Необхідну кількість однотипних споруд можна обчислити за формулою [2]:
, (2.3)
де m – загальна кількість тварин однієї тієї ж технологічної групи на фермі, голів;
mn – проектна місткість одного приміщення, голів.
Для утримання свиноматок (150 голів) вибираємо свинарник-маточник на 200 місць. Т.П. 802-56. В свинарниках маточниках підлога в лігвах дерев’яна з використанням глибокої підстилки. Для утримання хряків вибираємо свинарник Т.П. 802-147-74. Для утримання відлучених поросят і ремонтного молодняку приймаємо свинарник-відгодівельник Т.П. 802-129 на 600 голів.
З допоміжних приміщень [6] приймаємо кормоцех КЦС – 300(проектуємий), санпропускник на 15 чоловік Т.П.807-11-1, ветамбулаторію з ізолятором, вагова з автомобільними вагами вантажопідйомністю 30 тон на один проїзд 416.7-193.
Для кормів застосовуємо спеціальні сховища загальну потрібну місткість яких обчислюємо за формулою [1]
, (2.4)
де Gі – величина запасу і-того корму, кг; і – об’ємна маса і-того корму, кг/м3, [1]
, (2.5)
де Рр – річна потреба корму даного виду, кг; D – строк на який створюється запас корму даного виду, днів.
Запас одних видів кормів створюють на весь строк стійлового періоду (комбісилос, буряки). Для інших він становить в межах 10-30 добових потреб (для концентрованих кормів) або 15% від річної потреби (кормові добавки).
Кількість сховищ потрібних для зберігання обчислюємо за формулою [1]
, (2.6)
де V – об’єм сховища [1], м3; – коефіцієнт використання об’єму сховища [1].
Проведемо розрахунок на прикладі буряка:
, кг
, м3
Приймаємо одне сховища.
Таблиця 1.5 Необхідна кількість споруд для корму
Назва споруди
Потреба в кормах, кг
Об’ємна маса корму, кг/м3
Потрібна місткість Vз, м3
Місткість одного сховища Vc, м3
Коефіцієнт використання місткості сховища
Необхідна кількість і № Т.П.
1.Склад для концкормів і кормових добавок*
2.Сховище для коренебульбоплодів
3.Траншея для комбісилоса
465314,1
352982,4
90,62
694,4
320,89
0,75
0,95
0,95
2 шт.
т.п.813-165
1шт.
1 шт.
т.п.811-29
* - запас концкормів складає 30 добових потреб.
Для розрахунку потрібної кількості гноєсховищ потрібно визначити добовий вихід гною від однієї тварини кожної групи
, (2.7)
де qе – добовий вихід екскрементів від однієї тварини [6], кг; qв – добова кількість води, що додається в систему видалення гною на одну тварину з врахуванням миття годівниць, підлоги, підтікань автонапувалок, кг; qмех – кількість механічних включень, що надходять у систему за добу, кг. .
Загальну місткість гноєсховищ обчислюємо за формулою [1]
, (2.8)
де Д – планова тривалість зберігання гною (приймаємо стійловий період 365 днів); qп – добова норма внесення підстилки [1], кг (для соломи 2-3кг); mі – поголів’я і-тої групи тварин, голів; n – кількість груп тварин.
Дані розрахунку заносимо в таблицю 1.6.
Таблиця 1.6- Розрахунок кількості гною
Група тварин
qп, кг
qгн, кг
m, голів
qдоб, кг
Свинноматки
Хряки-виробники
Поросята-сосунки
0,5
0,2
Відлучені поросята
Ремонтний молодняк
Всього
Всьго за рік
Таким чином потрібна місткість гноєсховища
, м3
Потрібна кількість сховищ
Приймаємо два гноєсховища ємкістю 2000 м3 Т.П. 815-416,
1.6 Розробка генерального плану свиноферми
Проектування генерального плану ферми починається з вибору земельної ділянки, розміщення якої ув’язують з перспективним планом, санітарно-гігієнічними і протипожежними нормами.
Ділянку для комплексу вибирають на рівній території або з уклоном 3...5о, що забезпечує стік дощових і талих вод. Ділянка розміщення нижче будівель населеного пункту, водозабірних споруд і вище ветеринарних приміщень і гноєсховищ. При цьому враховують напрямок вітрів [1].
Земельна ділянка комплексу має розподіл на зони: основну, для приготування кормів, складську, санітарно-технічну і адміністративно-господарську.
На генеральному плані вказані виробничі приміщення з урахуванням протипожежних і санітарних розмірів. Також вказані допоміжні будови, джерела води, електроенергії, комунікації, гаражі для зберігання техніки.