АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВЗЯТТЯ МАЗКА ІЗ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ЧИ ШКІРИ НОСА

Прочитайте:
  1. Алергічні захворювання шкіри
  2. Взятие крови, приготовление «тонкого мазка» и «толстой капли»
  3. ВЗЯТТЯ МАЗКА ІЗ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ГЛОТКИ НА ДИФТЕРІЮ
  4. Відстеження та заходи після взяття крові
  5. Вплив взяття крові на організм донора, протипоказання до донорства крові
  6. ГНІЙНИЧКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ ШКІРИ (ПІОДЕРМІЇ)
  7. Дезінфекція предметів, якими користувався пацієнт, та обробка шкіри рук медперсоналу після огляду хворого із заразною формою сифілісу.
  8. ЕКЗЕМА ШКІРИ
  9. Жёлчная замазка (жёлчный сладж)

Необхідні засоби:

· 1. Стерильний ватний тампон, розміщений у стерильній пробірці.

· 2. Журнал взяття мазків.

· 3. Склограф.

· 4. Бланк “Направлення мазків у бактеріологічну лабораторію”.

Мазки із слизової оболонки носа беруть для бактеріологіч­ного дослідження носового вмісту на визначення виду збудника захворювання та його чутливості до антибіотиків, або з метою дослідження на дифтерію. В останньому випадку обов’язково беруть два мазки: один – з носа, інший – з глотки (див. “Взяття мазка із слизової оболонки глотки на дифтерію”).

Для цього використовують стерильний ватний тампон, який зберігають у стерильній пробірці. Тампон – це стержень (дерев’я­на паличка або відрізок дроту довжиною 15-20 см), на один кінець якого щільно накручений шматок вати. Приблизно на середині стержня (на рівні входу в пробірку) накручено більшу кількість вати таким чином, щоб, коли тампон вводять у пробірку, ця вата на середині стержня, ніби корок, щільно закривала собою вхідний отвір пробірки.

Правою рукою виймають з пробірки ватний тампон та послідовно вводять його стерильний кінець в одну, а потім в іншу ніздрю. При цьому незначно обертають стержень тампона навколо своєї вісі, намагаючись відокремити секрет зі стінок порожнини чи присінка носа.

Якщо на слизовій оболонці чи шкірі носа є нальоти, мазок слід брати, починаючи з місця, де нальоту немає, просуваючи тампон в напрямку до самого нальоту та по його поверхні. При цьому намагаються отримати шматок речовини нальоту та залишити його на ваті. Потім тампон виводять з носа та, не торкаючись його стерильною частиною ні до якого предмета, вкладають у стерильну пробірку.

При дослідженні на дифтерію, крім мазка із зіва, слід завжди брати мазок із носа (див. “Взяття

мазка із слизової оболонки чи шкіри носа”).

У разі дослідження на дифтерію на зовнішній поверхні пробірки склографом (або іншим способом) помічають, що цей мазок отримано із носа – пишуть літеру “Н”. На пробірці з мазком, отриманим із зіва пишуть літеру “З”. Записують у “Журнал взяття мазків...” паспортні дані хворого, у яко­го взято мазки, та оформ­ляють “Направлення у бак­те­ріо­логіч­ну лабораторію”, куди заносять такі дані:

· 1. Медичний заклад, де було виконано забір.

· 2. Паспортні дані хворого, у якого взяли мазок.

· 3. Характер отриманого матеріалу: мазок зі слизової оболонки носа – “Н” та зіва – “З” (ті літери, що написані на відповідних пробірках).

· 4. Попередній діагноз.

· 5. Мету дослідження (посів на дифтерійну паличку чи на чутливість до антибіотиків).

· 6. Дату та час забору матеріалу.

· 7. Прізвище та підпис медичного працівника, який виконав забір.

Пробірки з вміщеними у них тампонами разом з “Направленням” у короткий термін (до 2 год.) доставляють у бактеріологічну лабораторію, де і буде виконано необхідне дослідження.


Дата добавления: 2015-09-03 | Просмотры: 1671 | Нарушение авторских прав



1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |



При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)