АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Припинення зобов’язань, способи припинення зобов’язань

Прочитайте:
  1. N Защитно-приспособительные реакции организма при кровопотере подразделяются на
  2. Бухгалтерські записи з перекваліфікації довгострокових зобов’язань у поточні
  3. Види недоговірних зобов’язань
  4. Види фінансово-правових зобов’язань
  5. Види фінансово-правових зобов’язань
  6. Види фінансово-правових зобов’язань.
  7. Види фінансово-правових зобов’язань.
  8. Визнання зобов’язань
  9. Відображення в обліку поточних зобов’язань за виплатами працівникам
  10. Відображення в обліку поточних зобов’язань за податками та зборами

 

Припинення зобов'язання означає, що учасники зобов'язання втратили свої права та обов'язки за зобов'язанням, тобто кре­дитор вже не має права вимагати, а боржник не має обов'язку виконувати. Для припинення зобов'язання необхідна наявність певної обставини, тобто юридичного факту, з настанням якого закон або договір пов'язує припинення зобов'язання.

За своєю правовою природою ці юридичні факти можуть бути різними:

1) односторонніми правочинами (прощення боргу);

2) двосторонніми правочинами (новація);

3) подіями (смерть борж­ника чи кредитора).

Зобов'язання припиняються лише правомірними юридичними діями. Правопорушення не припиняють зобов'язань, а спричиняють лише трансформацію вже існуючих правовідносин або виникнення недоговірних деліктних зобов'язань, якщо до цього сторони не перебували у відносних правовідносинах.

Ці підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору. Такі підстави передбачаються безпосередньо в законі, в інших нормативних актах або випливають із укладеного договору.

Залежно від підстав припинення зобов'язання можна поді­лити на дві основні групи:

- зобов'язання, які припиняються за волею сторін або однієї із сторін (виконання, новація, зарахування, надання відступ­ного, прощення боргу, одностороння відмова від виконання);

- зобов'язання, які припиняються незалежно від волі учасників (неможливість виконання, поєднання в одній особі борж­ника та кредитора, смерть громадянина, ліквідація юридичної особи).

Незалежно від підстави припинення зобов'язання повинно бути належним чином оформлено. Якщо боржник отримав в борг певну суму, надавши кредитору розписку, то кредитор після повернення боргу зобов'язаний повернути розписку, а в разі неможливості в свою чергу надати боржнику письмовий документ, який би свідчив, що борг повернуто.

 

Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 458 | Нарушение авторских прав


1 | 2 | 3 |

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)