АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Припинення зобов'язань за обставин, що не залежать від волі сторін

1. Неможливість виконання зобов'язання. Ця обставина може стати підставою для припинення зобов'язання, якщо її настан­ня зумовлено обставинами, за які боржник не відповідає і які
виключають відповідальність боржника.

Неможливість виконання може бути спричинена такими чинниками:

а) фактична неможливість виконання;

б) юридична немож­ливість виконання.

Під юридичною неможливістю розуміють неможливість ви­конати зобов'язання, оскільки існують перешкоди законного чи морального характеру. Наприклад, предмет зобов'язання вилучено із обігу, видання певного нормативного акта робить неможливим виконання зобов'язання повністю чи частково. Фактична неможливість пов'язана насамперед із обставинами, які мають характер непереборної сили.

Якщо неможливість виконання спричинена винними діями боржника, тобто обставинами, за які він відповідає, то зо­бов'язання не припиняється, а змінюється: замість обов'язку виконання настає відповідальність боржника за невиконання зобов'язання. В грошових зобов'язаннях неможливість виконан­ня як підстава їх припинення виключається. Обов'язок дово­дити неможливість виконання покладається на боржника.

2. Поєднання в одній особі боржника і кредитора. В такому випадку має місце своєрідне правонаступництво, тому що права і обов'язки переходять від боржника до кредитора і навпаки. Оскільки внаслідок об'єднання із двох самостійних сторін утворюється одна, всі зобов'язання між ними анулюються. Неможливо побудувати правову конструкцію, за якою особа може бути одночасно і кредитором, і боржником за одним і тим само зобов'язанням. Такі випадки мають місце при реор­ганізації юридичних осіб шляхом злиття і приєднання, при спадкуванні, коли, наприклад, боржник за договором позики стає спадкоємцем свого кредитора. Якщо сума позики переви­щує розмір спадкового майна, то підстави для припинення зо­бов'язання в повному обсязі відсутні. Інший приклад, громадянин, який знімав житло у приватному будинку, купує цей будинок. Таким чином, він набуває права кредитора щодо наймачів і стає начебто кредитором стосовно себе — колишнього наймача.

3. Смерть громадянина, якщо зобов'язання пов'язано з його особою. За загальним правилом смерть громадянина — учасни­ка зобов'язання, не припиняє зобов'язальних правовідносин. Водночас у випадках, коли права та обов'язки нерозривно пов'язані із особою боржника чи кредитора, смерть однієї із сторін зобов'язання приводить до його припинення. Так, смерть особи, яка отримує аліменти, припиняє зобов'язання. Із смертю особи припиняється договір доручення, заповідальний відказ, договір поруки, виконання творчої роботи за договором тощо.

4. Ліквідація юридичної особи (кредитора чи боржника). На відміну від реорганізації юридичної особи, коли створена юридична особа є правонаступником за зобов'язаннями, при ліквідації правонаступництво відсутнє. Ініціатори ліквідації вста­новлюють строк і порядок ліквідації, призначають ліквідацій­ну комісію, остання виявляє кредиторів і визначає строки і порядок задоволення їх вимог. Зобов'язання припиняється лік­відацією юридичної особи, крім випадків, коли за законом виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покла­дається на іншу особу.

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 424 | Нарушение авторских прав