 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Гнійний менінгіт
КЛІНІЧНІ ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ: - захворювання частіше починається гостро, раптово, з різкого підвищення температури, сильного головного болю, характерна повторна блювота, виражена гіперестезія; - відмічаються симптоми Керніга, Брудзинського, Гієна, Гордона; - у дітей ранього віку - симптом підвішування (Лесажа), стійке вибухання та напруженість тім’ячка, закидання голови назад; - у дітей раннього віку часто спостерігаються загальномозкові симптоми: порушення свідомості, збудження, яке потім змінюється в’ялістю, адинамією, сопором; - судоми частіше - клоніко-тонічного характеру. Вогнищеві ураження ЦНС спостерігаються рідко, частіше уражаються VIII, III, VI та VII пари черепних нервів. ПАРАКЛІНІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: 1. Виділення культури менінгокока з: носогорла, крові, спиномозкової рідини. 2. Візуальна мікроскопія мазку крові та ліквору – “товста крапля” крові та ліквору. 3. Латекс-аглютинація крові та ліквору (антигени менінгокока). 4. Загальний аналіз крові (нейтрофільоз із зсувом уліво, підвищена ШОЕ). 5. Дослідження спиномозкової рідини (плеоцитоз нейтрофільний, збільшення рівню білка, позитивні реакції Панді, Нонне-Апельта, зниження рівню глюкози, підвищений тиск. ЛІКУВАННЯ: Догоспітальний етап лікування: 1. Забезпечення венозного доступу. 2. Антибактеріальна терапія - левоміцетин сукцинат натрію по 25 мг/кг (разова доза) в/в. 3. Глюкокортикоїди 1-3мг/кг по преднізолону. 4. Інфузійна терапія сольовими та колоїдними розчинами. 5. Антипіретики. 6. Фуросемід – 1-2 мг/кг. 7. При судомах – діазепам. Стаціонарний етап лікування: 1. Антибактеріальна терапія: бензилпеніцілін 300000 – 500000 ОД/кг/добу, введення кожні 4 години. Антибіотики резерву: цефтриаксон 100мг/кг/добу, цефотаксим – 200мг/кг/добу. При наявності ІТШ - левоміцетін-сукцинат 100мг/кг/добу. 2. Дезінтоксикаційна терапія при середньотяжких формах із застосуванням глюкозо-сольових розчинів. 3. Ацетазоламід (діакарб) + аспаркам. Доза підбирається в залежності від вираженості гіпертензійного синдрому. 4. По-синдромна терапія проводиться у відповідності з наявними синдромами, їхнє лікування проводиться згідно відповідних протоколів лікування. 5. У періоді реконвалесценції: ноотропні препарати, вітаміни групи В.
Дата добавления: 2015-02-02 | Просмотры: 672 | Нарушение авторских прав |