АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Захворювання зовнішнього носа

Прочитайте:
  1. Cерцево-судинні захворювання
  2. II I . Історія теперішнього захворювання
  3. III.Історія даного захворювання.
  4. Iсторія даного захворювання
  5. Алергічні захворювання шкіри
  6. Вкажіть типи гіперчутливості (за Кумбсом і Джелом), які мають спільні риси з аутоімунними захворюваннями?
  7. Геморагічні захворювання.
  8. Глистові захворювання ( гельмінтози).
  9. ГНІЙНИЧКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ (ПІОДЕРМІЇ)
  10. ГНІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНІВ ТА ПЛЕВРИ

Найчастіше зустрічається із патології зовнішнього носа - травми носа. Вони поділяються за причиною на побутові та професійні. Професійні або промислові - це травми, отримані на підприємстві, на роботі, на шляху з роботи і по дорозі на роботу. Побутові – це всі інші травми.

За глибиною враження тканини травми поділяються на: відкриті - з порушенням шкіряного покриву. Це рани, тріщини, відкриті переломи.

Закриті травми – без ушкодження шкіряного покриву. Це закриті переломи носа зі зміщенням та без зміщення уламків, забій, гематома.

Симптоми, які зустрічаються при травмах:

• Біль у ділянці носа;

• Носова кровотеча, яка буває зовнішня (з рани), та внутрішні з порожнини носа.

• Гематома та набряк у ділянці носа. Симптом «окулярів» свідчить про перелом кісток черепа.

• Назальна лікворея при ушкодженнях решітчастого лабіринту (відсутність крохмальної хустки).

• Патологічне рухомість кісток, їх крепітація.

· Деформація зовнішнього носа.

• Підшкірна емфізема вій, м'яких тканин зовнішнього носа, яка

збільшується при відсморкуванні при порушенні решітчастого лабіринту.

• Шок, непритомність, струс головного мозку.

Порядок надання допомоги при травмах носа:

1. Знеболення, щоб у пацієнта не було больового шоку.

2. Зупинка носової кровотечі:

· Пальцеве притискання крил носа до перегородки носа.

· Холод на ніс у перші години травми.

· Надання сидячого положення хворому, щоб кров не затікала у шлунок, якщо хворий непритомний – лежачого положення на боку.

· Передня тампонада носа за допомогою турунди шириною до 1 см. та довжиною до 1 метра. турунду можна залишити у носі не більше 3-х днів.

· Якщо кров не зупиняється роблять задню тампонаду носа.

· Введення ліків – хлористого кальцію 10% - 10,0; вікасолу 1% - 1,0; єтамзілату натрію тощо.

3. Первинна хірургічна обробка рани (ПХО): обробка рани дезінфікуючими засобами (3% перекис водню, йод, фурацилін),видалення сторонніх тіл із рани і обрізання країв рани, накладання 1- 2 швор, накладання асептичної пов’язки.

4. Вправлення кісток носа –репозицію проводять якомога раніше до 5-7 доби. Можна пальцеве вправлення, а якщо западання спини носа та крила, то за допомогою елеватора, потім робиться передня тампонада носа.

Догляд за хворими з травмою нос а:

· У ранні строки після травми носа, хворий потребує постійного спостереження;

· Після можливого збудження психіки після травми, може гальмування з наступним пригніченням дихального центру та центру кровообігу.

· Переважно ліжковий режим.

· Настороженість викликає: поява або посилення головного болю, різке підвищення температури тіла, поява менінгеальних знаків, запаморочення, блювання тощо.


Дата добавления: 2015-08-26 | Просмотры: 631 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)