Авдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
4.1. Перелік основних термінів параметрів, характеристик, які повинен
засвоїти студент при підготовці до заняття.
| Гострий простатит
|
|
| Катараль-
| Фолікуляр-
| Паренхіма-
| Абсцесс
| Склероз
|
| ний
| ний
| тозний
|
|
| Кліника
| 1.Біль в
| 1.Біль в
| І.Біль в
| 1.Біль в
| 1. Біль в ділянці
|
| промежині.
| промежині.
| промежені.
| промежині.
| сечового міхура.
|
| 2. Дизурія
| 2. Дизурія
| 2. Дизурія
| 2.Гектична
| 2. Наявність
|
|
| 3.Підвищення
| 3.Підвищення
| лихоманка,
| залишкової сечі
|
|
| температури
| температури
| струс.
| 3.Гостра затримка
|
|
| тіла.
| тша.
| 3.Гостра затримка сечі
| сечі.
|
|
| Діагностика
|
| 1. Паль-
| Болючість при
| Різка
| Різка
| Різка
| Зменшена в
| цеве рек-
| пальпації
| болючість,
| болючість,
| болючість,
| розмірі,
| ректальне
|
| підвищена
| пастозність,
| флюктуація.
| ЩІЛЬНІСТЬ.
| дослідже
|
| ЩІЛЬНІСТЬ.
| сглаженють
|
|
| ння.
| Підвищена
|
| міждольової
бороздки.
|
|
| 2. УЗД.
| гідрофільність
| Підвищена
| Збільшення в
| Збільшення в
| Зменшення в
|
|
| гідрофільніс
| розмірі, підви-
| розмірі, неодно-
| розмірі,
|
|
| ть.
| щена ехоген-
| рідність, дефор-
| підвищена
|
|
| Неоднорідні
| ність, НеОДНО-
| мація контуру,
| ехогенність.
|
|
| сть.
| ріДНІСТЬ.
| наявність
|
| | | | | | | | |
З.Урогра фія
4.Аналізи сечі та крові
| Піурія, лейкоцитоз.
| Піурія, лейкоцитоз
| Піурія, високий лейкоцитоз із зсувом формули.
| абсцесу.
| Порушення
уродинаміки
верхніх
сечовивідних
шляхів
| Диферен-ційна діагностика
| Доброякістна гіперплазія простати, рак простати
| Лікування
| Консервативне
| Консервативне
| Консервативне
| Хірургічне
(дренування
абсцесу)
| Хірургічне (ТУР, простат-ектомія)
| 4.2. Теоретичні питання до заняття.
1. Назвати основні етіологічні фактори гострого та хронічного простатитів
2. Скласти схему клінічних проявів
3. Дати перелік основних методів діагностики
4. Заповнити таблицю диференційної діагностики
5. Скласти типову схему консервативного лікування
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті.
1. Пальцеве ректальне дослідження.
2. Трансабдомінальне УЗД передміхуровою залози.
Зміст теми заняття.
Епідеміологія та етіологія.
Простатит це запалення передміхурової залози. Захворювання стає більш актуальним в Україні і світі. За останні 6 років захворюваність різними формами простатитів зросла з 15 до 23, розповсюдженість з 40 до 52 на 100000 чоловічого населення. Ризик захворювання уражує всі вікові категорії. Захворювання пов'язано з багатьма факторами ендо та екзогенного характеру.
Класифікація та морфологія.
За перебігом захворювання простатит може бути гострим та хронічним. По формі виділяють - катаральний, фолікулярний, паренхіматозний (дифузний), абсцес простати та склероз передміхурової залози які є етапами одного патологічного процесу. Інфекція проникає найчастіше висхідним шляхом із заднього відділу уретри, не виключають також і гематогенного шляху. Збудниками процесу можуть бути кишкова паличка, різновиди стафілококків, синегнійна паличка та багато інших.
Кліника та діагностика.
Для гострого простатиту характерні біль в промежині, виражені дізуричні явища. В залежності від форми простатиту температура тіла може бути субфебрільною так і супроводжуваться гектичною лихоманкою зі струсами.
Діагностика базується на даних пальцевого ректального дослідження, аналізів сечі та крові (піурія, лейкоцитоз зі зсувом формули нейтрофілів). При гострому простатиті пальцеве ректальне джослідження має бути дуже обережним. При гострому простатиті простата різко болюча, збільшена, щільна, при абсцедуванні визначається флюктуація.
Хронічний простатит визначається упорним перебігом. Хворі скаржаться на ниючий біль в промежені, з ірадіацією по ходу сім’яних канатиків, в крижову ділянку та яєчка. Дізурічні явища відсутні або дуже виражені.
Діагностика базується на результатах дослідження секрету передміхурової залози. Вирішуючим діагностичним тестом рахують присутність в секреті великої кількості лейкоцитів, при зменшенні кількості або відсутність лецитінових зерен.
Лікування.
Лікування при гострому простатиті враховує призначення антибактеріальних препаратів, анальгетиків, ректальних суппозиторіїв анестезуючої та протизапальної дії. При ознаках абсцедування показано дренування абсцесу черезпромежинним доступом.
Лікуваня хронічного простатиту цілком залежить від ступеню вираженості захворювання, часом перебігу, порушенням психосексуальної, копулятивної функції. В початкових стадіях достатнім є призначення тепловиї процедур, ескузану (для покращення кровопостачання), токоферолу ацетату, антибактеріальних засобів. При більш вираженому перебігу додатково приміняють масаж простати, бальнеологічні процедури.
При виявленні специфічної флори додають препарати специфічної дії на ці мікроорганізми.
Внаслідок хронічного простатиту розвивається склероз простати -заміщення паренхіми та інтерстицію рубцовою тканиною. В клініку додатково приєднуються біль в ділянці сечового міхура, виражені дізурічні явища, виникають ознаки декомпенсації детрузора (залишкова сеча), може виникнути гостра затримка сечі. За даними урографії виникає порушення уродинаміки. Лікування при склерозі простати направлене на відновлення сечовипускання шляхом субтотальної або парціальної простатектомії, або трансуретральної резекції простати.
Дата добавления: 2015-09-18 | Просмотры: 599 | Нарушение авторских прав
1 | 2 |
|