АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ЗАДНЯ ТАМПОНАДА НОСА

Прочитайте:
  1. II.В. ЗАДНЯЯ ДОЛЯ ГИПОФИЗА
  2. IV. Задня кишка
  3. IV. Задня кишка
  4. IV. Задня кишка
  5. IV. Задня кишка
  6. IV. Задня кишка
  7. А) задняя группа.
  8. Для гормонов нейросекреторных клеток нейрогемальным органом является задняя доля гипофиза.
  9. Задняя доля гипофиза

Необхідні засоби:

· 1. Марлевий тампон (“тюк”) – марлева серветка, складена так, щоб утворився кубоподібний тампон, навхрест міцно перев’язаний подвійною товстою шовковою ниткою з чотирма довгими кінцями.

· 2. М’який гумовий або синтетичний зонд (катетер) довжиною 30-40 см.

· 3. Носорозширювач.

· 4. Корнцанг.

· 5. Шпатель.

· 6. Багнетоподібний або колінчастий вушний пінцет.

· 7. Стерильні марлеві турунди довжиною 60-70 см.

· 8. Лобний рефлектор.

· 9. Джерело світла.

Якщо не вдається зупинити кровотечу за допомогою передньої тампонади носа, вдаються до задньої тампонади. Для цього використовують стерильний марлевий тампон, розмір якого відповідає розміру двох нігтьових фаланг великих пальців хворого. Тампони різних розмірів готують заздалегідь і зберігають[КW1] [КW2] в стерильних умовах. Носорозширювачем, який тримають лівою рукою, розширюють ніздрі пацієнта, а правою у нижні відділи носа вводять тонкий гумовий зонд на глибину 15-20 см. Беруть у ліву руку шпатель, просять хворого відкрити рот та захоплюють корн­цангом кінець гумового зонда, який, пройшовши через порожнину носа, з’явився у ротоглотці. Виводять назовні через рот цей кінець катетера, після чого один його кінець знаходиться біля входу в ніс, а інший – біля рота. Заздалегідь приготовлений марлевий тампон прив’язують двома нитками до ротового кінця катетера і, потягнувши за носовий кінець, виводять катетер з нитками через ніздрю. Тепер в лівій руці тримають нитку від “тюка”, а в правій – тампон. Допомагаючи пальцем правої руки або корн­цангом, через рот тампон вводять позаду м’якого піднебіння у носоглотку. Під час цього лівою рукою підтягують тампон за нитку, яка через порожнину носа прикріплена до “тюка”. Потім пальцем правої руки через рот заходять у носоглотку та ще глибше занурюють тампон так, щоб він проник у хоани та повністю перекрив їх просвіт.

Утримуючи у носоглотці тампон двома нитками, виконують передню тампонаду однієї чи обох половин носа (див. вище). Два кінці ниток зав’язують біля ніздрі над марлевою кулькою. Дві нитки, які виходять з рота хворого, фіксують лейкопластирем до його щоки або обрізають в глотці трохи нижче м’якого піднебіння. Ці нитки необхідні для видалення тампона. Утримують тампон у носоглотці 1-2 доби.

Після задньої тампонади, як і після перед­ньої, слід призначити антибіотики для профі­лактики


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 757 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)