Опік – пошкодження шкірних покривів носа, що виникає в наслідок дії високої температури (теплової чи променевої енергії), а також потрапляння на шкіру хімічних речовин.
· Термічні опіки виникають через вплив гарячих предметів, рідин або газів (води, пару), дію відкритого полум’я чи запалювальних сумішей (фосфору, напалму).
· Променеві опіки: опромінення ультрафіолетовими променями (сонця, кварцевої лампи) або рентгенівськими чи гамма-променями.
· Хімічні лпіки – це потрапляння на шкіру парів кислот, лугів, солей важких металів тощо.
За тяжкістю та клінічною картиною опіки поділяються:
І ступень
ІІ ступень
ІІІ ступень
ІV ступень
Почервоніння та набряк шкіри.
Набряк шкіри, утворення міхурів з прозорою рідиною на фоні почервоніння шкіри, пекучий біль.
Некроз всієї товщі шкіри, міхури з геморагічною рідиною, нестерпний біль, кольор шкіри темночервоний, набряк.
Обуглювання шкіри та підлеглих тканин, відсутність чутливості шкіри.
Методи лікування:
1. При опіках І ступеню поверхню носа змащують вазеліновою олією, 70% розчином етилового спирту, знеболюють розчином лідокаїна, новокаїна, анестезином.
2. При опіках ІІ – ІV ступеню поверхню шкіри обробляють антимікробними та протизапальними препаратами: «гіоксизон», флюцінар, «Пантенол», «Оксициклозоль», «Олазол», «Лівіан» тощо.
3. При опіках ІІІ – ІV ступеню стерильні пов’язки з ваніліном.
4. Для видалення некротичних тканин – ферментативний препарат імоспент у присипках, для профілактики зрощень і рубцевих звужень – мазь або розчин ацеміну.
5. При приєднанні вторинної інфекції – антибіотикотерапія.
Профілактика опіків:
· догляд за дітьми;
· дотримання правил техніки безпеки при зберіганні та використанні кислот, лугів;