II I . Історія теперішнього захворювання
1. З якого часу вважає себе хворим, з чим пов'язує виникнення захворювання. Початкові прояви хвороби. Дата першого звернення до лікаря. Динаміка симптомів захворювання і етапи лікування хворого до його госпіталізації в лікарню. У випадках гострих хірургічних захворювань вказується точний час їх початку, спосіб транспортування в стаціонар. Дані додаткових методів дослідження, одержані в інших лікувальних закладах. Примітка. При наявності больового синдрому його слід охарактеризувати, вказавши: а) локалізацію і іррадіацію болю, б) тривалість, в) інтенсивність, г) характер, д) зв'язок з іншими проявами (дизуричними, диспепсичними, кишковими тощо), є) зв'язок з прийняттям їжі або фізичним (психічним) навантаженням чи ін. факторами є) залежність інтенсивності від положення тіла хворого, ж) які засоби викликають полегшення.
IV. Історія життя хворого
1. Період дитинства і перенесенні в дитинстві захворювання.
2. Початок самостійної трудової діяльності, умови праці і побуту.
3. Перенесенні в минулому захворювання, наявність в анамнезі туберкульозу, кров'яних інфекцій, венеричних захворювань, операцій, травм.
4. Наявність супутніх гострих чи хронічних захворювань 5.Алергологічний анамнез.
6. Статевий і сімейний анамнез.
7. Шкідливі звички.
V. Теперішній о б'є ктивний стан хворого
1. Загальні дані: загальний стан хворого, поза в ліжку, ріст, вага, конституція.
2. Обстеження по системам і органам хворого: шкіра, підшкірна клітковина, лимфатичні вузли, м'язи, кістки, суглоби, нервова система, ендокринна система, органи дихання, кровообігу, травлення, сечостатевий апарат.
VI. Місцевий статус.
VII. Попередній діагноз
Обґрунтовується на основі отриманих при опитуванні і об'єктивному дослідженні хворого даних.
VIII. План обстеження хворого
IX. Результати допоміжних методів дослідження.
X. Диференційнийдіагноз
1. Вказуються захворювання, які мають подібний клінічний перебіг із наявним у даного хворого.
3. Посимптомно проводиться порівняння клінічних проявів і додаткових даних між нозологіями, що диференціюються. Підкреслюються ознаки, на основі яких захворювання з подібною клінічною картиною може бути виключене.
Примітка. Рішення про доцільність письмового викладу дифдіагнозу приймає викладач залежно від виду нозології.
XI. Заключний діагноз і його обгрунтування.
Формулюється на основі попереднього з урахуванням даних додаткових методів дослідження та проведеного диференціювання.
XII. Лікування
1. Лікування захворювання. Консервативне лікування. Методи хірургічних втручань з їх схематичним зображенням.
2. План лікування даного хворого. Передопераційний епікриз. Протокол операції.
XIII. Прогноз при даному захворюванні і в конкретного хворого зокрема.
XIV. Щоденник
В щоденнику необхідно вказати дату, відобразити динаміку хвороби і місцевих змін з детальним описом рани (форма, розмір в трьох вимірах, виділення, грануляції, некротичні тканини, епітелізація, стан навколишніх тканин) та перев'язок, дати медикаментозні, фізіотерапевтичні та ін. призначення.
XVII. Епікриз
Обов'язковим є вказування наслідку лікування та формулювання рекомендацій.
XVIII. Список літератури
Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 612 | Нарушение авторских прав
1 | 2 | 3 |
|