Поняття, підстави та форми цивільно-правової відповідальності

1) державний примус, який відрізняє юридичну відповідальність від інших видів соціальної відповідальності, наприклад, моральної;

2) несприятливі наслідки, що настають для її суб'єкта (в цивільному праві це, як правило, наслідки майнового характеру, майнові втрати, наприклад, відшкодування збитків за рахунок порушника, стягнення з нього неустойки тощо);

3) державний і суспільний осуд порушника, який висловлює йому докір за порушення норм, встановлених державою, і дозволяє відмежувати відповідальність від інших випадків настання несприятливих наслідків.

Традиційно в юридичній літературі виділяють три функції цивільно-правової відповідальності:

По-перше, кредитору відшкодовуються збитки, тобто виконується компенсаційна функція.

По-друге, оскільки компенсація відбувається за рахунок несправного боржника, то тим самим карається правопорушник, тобто має місце покарання.

По-третє, факт покладання обов'язку відшкодування збитків, що були результатом винного правопорушення, спричиняє виховний вплив на самого правопорушника, а також на інших схильних до правопорушення осіб.

За підставами виникнення розрізняють відповідальність:

1. Договірна відповідальність має місце, коли одна із сторін не виконала чи неналежно виконала умови договору. Міри дого­вірної відповідальності можуть бути передбачені як законом, так і безпосередньо договором.

2. Недоговірна (деліктна) відповідальність випливає безпосе­редньо із правопорушення і за відсутності укладеного між порушником і потерпілим договором.