність D. миготлива аритмія E. Атеросклеротичний кардіосклероз
27. При обстеженні хворого лікар виявив виражену брадикардію - 37, рідкий ритмічний пульс. При яких паталогічних станах це може спостерігатись? A. підвищення температури B. серцева недостатність C. бронхіальна астма D. повна атріовентрикулярна блокада E. міокардит
28. При проведенні аускультації серця лікар повинен дотримуватись наступного порядку. Спочатку вислухати першу точку, якою є: A. трьохстулковий клапан у ділянці верхівки серця B. тристулковий клапан біля основи мечоподібного відростка C. двухстулковий клапан у ділянці верхівки серця D. точка Боткіна-Ерба Е. друге міжребіря ліворуч від грудини
29. При аускультації серця лікар вислухав підсилення першого тону на верхівці серця. Це може спостерігатись при:
A. інфаркт міокарду B. міокардит C. стеноз мі трального отвору D. хронічна анемія E. гідроперикардит
30. При аускультації серця лікар вислухав «гарматний тон» Стражеска на верхівці серця. Це може спостерігатись при: A. інфаркт міокарду B. повна атріовентрикулярна блокада C. міокардит D. недостатність мітрального клапану E. стеноз аорти
31. При аускультації верхівки серця лікар вислухав ослаблення першого тону. Це може спостерігатись при: A. міокардит B. повна атріовентрикулрна блокада C. тіреотоксикоз D. стеноз мітрального отвору E. гостра крововтрата
32. При аускультації серця лікар вислухав на верхівці серця органічний діастолічний шум. Це може спостерігатись при: A. стеноз мітрального отвору B. стеноз гирла аорти C. стеноз гирла легеневої артерії D. недостатність мітрального клапану E. недостатність трьохстулкового клапану
33. Нормальна тривалість зубця Р: A. 0, 02-0,03 с B. 0, 03-0,04 с C. 0, 02-0,07с D. 0, 06-0,01с E. 0, 12-0,18 с
34. При дослідженні електричної вісі серця виявлено кут альфа - 450. Це свідчить про: A. нормальне положення електричної вісі B. горизонтальне положення електричної вісі Дата добавления: 2015-01-12 | Просмотры: 1175 | Нарушение авторских прав |